романтичне, українське

щойно потяг оце відео з чужої стрічечки в гуглоплюсі, не чув раніше:


а ось ці дві пісні я вперше почув наживо у 2005 році під час «рок-екзистенції» на території київської політехніки…

тік — для мами

«для мами». ось на цей кліп — дуже «неформатний» для тік’а — можна легко поміняти половину мелодраматичного голівудського лайна. дивитися-слухати обов’язково.


а ось тут можна спробувати завантажити як flv чи mp4 в різній якості.

розмальована вуаль

на закінчення насичених (принаймні для мене) вихідних вчора ввечері ми з миленькою вмостилися зручненько і переглянули фільм «розмальована вуаль» (the painted veil,  2006).

на початку режисер чесно нас попередив, що ми дивитимемося екранізацію класичного твору вільяма сомерсета моема 1925 року. власне оригіналу я і не читав — тому зміг собі спокійно насолоджуватися неспішним перебігом подій, гарними східними краєвидами, трошки переживати разом із персонажами.

а от сама історія — розчарувала. я не даремно пригадав режисерське попередження: сюжет і справді класичний до банального. тобто інтриги в ньому жодної немає: щойно вибудувалася зав’язка, глядач починає заздалегідь — не вгадувати, ні… знати! — що буде далі та яким має бути фінал історії.

кохання очима пошукового сайту

ну, якщо ти читаєш цей блог не вперше — мабуть, знаєш, що примітивний копіпаст тут знайти непросто… але інколи зустрічаються в тенетах такі перлини, які варті порушення правил!


ніби просто ще одна реклама google. але наскільки ж тонко й ніжно… романтично. видиво, варте перегляду.

хороший рік

нечасто так буває, що переглянувши кіно, я залишаюся з великим букетом виключно приємних емоцій.

«хороший рік» (a good year, 2006) — один з таких фільмів.

не буду нічого писати про сюжет, акторів тощо. фільм — романтична комедія для сімейного перегляду, дуже легкий і приємний, як ніжне й ароматне вино. переглядаю вже вдруге, і залишу в колекції на той випадок, коли захочеться просто відпочити і розслабитися.

персональна оцінка: 4/5

за бажання переглянути ще щось схоже (враховуючи ремарку про смаки) — рекомендую почитати відгуки про такі фільми:

• кохання у повітрі (ma vie en l'air, 2005)
• здача (cashback, 2006)

романтичне з архівів

ще один віршик знайшов у запилених архівах… цього разу — романтичне:

как больно полюбить того,
кого любить, увы, нельзя.
как глупо полюбить того,
кого любить, увы, не должно.

как странно нежность и печаль
облечь в бесцветные слова
и спрятать ласку под вуаль
прикосновений осторожных…

как больно полюбить того,
кого любить, увы, нельзя…

p.s. написано давно… точно раніше 2001-го.

інтимна любов: я і зима...

настає чудова пора! ти наче прокидаєшся о тій самій порі (7:00 для мене), а за вікном... темно! пригадай дитинство: виходиш з будинку і прямуєш до школи — так, наче день вже почався, але довкола ще так темно, тихо і безлюдно.

я завжди, від самого дитинства був зачудований цією загадковою метаморфозою в природі. і хоча любити зиму прийнято за свіжий морозець, за рипучий сніг, білі пейзажі та рум'яні щічки... для мене це все попса, не більше: я завжи найдужче любив зиму таємною, інтимною любов'ю саме за цю загадкову ранкову темряву, жовтогарячі вогні ліхтарів і поодинокі постаті, закутані у свої ще гарячі сни.

тим часом на заході україни вже випав сніг. заздрю львів'янам: у західній столиці україни зараз так гарно!

життя набуло сенсу, коли у ньому з'явилась…

почитайте:

цитата. оксана є усім у моєму житті. життя набуло сенсу, коли у ньому з’явилась оксана. я  став вільним. у мене почали зникати всі страхи, які були у мене впродовж усього мого життя, але яких я навіть не був свідомий. я почав жити! я відчув, що це таке, дихати на повні легені. я повірив в те, що я можу бути класним, тобто, є класний, бо така дівчина, як оксана, полюбила мене, я є цінний в її очах, мене любить таке створіння, як оксана!.. я помітив своє існування, вбачив у ньому якусь доцільність, необхідність… я є для чогось!.. і я є лише разом з оксаною! в прагненні єднати з нею своє життя у мене немає жодних страхів, вона і є моє життя. вона чекала мене, я чекав її! це здійснилось! здійснилось те, що багато людей впродовж усього свого життя так і вважають за ілюзію. воно і залишається для них таким, не виникає як чудо, яке б вони прагнули зустріти, на яке вони надіялись. вони не вірять… і їм стається так. (далі)

насправді далі читати не треба — далі йде лабуда про бога і все таке... але це — це прекрасно. хто був (і є?) закоханий, хто не зумів позбутися зернятка ірраціональної, наївної романтики в собі — той зрозуміє... а точніше відчує.

