gauge

— петько́, прилади?!

— триста!

— що «триста»?

— а що «прилади»?

(бородатий анекдот)

після налаштування отого монітора процесора на іскрах мені дуже захотілося змайструвати ще кілька моніторів — пам'яті, дискового простору

тож закатав рукава і попрацював трохи на bash'тані.

результат на скрінкасті (чи то пак на відеознятку). це мій gauge — універсальний псевдографічний візуалізатор відсотків для командного рядка на bash. він приймає як параметр число, і малює горизонтальний або вертикальний індикатор. додатковими параметрами можна наказати йому малювати рамки чи ні, домальовувати числове значення з різними розмірностями тощо.

динамічні індикатори на скрінкасті — то тестові скрипти, що в циклі викликають gauge.

одна біда: десь я нахімічив, і скрипт глючить, якщо параметри передавати не явно, а запомповувати в stdin, приміром так:

echo 45 | gauge

але я знайду причину, і тоді ніщо не спинить мене наклепати різних індикаторів до системної панельки.

монітор процесора на іскрах

індикатор завантаження процесора на скріншоті — текстова псевдографіка. вивід зліплено з пари простеньких bash-скриптів та вбудованої функції виводу панелі tint2 (так, я знову на openbox'і).

найцікавіший з двох скриптів — генератор спарклайнів spark, що я його колись давно випадово надибав на github'і та трохи підправив для своїх потреб.

оті «спарклайни» — цікавинка, я не стрічав раніше цієї назви. англійська вікіпедія про них знає, українська — поки що ні. і конче треба вигадати якусь українську назву для них.

другий скрипт, для розрахунку навантаження на процесор, я запозичив на rosetta code і теж досить сильно похакав.

p.s. скрінкаст (ще один претендент на цікавий новотвір) записано за допомогою вельми приємної невеличкої софтинки peek для linux.

підтримайте українське!

агов, панове українці. щойно звернув увагу, що itc.ua — (колись виклчюно) російськомовний онлайновий часопис про it, — вже кілька років публікує час від часу деякі новини та огляди українською мовою (з теґом «україна»). редакцію вже багато разів просили переходити на українську, але лише зараз я починаю розуміти, як смішно ці заклики звучали: я відкрив кілька новин українською на сайті, і бачу переважно російськомовні коментарі під ними! українська мова з'являється там вельми рідко, навіть під новинами українською.

тепер гляньте на ситуацію очима редакції: хтось там робить експеримент, публікуючи новини українською, але бачить, що вони нікому не цікаві — їх продовжують читати й коментувати ті самі люди, що читають російські тексти. яку мотивацію робити український сайт чи хоча би публікувати матеріали українською може редакція принести керівництву?

звідси питання, чи то пак прохання: а чи так вже нецікаво вам читати українську стрічку на itc.ua та коментувати там? навіть якщо потенційно це могло би допомогти зробити цей якісний — найкращий наразі в україні, нмсд, — ресурс про itc україномовним?

зрозуміло, що війна, зрада і «всьо вот ета вот» важливіші, ніж така дрібничка, але особисто я хотів би колись читати український itc.ua. як ще натякнути? підтримайте українське!

текстові редактори: atom vs geany

люблю текст, а ще більше за текст я люблю… простий текст. тож мені часто потрібен текстовий редактор — і то не примітивний, а такий, щоби зручний і приємний. оскільки emacs я не подужав приборкати до пуття (а за vim навіть не брався) — жоден з них не видається мені ані зручним, ані приємним. довший час я користувався geany на linux та windows, але щось мені в ньому муляло, аж поки я не спробував…

atom. вільний текстовий редактор, зліплений з усього, що було під рукою (c++ / node.js / coffeescript / javascript / css / html — див. вікіпедію), навголо ядра chromium. я мав це спробувати.

за кілька днів повернувся до geany, і поки що з ним залишуся. далі короткий підсумок тестування.

