(опубліковано на форумі tupoleva.net)
я не буду захищати linux як десктопну систему -- відверто кажучи, linux не просто ще не готовий до того, щоб завойовувати ринок soho, він ніколи і не зможе цього зробити, імхо, незважаючи на зусилля укладальників різних user-friendly дистрибутивів.
поправка! мені знадобилося більше півроку роботи лише з linux вдома та досвід спілкування з людьми, для яких будь-яка ос є загадкою, щоби зрозуміти -- насправді linux ні на йоту не гірша система для домашнього пк, ніж windows. необхідна й достатня умова масовості сьогодні -- передінсталяція системи на пк, що продаються в роздріб. linux до цього прямує.
linux ніколи не буде soho-десктопом да, тут вже єсть красиві, досить прості у повсякденному використанні графічні інтерфейси як самого десктопу, так і основних засобів настройки системи, але...
проблема linux, на мою думку -- проблема з точки зору людини, котрій потрібна десктопна система, -- в самій ідеології linux як конструктора: з нього можна зібрати все, настроїти як завгодно, знайти практично будь-який софт, але... задля того, щоб все це було можливим, linux виріс не в монолітну систему на кшалт windows, а залишається купою різних модулів, із якого кожен повинен збирати систему. дистрибутиви тут допомагають, але їх роль дуже перебільшується. забезпечити стабільність системи можна лише одним шляхом: встановити, настроїти -- і більше не чіпати! ідеальний варіант для сервера, але десктопні системи так не працюють.
пк проти телевізора? аналогія з різницею між набором телевізор+dvd з однієї сторони і пк+dvd-rom+тв-тюнер з іншої -- майже повна (за винятком ціни): звичайний користувач, що хоче дивитися телевізор і dvd, купує телевізор і dvd -- під'єднав пару кабелів, і система працює прямо з коробки. так, функціональність жорстко обмежена, але вона достатня і працює одразу і надійно. на пк ж потенційно можливості набагато більш широкі -- але лише для того користувача, котрий може впевнено настроювати/обслуговувати таку систему. бо навіть якщо тобі її настроїли, а сам ти в ній не розбираєшся (аналогія з дистрибутивом linux) -- далі система завжди "пливе" (інсталяція нових програм, захаращення дисків, схильність будь-якої ос до самознищення, випадкові необережні дії самого юзера), і рано чи пізно перестає працювати як слід, і все-одно повертаємось до необхідності хоча б мінімально її розуміти і мати змогу самому щось поправити...
отож, я певен, що linux не стане справді популярною десктопною ос в тому вигляді, як вона єсть зараз, і розвиток gnome/kde/інсталяторів тут не сильно допоможе.
драйвери?! підтримка "заліза" в linux надзвичайно хороша з точки зору знавця системи, але для простого користувача встановити/настроїти драйвер, якого не виявилось в дистрибутиві, або який просто не настроївся в процесі установки як слід -- задача просто нереальна. у windows теж не без проблем, але як правило ймовірність їх вирішення на рівні елементарних процедур, доступних звичайному користувачеві (викачати і запустити програму інсталяції драйвера або вставити диск в дисковод), набагато -- на порядки! -- вища.
цитата ось цитата з однієї статті (посилання є нижче), з якою я на 100% згоден -- вона чудово резюмує те, що я так довго розписував =)
"...мое глубокое убеждение заключается в том, что Линукс полностью не приспособлен к работе без администратора. Конечно в качестве администратора может выступать сам пользователь (к примеру домашний вариант), но не каждый пользователь этого хочет и не каждому пользователю это нужно. Поэтому целесообразность применение Линукса на домашнем компьютере целиком и полностью зависит от пользователя, его навыков, желаний и специфики выполняемых дома работ. Если он не испытывает осознанной необходимости отказаться от применения Windows, то я бы ему и не советовал".
і все-таки linux! але при всьому цьому я, мабуть, все-таки залишу собі linux і поступово повністю мігрую на нього. чому?
конструктори завжди були моєю слабкістю, навіть якщо цей конструктор поки що заскладний як на мій рівень знань -- тим цікавіше!
ще один фактор -- українська мова. інтерфейс оболонок gnome/kde у "рідних" дистрибутивах (asplinux, наприклад) майже повністю українізований/русифікований, так само більшість програм, що входять в дистрибутив, а також і більшість великих проектів типу openoffice, mozilla, gimp, inkscape і т.п. а українізованого windows я ще так і не бачив -- після майже 10 років використання.
і, нарешті, з часом я помічаю за собою такий собі поміркований консерватизм: єсть ряд програм, які мені потрібні вдома, і цей ряд виявився досить обмеженим: офіс (текст/таблиці), графіка (растровий/векторний редактор/перегляд), інтернет (браузер/поштовик/аська/докачувалка), мультимедіа (аудіопрогравач/відеопрогравач/конвертори/грабилка аудіодисків), такі-сякі інструменти (файловий менеджер/архіватор). практично все це єсть у будь-якому дистрибутиві linux, доступне одразу після інсталяції. ігри? так, потрібні, але в моєму віці вже достатньо десятка перевірених часом забавок.
почитатитут спробую дати кілька посилань... в принципі, більше для себе (лінки зберігаються), але якщо комусь не ліньки буде почитати -- супер.
= лінукс на робочій станції (рос.)
= огляд дистрибутивів linux (коротко, рос.)
= історія розвитку linux (рос.)
