збираюся до криму на травневі свята

маю питання до водіїв та одеситів:

1. чи «проїзний» наразі маршрут одеса > миколаїв > херсон > сімферополь, який стан траси?
2. де в одесі (бажано на грушевського - балківській) можна спокійно і недорого попоїсти і відпочити годинку?

так, знову планую поїздку в крим на травневі свята — фактично везу миленьку на тижневий семінар з йоги, як позаторік, і так само поїздка вимушено перетворюється на сімейний відпочинок в криму. вже наперед «смакую» першу половину дороги (поки «свіжий») і ненавиджу другу (приблизно 1100 км за кермом!), відчуваю смак совкової кухні, спеку весняного сонця і подих холодного морського вітру. і море.

«на небесах только и разговоров, что о море…» (хороше кіно)

мого коханого йожика знову покажуть на тб

миленьку запросили на студію трк «київ», роблять передачу про йогу та здоров'я. адже ж моя кохана — не просто інструктор київської школи йоги, але й спеціаліст з йоги для вагітних, з досвідом занять під час власної вагітності =)

тож сьогодні їздили на хрещатик, 5. нелегка доля татків, котрі вітають активне суспільне життя своїх дружин: довелося дві години бавити малятко і витримувати часом доволі неприємну поведінку перчика.

ги, мілєчка дуже любить кататися автівкою, і засинає щойно машина рушає з місця. проте може прокинутися на червоному світлофорі та нагадати про себе: мовляв, чого спинилися? рушаймо вже! перчика також досить просто на деякий час нейтралізувати в автівці, тицьнувши в руки мобільного з іграми — щоправда, тоді доведеться терпіти доволі гучні репліки по ходу гри =)

не спиться

будильник пробудив мене о 6:22. в суботу. і чомусь я не роздратувався через це... можна --- і треба було! --- ще заснути і проспати зо дві годинки: я люблю на вихідні добре виспатися, а надто в суботу, відвести душу після робочого тижня.

сьогодні замість того заварив чайку на кухні.

поділюся смішним. хоч я й не займаюся йогою зараз, проте продовжую більш-менш регулярно читати форум київської школи йоги, і отримую якісь розсилки електронною поштою... нещодавно в цьому інформаційному потоці промайнуло таке: ...

стоп! перш ніж прочитати цитату, уяви собі справжнього йога --- якогось "суворого" індійця, худого від аскези й фізичних вправ, вкритого майже чорним південним загаром, стриманого в словах і далекого від мирської суєти. тепер читай:

цитата. анатолий, доброе утро. меня зовут оксана п. я занимаюсь в киевской школе йоги на лукьяновке. мой сын хочет сделать себе татуировку на санскрите. но не можетвыбрать шрифт, и саму надпись. не могли бы Вы посоветовать литературу, или другие источники информации, для решения данного вопроса. в интернете он уже искал, но сложно определится из-за великого множества видов шрифтов санскрита. в эту пятницу я еду с вами на семинар в ласпи. вы не против, если мы там обсудим этот вопрос? с уважением оксана.

не коментуватиму, бо просто не знаю, як це можна прокоментувати. хто розуміє --- той розуміє.

йога для вагітних в києві

миленька — інструктор київської школи йоги, свого часу їй вдалося і мене зацікавити. тепер вже більше як півроку вона спеціалізується на йозі для вагітних жінок. зараз проводить заняття в клубі «абетка для батьків» (азбука для родителей) і в студії «індія-клуб» київської школи йоги.

днями gazeta.ua опублікувала невеличке інтерв'ю з миленькою і розповідь про йогу для вагітних (укр. та рос. версії статті). можливо, комусь буде цікаво переглянути:

• йога для вагітних полегшує пологи
• йога для беременных облегчает роды
  

коротенька цитата зі статті.

цитата. займатися йогою ніколи не пізно. бажано починати відвідувати заняття до вагітності чи на перших її місяцях. але багато жінок приходять уже на сьомому місяці. користь від йоги вони все одно відчують.