обидва редактори
+ мають все, що потрібно для звичайної роботи з текстом (я не програмую, порівнювати специфічні функції не беруся);
+ показують стрічку з «мапою» файлу (здається, вперше з'явилася в sublime text);
+ дозволяють записувати/відтворювати макрокоманди;
+ мають чималу кількість втулків.

atom
+ має підсвітку синтаксису для формату ledger!
+ пропонує значно більшу кількість втулків, включно з досить екзотичними (кому годинник та заряд батареї ноутбука в статусі?);
+ схематична «мапа» файлу (втулок) вигулькує під час гортання, потім ховається і не заважає;
+ має режим no distraction (втулок);
+ пропонує зручніший (без модальних діалогів) інтерфейс пошуку по тексту;
- гарячі клавіші не працюють в кириличній розкладці (wtf?)
- має проблеми з відображенням шрифтів на екранах з високою роздільністю під windows (wtf?!)
- дуууууже повільно стартує, як повновісний веб-оглядач чи текстовий процесор.

geany
+ стартує миттєво!
+ виглядає чудово як на linux, так і на windows;
+ жодних проблем з гарячими клавішами незалежно від розкладки;
- не має підсвітки синтаксису для формату ledger (і щоби додати, тре, здається, мати докторат з програмування);
- не має режиму distraction-free (і не матиме, здається).

в підсумку geany не має кількох функцій, котрі не є критичними — зате бездоганно реалізує справді важливі, тому його залишив, atom згодував злому pacman'ові.

а чим ви редагуєте свої тексти?

gnu screen — преферанс і поетеси для термінатора

не розумію, чому я раніше не користувався gnu screen'ом… можливо, тому що не міг второпати, що воно таке за диво, багатоекранний термінальний мультиплексор і куди його притуляти?

виявилося, що все просто, і screen, в найпростішому розумінні — це приблизний аналог закладок у веб-оглядачі, тільки з преферансом і поетесами.

як це працює: відкриваю свій улюблений термінал (для мене це terminator в режимі консолі quake, відкривається за super+q), запускаю screen (насправді воно стартує автоматом, terminator має таку опцію) і працюю собі як зазвичай…

…аж поки не знадобиться нова закладка в терміналі. замість користуватися вікнами terminator'а (завжди забуваю гарячі клавіші!) — тисну ctrl+a, c і отримую чисте вікно терміналу; при цьому якщо в попередньому вікні щось виконувалося (приміром, wget тяг щось велике з тенет, або htop слідкував за відкритими процесами) — воно продовжуватиме виконуватися. і навіть якщо я закрию вікно terminator'а (не згорну, а саме закрию) — «закладки» screen «від'єднаються» від терміналу і продовжать жити своїм життям, аж поки я не «підключуся» до них знову.

ноутбук в режимі планшета (продовження)

гаразд, я поборов тачскрін — тепер працює гортання двома пальцями, масштабування та емуляція правої кнопки миші за довгим тапом, решта жестів мені не потрібні, тож не пробував.

початок історії з налаштуванням планшетного режиму в попередньому дописі.

в тенетах знайшлося багато підказок та рецептів на різні випадки, які лише умовно можна об'єднати темою «тачскрін і linux», і треба думати. мій випадок був такий: manjaro linux (на базі arch'а) розпізнав тачскрін як підключений пристрій, підключив драйвер і дозволив користуватися як однокнопочною мишкою. найточнішу підказку знайшов на форумах arch'а. ось вивід xinput list:

⎡ Virtual core pointer                          id=2    [master pointer  (3)]
⎜   ↳ Virtual core XTEST pointer                id=4    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ SYN1B7B:00 06CB:2991 Touchpad             id=10   [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ SYNAPTICS Synaptics Touch Digitizer V04 Pen       id=14   [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ SYNAPTICS Synaptics Touch Digitizer V04   id=15   [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ TESORO TESORO Gaming Mouse                id=16   [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ TESORO TESORO Gaming Mouse                id=18   [slave  pointer  (2)]
⎣ Virtual core keyboard                         id=3    [master keyboard (2)]
    ↳ Virtual core XTEST keyboard               id=5    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=6    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Video Bus                                 id=7    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=8    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Sleep Button                              id=9    [slave  keyboard (3)]
    ↳ AT Translated Set 2 keyboard              id=11   [slave  keyboard (3)]
    ↳ Acer WMI hotkeys                          id=12   [slave  keyboard (3)]
    ↳ HD WebCam                                 id=13   [slave  keyboard (3)]
    ↳ TESORO TESORO Gaming Mouse                id=17   [slave  keyboard (3)]
    ↳ USB-HID Keyboard                          id=19   [slave  keyboard (3)]
    ↳ USB-HID Keyboard                          id=20   [slave  keyboard (3)]

цікаво, до речі, чому миша tesoro sagitta spectrum зареєструвалася як два пристрої… але то питання на інший раз. тачскрін теж зареєстрований двома пристроями, і я не розумію, що то за pen (id=14), адже стилусом не користуюсь; мене цікавив лише id=15 (підсвітив кольором). параметри пристрою (вивід xinput list-props 15):

