я вже накупив багато електронних текстів англійською завдяки storybundle, і прочитав хіба десяту частину — тож можна було би спинитися… але таку збірку не міг пропустити:


тому що фантастика і пригоди. щоправда, принаймні одну книжку з тієї збірки я вже маю, прочитав, позвітував… але тут є й продовження!

коротше кажучи, мусив викласти $15 за повну збірку разом з бонусними книжками.

нема про що домовлятися

цитата для тих, хто ще не впетрав, або ставиться до цього легковажно:
цитата | «варто розуміти, що якщо ми не порвемо з росією, ми ніколи не побудуємо україни. це не голосні слова – це реальність. наша історія – це не франція vs німеччина, англія vs сша чи іспанія vs голандія. тобто, історії протиборства націй, викликаних економічними чи політичними причинами. які з часом можуть вирішуватися. ні. наша з росією історія зовсім інша. це історія тутсі vs хуту, французькі гугеноти vs католики під час варфоломіївської ночі, гусити vs німці, вірмени vs турки тощо. це коли нема про що домовлятися. це коли або одні, або інші. це коли… думку ви вже вловили. в теорії можна домовитися хоч з чортом. але як домовитися з тим, хто хоче тільки одну плату – ваше життя? і хто зараз його не бере у всіх тільки тому, що не може?» (богдан буткевич)
не розумію, чому я раніше не користувався gnu screen'ом… можливо, тому що не міг второпати, що воно таке за диво, багатоекранний термінальний мультиплексор і куди його притуляти?

виявилося, що все просто, і screen, в найпростішому розумінні — це приблизний аналог закладок у веб-оглядачі, тільки з преферансом і поетесами.

як це працює: відкриваю свій улюблений термінал (для мене це terminator в режимі консолі quake, відкривається за super+q), запускаю screen (насправді воно стартує автоматом, terminator має таку опцію) і працюю собі як зазвичай…

…аж поки не знадобиться нова закладка в терміналі. замість користуватися вікнами terminator'а (завжди забуваю гарячі клавіші!) — тисну ctrl+a, c і отримую чисте вікно терміналу; при цьому якщо в попередньому вікні щось виконувалося (приміром, wget тяг щось велике з тенет, або htop слідкував за відкритими процесами) — воно продовжуватиме виконуватися. і навіть якщо я закрию вікно terminator'а (не згорну, а саме закрию) — «закладки» screen «від'єднаються» від терміналу і продовжать жити своїм життям, аж поки я не «підключуся» до них знову.

громадське дрочить на дождь?

у мене на facebook близько сотні френдів (не казатиму «друзі», бо не всіх навіть знаю особисто) та ще кількадесят дописувачів, за котрими я слідкую, але не додаю до френців (то я нещодавно навчився). і уявіть собі, що за ці два дні я не побачив жодного розпачливого допису «вєрнітє дождь!» в моїй стрічці.

ось що означає ретельна чистка: фейсбук може бути цілком комфортним джерелом позитивних емоцій! чого і вам бажаю.
цитата | «hromadske.ua дрочить на "дождь". трампщина якась несамовита» (роман скрипін на f).
і так, громадське я послав… подалі. після зашкварів з яневським та скрипіним, але не тому, що ті двоє для мене якісь там кумири. але громадське стало неукраїнським.

p.s. ілюстрацію потягнув з коментарів під дописом скрипіна.

p.p.s. а, і ще, якщо комусь потрібні пояснення щодо мого ставлення до громадського: яневський та скрипін, обидва з явно проукраїнською позицією, змушені були звідти піти, а от кутєпов, що залишився, не соромиться нападати на українців.

дід всрався

«добрався мовний срач і до діда» — і не вдержав дід, обісрався так, що гидко й дивиться. а якщо ще й коментарі та вподобання до того допису почитати, то стає страшно: теж не дурні ж наче люди, а ковтають ще й дякують.

гаразд, підемо по-порядку.

1. «Дід шанувальник української мови, якою вільно володіє і користується нею в реальному житті, на роботі і в побуті. Ніякого геройства тут нема, просто так склалося життя».

далеко не всім так поталанило, ок оце дідові. декому довелося по тюрмах посидіти, по сибірах помандрувати, та й життям накласти за вільне володіння і послуговування українською в реальному житті. звісно, це майже ніколи саме так не формулювалося у присудах, але ми ж із вами розуміємо тепер, як воно було? навіть якщо кому поталанило народитися вже за пізнього совєцього союзу, перед самим розвалом — все-одно про вільне використання української «в реальному житті, на роботі і в побуті» не йшлося, бо в кращому випадку людина опинялася в культурній ізоляції, в гіршому — колектив її цькував, витискав на маргінес і життя набувало трагічних кольорів.

дід не може цього не знати, хіба що він ще ніякий не дід, а молодий шпанюк, що досяг свідомого віку вже після розвалу срср? в будь-якім випадку тут він просто заговорює зуби читачеві.

2а. «Водночас дід вільно володіє і російською мовою (теж так життя склалося) […]»

напевне, ніщо не дратує мене більше, ніж оце «так життя склалося» щодо зросійщення. цими трьома слівцями лицемірно прикрито майже чотириста років історії заборон друку книжок та освіти українською, потоптано могили розстріляних вертепів та бандуристів, викинуто на смітник понівечені долі українських митців та простих українців…

так склалося, діду, що або ваших пращурів — якщо ви таки українського походження, — упродовж століть зпримушували зректися рідної мови, або ж принаймні заховати її подалі та вивчити московитську, або ж, якщо у вас інше походження, їм дали можливість приїхати до україни і оселитися тут, отримати роботу, нажити дітей, не знаючи тутешньої мови, а ваша російська — закономірний результат цього процесу. оце і є справжній зміст вашого «так життя склалося», швидше за все.

трейлер «сторожової застави»

не чекаю шедевру, але дуже хотів би переглянути з родиною «сторожову заставу». на жаль, до українського кінотеатру тепер надто далеко — але перший онлайновий кінотеатр, де знайду цей фільм, і де можна буде його переглянути хоч із канадським ip, отримає передплату на рік.


це має бути екранізація повісті володимира рутківського, яку ми маємо в бібліотеці (і привезли зі собою), але ще не читали.

p.s. фільм має свій вебсайт (пустий-пустісінький наразі), а також профілі у facebook, instagram та канал на youtube. цікаво, що хоч режисер москвомовний (да какая разніца?) і знімальна група працює московитською, але ж хоч двоє з трьох богатирів говорять українською на майданчику…