Показ дописів із міткою цитата. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою цитата. Показати всі дописи

ledger is awesome

я поки що просто залишу це тут:
цитата | «ledger is awesome stuff — it's basically a multi-variable tree structured calculator» (архів hacker news).
для тих, хто любить гуглити, дражнилочка: облік персональних фінансів у форматі plain text та автомагічне формування звітів… але цитати це не пояснює, тут треба глибше копати. колись обов'язково напишу.

нема про що домовлятися

цитата для тих, хто ще не впетрав, або ставиться до цього легковажно:
цитата | «варто розуміти, що якщо ми не порвемо з росією, ми ніколи не побудуємо україни. це не голосні слова - це реальність. наша історія - це не франція vs німеччина, англія vs сша чи іспанія vs голандія. тобто, історії протиборства націй, викликаних економічними чи політичними причинами. які з часом можуть вирішуватися. ні. наша з росією історія зовсім інша. це історія тутсі vs хуту, французькі гугеноти vs католики під час варфоломіївської ночі, гусити vs німці, вірмени vs турки тощо. це коли нема про що домовлятися. це коли або одні, або інші. це коли… думку ви вже вловили. в теорії можна домовитися хоч з чортом. але як домовитися з тим, хто хоче тільки одну плату - ваше життя? і хто зараз його не бере у всіх тільки тому, що не може?» (богдан буткевич)

пиха й зарозумілість

я давно не агітую за linux чи вільне пз. але час від часу трапляються цитати, які хочеться потягти собі до колекції навіть попри те, що вони схожі на «пропаганду здорового комп'ютингу».
цитата«краса linux відкрилася мені досить нещодавно, завдяки замітці про чергову презентацію apple для преси. під час події якийсь менеджер з apple зауважив, що у світі є 600 мільйонів комп'ютерів, яким виповнилося 5 років чи більше. і він додав, що то є сумно, на що аудиторія відповіла [схвальним] сміхом. коли я це прочитав, — покрутив головою. на думку спали такі слова як пиха й зарозумілість» (opensourcemusings).

до речі, цікавий щоденник, додам собі до списку читання.

нема нічого гіршого…

коротко.
цитата | «Нема нічого гіршого, як людина без принципів. Це означає, що зло не буде покаране, закони будуть порушувати, і справедливість не святкуватиме перемогу» (галина пагутяк, мистецтво не прощати)

цікаво про лінгвістику

юрій макаров у facebook поділився ланкою на класнючу науково-популярну статтю про професійну лінгвістику та дилетантські мудрування (які автор чемно, але абсолютно невипаравдано називає любительською лінгвістикою — це не лінгвістика зовсім). дуже багато літер… ще й російською. але обов’язково перегляньте, якщо питання мови вам бодай трошки цікаві!
цитата | «любители не знают главного принципа фонетической эволюции. более того, они не хотят его знать, даже если им его формулируют и разъясняют, — потому что он немедленно становится непреодолимым препятствием на пути их фантазерства. они любят подавать свои фантазии как что-то новое в изучении языка. в действительности же нынешние любители в точности продолжают наивные занятия своих предшественников XVIII века. их просто никак не коснулись великие открытия XIX века в области исторической лингвистики» (андрій анатолійович залізняк, «о профессиональной и любительской лингвистике»).

кацапенрейх

в стрічці google plus накопичилося трохи цитат про кацапенрейх.

цитата | «Абсолютна більшість росіян відштовхуватиме від себе несимпатичну інформацію. Російський народ має колосальний історичний досвід деспотичної колоніальної імперії та панвіного етносу з комплексом вищої раси, досвід зверхнього презирства до «тубільців». Іншого досвіду він просто не має. І тому він не сприймає ідей рівноправного співіснування суверенних народів. Цей народ здатен лише оперувати категоріями національного панування і національного підпорядкування» («ґрунт для путіна», uainfo).

це наче продовження попередньої публікації «наш ворог — не путін…». далі…

цитата | «Суспільство, створене в сучасній Росії, абсолютно економічно неефективне; це гниле збіговисько спекулянтів, котре не виробляє практично нічого і не в змозі дати лад на власних теренах. Претензія навести лад у світі (перекрояти світ за своїми лекалами) звучить тим сміховинніше, що це може означати лише те, що весь світ зануриться в таке ж зубожіння, як російські села і провінційні містечка» («імперія навиворіт», новая ґазєта).

цитата, і досить довга, вибачайте:
цитата: «Манцов: От фрейдизма, пожалуй, дистанцируемся. Все равно у нас мало кто понимает, что это такое. Полагают, фрейдизм это Эдипов комплекс и только. Наши идиоты обзывают „фрейдизмом“ все, что им не нравится.

На самом деле «Пианистка» — картина христианская. Причем христианство это не лубочное, не в духе «уси-муси-пуси», как у нас любят; не «ласковое», но подлинное, аутентичное. В Главе 10 Евангелия от Матфея Иисус Христос прямо говорит:


„Я пришел разделить человека с отцом его, и дочь с матерью ее, и невестку со свекровью ее. И враги человеку - домашние его (Мф 10:35-36)“.


Вот про что эта картина!


В „Портрете…“ героиня призывает некоего мента, а в „Пианистке“ - некоего пианиста-хоккеиста, но цель одна и та же: разорвать пуповину, состояться в качестве суверенной личности»
(читати повністю)
гхм. можливо, «іхні ідіоти» справді обзивають „фрейдизмом“ все, що їм не подобається… але так само легко їхні інтелектуали називатью „ідіотами“ всіх, хто не подобається їм, а ще тулять тег „християнство“ до всього, що подобається — навіть якщо християнством там і не пахло.

хоча загалом стаття-дискусія про фільм «піаністка» цікава, — проте, як (майже) завше і (майже) все росіянське, з «легким нальотом»… чогось гидотного.
я процитую, бо варте:
цитата: Колись я працювала в Музеї народної архітектури в Пирогово. Одного разу під час розкопок на Подолі знайшли дерев’яний зруб часів Київської Русі і привезли на реставрацію до нас.

Якось я помітила, що жіночки, які працювали на будівництві Музею, щодня перед обідньою перервою виносять зі складу, де зберігалися ті старожитності, чорні порепані колоди.

Виявилося, що вони тими тисячолітньої давнини дровеняками розпалювали багаття, на якому варили куліш… Та ще й примовляли: "Та кому воно нада те старе барахло? Построїли б шось красіве, кірпічне, під бляхою".

І ті жінки не винні, розумієте? В них була інша шкала цінностей. Для них усі ми були пришелепкуватими інтелігентами, що казилися з жиру. Та ще й "городські" були, падлюки
(читати повністю)
от і я заспокоївся, мабуть: ніхто не винен. і винні всі: гуртом будуємо щось красіве, кірпічне, під бляхою.