Device 'SYNAPTICS Synaptics Touch Digitizer V04':
        Device Enabled (139):   1
        Coordinate Transformation Matrix (141): 1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000
        libinput Calibration Matrix (449):      1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000
        libinput Calibration Matrix Default (450):      1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000, 0.000000, 0.000000, 0.000000, 1.000000
        libinput Send Events Modes Available (262):     1, 0
        libinput Send Events Mode Enabled (263):        0, 0
        libinput Send Events Mode Enabled Default (264):        0, 0
        Device Node (265):      "/dev/input/event13"
        Device Product ID (266):        1739, 30332
        libinput Horizontal Scroll Enabled (267):       0

отже, суть підказки на форумах arch в тому, що потрібно додати відповідний розділ до файлу конфігурації xorg. в старіших дистрибутивах це /etc/X11/xorg.conf, а в новіших може бути кілька окремих файлів у теці /etc/X11/xorg.conf.d — у мене там лежали файли з налаштуваннями клавіатури, монітора та ще якась інформація від автоматичного конфігуратора manjaro, але нічого про тачскрін:

00-keyboard.conf
90-mhwd.conf
90-monitor.conf

задля експерименту я створив новий файл у цій теці (з-під рута або sudo!), назвавши 10-touchscreen.conf, додав запропонований на форумі код.

щоправда, на форумі запропоновано трохи довший фрагмент, але методом наукового тику (себто емпірично) я з'ясував, що ідентифікувати драйвер та точку монтування тут не потрібно. зокрема, точка монтування в мене «стрибає» від завантаження до завантаження, але на роботу тачскріна з таким файлом конфігурації то ніяк не вплинуло.

Section "InputClass"
        Identifier "touchscreen"
        MatchIsTouchscreen "on"
        Option "Mode" "ABSOLUTE"
        Option "TapButton1" "1"
        Option "TapButton2" "2"
        Option "TapButton3" "3"
        Option "Evdev Wheel Emulation" "on"
        Option "Evdev Wheel Emulation Axes" "6 7 4 5"
        Option "VertTwoFingerScroll" "on"
        Option "HorizTwoFingerScroll" "on"
        Option "EmulateTwoFingerMinZ" "40"
        Option "EmulateTwoFingerMinW" "8"
        Option "CoastingSpeed" "0"
        Option "VertScrollDelta" "50"
        Option "HorizScrollDelta" "50"
        Option "ZoomDistance" "100"
EndSection

і це, власне, все. можна перезавантажити комп'ютер, або лише ікси (ctrl+alt+backspace), і тачпад працює як слід. я в захваті від свого 13-дюймового планшета =)

ноутбук в режимі планшета

припустімо, у вас є сучасний ноутбук-трансформер з сенсорним дисплеєм, і на ньому linux, і це не ubuntu… тоді є висока ймовірність, що…

• серсорний екран працює в примітивному режимі (без мультитача і жестів на кшалт скролу двома пучками);
• після складання в планшет клавіатура і тачпад не працюють;
• екранної клавіатури немає «з коробки»;
• нема як швидко повернути зображення на екрані в портретну орієнтацію та назад;
• автоматичний поворот зображення не працює.

і так, ubuntu не пропонувати (так само як встановлення kde/plasma, якщо там все це працює з коробки).

поки що не все з цього пофіксив, але дещо знайшов.

екранна клавіатура

поки що користуюсь onboard, але без зручностей, до яких звикаєш на мудрофоні: скажімо, відкривати клавіатуру доводиться руками з системного меню (хоча onboard має опцію автоматичного вигульку, але вона не працює без модуля gnome, який в мене не вставновлений і поки що не потрібен.

увімкнення клавіатури і тачпада

клавіатура і тачпад автоматично відключаються, якщо скласти транформера в планшетний режим, як і має бути — але залишаються заблоковані після зворотньої трансформації. знайшов невеликого скрипта (на жаль, вже забув, де… пригадав!), що відновлює роботу, але поки що не дійшли руки розібратися, як запускати його автоматично під час зміни конфігурації:

#!/bin/sh
[ "root" != "$USER" ] && exec sudo $0 "$@"
lsmod | grep '^[^ ]*hid' | cut -f1 -d " " | xargs -n1 rmmod
udevadm trigger
sleep 1
xinput|grep SYN1B|cut -f2 -d"="|cut -f1|xargs -n1 xinput --enable

скрипт потребує рутових прав для роботи, довелося трохи поморочитися із sudoers'ами, аби дозволити виконання з користувацького профіля.

