зе — нове ге

ваше зе — це, за рівнем культури, освіти і політичної орієнтації, той самий яноковоч, тільги гірше. і закінчить він там само — в московщині.

«запомнітє етат твіт», як кажуть на кульпарковій.

p.s. клінічні ідіоти, недобиті регіонали та електорат баби юлі — мені не цікаві. але от люди, котрі наче й за вільну україну, але голосують за зе аби лише не голосувати за пе — сильно здивували цього разу… навіть не знаю, що сказати.

останній іспит і канікули

сьогодні — останній іспит в коледжі. це ще не все: попереду фінальний проект і стажування, і аж у липні видадуть (чи вишлють поштою, тут це нормально) дипломи.

але до проекту я ще матиму аж тиждень «канікул»! планів… двійко:
оновлено (13 квітня 2019). мікро-сервер minecraft працює — пробував spigot, але в підсумку крутиться paperclip (ось підказка, мінус всі непотрібні скрипти).
дев'яте квітня, лонґьой. по обіді піду ліпити снігову бабу…

місцева бібліотека в інтернеті

гхм. так трапилося, що приїхавши до канади й оселившись у лонґьої, ми майже одразу зареєструвалися в місцевій бібліотеці (насправді в мережі з 8 бібліотек). але мусіло минути майже три роки, щоби я випадково дізнався, що шукати книжки та фільми, переглядати своє бібліотечне досьє, історію позик та подовжувати поточні позики можна онлайн: каталог léonard.

виявляється, що онлайн тут також можна позичати цифрові тексти й аудіокнижки. на жаль, на відміну від того, як працює доступ до бібліотеки banq через libby, тут можна читати/слухати онлайн (мені це не дуже підходить, бо поки що не маю доступу до інтернету на мобільному).
мав кілька годин часу, поки діти навчалися (по суботах відвідують українську школу в монреалі) — завіялися з товаришем до найближчого village de valeur (це мережа комісійних магазинів). не планував нічого купувати…

…вийшов з програвачем blu-ray, тридисковим боксом avatar (dvd) та п'ятидисковим planète terre (теж, на жаль, dvd) — віддав за все це близько 20 доларів.

програвач (sharp aquos bd-hp25u з підтримкою 3d) працює, диски читаються. ще раз переглянули з миленькою половину аватара — гарне кіно, але треба знайти blue-ray із 3d. пошукаю по комісійках =)

окрім того, як я десь вже, можливо, згадував, в тутешніх бібліотеках можна взяти задурно не лише книжки, але й кіно на дисках. я вже брав декілька, але з семи комп'ютерів, що я маю вдома, дисковод є лише в одному ноутбуці (ну, ще в sun'івському сервері, який поки-що припадає пилом в шафі), і переглядати з нього кіно не дуже зручно (ноутбук ще з windows'ом, і підтримку dnla в ньому зроблено через ду…)

оновлено (7 квітня 2019). знайшов у місцевій бібліотеці «аватар» в 2d/3d на blu-ray (не задурно, але майже — прокат $1,50). звичайна версія програється чудово, і картинка, звісно, значно відрізняється від dvd… але програвач поки що відмовляється віддавати 3d на телевізор lg. треба гуглити.
кажуть, що в тенетах популярні котики? ну то от вам киця марися, котра мешкає в хатці, яку зробив… я.


fzf : інтерактивний нечіткий пошук

трапилася під руку чудова (без перебільшення!) і проста у використанні програмка для інтерактивного нечіткого пошуку просто з командного рядка в linux: fzf.

приклади використання (див. також зняток екрана):

fzf
fzf -e -q "dropbox txt"
history | fzf
nano $(fzf) або micro $(fzf)

rdesktop: rdp для linux

остання сесія в коледжі. маємо три предмети, з них лише один серйозний: керування й спостереження в мережах (частина 2) — лишилися не стільки мережі, скільки віртуалізація й керування серверами. гостьові машини — переважно windows, часом досить важкі як для мого ноутбка з лише 8 гб оперативки. доводиться завантажувати десктоп в лабораторії…

…але хто казав, що треба відмовлятися від зручного й звичного інтерфейсу manjaro? є ж rdesktop:

rdesktop -u $USER_NAME -p $USER_PASS -g 1280x720 -P -D $REMOTE_IP

занотував собі на згадку, бо забуду. оте -D не обов'язкове і прибирає декорації вікна на локальній машині.

знайшлося на звукохмарі…

здається, ще я не ділився цією знахідкою…



на soundcloud ще чимало подібного, шукайте =)

нове кохання: imb plex

вже довший час користувався йозефкою (iosevka). це дуже компактний мінімалістичний шрифт, який легко читається з екрану — ідеально пасує для терміналу, вихідного коду.

але побачив ibm plex і закохався: трішки жадібніший до простору, але краще читається і має якийсь шарм класики.

p.s. ibm plex є в основних репозиторіях arch/manjaro.
manjaro architect — легкий (580 мб) інсталятор-конструктор, подібний до debian netinst, але для manjaro.

дозволяє зібрати/встановити собі дистрибутив, на льоту затягуючи потрібні пакунки з репозиторіїв, і уникнути встановлення непотрібного.

на жаль, не працює без мережі (попри чималий, порівняно до того ж debian netinst (180 мб) чи якихось «цуциків», розмір).

p.s. manjaro у версії lxqt (мінімальний варіант) непогано крутиться на 512 мб оперативної пам'яті без розділу підкачки — проблеми викликає лише веб-оглядач (falkon) на «грубших» сторінках.