99 еротичних оповідань

ось ще одна знахідка з переліку creative commons: проект 99 erotic notions (автор — hapax legomenon). це ще не книжка, а саме проект збірки з 99 оповідань, поєднаних темою дослідження романтизму, еротизму і фантазії.

чому проект? бо наразі оповідань щось близько тридцяти, проте коли судити з активності у блозі, автор більш-менш регулярно додає нові (останнє поновлення тиждень тому).

нехай назва не відштовхує: жодного натяку на порнографію оповідання (принаймні кілька перших, котрі встиг прочитати) не містять... романтика — так. а ще присутня якась ностальгічна філософія...

трохи незвичний, а тому цікавий формат збірки — діалог оповідача з подругою, котрій він неначе пересилає тексти для коментування... це складно передати кількома словами, але варто просто прочитати першу частину: the deal (угода).

творча відпустка; саша + лєна = романтика

цей тиждень, схоже, випав з мого блогового календаря: попередній допис про йогу для вагітних опубліковано ще аж у п'ятницю...

що поробиш: не пишеться, я не комплексуватиму з цього приводу. причина проста: багато саме текстової роботи в офісі, котра пов'язана з цілою серією цікавих анонсів від acer: нові ультратонкі ноутбуки timeline, новий 11-дюймовий нетбук aspire one, новий довгоочікуваний неттоп revo, новий домашній сервер easystore і ще купа всього (на itc.ua є цікавий звіт романа хархаліса в трьох частинах). втім, про це я зараз теж не писатиму — вже якось трохи пізніше, потрібно трохи натхнення та вільного часу.

відкрити блог змусила коротенька публікація сергія ласкавого зі світлиною замочків, зрізаних з билець київського паркового містка. просто пригадав, як ми з миленькою і перчиком фотографувалися біля тих замочків.

звісно, вішати замочок на знак довічного кохання — це так по-дитячому... але в той же час так простодушно і романтично. ряди за рядами тих замочків різних розмірів та кольорів, аж до зовсім екзотичних — надають (чи надавали?) невеликому місточкові високо між двома схованими в зелені горбами дивну ауру сконцентрованого романтизму. там класно.

втім, я не сприймаю чистку містка за негатив: це звільнення території для самовираження нового молодого покоління. кохаймося =)

дійшли до другої бази?

чудовий комікс-жарт на xkcd для тієї (вузької) групи людей, котрі а) розуміють англійську, б) бодай трохи орієнтуються у бейсбольній термінології, в) знаються на комп'ютерах і г) здатні оцінити елегантний гумор у сфері сексуальних стосунків...

ого =/ схоже, це таки жарт для п'яти-шести чоловік з україни. байдуже, ось власне комікс:

музика депресивної романтики

> гхм, хто зна, що за музика звучить ось у цім ролику до фільму?

я знаю... це ось що: hjartao hamast у виконанні sigur rós (ісландський пост-роковий гурт) з альбома agaetis byrjun (2000). ще одне відео з цією піснею та відеорядом (невдало зкомпонованим, нажаль) з фільму «безсмертні...»


музика/вокал атмосферою дуже відповідає фільму — мабуть, у цих 430 секундах зосереджений увесь настрій картини. слухаю раз за разом.

p.s. депресивна романтика — таке буває?

sounds beautifully, tenderly depressive and... somehow romantic. together with the "immortel: ad vitam" video this is a very exquisite experience. love it.

дописав до сторінки трека/відео на last.fm...

шукаючи життя

сьогодні вранці — чи то було ще вчора вночі, якраз коли я засинав? — прийшла мені така думка: а чи не перетворюється мій блог зі щоденника на якийсь технічний журнал без іскри, без особистого, без життя?

статистика
у блозі 432 дописи (з жовтня 2007 року)
з них 123 присвячені комп'ютерам, 38 — кишеньковим пк і телефонам
разом це майже 40% усього написаного.

мабуть, то таки було вчора. спершу я заходився шукати в інтернетрях та переглядати різноманітні українські блоги, за якийсь час це перетворилося на якусь лихоманку: наступна сторінка в результатах пошуку, відкриваю всі незнайомі блоги поспіль, переглядаю одну-дві сторінки в кожнім, профіль автора... повертаюся до результатів і так далі.

день народження милої

день народження милої! лютий — наш з нею місяць: в лютому ми обоє народилися, чотири роки тому 13 лютого ми познайомились в інтернеті, а 16-го — вперше зустрілись, щоб залишитись разом...