телевізор: тортури вибору

я розбалуваний. дуже довго я жив собі без телевізора, а тоді взяв та й придбав 47 дюймів, трошки погугливши. і, як тепер виявилося, втрапив на дуже хорошу модель, яка мала все: якісну картинку завдяки фоновій підсвітці із зональним затемненням, домашнє 3d з пасивними окулярами, wifi, купу роз'ємів, webos, і все це — за доволі помірні гроші.

аж ось взявся вибрати собі телевізор тепер вже в канаді. що сказати… щось подібне — дві тисячі долярів. 3d як клас майже відсутнє на ринку — і я не розумію, чому, адже попри відносно невелику кількість фільмів, переглядати тривимірне кіно вдома значно цікавіше, ніж дивитися пласку картинку. переважна кількість пропозицій — 4k, хоча такий канал в інтернет, щоби переглядати стріми в подібній якості з тенет, в канаді сам собою коштує дурних грошей, плюс доплата за безліміт?

коротше кажучи, я не розумію, що робиться на цім ринку. припустімо, відмовлюся від 3d наразі. тоді постає кілька питаннь:

• переплатити за smart tv з wifi, чи придбати телевізор без «розумних» функцій і підключити до raspberry pi з osmc?
• якщо smart tv — то webos від lg, чи android від sony?

я дістаю, наче ноту посол… дивіться і заздріть!

днями отримав два пакуночки — один раніше, від massdrop, і другий оце сьогодні, від китайців через ebay. розпакуємо?

допис короткий, лише фотографії без коментарів, і зацікавить не кожного. ну, а кого зацікавить — заздріть =)

ezgo slim 2.0 — мініатюрний гаманець для гіків

побачив якось на massdrop малесенький гаманець ezgo slim, і так собі забажав, що мусив замовити. на сайті виробника воно коштує аж 26 долярів — дорого. на massdrop віддавали значно дешевше.

дочекався — днями приїхав пакуночок. розпакував — ой леле, яке ж воно малесеньке і класнюче! до цього часу я ходив з великим поважним портмоне (дякую, братику!), куди можна було чорта лисого запхати, і трохи місця лишалося: півторадесят карток, техпаспорт на автівку, водійська посвідка (старого формату), паперові гроші, а у окремій кишенці — монети і картки micro sd.

ezgo slim інакший. його створено з непохитним переконанням, що сучасній людині в місті потрібно лише декілька пластикових карток, якщо добре поміркувати.

заміна ремінця для garmin swim, найкращого трекера для плавання

відремонтований «на колінці» пасок мого спортивного трекера garmin swim прожив… маже два місяці, аж поки зненацька тріснув у такому місці, де ремонтувати його вже не було великого сенсу.

все-таки гума — то не шкіра і не текстиль: коли вже десь порвалося — не зіш’єш, не приклеїш. враховуйте це, купуючи годинники. попри це, garmin swim — найкращий трекер для плавання з усього, що я до цього часу бачив у тенетах. тому варіант «викинути» я взагалі не розглядав. взявся шукати.

альтeрнативи?

я вже знав, що оригінальний ремінець коштує дорого — $20 доларів на сайті garmin, не враховуючи доставки. але на додачу garmin не шле ремінці в україну (хоча самі годинники наче шле). я швидко переглянув ebay та amazon і переконався, що і там пропозиції починаються від $28-29 плюс щонайменше $12 за доставку в україну.

при цьому жодних альтернативних пропозизцій на кшалт текстильних ремінців для цієї моделі немає. згодом, знявши пошкодженого ремінця зі свого трекера, я зрозумів, чому: кріплення ремінця досить нестандартне (див. на знимці). звісно, навряд чи це справді перешкода для китайської індустрії клонування всього, але розмір ринку, мабуть, не вражає.

а шкода, бо я би придбав, мабуть, набір «адаптерів», що однією стороною приєднувалися б до garmin swim, а до іншої дозволяли б чіпляти, скажімо, тактичні текстильні ремінці зі стандартним кріпленням, — якби таке існувало в природі. воно й існує, — але не для garmin swim.

