livemocha все

гхм. життя таки є сатиричною трагікомедією.

цитата | «after competing against rosetta stone, criticizing the rival, and then being acquired by it almost three years ago, the online language community livemocha is saying its last goodbyes» (звідси)

буде не дуже зрозуміло без короткого пояснення: свого часу (починаючи вивчати французьку) я трішки займався зі «спіраченою» програмою rosetta stone, щоби спробувати, що воно таке, а згодом — з безкоштовним онлайновим сервісом livemocha. визнаю, що ідея rosetta цікава, і livemocha підхопила її й наче розвивала в правильному напрямку, — але он як воно все склалося в підсумку.

смішно. але в цій історії закономірно, мабуть, все, від а до я. починаючи з терміну «серійний бізнесмен» (почитайте статтю за ланкою).

цікаво про лінгвістику

юрій макаров у facebook поділився ланкою на класнючу науково-популярну статтю про професійну лінгвістику та дилетантські мудрування (які автор чемно, але абсолютно невипаравдано називає любительською лінгвістикою — це не лінгвістика зовсім). дуже багато літер… ще й російською. але обов’язково перегляньте, якщо питання мови вам бодай трошки цікаві!

цитата | «любители не знают главного принципа фонетической эволюции. более того, они не хотят его знать, даже если им его формулируют и разъясняют, — потому что он немедленно становится непреодолимым препятствием на пути их фантазерства. они любят подавать свои фантазии как что-то новое в изучении языка. в действительности же нынешние любители в точности продолжают наивные занятия своих предшественников XVIII века. их просто никак не коснулись великие открытия XIX века в области исторической лингвистики» (андрій анатолійович залізняк, «о профессиональной и любительской лингвистике»).

послухаємо аудіокнижки французькою?

за місяць в автівці вислухав французьку аудіоверсію фантастичного роману «11/22/63» стівена кінга.

прослухав з великим задоволенням: хороша акторська озвучка, цікавий сюжет, мінімум фірмової кінгівської містики. не знаю, як це читатиметься українською, — багатьом не сподобається брак динаміки в сюжеті чи видасться надмірним зосередження на романтичній складовій…

…але на мою думку, це найкращий твір кінга — принаймні найкраще з того, з чим мені випало познайомитися.

duolingo: чудова мотивація вивчати іноземну мову

пробіг з великим задоволенням обидва безкоштовних рівні projet voltaire, і розмірковую про можливість сплатити за наступні 8 чи 16 (400 гривень)… але це трішки згодом. тим часом добрі люди в гуглоплюсах підказали ще один цікавий онлайновий сервіс:

duolingo.com

це не тренер з граматики, — а ціла система вивчення іноземної мови в ігровій формі для початківців, доступна безкоштовно онлайн, а також як додаток для android (та ios). за побудовою процесу дуже сильно нагадує відомий програмний пакет rosetta stone: розпочати можна практично з нуля, не знаючи іноземної мови. але є одне але…

projet voltaire: французька орфографія як розвага

на додачу до вже досить великої збірки справді корисних онлайнових ресурсів для вивчення французької мови, нещодавно знайшов і почав користуватися ось цим:

projet-voltaire.fr

це онлайновий інструмент для тренування французької орфографії. реєстрація безкоштовна, — після цього протягом року користувачеві доступні онлайнові вправи з тренування граматики. на початку система дає невеличкий тест і визначає проблемні галузі, згодом мірою виконання вправ адаптується до рівня студента.

якість вивчення іноземної мови

давно хотілося щось написати про якість вивчення іноземної мови у вітчизняних школах… але що, по суті, я можу написати, окрім як вчергове «поскиглити»? аж тут на очі втрапила така от статистична оцінка, котра добре резюмує:

цитата* «за даними міносвіти, 91% українських школярів вивчають англійську як першу іноземну. але, водночас […] лише 4% українців вільно володіють цією мовою»

власне, найкраща оцінка якості освіти.

втім, таки додам: за два чи два з половиною роки вивчення французької вже в зрілому віці я володію цією мовою значно краще, ніж після десяти класів середньої школи, — попри те, що діти загалом значно здібніші за дорослих до цієї справи.

пригоди шерлока холмса в перекладі французькою

можливо, трохи кумедно звучить, але… вивчення французької мови несподівано стало для мене чудовою нагодою ще раз із задоволенням перечитати ті класичні літературні твори, з яких я (sic) вже виріс і тому навряд чи відкрив би вже колись в перекладі українською… хіба що читав би діткам на ніч?

