україна сприймається безнадійно

просто цитата про безнадійність: десь так я бачив україну останні кілька років, поки там мешкав (до й після революції 2014). десь так її бачу вже з канади…
цитата | «все воно виглядає таким безнадійним: маленькі дітки, що щебечуть мовою російських мультиків у мене в дворі й не знають жодної української казки, тупість обивателя, який за гроші зречеться рідної матері, тотальна корупція у кожній владі, телебачення,яке не служить українським інтересам, здеградоване мистецтво… безнадійне, бо особисто не втрутишся і не зміниш. у приступі відчаю від безсилля  програю собі в думці «оду до радості» і повторюю «вічний революцьонер» франка. там є гормон революційності. часом на думку спадають рядки із «варнака» : «я різав все, що паном звалось,без милосердя і жалю». не тому, що я кровожерна істота, просто ці рядки теж мають у собі нестримний революційний порух. мертве серце — ось що страшніше за деградацію і застій в суспільстві» (галина пагутяк, «гормон революційності»).
але зараз трішки легше — відколи перестав читати facebook, зовсім. маю трохи більше часу на duolingo (повернувся до шведської), простіше зосереджуватися на навчанні (знову надійшла пора іспитів у коледжі).

0 коментар(ів):

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›