огляди нових можливостей gimp 2.9/2.10

давно, дуже давно спільнота користувачів вільного програмного забезпечення чекає на вихід версії графічного редактора gimp на двигунці gegl з підримкою глибини кольору 16 та 32 біти. і попри те, що робоча версія 2.9.4 вже дозволяє користуватися деякими новими можливостями, проте це версія розробників, доступна у вигляді вихідних кодів, її годі шукати в репозиторіях та розділі downloads офіційного сайту gimp як готовий для використання продукт. і виглядає на те, що наступної стабільної версії 2.10 доведеться ще трохи почекати.

тим часом почитати про нові можливості gimp’а по роботі з 32-бітним кольором цікаво вже зараз. ось два огляди, один короткий і добре ілюстрований, підійде для розігріву, а другий — детальніший і значно свіжіший:

• gimp 2.9/2.10 feature preview (gimpusers.com)
• user's guide to high bit depth gimp 2.9/2.10 (ninedegreesbelow.com)

чекаємо далі.

p.s. ілюстрація стара (версія 2.6) — взяв з колишньої публікації про швидку корекцію світлин для інтернету, щоби не вигадувати ровер.

десна 2016: повернулися додому

повернувся з походу десною. трохи помахав веслом, трохи поклацав камерою, трохи поплавав і покупався з дітками в річці. трохи засмаг і схуд. не море, але цікавий відпочинок.

найменше мені подобалося розвантажувати човна перед кожною стоянкою, а згодом знову пакувати речі до гідромішків і завантажувати в байдарку.

основна частина світлин вже в «мандрівному альбомі» на picasa (портрети окремо), тут викладу кілька найприємніших.

linux: підключення старої фотокамери

маю в господарстві стареньку цифрову фотокамеру canon powershot a60. апарат вже можна вважати пенсіонером — це був мій перший цифровичок, придбаний ще у 2003 році одразу після народження першого синочка. попри те, що, на превеликий жаль, не всі знімки та відео з того часу збереглися, але ця камера бачила перші тимошкові кроки, записувала на відео перші його слова…

можна сказати, родинна реліквія. ніяк не можна викидати.

на додачу, цей canon ще й нівроку знімає після заміни матриці, і зі своїми 2-ма мегапікселями легко дає фору більшости сучасних смартфонів з їхніми 8-ми та 13-мегапіксельними «дірочками». саме тимко зараз нею і користується час від часу.

камера підключається до комп’ютера, як ptp-пристрій, але на linux не монтується, як накопичувач, тож до сьогодні я мусив щоразу витягати 256-мегабайтну (!) картку compatc flash і шукати по шухлядах карт-рідер.

але сьогодні карт-рідера не знайшлося. можливо, загубив під час переїзду, чи залишив на старій квартирі, або й просто лежить десь у ще не розібраному клунку? довелося шукати в тенетах рецепт підключення ptp-пристроїв… знайшов.

треба вчитися

ще про фотографію? прошу… ось у цього чувачидла* (xenoir) можна тихенько вчитися композиції… я не знаю, як він це робить — піднімає камеру і «стріляє» те, що бачить, чи розмірковує над кожним кадром? — але результат створює враження легкої, невимушеної зйомки… в якій неможливо нічого ані перекадрувати краще, ані виграти зміною точки зйомки. особливо це стало помітно після того, як він відклав плівкову камеру і клацає в цифрі. наче якась магія: кожен, навіть найбанальніший на перший погляд кадр приваблює компоновкою.

ось ще інший аматор* (alex nedoviziy), у фотощоденник до котрого ходжу регулярно за черговою порцією депресняка з приводу власних потуг… його надихають, як я розумію, переважно пейзажі, але як же ж він їх знімає! звісно, ефект незвичного місця теж присутній — мандруючи францією, я також наклацав чимало кадрів*, які сьогодні можу розглядати принаймні без відрази, але…

але треба вчитися.

поляризаційний фільтр (продовження)

прочитав у огляді полярика hoya hrt*, яким користуюся вже досить давно:

цитата: polarisers are popular with landscape photographers, although you do have to be careful with the rotational orientation of the filter as it can cause an unbalanced darkening of the blue in the sky, concentrating the depth of the blue into a corner of the frame, which looks unnatural (звідси)

пригадав, що оце щойно мав перед очима фотодоказ* у купі світлин з весняної мандрівки до криму.