найперше це, звісно, твори авторів, котрі писали французькою: александр дюма, жюль верн тощо. але навіщо обмежувати себе, коли можна читати британські й американські твори в перекладі французькою? отож, знову відкрив для себе серію пригод шерлока холмса.

чудово, що вся серія (принаймні в оригіналі англійською) вже є надбанням загалу (public domain)  в більшости країн світу (україни в переліку у вікіпедії немає); не певен щодо копірайту на французькі переклади — але кого це спиняє сьогодні?

як би там не було, електронні тексти перекладів французькою пригод шерлока холмса доступні безкоштовно принаймні з двох чудових джерел:

• feedbooks (онлайнова книжкова крамниця)
• ebooks libres et gratuits (велика колекція вільної літератури французькою мовою)

туду-туду

танцюємо разом із діджеєм лютіком та дівчиною блондою, підспівуючи «туду-туду»:


а можна підспівувати і увесь текст, французька тут досить проста, от тільки ритм… гхм.

bonjour français!

забув поділитися кумедним відео, яке слугує свого роду рекламою київської школи «bonjour français»; зроблено студентами школи; кумедне починається десь від половини — і до кінця:

поборов трьох мушкетерів

місяць мені знадобився, щоби прочитати «трьох мушкетерів» дюма в оригіналі. чудовий твір, сповнений тонкого гумору, справжня класика історично-пригодницького роману, перлина літературної історії.

в перекладі читав «мушкетерів» дуууже давно… навіть не пригадаю вже ані коли, ані якою мовою (російською чи українською), ба навіть сюжет пам’ятав лише за не менш чудовою, але все-таки надто скороченою і спрощеною радянською музичною комедією.

вулиця des fossoyeurs в парижі сьогодні називається rue servandoni, будинок бонасьє — 12й. до чого це я? читати «мушкетерів» цікавіше з мапами парижа і франції, але… хорошого путівника парижем часів луї xiii ще не знайшов, і не всі старі топоніми знайдеш на мапі сучасній.

результатом tefaq’а задоволений

19 лютого пройшов екзамен з французької, і лише минулого тижня прийшли результати електронною поштою: оцінили на c1/c1 за шкалою ради європи (розуміння/мовлення). це хороший результат — я й не сподівався.

звісно, переоцінили: мій фактичний рівень ближче b2… але я дотягнуся з згодом, — а тим часом, можливо, це додасть кілька завих балів для еміграційного процесу.

канадська багатомовна стандартна клавіатура

вже довгенько (два роки) користуюся на всіх своїх комп’ютерах лише двома розкладками — американською інтернаціональною та українською універсальною, дуже до цього звик і довго тішився, аж поки не розпочав навчатися швидкодруку латинкою і зрозумів, що…

ота американська інтернаціональна розкладка зовсім не є зручною, і її треба якнайшвидше позбутися , щоби потім не довелося переучуватися! тому що правильна універсальна розкладка з латинкою повинна зберігати розташування основних клавіш американської стандартної!

американська інтернаціональна цій вимозі не задовольняє, бо декілька часто уживаних символів припадають в ній на «мертві» клавіші, котрі й використовуються в різних комбінацях для набору акцентованих літер та лігатур (á, è, û, ï, ç), наприклад, у французькій мові.

екзамен з французької, помічна лопатка і keybr.com

трішки життєвого. позаду два роки з хвостиком вивчення французької мови, тож прийшов час якось перевірити свій рівень та отримати документальну посвідку — це може знадобитися (майже напевне знадобиться, враховуючи останні зміни) в іміграційному процесі. мета — рівень b2.

раніше я планував здати delf, але днями мене переконали в тім, що варто пройти дещо простіший та коротший, хоч і дорожчий екзамен tefaq, — на щастя, institut français в україні пропонує обидва (та ще кілька до купи), тож можна вибирати.

отже, учора поїхав я записуватися на екзамен, і паркуючись в районі площі перемоги, втрапив одним переднім колесом в яму. яма не яма — але гарний такий льодовий ковбах. помітив, коли спробував виїхати: дзуськи! передньоприводна машинка борсається і жбурляє сніг з-під колеса, але не їде…

le seigneur des anneaux

нарешті! переглянув «володаря перстнів»… французькою.

вперше було українською, в кінотеатрі. потім — вже не пригадаю, навіщо, — російською. потім кілька разів в оригіналі, англійською (безумовно найкращий варіант).

