duolingo: чудова мотивація вивчати іноземну мову

пробіг з великим задоволенням обидва безкоштовних рівні projet voltaire, і розмірковую про можливість сплатити за наступні 8 чи 16 (400 гривень)… але це трішки згодом. тим часом добрі люди в гуглоплюсах підказали ще один цікавий онлайновий сервіс:

duolingo.com

це не тренер з граматики, — а ціла система вивчення іноземної мови в ігровій формі для початківців, доступна безкоштовно онлайн, а також як додаток для android (та ios). за побудовою процесу дуже сильно нагадує відомий програмний пакет rosetta stone: розпочати можна практично з нуля, не знаючи іноземної мови. але є одне але…

мотивація по-українському: одиниця з граматики!

учень — це не глек, який потрібно наповнити, 

а факел, який треба запалити, 

а запалити факел може лише той, 

хто сам горить. 

плутарх

синочок у четвертому класі. домашнє завдання самостійна робота в класі — написати короткий твір (переказ?), попередньо підготувавши план. зробив…

…отримав 10 за зміст і 1 за грамотність.

я собі гадав, що для того, аби навіть за 5-бальною системою отримати «кол», треба ще добряче постаратися… а при 12-бальній системі оцінювання — це вже має бути щось абсолютно фантастичне. пропоную переглянути роботу (скан):

projet voltaire: французька орфографія як розвага

на додачу до вже досить великої збірки справді корисних онлайнових ресурсів для вивчення французької мови, нещодавно знайшов і почав користуватися ось цим:

projet-voltaire.fr

це онлайновий інструмент для тренування французької орфографії. реєстрація безкоштовна, — після цього протягом року користувачеві доступні онлайнові вправи з тренування граматики. на початку система дає невеличкий тест і визначає проблемні галузі, згодом мірою виконання вправ адаптується до рівня студента.

приберіть це з моїх голубих екранів

це вже занадто! мало того, що він не зробив нічого більш чи менш справді вартого уваги після часів наслідування депешам та «я, побєда і берлін», нмсд — так тепер я мушу бачити його не лише на бігбордах з рекламою всього, від дорогого винного супермаркета до… не знаю вже якої першої ліпшої бздюлини…

тепер я бачитиму його падєлкі, шукаючи щось на кшалт «we'll meet again» віри лін?!

любий google, яким боком зненацька?

смартфон на e-ink — зручно?

днями вчергове прочитав у тенетах нову згадку про смартфони з екраном на основі «електронного паперу» (e-ink) і замислився… а чи погодився б я поміняти смарт з традиційним рідкокристалічним екраном на модель з екраном на базі e-ink? не такий «бутерброд» з двома дисплеями, як показує йота в промоційному ролику, а смартфон з одним екраном на e-ink в його сучасному стані, з усіма недоліками (16 градацій сірого, повільний рефреш тощо). що виграв би, і в чім програв?

+ читання книжок стало б більш комфортним, те саме стосується будь-якої текстової інформації на екрані;
+ автономність смартфона збільшилася б на 5..30% за рахунок відмови від підсвітки в світлу пору доби;
+ навіть у вимкненому стані (коли смарт «спить») екран міг би зберігати якусь інформацію (важливі нагадування? список задач? відкрита сторінка книжки?);

curlftpfs для монтування ftp в локальну теку

мав собі віддавна в господарстві таку от цікаву штуку: packard bell netstore 3500. це кишеня для жорсткого диска ide, трішки незвична тим, що… має мережевий інтерфейс і може виконувати функції мережевого файлового накопичувача, якщо підключити, скажімо, до рутера.

коштувало це щастя якихось смішних грошей ($10 чи 15 без диска), і купував я його два чи три роки тому не як nas, а лише щоби «порятувати» старий диск на 320 гб, що лежав без діла, — використовуючи його через usb як зовнішній накопичувач.

лише днями підключив коротким пачкордом до рутера… працює: дає доступ до диска по ftp, дозволяє налаштувати доступ для кількох користувачів, кожному зі своїм паролем та (за необхідності) до своєї теки. що ще треба?

хіба що навчитися монтувати nas в локальну теку?

strava здуріла

чудовий велотрекер strava, але чимось йому не подобається мій смартфон, acer liquid e2: на скріншоті видно, що за двогодинну прогулянку на двох колесах він мені зарахував… майже 297 кілометрів. зі середньою швидкістю аж 146 км/год.

зрозуміло, що це глюк… але він повторюється щоразу тепер; з попередньою моделлю acer liquid e1 все було гаразд.

