убога рекурсія

зайшов на онлайнову книжкову крамницю… і зненацька зрозумів, що люто ненавиджу, коли обкладинку книжки ілюструють сценами з фільму, знятого за цією ж книжкою. убожество.
і що, невже серпень 2015 так і мине, без жодного допису в щоденнику? так не можна. тим більше, що брак дописів — пряма вказівка на те, що життя стало цікавішим! тож дуже, дуже коротко про події у серпні.

мандрівка до швеції

ми знову зробили це: сіли в автівку, цього разу вп’ятьох, і проїхали маршрутом київ — люблін — варшава — ґданськ — нюнесхамн — ангельсберг — уппсала — нюнесхамн — ґданськ — варшава — львів — київ. намотали 3’260 кілометрів на колеса, і ще трохи більше тисячі проплили поромом, спалили приблизно чотири баки пального. побачили світу — спинялися і гуляли варшавою та ґданськом, тиждень провели в чудовій компанії на шведському озері оменінген, ще тиждень в тихому передмісті уппсали. наїлися грибів, риби та брусничного джему у швеції, а в польщі — хліба зі смальцем на ярмарку в старому ґданську. побачили голісінького негра шведа африканського походження просто на вулиці о_О

культура?

прочитав кумедний коментар у facebook до цікавої світлини:
цитата | «культурне прохання, прикріплене шурупами до живого дерева, втрачає всю свою культурність. той випадок, коли форма грає проти змісту» (микола типусяк)
задумався… а де там культура в самому повідомленні? вимагати, щоби діти на дитячому майданчику не галасували — це культура? в нас вважається культурним усе, що без «бл#дь» замість розділових знаків?

комусь дуже напекло голову

учора мене дуже здивував і розчарував кумир україномовної аудиторії богдан кутєпов. своїм пронизливим дописом на критику тих громадян, котрі просять (підкреслюю: просять) службовців нової патрульної поліції послуговуватися _на службі_ державною мовою. зненацька богдан вжива на адресу цих людей фрази на кшалт «обмежені вузьколобі імбецили», котрі «йобу далися» і, звісно ж, «вишиватнікі».

гадаю, не лише для мене стала сюрпризом ця істерика.

сьогодні, трохи заспокоївшись, але і начитавшись обурених коментарів, богдан продовжує карати «вишивату» пломенним словом: «остєрвєнєлиє „борці за мову“», «тупі», і нарікає на «маніакальний вереск до нової поліції» та «вереск а-ля Фаріон».

можливо, богданові наснилися жахи з іриною фаріон в головній ролі? хз. одне зауважу: переважна кількість обурених коментарів на ці два дописи богдана кутєпова — якраз не справляють враження «вереску» «істєрічєк», як жаліється богдан. ось кілька для прикладу…

найкращий cheatsheet для dwarf fortress

дуже давно не забавлявся в dwarf fortress… аж заскучив.

найкращий cheatsheet для досвічених поціновувачів забавки — тут (чотири pdf). найщільніший та найбільш універсальний, а відтак — найкорисніший перший файл. ну, а для зовсім зелених початківців є доволі об’ємна покрокова підказка, ще й перекладена українською.

варто почати, — і скоро ви виграєте свою першу гру, лол!
ахтунг: самолюбування псто! мій garmin swim сьогодні показує таку загальну статистику: 212 з половиною кілометрів за 84 години плавання (починаючи з вересня 2014). swim.com підказує, що зокрема у червні я побував у басейні 20 разів, провів у воді 15 з половиною годин і проплив 37’375 метрів.

раніше в мене була, по суті, лише одна претензія до garmin swim:
цитата | «єдиний недолік, котрий не стільки справді докучає, скільки дратує — garmin swim вперто відмовляється визнавати мій кроль за кроль… і звітує, що я пливу на спині. час від часу чи то йому щось прочищається в електронних мізках, чи то я пливу якось інакше (хоч убийте, не впетраю, як саме), і кілька басейнів він таки погоджується визнати freestyle’ом, але переважно backstroke. прикро» (щоденник).
присвятивши трішечки часу, я таки зрозумів і чому ця проблема виникала, і як її побороти.