побачив якось на massdrop малесенький гаманець ezgo slim, і так собі забажав, що мусив замовити. на сайті виробника воно коштує аж 26 долярів — дорого. на massdrop віддавали значно дешевше.

дочекався — днями приїхав пакуночок. розпакував — ой леле, яке ж воно малесеньке і класнюче! до цього часу я ходив з великим поважним портмоне (дякую, братику!), куди можна було чорта лисого запхати, і трохи місця лишалося: півторадесят карток, техпаспорт на автівку, водійська посвідка (старого формату), паперові гроші, а у окремій кишенці — монети і картки micro sd.

ezgo slim інакший. його створено з непохитним переконанням, що сучасній людині в місті потрібно лише декілька пластикових карток, якщо добре поміркувати.

шведська мова в тенетах

наприкінці літа минулого року, вже повертаючись з мандрівки до швеції, я взявся вивчати шведську мову — просто задля розваги, за допомогою онлайнового сервісу duolingo (і додатка для android). приділивши цій справі кілька місяців (аж до нового року), врешті-решт забув на півроку…

…а тепер шкодую, що втратив стільки часу. повернувся до курсу duoling! мета: за місяць чи два закінчити курс duolingo, за півроку бути в змозі читати дитячі книжки без словника, а за рік — читати й слухати художню літературу шведською.

колись я опублікував тут у щоденнику збірку онлайнових ресурсів для вивчення французької. публікував як підказку для інших — а виявилося, що й сам досить часто повертався до того допису замість борсатися в закладках веб-оглядача. зроблю те саме і для шведської. знову ж таки — майже всі посилання стануть в пригоді лише тому, хто вже добре володіє англійською.

livemocha все

гхм. життя таки є сатиричною трагікомедією.
цитата | «after competing against rosetta stone, criticizing the rival, and then being acquired by it almost three years ago, the online language community livemocha is saying its last goodbyes» (звідси)
буде не дуже зрозуміло без короткого пояснення: свого часу (починаючи вивчати французьку) я трішки займався зі «спіраченою» програмою rosetta stone, щоби спробувати, що воно таке, а згодом — з безкоштовним онлайновим сервісом livemocha. визнаю, що ідея rosetta цікава, і livemocha підхопила її й наче розвивала в правильному напрямку, — але он як воно все склалося в підсумку.

смішно. але в цій історії закономірно, мабуть, все, від а до я. починаючи з терміну «серійний бізнесмен» (почитайте статтю за ланкою).
я просто, як то сі каже, залишу це тут:
цитата | «якби тоді в грузії путінові дали в рило усім кодлом, а не організовували ідіотську продажну комісію імені саркоззі — не було би ні кримнаша, ні днр, ні сірії. і зараз не було би ні мобілізації в туреччині, ні саудівської аравії, ані третьої світової війни. просто треба іноді думати головою наперед, а не сракою назад!» (знайшов у facebook’у).
відремонтований «на колінці» пасок мого спортивного трекера garmin swim прожив… маже два місяці, аж поки зненацька тріснув у такому місці, де ремонтувати його вже не було великого сенсу.

все-таки гума — то не шкіра і не текстиль: коли вже десь порвалося — не зіш’єш, не приклеїш. враховуйте це, купуючи годинники. попри це, garmin swim — найкращий трекер для плавання з усього, що я до цього часу бачив у тенетах. тому варіант «викинути» я взагалі не розглядав. взявся шукати.

альтeрнативи?

я вже знав, що оригінальний ремінець коштує дорого — $20 доларів на сайті garmin, не враховуючи доставки. але на додачу garmin не шле ремінці в україну (хоча самі годинники наче шле). я швидко переглянув ebay та amazon і переконався, що і там пропозиції починаються від $28-29 плюс щонайменше $12 за доставку в україну.

при цьому жодних альтернативних пропозизцій на кшалт текстильних ремінців для цієї моделі немає. згодом, знявши пошкодженого ремінця зі свого трекера, я зрозумів, чому: кріплення ремінця досить нестандартне (див. на знимці). звісно, навряд чи це справді перешкода для китайської індустрії клонування всього, але розмір ринку, мабуть, не вражає.

а шкода, бо я би придбав, мабуть, набір «адаптерів», що однією стороною приєднувалися б до garmin swim, а до іншої дозволяли б чіпляти, скажімо, тактичні текстильні ремінці зі стандартним кріпленням, — якби таке існувало в природі. воно й існує, — але не для garmin swim.

ціна і наявність в україні

отже, занотувавши собі $41 як мінімальну ціну з доставкою (плюс два тижні очікування), я відкрив український hotline.ua, вибрав усі київські онлайнові крамниці, де пропонують garmin swim — і написав до кожної електронкою з питанням:

чи можна замовити ремінець, скільки коштуватиме і скільки чекати?

наступного робочого дня отримав відповіді, якість та зміст котрих чудово репрезентувала увесь спектр української онлайнової торгівлі — від «ну, скоро замовлятиму, їхатиме довго, ціну назвати не можу» до «є на складі, приїздіть за годину і забирайте».

першими відписалися дві крамниці, котрі запропонували прийняти замовлення на ремінець і за два-три тижні привезти, за $63 та $65 відповідно. наступна відповідь була значно, значно цікавіша: є на складі в києві, 700 грн (це приблизно $28), можна забрати практично в будь-який час. я так зрадів, що одразу зголосився їхати купувати, аж тут…

…зателефонували ще з однієї крамниці: на складі в києві, 510 грн (приблизно $20), за годину можна забрати з виставкової зали в центрі міста. замовив, поїхав, придбав… два ремінця: нехай запасний лежить, рано чи пізно стане в пригоді.

заміна ремінця

замінити пошкоджений ремінець виявилося дуже просто: в комплекті з новим ремінцем є шило-витискач для тонких металевих шпильок, котрі кріплять кожну з двох частинок до вуха на корпусі годинника; ці шпильки треба витиснути (див. знимку), зняти старий ремінець, по черзі прикласти кожну половинку нового і проштрикнути новою шпилькою (є в комплекті для заміни).

готово! тепер garmin swim має прослужити ще кілька років до наступної заміни.

книжковий арсенал!

сьогодні розпочався книжковий арсенал 2016!

от холера… знову підеш собі в суботу, міркуючи погуляти, погортати книжечки (переважно дитячі, бо дорослі з паперу ну його к бісу читать, незручно) — і влізеш в то місиво людей і подій, не проштовхнутися. відпочинком то складно назвати. може один з сотні стендів матимуть термінал для оплати карткою, решта ще буцім з печер не випхали свої друкарські верстати…

і ввечері, втомлений і розбитий, їхатимеш додому. це я ще ні словечка не сказав про:
  • повну відсутність цивілізованої парковки! 
  • дооооооооооооооовжелезну чергу на вході!
навіть не знаю. не піти на книжковий арсенал — не можна! але піти — в моєму віці вже страшно. хто зна що й робить…

але позаторік добре прогулялися родиною, накупили трохи книжечок, що й досі ще читаємо, побачили кокотюху трохи підшофе… мабуть, треба йти.