ціна і наявність в україні

отже, занотувавши собі $41 як мінімальну ціну з доставкою (плюс два тижні очікування), я відкрив український hotline.ua, вибрав усі київські онлайнові крамниці, де пропонують garmin swim — і написав до кожної електронкою з питанням:

чи можна замовити ремінець, скільки коштуватиме і скільки чекати?

наступного робочого дня отримав відповіді, якість та зміст котрих чудово репрезентувала увесь спектр української онлайнової торгівлі — від «ну, скоро замовлятиму, їхатиме довго, ціну назвати не можу» до «є на складі, приїздіть за годину і забирайте».

першими відписалися дві крамниці, котрі запропонували прийняти замовлення на ремінець і за два-три тижні привезти, за $63 та $65 відповідно. наступна відповідь була значно, значно цікавіша: є на складі в києві, 700 грн (це приблизно $28), можна забрати практично в будь-який час. я так зрадів, що одразу зголосився їхати купувати, аж тут…

…зателефонували ще з однієї крамниці: на складі в києві, 510 грн (приблизно $20), за годину можна забрати з виставкової зали в центрі міста. замовив, поїхав, придбав… два ремінця: нехай запасний лежить, рано чи пізно стане в пригоді.

заміна ремінця

замінити пошкоджений ремінець виявилося дуже просто: в комплекті з новим ремінцем є шило-витискач для тонких металевих шпильок, котрі кріплять кожну з двох частинок до вуха на корпусі годинника; ці шпильки треба витиснути (див. знимку), зняти старий ремінець, по черзі прикласти кожну половинку нового і проштрикнути новою шпилькою (є в комплекті для заміни).

готово! тепер garmin swim має прослужити ще кілька років до наступної заміни.

маленька механічна клавіатура

на початку лютого павло урусов зробив оглядове відео клавіатури. стривайте, клавіатури? — подумав собі я, переглянув те відео, і захотів собі щось «механічне». трошки попасся на massdrop і замовив собі там v60 matias mini на базі моделі kbparadise v60 з перемикачами matias quiet click.

не втримався: захтілося «теплого лампового» звуку і приємної тактильності, яку ще пригадують пальці з часів «пошуків» та «електронік». до того ж, друкую я багато і залюбки, особливо після того, як подужав навчитися друкувати наосліп кирилицею і латинкою.

кілька днів тому моя маленька механічна клавіатура приїхала. встиг роздивитися і подрукувати. довжелезного звіту не буде, просто підсумок.

подобається:

• тактильні відчуття друку на «механіці»;
• тихий, приємний «шелест» під час друку;
• справді малесенький розмір і правильна вага;
• якість матеріалів та збирання;
• мінімалізм розкладки;
• налаштування розкладки dip-перемикачами на споді.

не подобається:

• бракує usb-хаба (приглядаюся до matias quiet pro);
• немає підсвітки (хоча в інших версіях v60 вона є);
• недостатньо м'який кабель usb в комплекті; 
• роз'єм mini-usb, і він на задній панелі, а не на споді, кабель не змотується під денцем;
• окремі особливості мінімалістичної розкладки (в стандартній розкладці esc не можна натиснути однією рукою — треба задіяти клавішу fn);
• поганенький пластиковий пулер (витягувач ковпачків), зразу зламався.

порадьте бездротові навушники

перестали працювати мої старі-старезні gear4 bluphones… останні роки я не дуже активно ними користувався (читай: майже не діставав з шухляди), і нещодавно помітив, що один з навушників німує. та навіть якби він і звучав — інтегрований акумулятор, мабуть, вже давно втратив ємність: вісім років не жарт!

