текстові редактори: atom vs geany

люблю текст, а ще більше за текст я люблю… простий текст. тож мені часто потрібен текстовий редактор — і то не примітивний, а такий, щоби зручний і приємний. оскільки emacs я не подужав приборкати до пуття (а за vim навіть не брався) — жоден з них не видається мені ані зручним, ані приємним. довший час я користувався geany на linux та windows, але щось мені в ньому муляло, аж поки я не спробував…

atom. вільний текстовий редактор, зліплений з усього, що було під рукою (c++ / node.js / coffeescript / javascript / css / html — див. вікіпедію), навголо ядра chromium. я мав це спробувати.

за кілька днів повернувся до geany, і поки що з ним залишуся. далі короткий підсумок тестування.

обидва редактори
+ мають все, що потрібно для звичайної роботи з текстом (я не програмую, порівнювати специфічні функції не беруся);
+ показують стрічку з «мапою» файлу (здається, вперше з'явилася в sublime text);
+ дозволяють записувати/відтворювати макрокоманди;
+ мають чималу кількість втулків.

atom
+ має підсвітку синтаксису для формату ledger!
+ пропонує значно більшу кількість втулків, включно з досить екзотичними (кому годинник та заряд батареї ноутбука в статусі?);
+ схематична «мапа» файлу (втулок) вигулькує під час гортання, потім ховається і не заважає;
+ має режим no distraction (втулок);
+ пропонує зручніший (без модальних діалогів) інтерфейс пошуку по тексту;
- гарячі клавіші не працюють в кириличній розкладці (wtf?)
- має проблеми з відображенням шрифтів на екранах з високою роздільністю під windows (wtf?!)
- дуууууже повільно стартує, як повновісний веб-оглядач чи текстовий процесор.

geany
+ стартує миттєво!
+ виглядає чудово як на linux, так і на windows;
+ жодних проблем з гарячими клавішами незалежно від розкладки;
- не має підсвітки синтаксису для формату ledger (і щоби додати, тре, здається, мати докторат з програмування);
- не має режиму distraction-free (і не матиме, здається).

в підсумку geany не має кількох функцій, котрі не є критичними — зате бездоганно реалізує справді важливі, тому його залишив, atom згодував злому pacman'ові.

а чим ви редагуєте свої тексти?

невеличкий тест швидкості: зовнішні hdd з usb 3.0/2.0

днями збираючись потроху до великого переселення, знайшов у «таємних» шухлядах жорсткий диск від ноутбука, котрим після заміни на ssd більше не користувався. 500 гігабайт просто лежать без діла? не годиться. замовив і одразу забрав (дякую moyo 24/7) кишеню з підтримкою usb 3.0 для нього.

це все банально, допис не про те. просто заради інтересу поміряв швидкість роботи двох зовнішніх жорстких дисків за допомогою crystal disk mark, і для порівняння додав результат ssd робочого ноутбука:

• мій старий зовнішній накопичувач transcend storejet 25m2 (usb 2.0)
• нова кишеня transcend storejet 25s3 (usb 3.0) з диском hitachi travelstar
• внутрішній ssd ноутбука (toshiba)

заміри не претендують на точність: я не створював жодних спеціальних умов, але принаймні їх зроблено на одному й тому ж комп’ютері в один день і з тими самими тестовими параметрами:

висновки так само банальні для більшости користувачів:

• ssd кермує — це має бути перший апгрейд будь-якого ноутбука;
• usb 3.0 кермує — не купуйте старих зовнішніх hdd на кшалт transcend storejet 25m2 (так, їх ще продають, і то досить недорого);
• якщо в гоподарстві є зовнішній hdd з usb 2.0 — його краще застосувати для «повільних» задач, які можна залишати на ніч (бекап фотоархіву?)

osmand — якісна навігація для android з мапами openstreetmap

за своїм звичаєм готуючись до чергової автомандрівки я переглядаю доступні варіанти рішень для навігації та налаштовую смартфон для поїздки. цього разу розповім про osmand — чудову безкоштовну альтернативу найкращим платним програмам для android, котра використовує відкриті мапи openstreetmap.