цього разу дводенний кіномарафон (майже 9 годин, і майже поспіль) — це в мене така підготовка до перегляду нового джексонового «гобіта» колись найближчими вихідними.

французький дубляж трішки здивував: увесь фільм всі всіх називають «на ви». серйозно. коли сем каже до фродо «ви» — це вкладається в сюжет. коли гандальф каже до більбо (якого він за сюжетом знає вже сотню років!) «ви» — це ріже слух, та вже нехай. але…

кінотиждень дев’ятий, квебецький

майже півроку минуло від попереднього кіно-огляду, — забагато для (кіно)тижня, але таке життя. за той час переглянув чимало всього, переважно… французькою мовою. що вже вдієш: вивчаю французьку, тож шкода часу навіть на кіно англійською, і вже мовчу про дубляж. тож дев’ятий кінотиждень буде повністю присвячений стрічкам, що так чи інакше мають стосунок до квебека, франкомовної провінції канади:

• теплова хвиля (les grandes chaleurs, 2009)
• зваблення доктора льюїса (la grande séduction, 2003)
• п’єрове щастя (le bonheur de pierre, 2009)
• полісмен хороший, полісмен поганий (bon cop, bad cop, 2006)
• повернення кохання (l'amour aller-retour, 2009)
• місс погода (miss météo, 2005)
• ти (toi, 2007)

кришталевий черевичок, і мінус один в тесті

ха! схоже, я втрапив на відомий літературно-лінгвістичний курйоз, про який колись чув, але добряче забув. та ще й як красиво втрапив…

з якого матеріалу був зроблений черевичок попелюшки?

правильно, кожен піонер знає: з кришталю. більше того, кожен піонер колись намагався осягнути, як можна ходити в скляному взутті? воно ж мусить тиснути, нє?

дві пісні від монстра у парижі

по кілька разів уже встиг переглянути «монстр у парижі» в українському дубляжі та в оригіналі, французькою. коротко — приємний анімаційний фільм із сюжетом за класичними мотивами («привид опери», «собор паризької богоматері» тощо), котрі достатньо зм’якшені та з гумором обіграні, щоби мультфільм було приємно дивитися родиною.

про сам мультфільм ще згадаю в кінотижні, а наразі про музику… це не м’юзікл, але ім’я ванеси параді та матьє шедіда (як -m-) на постері — не просто так: в картині повністю звучать чотири чи п’ять пісень… і дві з них варті того, щоби їх послухати.

39 сходинок: аудіоверсія французькою

найбільша проблема, що виникає в мене щоразу після прочитання хорошої книжки або перегляду хорошого фільму, — де тепер знайти щось подібне?! кожного разу те саме.

отже, прослухав французькою аудіоверсію «39 сходинок» джона бакена. це відомий трилер (в класичному розумінні цього жанру, — тобто не про зомбі чи вампірів), за мотивами котрого, виявляється, знято вже цілу купу різних кінематографічних інтерпретацій (в т.ч. хічхоком!) і навіть (здивувало) зіграно стільки спектаклей, що… дивно, як я раніше не втрапляв на цей твір!

хороша, добре (хоч і трішки, гхм, дивно) озвучена та атмосферно змікшована аудіоверсія повісті доступна вільно на сайті litterature audio.com. насолоджуйтеся, і…

м’юзікл «маленький принц»

перепублікую в щоденику з форуму школи bonjour français, собі на згадку: з жовтня 2002 до січня 2003 року в концертній залі казино де парі грали фантастично яскравий театральний м’юзікл «маленький принц» на музику рікардо кочьянте; в головних ролях — даніель лавуа та джеф тетедуа.

так от… в тенетах можна знайти iso-образ диска dvd (8 гб) із цим м’юзіклом, — а бажаючі можуть замовити ліцензійний (13 євро плюс доставка). він вартий перегляду. мова досить проста — особливо для тих, хто вже прочитав твір в оригіналі й знайомий з сюжетом та лексикою =) приємна музика і справді яскрава, якісна постановка. переглядається «на одному вдиху» замість чергової голівудщини.

жив-був чоловічок з калькути

зненацька питання: а ну ж бо, знавці англійської, як сказати «затинання»?

колись давно, справді давно читав я кілька лімериків англійською, і один з них так застряг у голові, що я й до цього часу легко продекламую без підказки:

there once was a man from calcutta
who spoke with a terrible stutter.
on supper he said
       give me bu-bu-bu-bread
and bu-bu-bu-bu-bu-bu-butter!

«зненацька» — бо мова не про затинання, і не про англійську. а про лімерики й французьку =)