поворот зображення

для повороту знайшов інший простий скрипт. довелося трохи змінити один рядок, бо в мене xrandr не позначає поточний екран як primary:

XDISPLAY=`xrandr --current | grep " connected" | sed -e 's/ .*//g'`

так, в лапках є пробіл перед connected, інакше, природньо, grep видає також рядки з disconnected. запускається з параметром normal / left / right / inverted для встановлення відповідної орієнтації, рута не потребує.

додав у системне меню та «повісив» на клавіатуру (super+стрілки), працює але хочеться колись прив'язати до акселерометра, тож ще гуглитиму.

далі буде.

пиха й зарозумілість

я давно не агітую за linux чи вільне пз. але час від часу трапляються цитати, які хочеться потягти собі до колекції навіть попри те, що вони схожі на «пропаганду здорового комп'ютингу».

цитата | «краса linux відкрилася мені досить нещодавно, завдяки замітці про чергову презентацію apple для преси. під час події якийсь менеджер з apple зауважив, що у світі є 600 мільйонів комп'ютерів, яким виповнилося 5 років чи більше. і він додав, що то є сумно, на що аудиторія відповіла [схвальним] сміхом. коли я це прочитав, — покрутив головою. на думку спали такі слова як пиха й зарозумілість» (opensourcemusings).

до речі, цікавий щоденник, додам собі до списку читання.

openssh: доступ до віддаленого комп'ютера

продовжую ексеприментувати з різними інструментами для віддаленої роботи з комп'ютером. мета — отримати зручний і прозорий доступ до інтернету з українського ip через vpn з канади.

першу задачу — адресацію комп'ютера в україні незалежно від динамічно виданого ip, — майже вирішено тут:

• duckdns: адресація віддаленої машини з динамічним ip

майже, бо поки що я адресую рутер, за якою ця машина ховається. наступна задача — отримати доступ до комп'ютера в україні по ssh.

openssh: командний рядок на віддаленому комп'ютері

підключаюсь до комп'ютера в україні за допомогою того ж таки teamviewer'а — і вкотре радію, що перед від'їздом налаштував цей спосіб доступу: не елегантно, але працює. створюю собі там новий користувацький профіль (нехай test_ssh), щоби не логінитися через ssh в той, під яким там працюють люди.

duckdns: адресація віддаленої машини з динамічним ip

попри чималий вже досвід використання linux, я майже чайник у багатьох питаннях, що стосуються налаштування серверних функцій. аж ось виникло бажання навчитися деяких фокусів — приміром, підключатися по ssh до віддаленого комп'ютера (я в канаді, комп'ютер — в україні), дистанційно налаштувати там vpn і зробити собі зашифроване вікно у світ.

після закриття fs.to і ex.ua задача трохи втратила свою актуальність, але не зовсім: лишаються торенти, за які тут можуть надавати по руцях. ну і взагалі — чи не сором цього не вміти, користуючись linux'ом? отож.

наразі на віддаленій машині працює teamviewer — чудовий інструмент, але не  «канонічний»: не вільний і працює над wine'ом, що прийнятно для запуску забавок, але не для більш чи менш серйозних задач.

duckdns: як «пробити» динамічний ip

отже, задача — «пробити» динамічний ip (себто, задача не в самім ip, зрозуміло, а в тому, щоби адресувати віддалену машинку, яка отримує динамічний ip від свого провайдера). найвідоміший сервіс — dyndns, але він віднедавна недоступний задурно. з чималої кількости альтернатив зупинився на duckdns. сервіс прекрасний своїм мінімалізмом.

цікава стаття про форматування sd

надибав дуже цікаву статтю в тенетах, яку обов’язково треба колись вивчити уважніше, ніж я можу собі дозволити зараз:

• formatting sd cards for speed and lifetime. harvey chapman (3gfp.com)

окрім детального огляду логічної побудови флеш-пам’яті та особливостей запису інформації, стаття містить код bash-скрипта для форматування карток sd з вирівнюванням сторінок. треба вчитатися.

невеличкий тест швидкості: зовнішні hdd з usb 3.0/2.0

днями збираючись потроху до великого переселення, знайшов у «таємних» шухлядах жорсткий диск від ноутбука, котрим після заміни на ssd більше не користувався. 500 гігабайт просто лежать без діла? не годиться. замовив і одразу забрав (дякую moyo 24/7) кишеню з підтримкою usb 3.0 для нього.