довший час — починаючи від першої мандрівки до швеції у 2010 році, — я користувався навігацією igo: спершу на комунікаторі з windows, згодом на кількох різних смартфонах з android. кілька років тому я шукав програму для навігації, котра б використовувала мапи openstreetmap замість різних пропрієтарних форматів (navitel, tomtom тощо), і пробував osmand, але одна критична вада тодішньої версії android все псувала.

навіщо мені openstreetmap? складно пояснити, чому, але я люблю підтримувати відкриті проекти на кшалт wikipedia. мапи openstreetmap створено спільнотою, вони достатньо детальні, вільні для безкштовного використання і активно поновлюються. не ідеальні, але можна самому долучитися і додати якісь елементи чи виправити вади.

отже нещодавно я знову спробував osmand вже на новому смартфоні, і цього разу програма не просто добре працює, але й видалася достатньо зрілою, щоби замінити мені igo.

ezgo slim 2.0 — мініатюрний гаманець для гіків

побачив якось на massdrop малесенький гаманець ezgo slim, і так собі забажав, що мусив замовити. на сайті виробника воно коштує аж 26 долярів — дорого. на massdrop віддавали значно дешевше.

дочекався — днями приїхав пакуночок. розпакував — ой леле, яке ж воно малесеньке і класнюче! до цього часу я ходив з великим поважним портмоне (дякую, братику!), куди можна було чорта лисого запхати, і трохи місця лишалося: півторадесят карток, техпаспорт на автівку, водійська посвідка (старого формату), паперові гроші, а у окремій кишенці — монети і картки micro sd.

ezgo slim інакший. його створено з непохитним переконанням, що сучасній людині в місті потрібно лише декілька пластикових карток, якщо добре поміркувати.

шведська мова в тенетах

наприкінці літа минулого року, вже повертаючись з мандрівки до швеції, я взявся вивчати шведську мову — просто задля розваги, за допомогою онлайнового сервісу duolingo (і додатка для android). приділивши цій справі кілька місяців (аж до нового року), врешті-решт забув на півроку…

…а тепер шкодую, що втратив стільки часу. повернувся до курсу duoling! мета: за місяць чи два закінчити курс duolingo, за півроку бути в змозі читати дитячі книжки без словника, а за рік — читати й слухати художню літературу шведською.

колись я опублікував тут у щоденнику збірку онлайнових ресурсів для вивчення французької. публікував як підказку для інших — а виявилося, що й сам досить часто повертався до того допису замість борсатися в закладках веб-оглядача. зроблю те саме і для шведської. знову ж таки — майже всі посилання стануть в пригоді лише тому, хто вже добре володіє англійською.

маленька механічна клавіатура

на початку лютого павло урусов зробив оглядове відео клавіатури. стривайте, клавіатури? — подумав собі я, переглянув те відео, і захотів собі щось «механічне». трошки попасся на massdrop і замовив собі там v60 matias mini на базі моделі kbparadise v60 з перемикачами matias quiet click.

не втримався: захтілося «теплого лампового» звуку і приємної тактильності, яку ще пригадують пальці з часів «пошуків» та «електронік». до того ж, друкую я багато і залюбки, особливо після того, як подужав навчитися друкувати наосліп кирилицею і латинкою.

кілька днів тому моя маленька механічна клавіатура приїхала. встиг роздивитися і подрукувати. довжелезного звіту не буде, просто підсумок.

подобається:

• тактильні відчуття друку на «механіці»;
• тихий, приємний «шелест» під час друку;
• справді малесенький розмір і правильна вага;
• якість матеріалів та збирання;
• мінімалізм розкладки;
• налаштування розкладки dip-перемикачами на споді.

