маршрут автівкою на болгарію?

якщо планувати автомандрівку з києва до чорноморського узбережжя болгарії, любий google ані на мить не вагається прокласти марштур… через придністров’я. жодного простого способу (одна галочка?) сказати йому, що ні, я не повезу родину через контрольовані московщиною території, — немає.

можна спробувати тягти маршрут через одесу — все одно алгоритм google вперто перетинає кордон з молдовою, хоча на мій хлопський розум краще було би уникати зайвих кордонів і їхати просто до румунії.чи google знає щось таке про українську бесарабію, чого я не знаю? може, там взагалі немає проїзних доріг, окрім як на мапі?

інший варіант маршруту, який мені наразі значно більше подобається попри більшу довжину — через чернівці. плюси: ночівля в чернівцях, відносно простий маршрут з двома кордонами, чудові дороги -угорщиною- румунією. мінуси: дороги в чернівецькій області, довший на 300 км кілометраж.

візи. кажуть, що кілька років тому транзизтний проїзд через (шенгенську) -угорщину- румунію до болгарії дозволяли з болгарськими візами, давали на це 3 дні. як зараз?
відкрив «мої маршрути» на google, чи як воно так зветься у вас (зі мною google спілкується французькою, тож це «vos trajets»). одразу увагу привабила підозріла червона крапка десь за тисячу кілометрів на схід од москви.

од москви, карле! що я там міг забути? клацаю і отримую черговий сюрприз: пля, ветклініка «рижик». в татарстанському замухосранську казані.

треба негайно переговорити з миленькою: за що?! і чому ветклініка, ще й у казані?

відколи придбав собі механічну клавіатуру, користуюся на роботі виключно нею. друкувати доводиться досить багато щодня. за три місяці так призвичаївся до комфорту «механіки», що годі змусити себе користуватися звичайною клавіатурою ноутбука: і звук не той, і відчуття гумової прокладни не тішать, і плоскі клавіші не подобаються.

переглядаючи архів щоденника, зрозумів, що час додати мітку «клавіатура» для дописів про швидкодрук, мовні розкладки тощо: таких дописів накопичилося вже чимало.

а буде, мабуть, ще більше… бо час від часу я щось підчитую про різницю між пластиком abs та pbt, профілями sa, dsa та dcs, і, звісно ж, про переваги різних типів перемикачів. гадаю, невеличкий приватний довідничок з посиланнями собі на згадку допоможе орієнтуватися в темі.

ztype — маленький шедевр!

здається, це мій новий тетріс — казуальна забавка на ті п’ять хвилин, що залишаються до кінця перерви, коли в горнятку вже немає кави:


і яке ж воно класнюче: мінімалістичне, приємне на вигляд, з атмосферним звуком. і про швидкодрук! щоправда, лише латинкою.

p.s. знайшлося на форумах massdrop.
побачив якось на massdrop малесенький гаманець ezgo slim, і так собі забажав, що мусив замовити. на сайті виробника воно коштує аж 26 долярів — дорого. на massdrop віддавали значно дешевше.

дочекався — днями приїхав пакуночок. розпакував — ой леле, яке ж воно малесеньке і класнюче! до цього часу я ходив з великим поважним портмоне (дякую, братику!), куди можна було чорта лисого запхати, і трохи місця лишалося: півторадесят карток, техпаспорт на автівку, водійська посвідка (старого формату), паперові гроші, а у окремій кишенці — монети і картки micro sd.

ezgo slim інакший. його створено з непохитним переконанням, що сучасній людині в місті потрібно лише декілька пластикових карток, якщо добре поміркувати.

шведська мова в тенетах

наприкінці літа минулого року, вже повертаючись з мандрівки до швеції, я взявся вивчати шведську мову — просто задля розваги, за допомогою онлайнового сервісу duolingo (і додатка для android). приділивши цій справі кілька місяців (аж до нового року), врешті-решт забув на півроку…

…а тепер шкодую, що втратив стільки часу. повернувся до курсу duoling! мета: за місяць чи два закінчити курс duolingo, за півроку бути в змозі читати дитячі книжки без словника, а за рік — читати й слухати художню літературу шведською.

колись я опублікував тут у щоденнику збірку онлайнових ресурсів для вивчення французької. публікував як підказку для інших — а виявилося, що й сам досить часто повертався до того допису замість борсатися в закладках веб-оглядача. зроблю те саме і для шведської. знову ж таки — майже всі посилання стануть в пригоді лише тому, хто вже добре володіє англійською.