це все банально, допис не про те. просто заради інтересу поміряв швидкість роботи двох зовнішніх жорстких дисків за допомогою crystal disk mark, і для порівняння додав результат ssd робочого ноутбука:

• мій старий зовнішній накопичувач transcend storejet 25m2 (usb 2.0)
• нова кишеня transcend storejet 25s3 (usb 3.0) з диском hitachi travelstar
• внутрішній ssd ноутбука (toshiba)

заміри не претендують на точність: я не створював жодних спеціальних умов, але принаймні їх зроблено на одному й тому ж комп’ютері в один день і з тими самими тестовими параметрами:

висновки так само банальні для більшости користувачів:

• ssd кермує — це має бути перший апгрейд будь-якого ноутбука;
• usb 3.0 кермує — не купуйте старих зовнішніх hdd на кшалт transcend storejet 25m2 (так, їх ще продають, і то досить недорого);
• якщо в гоподарстві є зовнішній hdd з usb 2.0 — його краще застосувати для «повільних» задач, які можна залишати на ніч (бекап фотоархіву?)

огляди нових можливостей gimp 2.9/2.10

давно, дуже давно спільнота користувачів вільного програмного забезпечення чекає на вихід версії графічного редактора gimp на двигунці gegl з підримкою глибини кольору 16 та 32 біти. і попри те, що робоча версія 2.9.4 вже дозволяє користуватися деякими новими можливостями, проте це версія розробників, доступна у вигляді вихідних кодів, її годі шукати в репозиторіях та розділі downloads офіційного сайту gimp як готовий для використання продукт. і виглядає на те, що наступної стабільної версії 2.10 доведеться ще трохи почекати.

тим часом почитати про нові можливості gimp’а по роботі з 32-бітним кольором цікаво вже зараз. ось два огляди, один короткий і добре ілюстрований, підійде для розігріву, а другий — детальніший і значно свіжіший:

• gimp 2.9/2.10 feature preview (gimpusers.com)
• user's guide to high bit depth gimp 2.9/2.10 (ninedegreesbelow.com)

чекаємо далі.

p.s. ілюстрація стара (версія 2.6) — взяв з колишньої публікації про швидку корекцію світлин для інтернету, щоби не вигадувати ровер.

bash та python в тенетах

за прикладом двох попередніх збірок посилань, котрі допомагають мені вивчати французьку та шведську мови, зберу тут найцікавіше для самостійного вивчення скриптування в bash та програмування на python. а ну як колись стане по-справжньому в пригоді. зрозуміло, що ресурсів у цій галузі надзвичайно багато, — але я відберу лише найцікавіше.

bash

• серія посібників на tldp.org:
• посібник bash programming - introduction how-to. mike g для чайників (tldp.org)
• посібник bash guide for beginners. machtelt garrels для початківців (tldp.org)
• посібник advanced bash-scripting guide. mendel cooper для більш досвічених користувачів (tldp.org) 
• посібник the bash guide. maarten billemont aka lhunat (guide.bash.academy)
  

python

• книжка learn python the hard way. zed a. shaw (learnpythonthehardway.org)
• книжки dive into python. mark pilgrim (diveintopython.net) та dive into python 3. mark pilgrim (diveintopython3.net)
• книжка a byte of python. swaroop c.h. (python.swaroopch.com)
• книжка google's python class (developers.google.com)
• інтерактивний курс python на codecademy для початківців (codecademy.com)

програмування

• курс основи програмування cs50 гарвардського університету, перекладений українською (prometheus.org.ua)
• книжка the art of unix programming. eric steven raymond (catb.org)

там нема що їсти

найсмішніше, мабуть, за сьогодні — з форумів cataclysm: dark days ahead на reddit:

цитата | x: how does one train mechanic [skill without books]?
y: the easiest way i've found is to get a crowbar, and stand next to a door, close it, then apply crowbar to open it. repeat until mind numbed. crowbarring doors and windows raises mechanics… although quite slowly.
z: the zombies will just stand at a distance going…
"hey joe, look at that smoothskin, what the hell is he doing?!"
"he's crowbarring open doors, he's been at it for the past 6 hours, no idea why…"
"should we… should we eat his brains?"
"i think there isn't much in there to eat…"

гиги.

1,32 мілібіткоїна

овва!