це була одверта, неприхована, безсоромна реклама здорового способу життя.

мікаель фірек -- це звучить...

колись я вже писав про медитативну музику мікаеля фірека (mickael fyrek) з його альбому in riots of color they spin... якщо не послухалися й не завантажили -- нема про що й говорити. жартую. майже.

наразі на сайті kahvi.org (який я також вже кілька разів згадував) з'явився новий альбом фірека, a thousand years and one. нагадаю, що kahvi.org публікує вільну музику, яку цілком легально можна завантажувати (mp3/ogg) й слухати.

зазвичай мені треба послухать музику кілька днів, щоби відчути справжній "післясмак" -- і тоді я назавжди закохуюся в неї й можу слухати нескінченно, або забуваю... отже, ще не вслухався як слід, але нова робота дуже подібна за настроєм до попереднього альбому, який вже п'ятий місяць поспіль слухаю вдома, в автівці й з кпк.

медитативна, спокійна й глибока музика. всіляко рекомендую принаймні раз послухати. пасує до занять йогою або медитації.

останній день в ласпі

отже, останній день семінару: вранці на стадіоні відбулося останнє заняття з йоги.

завтра о десятій ранку -- виїзд основної групи, автобуси доправлять майже 150 чоловік на севастопольський вокзал, і звідти о четвертій відходить поїзд на київ…

але ми їдемо окремо, своєю автівкою… тому завтра ще відпочиватимемо, пакуватимемо речі, а післязавтра ранесенько, десь о четвертій чи о п'ятій ранку -- виїдемо.

в криму добре. хоч зима й не засипала снігом, і не лякала морозами -- але ми заскучили за справжнім сонечком, а надто за морем і кримським повітрям.

але хочеться вже додому =)

ресторація "радянські страви"

в цьому році травневий семінар київської школи йоги проходить в криму. бухта ласпі -- казкове місце… сплюндроване радянською забудовою. зокрема, вражає потворністю дитячий оздоровчий табір "ласпі": величезна територія, початково, мабуть, прекрасна, порізана мережею кривих, неохайно збудованих доріжок, з випадково "розсипаними" довкола бараками літніх будиночків і трьома чотириповерховими коробками неремонтованих зимових корпусів. втім, це марно передавати словами, треба бачити.

як і в будь-якому кримському пансіонаті чи санаторії "радянського" типу, найяскравіший фрагмент -- столова. кому довелося відпочивати чи "лікуватися" в такому закладі -- одразу ж зрозуміє мене, проте не на 100%, бо в порівнянні, скажімо, навіть з місхорським "ай-петрі", дитячий табір "ласпі" -- це "совок" в квадраті.

привіт з криму

перший тиждень в криму, на семінарі київської школи йоги.

перед виїздом дивився прогноз погоди -- задумався, чи варто їхать: синоптики обіцяли в середньому +15° с і дощі… проте поки що погода так не розчарувала: хоч температура повітря дійсно тримається на рівні +15…18°, але сонце гріє і можна навіть загарять на пляжику. чим і займаємося періодично.

лише сьогодні нагадав собі, як публікувати дописи в блог через електронну пошту. з собою ж бо телефон та кпк (не ноутбук) -- інтернет є, але кишеньковий браузер не працює з blogger.com як слід.

фотографії, якщо будуть хороші, опублікую в picasa згодом, бо тут немає чим переглянути, посортувати й покадрувати.

йога: стара і дуже стара

історію йоги деякі історики прослідковують аж до 3-го тисячоліття до нашої ери. зовсім нескладно логікою визнати ці 5 тисяч років, проте якщо спробувати осягнути цей період, спираючись на єдине доступне людині мірило -- тривалість одного покоління... гхм.