не подобається:

• бракує usb-хаба (приглядаюся до matias quiet pro);
• немає підсвітки (хоча в інших версіях v60 вона є);
• недостатньо м'який кабель usb в комплекті; 
• роз'єм mini-usb, і він на задній панелі, а не на споді, кабель не змотується під денцем;
• окремі особливості мінімалістичної розкладки (в стандартній розкладці esc не можна натиснути однією рукою — треба задіяти клавішу fn);
• поганенький пластиковий пулер (витягувач ковпачків), зразу зламався.

шведські скельця: враження

два тижні тому я отримав поштою замовлені на ebay так звані «шведські скельця» — класичні окуляри для плавання, позбавлені гумових чи силіконових прокладок-ущільнювачів: пластикові гранки (чашечки, невігласи!) припасовуються просто на шкіру довкола очей. оригінальні окуляри такої конструкції вигадав ще в 70-х роках тренер томмі мальмстен для плавчині анн-софі руc… але про історію за іншим разом.

спробував ці окуляри, і спершу був дуже розчарований… і якби я поспішив написати відгук два тижні тому — нарікав би дуже. але за минулий тиждень проплив у них кілька кілометрів і трохи звик. отже…

сподобалося
+ окуляри прості — тому вічні
+ постачаються як конструктор
+ відносно недорогі

нейтрально
~ окуляри дуже легенькі

не сподобалося
- чутливі до якості припасовування
- антифог погано тримається
- відносно вузьке поле огляду 

в підсумку: про всяк випадок ще беру з собою до басейну свої окуляри arena (здається, sprint), — але плаваю тепер в «шведських». в принципі, тут можна було би поставити крапку, але пройдуся детальніше по кількох перелічених пунктах.

garmin swim і трохи статистики

ні, чотири кілометри за раз ще не проплив. але відколи придбав garmin swim, на «одометрі» намотало 118 кілометрів за 47 з половиною годин (49:45 у воді). що, як на мої досить скромні навички — непогано.

garmin swim

ані на секунду не пожалкував, що придбав собі трекер для плавання! по-перше, як годинник він виглядає саме так, як мені подобається, на руці зручний, легкий, не заважає. траплялося, що я цілий тиждень не знімав його з руки — просто не було в тому потреби.

суржик як художній засіб

останнім часом читаю я всіх цих ваших татусів бо, фаїнів каплан та інших геніїв пера, котрим муляє слава вєрки свєрблючки… посміхаюся, звісно, час від часу — бо таки вельми кумедно та досить колоритно пишуть, визнаю! молодці.

але… один такий автор був би оригінальним, два — нехай, це вже стиль. але стільки, скільки їх зненацька розплодилося по «затишних інтернетиках» — це, нмсд, лише маскування певного браку фантазії, вам не здається?

геніям гумористичного напрямку в літературі такого штибу як котляревський чи остап вишня не доводилося постійно вдаватися до імітації простонародного мовного вінегрету як до єдиного стильового інструменту?

джентельменський набір для android’а: два роки потому

минуло два роки, відколи склав список встановлених на смартфоні програм, якими найчастіше користуюся, і без яких було би вже незручно… за цей час без декількох програм навчився чудово обходитися, — але встановив кілька інших.

час зробити невеличку ревізію. як мінімум, щоби довго не шукати в гугломаркеті потрібне, коли доведеться «облаштовувати» якийсь новий смартфон. ну й може комусь буде цікаво порівняти до свого «джентельменського набору» для adnroid’а.