щойно на смартфон «капнуло» 1,32 мілібіткоїна — частка пожертв за покращення якості мап openstreetmap у червні; це приблизно 21 грн за поточним курсом. на життя цим не заробиш, м’яко кажучи, але на 0,5 пива вже є =)

передісторія проста: вставновивши собі навігатор osmand, випадково дізнався про ініціативу osm live, тож захотілося спробувати і дізнатися, як воно працює. зареєструвався і пододавав трохи точок, тротуарів та пішохідних переходів у тій частині києві, яку добре знаю.

хочеш гарно? роби сам!

придбавши собі клавіатуру, захотів ще й гарний кабель для неї. жоден з тих, що вже маю чи бачив у тенетах, не подобався: занадто короткі чи довгі, занадто жорсткі, занадто чорні… побачив світлину кабеля в паракорді — вирішив, що мені таке треба. глянув ціни — засумував.

коротше кажучи, хочеш гарно — роби сам.

щоби не робити з нуля (я ж бо нуб!), замовив собі два набори dyi на keyclack з роз’ємами mini (клавіатура) та micro (смартфон). їхало майже два тижні. на вихідні позичив паяльника (дякую jin!) і сів копирсатися. трохи помучився з розпайкою micro-b, але зробив. дивіться світлини і заздріть =)

тепер маю собі два гарних кабелі, і трохи досвіду, щоби зробити ще без потреби платити за набори — майже все потрібне (компоненти роз’ємів, паракорд, кабель usb, термоусадочний кембрик) можна легко знайти на ebay чи aliexpress. не знайшов лише металевих корпусів штекера micro-b (пластикові «не торт»), але то питання часу.

p.s. ось ця крамниця може колись стати в пригоді: masteram.com.ua.

механічні клавіатури: збірка цікавих посилань

відколи придбав собі механічну клавіатуру, користуюся на роботі виключно нею. друкувати доводиться досить багато щодня. за три місяці так призвичаївся до комфорту «механіки», що годі змусити себе користуватися звичайною клавіатурою ноутбука: і звук не той, і відчуття гумової прокладни не тішать, і плоскі клавіші не подобаються.

переглядаючи архів щоденника, зрозумів, що час додати мітку «клавіатура» для дописів про швидкодрук, мовні розкладки тощо: таких дописів накопичилося вже чимало.

а буде, мабуть, ще більше… бо час від часу я щось підчитую про різницю між пластиком abs та pbt, профілями sa, dsa та dcs, і, звісно ж, про переваги різних типів перемикачів. гадаю, невеличкий приватний довідничок з посиланнями собі на згадку допоможе орієнтуватися в темі.

скрипт quaketerm: проблема xy

поміняв два рядки у скриптику для «квейкізації» терміналу — вирішив остаточно проблему з фокусом вікна. щоправда…

…спершу довелося усвідомити, що пошук способу керувати фокусом був типовим випадком «проблеми XY»: коли програміст перестає бачити суть задачі, замість цього борячись із проблемами свого уявлення про її вирішення, чи якось так.

зненацька усвідомив, що зовсім не обов'язково робити shade, below для вікна терміналу! — все одно повна аналогія з терміналом quake не працює через брак візуалізації розгортання вікна згори донизу. а коли так — достатньо мінімізувати вікно, і фокус автоматично повертається до попереднього вікна в стеку.

все, задачу вирішено.

щоправда, довелося скористатися xdotool, бо wmctrl наразі не вміє мінімізувати вікна. тепер міркую, що треба було би взагалі весь скрипт переписати під xdotool.

bash прочищає мізки

складаю «правильний» скрипт для перевіки нової пошти на gmail просто в командному рядку. правильний в тому сенсі, що не одним рядком на колінці (таке нескладно нагуглити), а з перевірками на дурня, акуратним кодом тощо.

не стільки той gmail потрібен, як добре прочищає мізки і дозволяє повправлятися в bash'уванні.

що вже працює:

• основа коду з читанням логіну (параметр командного рядка) та пароля (щоби не зберігати в скрипті);
• завантаження фіду gmail з діагностикою помилок зʼєднання/автентифікації;
• відображення кількости непрочитаних.

доробити в першій робочій версії:

• детальний розбір фіду та відображення відправника, теми та часу останніх N непрочитаних.

ідеї на потім:

• параметри командного рядка для відображення лише кількости непрочитаних чи детального переліку повідомлень;
• (можливо) тимчасове зберігання захешованого пароля, щоби не вводити щоразу в одній сесії?
• поновлено (2016-03-29): двоетапна автентифікація gmail?

можливо, ще щось вигадається.