оскільки я давно і надійно з crunchbang linux, і в осяжному майбутньому жодної еквілібристики з дистрибутивами (що називається distrohopping’ом) не передбачаю (ну, хіба що спробувати arch? гиги) — то ось така екстенсивна збірка підказок з «допилювання» crunchbang 11 waldorf з різних боків ще не раз стане в нагоді:
англійською мовою. це — на додачу до невеличкої купки власних нотаток на кшалт нюансів налаштування aspire s3, налаштування розкладки клавіатури та «прикручування» меню пристроїв.
рік тому вкраїнський музичний гурт rock-h (рокаш) порадував до нестями, подарувавши чудовий альбом «отава» — живий, кипучий. слухав цю музику довго, потім вишукував такі ж чудові кліпи на youtube.

а ось у березні — я пропустив би, якби не отримав повідомлення електронкою, — рокаш знову втішив, оголосивши про новий альбом «білий динь», і ця музика теж доступна навільно — відкривайте soundcloud і слухайте.

p.s. до речі, soundcloud має хороший офіційний додаток на android, варто спробувати.

ubuntu one всьо

сервіс ubuntu one «здувся», проіснувавши 5 років. учора отримав електропоштою повідомлення:
цитата: «hi, we are writing to you to notify you that we will be shutting down the ubuntu one file services, effective 1 june 2014…» і так далі.
не пам’ятаю, чому я там був зареєстрований. ніколи не користувався — dropbox з’явився роком раніше, і завжди чомусь видавався мені більш надійним та зручним. найперше тим, що однаково добре працював на різних платформах; власне, й я використовую його аж на трьох: linux, windows, android.

враження від нового сідла

зробив два виїзди на giant flow 1, — 73,6 кілометрів, щоби бути точним. ділюся враженнями: жорстке, зручне, приємне на дотик. суб’єктивно дещо легше за старе, хоч і не на 100 г (втім, не зважував). дупа все-одно страждає після 20 кілометрів поспіль, — але ефект нового сідла таки працює, і суб’єктивно крутити все-таки комфортніше. втричі, хехе (це натяк на ціну, коли хто не здогадався).

як би там не було, повертати до магазину нове сідло не збираюся. старе velo vl1319d2 виставив на продаж на velokiev’і.

p.s. до речі, це таки цікава функція strava: якщо заповнити профіль і накидати в список компонентів ровера (чи кількох роверів!) — strava буде ретельно підраховувати, яка деталька скільки «пробігла» до заміни.

приміром, перша каретка vp-bc73, що стояла на новому ровері, «гавкнула» після 331 кілометра, нова після встановлення пройшла лише 187 км, поки і її довелося міняти, — тепер стоїть shimano bb-un26, котра пробігла вже 541 км. круто, нє? хто там казав, що strava йому не потрібна?

ефект нового сідла

кажуть люди, що час від часу велолюбителі стають жертвою ефекту нового сідла.

ну от розпочинаєш сезон, а старе сідло, на якому відкатав уже добру тисячу кілометрів, зненацька робиться ну таким вже незручним, таким твердим… не сідло, а чисто тобі каменюка якась. отож ти довго виріваєш, підчитуєш форуми та перебираєш щось в інтернет-магазинах — аж тоді бац! завалишся до найближчої велокрамниці й везеш додому новеньке, блискуче giant flow 1. ставиш замість старого. потім ще тиждень чекаєш, коли ж видасться нагода виїхати й випробувати обновку.

аж ось субота. і ти виїжджаєш… легко, без напруження «вкручуєш» сороковочку без жодного дискомфорту, не встаючи з сідла. і ти щасливий тим, що так легко і з першого разу знайшов те єдине у світі, створене саме для твоєї дупи, ідеальне сідло!

велосезон 2014 відкрив

тиждень тому, 22 березня, відкрив особистий велосезон 2014. попри все — революцію, окупацію криму росією, поповнення в родині…

за тиждень (гаразд, вже дев’ять днів) виїжджав сім разів, провів у сідлі майже 11 годин і «зробив» 189 кілометрів. strava не дасть збрехати — ця софтинка (плюс онлайновий сервіс, що акумулює результати) за два роки повністю замінила мені велокомп’ютер.

за цей сезон хотілося б накрутити хоча б тисячі три кілометрів, в тому числі доїжджаючи на роботу ровером… а ближче до осені — замінити (досить дешеву) обвіску на щось класом вище, на кшалт deore

…але це не головне. головне — крутити, поки стане сил.