ба навіть якщо ломо-ефект не проявиться — надто темне небо, як слушно натякає злий викладач*, теж не виглядає добре. коротше кажучи, крутити полярик теж потрібно вдумливо.

поляризаційний фільтр

переглядаю побігом кримські світлини з травневої поїздки на відпочинок, знайшов два кадри, зроблених на різних положеннях поляризаційного фільтра*. сам собою сюжет мало цікавий (таких по півмільйона штук в пересічного любителя після курортного сезону назбирається), але як ілюстрація роботи полярика для тих, хто ще не придбав, згодиться (клац на світлині для збільшення):

просто для історії: фотографував, як видно, з ай-петрі, внизу ялта. обидві фотки без додаткової обробки крім масштабування до 2048x* (для демонстрації ефекту не критично).

а-бренди щось знають!

десь тут у блогах «комп’ютерного огляду» андрій зубинський пише про internet of things як the next big thing в споживацькій електроніці. читайте, бо пише справді цікаво (ну, зрозуміло, що далеко не для всіх).

тим часом хто зна, може наступна велика штука — це не інтернет розумних речей, а… зненацька і несподівано, — одяг?

нє, ну два a-бренди (бугага!) ж мусять щось знати, якщо… втім, дивіться самі!

який оптимальний розмір фото для онлайн-альбому?

я вже давно користуюся гуглівським веб-сервісом picasa для публікації своїх світлин — як от вибраних фотографій з різних мандрівок, а також родинних портретів (вони, зрозуміло, відкриті лише обраним). зручно, бо завше можна переслати комусь посилання на ту чи іншу світлину, без необхідності щоразу пересилати поштою чималі файли. навіть батьки навчилися самостійно переглядати фото онуків =)

не викладаючи на picasa все поспіль, я не дуже переймаюся обсягом доступного мені сховища у хмарі (а надто після щедрої обіцянки гугла не враховувати розмір зображень до 2048×2048 пікселів для користувачів google+), його достатньо: наразі використано 3,8% із 5 гігабайт. проте так вже історично сталося, що для завантаження на picasa останнім часом я масштабував світлини до 1024×768: для перегляду онлайн цього наче вистачало…

…допоки мені не закортіло надрукувати декілька портретів, та ще й замовити друк онлайн.

пароль на вхід

побачив біля однієї з контор у бізнес-центрі (клац на фото для збільшення). одразу ж назвав цю композицію «пароль на вхід».

фото-тексто-вінегрети

літо в другій половині, і тепер день за днем добігатиме кінця. скоро туристи почнуть масово повертатися з відпусток, дехто навіть візьметься публікувати свої звіти з великою кількістю цікавих фотографій. декого з цих туристів я навіть знаю особисто, і пишуть вони класно, і фотографують майстерно…

…але читати такий мікс тексту і фотографій немає сил: світлини заважають читати, а формат статті заважає зручно переглядати фото.

може я один такий? але я не можу з інтересом переглянути поспіль більше десятка світлин. саме відчуття емоційної втоми, коли попереду ще два десятки фотографій, і всі вони справді класнючі — воно неприємне. доводиться закривати допис.

швидка корекція фотографій в gimp

занотую невелику підказку з використання графічного редактора gimp для швидкої корекції фотографій перед публікацією онлайн:

1. поворот
2. ретушування
3. кадрування
4. корекція рівнів яскравості
5. корекція насиченості кольорів
6. масштабування
7. корекція чіткості

звісно, не до кожної світлини доводиться застосовувати всі операції, але загальний порядок зберігається. для прикладу вибрав світлину (скріншот 1), котра хоч і не є взірцем якості, зате якраз потребує всіх перелічених операцій. для роботи користуватимусь gimp’ом. перш ніж критикувати допис, прочитайте застереження наприкінці.

отже, світлину відкрито в gimp’і, почнімо.

«ібрагім-якім» — нове видовище тарханкута

повернулися до києва з мандрівки, тижневе занурення в атмосферу радянського криму пройшло успішно, але про це пізніше, а для початку — про дещо цікавеньке з мандрів.

у п’ятницю, 29 червня ми поїхали подивитися на тарханкут. і найперше, що кинулося у вічі в оленівці й одразу прикуло до себе увагу — затонулий іржавий покруч в морі просто навпроти тарханкутсього маяка.