проводні навушники вибішують: плутаються. може, хтось підкаже хорошу модель бездротових bluetooth-навушників без суттєвих недоліків, за досвідом «живого» використання? основні вимоги — компактність, надійність, ціна.

is swimmo worth it?

the guys in swimmo want us to support them on kickstarter. somehow they've managed to make a video teaser that… has turned me off almost instantly. everything, starting with the voice and on to the total lack of the actual product presentation… the video is just a heap of smoking ad templates.

anyway, that's probably my own problem =) i've scrolled to see what the swimmo smart swimming watch will be. so here's what i found (i'll compare to garmin swim that i've been using for half a year now):

• first ever smartwatch designed specifically for swimmers (wow! i guess garmin swim is not smart enough for them, and pebble has not been designed only for swimming so technically this piece of advertising bullshit is probably true);
• color screen (i don't care for a color screen on my wrist, especially when i'm in the water);
• touchscreen, no buttons at all (this can both be a good thing or a bad one depending on how it turns out);
• syncs via bluetooth (latest garmin sports watches can do that, others too, eats up battery faster than ant+ but at the same time is more versatile because potentially can connect to any device with bluetooth, not just pc's with ant+ dongle, which is great);
• heart rate monitor (something that garmin swim doesn't have);
• vibration feedback (garmin swim doesn't have that, but also something i personally don't care about at all);
• basic watch functions (no illustrations so no way to see what that means; garmin swim has two watches for different time zones and an alarm clock);
• 5-7 days of battery and you won't be able to replace it once it's dead in a couple of years (wow! my garmin swim has been working for half a year now without changint it's standard cr2032 cell);
• wrist band — no info about it being replaceable or not, so probably not (garmin swim's band can be replaced if damaged, get a new one for $20);
• price: $230 (wtf?!) and just $169 special preorder price (get your garmin swim for $150).

also there's pebble for $99 (and a free shipping to ukraine!) it has no heart rate monitor but otherwise it's more than a match for swimmo as far as my swimming needs go. however…

garmin swim seems optimal.

шведські скельця: враження

два тижні тому я отримав поштою замовлені на ebay так звані «шведські скельця» — класичні окуляри для плавання, позбавлені гумових чи силіконових прокладок-ущільнювачів: пластикові гранки (чашечки, невігласи!) припасовуються просто на шкіру довкола очей. оригінальні окуляри такої конструкції вигадав ще в 70-х роках тренер томмі мальмстен для плавчині анн-софі руc… але про історію за іншим разом.

спробував ці окуляри, і спершу був дуже розчарований… і якби я поспішив написати відгук два тижні тому — нарікав би дуже. але за минулий тиждень проплив у них кілька кілометрів і трохи звик. отже…

сподобалося
+ окуляри прості — тому вічні
+ постачаються як конструктор
+ відносно недорогі

нейтрально
~ окуляри дуже легенькі

не сподобалося
- чутливі до якості припасовування
- антифог погано тримається
- відносно вузьке поле огляду 

в підсумку: про всяк випадок ще беру з собою до басейну свої окуляри arena (здається, sprint), — але плаваю тепер в «шведських». в принципі, тут можна було би поставити крапку, але пройдуся детальніше по кількох перелічених пунктах.

шведські скельця

я так зрозумів, що «шведські скельця» — це свого роду легенда у вузьких колах. вирішив спробувати, не така вже й дорога цяцька. ebay на поміч…

…сьогодні приїхали.

конструктор. ввечері вдома озброюся інструкцією і збиратиму. завтра випробую =)

одяг для хунти

декілька сервісів, де можна треба замовити патріотичні футболки та світшоти (от смішне ж слово… бо аглійське sweatshirt відчутно інакше читається), собі на згадку:

чапаєв стріт — кияни; замовляв у них декілька разів — роблять надзвичайно приємні на дотик речі, ексклюзивно пропонують дизайни від легендарного єрмоленка (серія неофіційних «гербів» міст україни «united colors of ukraine» для прикладу); але ціни — кусючі.

нюкрейн — кияни (здається, принаймні офіс у києві); замовляв у них — якість речей хороша; ексклюзивно пропонують принти іллі стронґовського (пам’ятаєте його ялинку, мабуть); ціни дуже кусючі.