завантажений на strava.com трек відображається нормально. дивно все це, пишу в підтримку, — принаймні підкажуть, чи це я один такий…

поновлення (2013-11-09). скидається на те, що це глюк android; вже виправлений в наступних версіх, але… я мушу з ним миритися — поновлення для liquid e2 наче немає.

поновлення (2013-11-12). переписка зі службою підтримки strava поки що якогось суттєвого результату не дала. найімовірніше, доведеться таки миритися з глюком, допоки не вийде поновлення прошивки для liquid e2, або ж cyanogen для цієї моделі з підтримкою двох sim-карт.

ще один ноутбук на android

е… уявіть собі смартфон на android.

тепер «розтягніть» екран до 13,3". додайте клавіатуру і  батарею на 10 годин.

виставте цінник: 200 євро.

отримали yzibook — ноутубк з процесором arm і на android. я не знаю, чи це «полетить»… але, нмсд, це закономірна еволюція ідеї нетбуків… «справжня» операційна система (тобто щось незрозуміле, чим треба вчитися користуватися) не потрібна — потрібен інтерфейс для роботи з електронною поштою, веб-середовищем, перегляду онлайнового відео, запуска казуалок для діток.

йопта. воно смішне, так… було смішне три роки тому — з «сируватим» android’ом. але сьогодні я придбав би, можливо. діткам. тому що ніякий chromeos із його безальтернативною хмарністю не потрібен. а от доступ до маркета з купою вже готового софта практично на всі випадки — потрібен.

little by little the mountain will crumble

сьогодні отримав винагороду за другу скромну пожертву авторам dwarf fortress:

@@@.,.,.,.,?N?

до цього додається продовження історії когара:

джентельменський набір для android’а: два роки потому

минуло два роки, відколи склав список встановлених на смартфоні програм, якими найчастіше користуюся, і без яких було би вже незручно… за цей час без декількох програм навчився чудово обходитися, — але встановив кілька інших.

час зробити невеличку ревізію. як мінімум, щоби довго не шукати в гугломаркеті потрібне, коли доведеться «облаштовувати» якийсь новий смартфон. ну й може комусь буде цікаво порівняти до свого «джентельменського набору» для adnroid’а.

поділ на обов’язкове і просто корисне в мене умовний: програми, якими не користуюсь більш чи менш регулярно, як правило видаляю досить швидко. тож, ревізуючи, залишив один загальний перелік, відсортований (дуже приблизно) за частотою використання.

велонетерплячка

інколи, як задумаю собі щось придбати, мене трафляє нетерплячка… нечасто, але трапляється. приміром, учора мусів таки ввечері, дорогою додому заскочити до найближчої велокрамниці, на оболоні. придбав:

• щільну куртку trimm patagonia (ги, можливо, жіночу модель, але на примірку підійшла чудово);
• недорогий набір термобілизни craftbasic 2-pack (до речі, як виявилося, продали не дорожче, ніж у польщі);
• легкі рукавички-трансформери craft hybrid weather glove.

тепер, гадаю, можна спокійно кататися аж до снігів. в суботу вранці обкатаю, а в неділю… ще раз =)

що надіти?

я тут писав про те, що шукатиму велоодяг на осінь.

як не смішно, найбільшою проблемою для мене тут є не вибір між брендами та моделями — мені треба банально зорієнтуватися в тому, що саме треба на себе надіти, щоби комфортно кататися 1-2 години при 0…+15°, можливо під дрібним дощиком чи в туман… жодних планів перезимувати на педалях я не маю, але брак досвіду катання в міжсезоння і широченний вибір різного вбрання (від дуже специфічного велосипедного до туристичного і навіть «цивільного») дещо збивають з пантелику.

www.bicycling.com/whattowear

відповідь знайшов несподівано: інструмент для підбору велоодягу, якраз для таких ламерів, як оце я. примітивне, мабуть, з точки зору будь-якого більш чи менш досвіченого ровериста, але мені прочистило мізки.

ровер, одяг, чтиво…

накрутивши цього літа менше трьохсот кілометрів (270 км, 15 виїздів), шкодую тепер згаяного часу. але коли виїжджати? робота, діти в школі й садочку, якісь домашні справи, гості, все на купу. задумав собі хоча б щонеділі вранці накручувати по 20-30 км, поки ще погода дозволяє.

виїжджав уже двічі, шукав собі новий «трек вихідного дня»: песля переїзду на лівий берег зручне кільце ірпінь - коцюбинське - академ тепер надто далеко, труханів видається найкращою опцією. поки що ще шукаю, де там можна виключити мозок і просто крутити годину, не знімаючи ніг з педалей.