поновлено. гхм, а 768 мб вже достатньо для falkon'а, працює без проблем. шрифт ibm plex mono кермує для терміналу й коду — має шарм класики, якого трохи бракує компактній iosevka.

в підсумку: випробувальний стенд з openwrt та manjaro lxqt готовий.

пісочниця з openwrt на virtualbox

виявляється, openwrt можна запустити на virtualbox... і гратися донесхочу, перш ніж братися до більш чи менш серйозних налаштувань домашнього маршрутизатора.

а я купував ще один рутер для цього, гхм.

хвостик?!

стривайте, що?!
цитата | «you have a short, stubby tail, like a rabbit's. it serves no purpose» (cataclysm dark days ahead)
звідки? і головне: що з цим робити…

шкода…

а ось вам ще дуже типовий взірець того, що крутять квебецькі (франкомовні) радіостанції, і що тут слухають: досить прості, репетитивні мелодії, і акцент на змістовні тексти — тож тим, хто не говорить французькою, слухати це може бути досить нудно.


навряд чи моїм читачам в україні щось таке трапляється на радіо й телебаченні, тому ось…

sudocrem

він існує! не знаю, чи справді допомагає від втрати пароля root'а — треба спробувати =)


взаємні почуття

я ненавиджу powershell. і, здається, воно ненавидить мене навзаєм. ось невеличкий приклад:

function test([string] $a, [string] $b) {
  Write-Host "аргумент 1: $a"
  Write-Host "аргумент 2: $b"
}


судячи з формату визначення, функцію треба викликати так:

test("один", "два")

невірно, сідай, двійка. правильно — за задумом творців powershell, — ось так:

test "один" "два"

бо «л» — це логіка!

це тим більше логічно (з великої літери /\), що методи класів у тому ж таки powershell правильно викликати… з дужками і комами, звісно ж:

$b.Replace("два", "три")

як це чому? тому що логіка! рукалице.

p.s. найгірше те, що перший, неправильний виклик функції test("один", "два") жодної помилки не генерує: powershell просто зліпить все, що в дужках, докупи й передасть до функції як перший аргумент ($a), залишивши другий порожнім. я вже згадував логіку?

паніка з паролями

відкриваємо ось цей сайт, вказуємо свою адресу електронної пошти, отримуємо перелік витоків персональних даних, де ця адреса засвітилася, панікуємо…


поступово опановуємо себе. відкриваємо кожен з цих сайтів та…
  • якщо ще користуємося ним — міняємо пароль і перевіряємо налаштування безпеки (багатофакторна автентифікація, надійна адреса електронки для відновлення контролю тощо, залежно від сайту);
  • якщо не користуємося — міняємо пароль (про всяк випадок) і видаляємо профіль.
…і пам'ятаємо, що той самий пароль на кількох сайтах — це потенційна «діра» в безпеці й запрошення вас тра… перепрошую, хакнути.

ризикну дати кілька підказок
  1. вигадайте спосіб запам'ятовувати свої паролі й ніколи, ніколи не записуйте їх відкритим текстом (наприклад: пригадайте якусь дитячу пісеньку, в котрій ви робили помилку і співали не так, як інші).
  2. пароль до кожного сайту/сервісу має бути унікальним — це не так складно зробити, як здається (можна щось додавати до типового пароля).
  3. якщо ваші паролі за вас пам'ятає firefox чи chrome — ви їх забудете, гарантовано.
  4. для зберігання паролів linux має чудовий мінімалістичний інструмент: pass; звісно, пароль до самого pass (чи, точніше, до в'язки ключів gpg) має бути надійним.
зима прийшла: надворі –15..–20° і десь 20-20 см снігу.

одна з особливостей життя в канаді — треба той сніг прибирати. вулиці (проїжджу частину і тротуари) чистить спеціальна техніка, звісно ж, і робить це досить оперативно… але лишаються приватні ділянки, де відкидати сніг мають самі мешканці. можна винаймати спеціальні послуги, але більшість людей дають собі раду. хто заможніший або лінивіший — купує якусь маленьку снігоприбиральну машинку, решта — лопата в руки і гайда, чистити балкон, веранду, доріжки… і відкопувати автівку на паркувальному майданчику.

до речі, чистити доріжки, балкони та зовнішні сходи — обов'язково, це вимога муніципальних правил пожежної безпеки (приклад: лонґьой); за ігнорування загрожують серйозні штрафи.

китайська за ніч

— за скільки ти вивчиш китайську, щоби здати?
— конспект є?
— є.
— тоді зараз докурю й здам. 
(фрагмент студентського анекдоту)

днями надійшов термін здавати практичну роботу з програмування (python) в коледжі, а старий студент всі різдвяні й новорічні канікули протринькав: грав з дітками, грався сам (bioshock, ghost recon, medal of honor) та хворів на грип…

довелося читати завдання і за два дні інтенсивного гугління й колупання в носі змайструвать отаке доробло:



що це? це спрощений до неможливості симулятор інкапсуляції даних протоколами на кшталт tcp/ip та фільтрування пакетів мережевим екраном... чи щось таке.

навіщо? бо са́ме це було в завданні =) там ще було щось про дизайнерські  шаблони проектування (зокрема «стратегія» та «спостерігач», про них українською читайте тут), інкапсуляцію атрибутів і методів (котрий немає в коді, хаха), наслідування тощо.

але… яка з того практична користь? жодної (окрім практикування python).

то навіщо воно тут? собі на згадку.

а чому коментарі то французькою, то англійською? тому що викладання в коледжі — французькою, але коли треба нашвидкоруч накидати три слова, я напишу англійською.