фолк мода — львів’яни (точніше, миколаївці); ще нічого в них не замовляв; дизайни різної складності, чимало досить простих і приємних; ціни значно нижчі за чапаєвські та нюкрейнівські. сюрприз: мають невеликий розділ з дитячими розмірами!

гарбуз — кияни (здається); ще нічого в них не замовляв, але обов’язково замовлю: пропонують одяг з принтами для немовлят та діток до 4 років, в тому числі з патріотичними принтами! ціни більш чи менш ок.

p.s. так, я знаю про простопринт. сервіс ок як контруктор, можна надрукувати все, що на думку спаде… але інколи хочеться побути просто споживачем, а не дизайнером, і не порпатися в звалищі готового дизайнерського сміття.

мандрівні капці йдуть на пенсію

минулих вихідних мої зручненькі мандрівні капці… подерлися. вони добряче помандрували світами за чотири чи п’ять років — побували у турції та угорщині (2010), швеції (2011, 2012), на майорці (2011), у бельгії та франції (2012), признаймні двічі їздили до криму (2010, 2012)…

…але врешті-решт не витримали дводенного відпочинку на шацьких озерах.

прикро. особливо прикро тому, що я до цього часу так і не знайшов був на заміну нічого такого, що мені справді сподобалося б, хоча пробував кілька разів, і навіть щось цікаве траплялося в іноземних веб-крамницях за притомні гроші…

тож цього разу довелося негайно розпочинати пошуки навправду, тому що без легких капців я не можу. звик.

велонетерплячка

інколи, як задумаю собі щось придбати, мене трафляє нетерплячка… нечасто, але трапляється. приміром, учора мусів таки ввечері, дорогою додому заскочити до найближчої велокрамниці, на оболоні. придбав:

• щільну куртку trimm patagonia (ги, можливо, жіночу модель, але на примірку підійшла чудово);
• недорогий набір термобілизни craftbasic 2-pack (до речі, як виявилося, продали не дорожче, ніж у польщі);
• легкі рукавички-трансформери craft hybrid weather glove.

тепер, гадаю, можна спокійно кататися аж до снігів. в суботу вранці обкатаю, а в неділю… ще раз =)

свіжа інді-фантастика для поціновувачів

це хороший тиждень для любителів почитати англійською, адже майже одночасно вийшли дві збірки фантастики інді-авторів:

• the sci-fi bundle від storybundle*
• друга збірка від humble ebook bundle*

традиційно обидві збірки запропоновані за ціною «плати, скільки хочеш», — чим вони привабили мене колись*, тож слідкую за новинками і періодично купую збірки, котрі цікаво було б почитати.

мікрозарядка в прикурювач

маю в автівці страшненький на вигляд китайський «ріжок», що стирчить з прикурювача і видає 5 вольт через роз’єм usb для живлення смартфона. придбав у комплекті з набором кабелів для зарядки різних мобільних телефонів ще в ті часи, коли трава була зеленіша, дерева вищі й кожна нокія висмоктувала з пальця свій власний, унікальний роз’єм живлення.

повертаючись до зарядки в прикурювач. набридло, що стирчить. хочу щось малесеньке, щоби запхать в прикурювач і забути. приміром, як belkin’івський micro charger… hotline таких пропонує декілька — але ж дідька лисого в них розберешся, який звичайний зі струмом 1 ампер, а який потужніший на 2,1 ампера…

але купити треба. обов’язково.