поділ на обов’язкове і просто корисне в мене умовний: програми, якими не користуюсь більш чи менш регулярно, як правило видаляю досить швидко. тож, ревізуючи, залишив один загальний перелік, відсортований (дуже приблизно) за частотою використання.

mutt is manna

мені просто подобається його стиль:

цитата: Yes, I know. mutt is manna, straight from heaven. I am a lesser human being because I can’t get mutt to work. I fail and resign myself to an eternity in the Abyss because I rely on alpine to read e-mails (читати повністю)

нова реінкарнація цього блога про цікаві утиліти командного рядка в *nix — inconsolation (wordpress.com)

новий igo primo кермує

виїзд — завтра вранці. учора мусив вирішити задачу навігації. проблема в тім, що старий добрий igo myway 2009 для android, яким я довгий час користувався на різних смартфонах… «загинув» разом з карткою пам’яті sandisc на 32 гб, яка одного чудового дня просто тихенько відмовилася розпізнаватися…

…і якщо всі (!) відзняті світлини й відеоролики збереглися завдяки автоматичному завантаженню на dropbox та google+, вся бібліотека залишитися в безпеці на dropbox, всі останні цитати безпечно лежать на springpad’і, — то дбайливо налаштований і оброслий мапами доброї половини європи (ну, куди ступали мандрівні капці) навігатор полетів на великий жорсткий диск десь там не небесах™.

заново знайти збірку igo myway з «правильно заточеним» інтерфейсом для екранів 540×960, яка б запускалася з картки microsd (наявність у смартфоні інтегрованої пам’яті збиває софтину з пантелику), виявилося непросто. зате швидко знайшовся…

смертельний двобій: nook vs kindle

минув тиждень відколи мені промайнула думка порівняти свою електронну читанку kindle 3 із конкурентом — nook simple touch…

тепер маю обидві читанки.

головна принада nook в тім, що він має тактильний екран, працює під android’ом, і рутнувши його, можна отримати доступ до практично всіх можливостей системи, включно із магазином додатків google play: встановити fbreader, fora dictionary та dropbox (там лежить бібліотека!), а за бажання — навіть kindle для android, і таким чином перетворити nook на універсальну читанку!

проте перш ніж взятися до рутування — можу порівняти дві читанки в тому стані, як їх продають виробники, amazon та barnes & noble.

кінотиждень десятий: часові петлі

(вибачайте, допис півтора місяці пролежав у чернетках)

чудово стріли новий рік, тепер я вдома на лікарняному… що робити, гріючись в ліжку цілий день? читати й переглядати кіно. після «володаря перснів» французькою під руку трапилася «петля часу», після котрої мені заманулося пригадати інші фільми про мандрівки в часі… на згадку спало ще два таких, про котрі давно хотілося написати — отож переглянув ще й їх до купи:

• петля часу (looper, 2012)
• часова петля (los cronocrímenes, 2007)
• детонатор (primer, 2004)

бонус:

• 12 мавп (twelve monkeys, 1995) 

тема цього невеличкого кінотижня — часові петлі. та перш ніж почати — зверніть увагу на рейтинги imdb трьох перших стрічок, список наче відсортований від найцікавішого (7,7 для «петлі часу») до менш цікавого (6,9 для «детонатора»). на мою ж оцінку — якраз навпаки.

ну а «12 мавп» я виокремив, бо тут мандрівки в часі не утворюють часових петель, але стрічка варта згадки.

мотор?

fbreader проти kindle для android

спробувавши кілька програм для читання на android, повернувся до fbreader’а: на жаль, він не є ідеалом, проте жодна інша читалка не пропонує такого сполучення зручності, набору функцій, зовнішнього вигляду, стабільності, ціни та вимог до пам’яті.

найбільш помітні й важливі для мене переваги fbreader’а:

• підтримка форматів epub та mobi (до решти мені байдуже, включно з fb2);
• зручна інтеграція зі словником fora;
• можливість вибрати розташування теки з бібліотекою;
• значно більш зручне відображення бібліотеки в порівнянні з coolreader’ом;
• швидке перемікання між «денним» та «нічним» режимами відображення;
• широкі можливості з налаштування інтерфейсу (режим гортання, відображення тощо), включно з вибором шрифта;
• доступні системні способи взаємодії з виділеним фрагментом, включно зі збереженням у dropbox’і (якщо встановлено відповідний додаток).