а втім, тут єсть одна маленька хитрість: коли киянин каже, що займається йогою, а надто коли це каже початківець -- мова, наймовірніше, йде про хатха-йогу, котра є лише окремою дисципліною йогічної системи. так от, найстарішим збереженим фундаментальним текстом з хатха-йоги є хатха йога прадіпіка, яка датується... аж 15 століттям вже нашої ери!

ритуал як основа йоги?

маючи зараз час, запланував собі написати статтю про йогу. ідея приблизно така: дослідження філософії йоги та погляд на йогу без філософії, себто відірвану від індуїстського коріння. ще не знаю, чи вийде щось в результаті, але навіть початкова розвідка теми виявилася надзвичайно цікавою. найперше взявся прочитати щось про індуїзм, бо ця тема для мене нова.

під руку трапився журнал "вокруг света" (№8 '2007), повністю присвячений індії (настільний журнал миленької -- і тепер я це розумію, варто знайти цей номер і переглянути, або ж почитати в тенетах), з великою статтею міри салганик "індуїзм, або невмолимість долі". якщо оглянути засади індуїзму, виявиться, що в основі цієї релігії вгадується всеохоплююча ритуальність. саме існування світу у світосприйнятті індуса -- породження, існування і неминуча загибель для відродження -- основане на ритуалізованій циклічності.

в кожній сім'ї є будда

щойно з йоги, настрій медитативний...

в каждой семье есть истинный будда. в сутолоке каждого дня есть истинный путь. когда люди могут, не кривя душой, жить в согласии, и с радостью говорить друг другу приветливые слова, когда родители и дети любят друг друга и живут душа в душу, то это в тысячу раз выше "регулирования дыхания" и "созерцания сердца". хун цзычен

а на вулиці такий сніг, що додому з теремків півгодини їхали з увімкненими усіма фарами, 50 км/год, в правій смузі -- ледь видно було дорогу на 200 метрів вперед. може, врешті-решт зима прийшла?

музика для релаксації

надзвичайно чудова музика для релаксації: електронний альбом in riots of color they spin від mikael fyrek... сам не сподівався, що так закохаюся в ці композиції, бо зазвичай полюбляю більш ритмічну, енергійнішу музику.

особливо сподобався трек the smaller oranges and yellows з цього альбому -- по-моєму, ідеально підійде для занять йогою або для медитації: те, що музика абсолютно не містить етнічних індійських мотивів, лише робить її ще цікавішою для такого використання!

викачуємо, слухаємо... ділимося враженнями!

увесь електронний альбом доступний для вільного викачування на сайті kahvi.org, про нього я вже розповідав.

шива натараджа

мабуть, буде цікаво почитати тим, хто займається йогою, або й просто цікавиться індійською іконографією... шива натараджа: символіка, значення, філософія образу (рос.) на сайті російської школи індійського танцю. а ось тут знайшовся навіть такий собі довідник з іконографії індуїзму, ще доволі неповний, але цікавий.

на сайті київської школи йоги є невелика підбірка літератури з йоги -- невелика, бо головним чином джерела в перекладі.

про семінар з йоги

(опубліковано на сайті київської школи йоги)

дякую своїй дружині за те, що "витягла" мене в карпати -- майже хитрістю =) до семінару я не практикував йогу, був досить байдужий до неї, і, зізнатися, навряд чи колись став би відвідувати заняття в києві. та й до карпат я збирався, ще не знаючи, що прийматиму участь в заняттях... а на другий день семінару о сьомій ранку вже сидів на йогівськім килимочку на горищі, слухав дихання, і відчував... життя. так прикро, але в круговерті днів у місті, в біганині з дому на роботу й додому майже забуваєш, що живеш. виявляється, згадувати про це приємно!

а йога... сподобалася. хоча... правильніше ось так: сподобалися люди -- і якщо їх об'єднує йога, так запишіть і мене =) тому -- щиро вдячний усім "семінаристам" (і організаторам) за чудову компанію! без вас навіть найживописніші пейзажі карпат залишилися б просто пейзажами на фотографіях, а людина найперше живе спілкуванням.