ідеальний ноутбук

злий-презлющий викладач не так давно вибирав собі новий ноутбук, ділився думками про те, який повинен бути його портативний комп’ютер і нарікав, що не так то й просто знайти щось підходяще за прийнятною ціною. я навіть пожартував трішки, пригадавши абсолютно фантастичний 20-дюймовий 8-кілограмовий витвір dell (бачив живцем, працюючи в datalux):

цитата: здається, саме для тебе dell (бачиш, як все складається?) зробив ще в далекому 2006-му (де ти був тоді?) 20-дюймовий ноутбук (якщо це можна так назвати) dell xps m2010. красива була машина. але дорога, як біс — коштувала тоді, якщо не помиляюся, не менше 5 тис. долярів. в україну їх офіційно привезли 5 чи 6 штук. ну максимум 10 (звідси)

а тоді я зазирнув до крамниці електроніки (здається, це був moyo), щоби подивитися — а що ж мені підійшло би ідеально з того, що сьогодні продають?

смертельний двобій: nook vs kindle

минув тиждень відколи мені промайнула думка порівняти свою електронну читанку kindle 3 із конкурентом — nook simple touch…

тепер маю обидві читанки.

головна принада nook в тім, що він має тактильний екран, працює під android’ом, і рутнувши його, можна отримати доступ до практично всіх можливостей системи, включно із магазином додатків google play: встановити fbreader, fora dictionary та dropbox (там лежить бібліотека!), а за бажання — навіть kindle для android, і таким чином перетворити nook на універсальну читанку!

проте перш ніж взятися до рутування — можу порівняти дві читанки в тому стані, як їх продають виробники, amazon та barnes & noble.

ця музика буде вічною, якщо…

давно, років п’ять тому трапилися мені в руки бездротові мультимедійні навушники gear4 bluphones. коли ще користувався кишеньковим пк dell axim x51v, — навчився підключати ті «вуха» до нього й час від часу слухав музику. зручно: не плутаєшся в дротах.

на жаль, після axim’а жоден з моїх телефонів та смартфонів не хотів як слід працювати з bluphones’ами… я вже подумував запропонувати їх на продаж, шкода було тримати хорошу річ в шухляді.

аж тут спробував підключити до нового liquid gallant duo… і тепер в мене знову є бездротова музика. щоправда, пригадую «наутілус»…

легко зекономив 60% ціни

почитав нещодавно у блозі юри сметани продовження серії дописів про нюанси використання прошивки dd-wrt на домашніх рутерах, вчергове полінувався перезавантажити свій старенький домашній lg, пригадав про ідею розшарити частину смуги для сусідів…

коротше кажучи, зважився придбати новий рутер. нехай недорогий — але основним критерієм мусить бути можливість встановлення повної версії dd-wrt. до речі, любий hotline, варто було би додати такий критерій для відбору моделей, га?

storybundle: лишається 13 годин

до завершення першої пропозиції storybundle лишається трішки більше 13 годин.

для тих, хто, як і я, чекав анонсу першої збірки інді-чтива з цінником «плати, скільки хочеш», і дочекався але ще не придбав — це чудова нагода стерти пил з платіжної картки і придбати збірку. для решти, хто ніколи ще не чув про storybundle — нагода відвідати сайт проекту і подивитися, що вони пропонують.

по суті це humble indie bundle, тільки про книжки: п’ять електронних книжок в пригодницькому, фантастичному жанрі, англійською (ну звісно ж) мовою, доступні за ціною, яку визначає сам покупець (pay what you want, тобто плати, скільки хочеш), плюс два продовження бонусом, якщо ціна буде не нижча за середню на момент покупки (зараз це $7). без обмежень на перегляд на різних пристроях, без будь-яких механізмів електронного захисту (drm).

життя на двох колесах

продовжую накручувати кілометри. у вівторок дорогою з роботи втрапив під холоднющу зливу з громами та блискавками… зіпсувала мені весь підйом по петропавлівській: довелося на півдороги сховатися під якийсь навіс та півгодини чекати, поки дощ вщухне.

…і щойно я виїхав з-під того навісу, сподіваючись, що вже не поллє — таки полило. промок, як хлющ, і змерз, як цуцик, але мусів вже крутити, щоби принаймні зігріватися. звісно ж, коли додому лишалося якихось 10 хвилин, дощу вже як не було.

люблю стихію зачудованою ненавистю!