трішки пізніше ми вийшли на екскурсію моторним човном вздовж скелястого узбережжя мису тарханкут, і першим ділом обігнули цей уламок, слухаючи оповідку дяді віті, нашого колоритного «капітата» і екскурсовода…

несподівано, фотокористь

кілька років поспіль зберігав свою дзеркалку (той самий olympus e-400) в кофрі lowepro nova mini aw… і аж учора випадково дізнався, що в спеціальній секретній кишенці заховано… зручний чохол від дощу. несподівано!

і ще: поки готував допис про ту дзеркалку на продаж, поки відповідав на запитання цікавих, знайшов для себе два чудових сайти, що можуть стати в нагоді тим, хто підбирає собі фотокамеру.

продам недорого дзеркальну фотокамеру

прийшов час: зважився поміняти свою дзеркалку на іншу, трішки старшу  тієї ж серії. це не стільки апгрейд (знавці сміялися б), скільки… трапилася нагода зробити це з мінімальними фінансовими витратами. в зв’язку з чим — продам досить недорого дзеркальну фотокамеру olympus e-400 в кіті з двома об’єктивами (e-400 double zoom kit).

увага! камеру продано, усім дяка за інтерес.

модель вже не нова, але як для свого класу і ціни — досить вдала:

• компактна і легка: на момент виходу — найменша і найлегша дзеркалка у світі;
• ультразвуковий фільтр для очистки матриці від пилу;
• 10 мегапікселів — кадр 3648×2736 пікселів (зйомка в raw та jpeg);
• кіт з двома об’єктивами: zuiko digital ed 14-42 mm та zuiko digital ed 40-150 mm;

з новим роком!

нехай збудеться ще одна ваша дитяча мрія! веселих свят, з новим роком!

візуальна розвага: портрети в мозаіці

сьогодні придумав собі цікаву візуальну розвагу: два фільтри в gimp’і (крупна мозаїка + lomo) — і світлину годі впізнати, а галерею таких «фотозагадок» можна розглядати довго… і на шпалери для стільниці така абстракція стане в пригоді.

сам процес настільки простий, що нема про що писати… потрібні: the gimp (наприклад, портативний), стандартний фільт мозаіка (меню фільтри > викривлення > мозаіка) та — мій улюблений! — фільтр ломо від elsamuko.

продається недорого canon powershot s2 is

недорого продається цифрова фотокамера canon powershot s2 is. знову — щоправда цього разу «моторолер не мій…», але оскільки я добре знаю камеру (це саме та, котрою колись я знімав таке), і продавця — публікую тут: можливо, хтось зацікавиться (пишіть в пошту).

детально про цей апарат та основні його переваги я вже писав:

• 12-кратне оптичне наближення — це практично бінокль;

повернувся

не можу я дописувати в блог з дому, відпустки чи відрядження — думки зайняті іншим. лише в конторі накопичується необхідна критична маса «натхнення».

попередній тиждень пролежав удома з підвищеною температурою, сьогодні повернувся до роботи. тут нічого не змінилося — роботи не менше, кава не смачніша… і від попереднього допису пройшло більше двох тижнів.

шпалери для смартфона

несподівано виявив, що декотрі світлини з «мандрівного» фотоальбому на picasa чудово слугують за шпалери для android’а… і оскільки я людина не (дуже) жадібна — забирайте і пробуйте, кому цікаво. рекомендую найперше ось цю (посилання), на котрій — механізм знаменитого годинника львівської ратуші, встановленого ще у 1851 році.

ще дві світлини, котрі найкраще пасують за шпалери — мотопараплан над шлюзами в бергу (фото) та шведське небо, шведський хліб (фото). загалом вибирайте самі — і діліться своїми?

фото3,14здєц на лижах

сьогодні буде день epic fail’ів. днями сергій кулєш опублікував звіт з прес-конференції lg у барселоні з оглядом новинок компаніх, серед яких — три флагманських смартфони lg optimus. оцініть цей геніальний розмах дизайнерських потуг (справа для порівняння — iphone 3g).

коли таке роблять безіменні китайські фабрики, що «спеціалізуються» на виготовленні фенів, пластикових виделок і мобільних телефонів — можна лише посміхнутися. коли samsung випускає пульт д/у в корпусі, що з першого погляду нагадує iphone 4 — посміхнутися треба, бо це аж надто нагадує стьоб, тонкий такий індустріальний гумор…