фото-тексто-вінегрети

літо в другій половині, і тепер день за днем добігатиме кінця. скоро туристи почнуть масово повертатися з відпусток, дехто навіть візьметься публікувати свої звіти з великою кількістю цікавих фотографій. декого з цих туристів я навіть знаю особисто, і пишуть вони класно, і фотографують майстерно…

…але читати такий мікс тексту і фотографій немає сил: світлини заважають читати, а формат статті заважає зручно переглядати фото.

може я один такий? але я не можу з інтересом переглянути поспіль більше десятка світлин. саме відчуття емоційної втоми, коли попереду ще два десятки фотографій, і всі вони справді класнючі — воно неприємне. доводиться закривати допис.

кінотиждень дев’ятий, квебецький

майже півроку минуло від попереднього кіно-огляду, — забагато для (кіно)тижня, але таке життя. за той час переглянув чимало всього, переважно… французькою мовою. що вже вдієш: вивчаю французьку, тож шкода часу навіть на кіно англійською, і вже мовчу про дубляж. тож дев’ятий кінотиждень буде повністю присвячений стрічкам, що так чи інакше мають стосунок до квебека, франкомовної провінції канади:

• теплова хвиля (les grandes chaleurs, 2009)
• зваблення доктора льюїса (la grande séduction, 2003)
• п’єрове щастя (le bonheur de pierre, 2009)
• полісмен хороший, полісмен поганий (bon cop, bad cop, 2006)
• повернення кохання (l'amour aller-retour, 2009)
• місс погода (miss météo, 2005)
• ти (toi, 2007)

корисна strava для велосипедистів

отже в новому велосезоні вирішив таки накрутити якийсь кілометраж, щоби не було так прикро, як минулоріч. а щоби крутилося веселіше, потрібна якась індикація та статистика — по кожному виїзду та за сезон.

від навісного велокомп’ютера я остаточно відмовився: зайві витрати, зайва обвіска, зайві прикрощі з поламаними кредлами… минулоріч пробував використовувати google’івський gps-трекер my tracks на смартфоні — але йому дуже бракує естетичної привабливості та якихось власне статистичних функцій.

взявся вибирати альтернативу. програм для android в цій категорії багато, проте конкуренцію my track’у (за функціональністю, вимогами до пам’яті, навіть оформленням) складають одиниці. до того ж мене цікавлять лише безкоштовні пропозиції.

наразі спинився на strava cycling (скріншот, маркет).

кінотиждень восьмий, святковий

давненько вже я не писав про переглянуте кіно… час зробити невеличке зусилля і виконати давнішню обіцянку: в усіх попередніх дописах, в тому числі у сімох «кінотижнях», я свідомо уникав згадувати ті кілька улюблених фільмів, котрі можу переглядати раз за разом; зараз розповім про ці картини.

кіно:

• великий лебовськи (the big lebowski, 1998);
• трилогія володар перснів (the lord of the rings, 2001..2003);
• місто загублених дітей (la cité des enfants perdus, 1995);
• кримінальне чтиво (pulp fiction, 1994);
• матриця (the matrix, 1999);
• безсмертні: війна світів (immortel: ad vitam, 2004).

анімація:

• теркель і халепа (terkel i knibe, 2004);
• тримай хвилю (surf's up, 2007);
• вбивця біб назавжди (killer bean forever, 2009).

джентельменський набір для android'а

знову поновив прошивку в смартфоні — цього разу liquidnext 1.9.2  на основі cyanogenmod 7. про переваги альтернативних прошивок та нюанси процесу вже докладно звітував. розкажу про софт, який обов’язково ставлю після прошивки — і кілька необов’язкових, але корисних програм та приємних забавок.

майже все — доступне безкоштовно в android market’і, за винятком буквально двох програм.

обов’язкове

самотужки інсталювати найбільш необхідні програми навіть не доводиться — android сам йде за ними в маркет, щойно підключається до профіля на google’і й завантажує звідти архівну копію налаштувань системи.