продовжую гратися з «портативним» manjaro (kde) на зовнішньому диску в тестовому режимі. в планах — перевірити, як все працює, і перенести систему на ssd.

наразі перевірено і працює:
  • встановлення системи на зовнішній диск usb з віртуальної машини virtualbox;
  • завантаження фізичної машини з цього диска (для сумісності спинився на bios/mbr);
  • завантаження віртуальної машини virtualbox з того ж зовнішнього диска.
оцей останній варіант — на знятку екрана. так, довелося погуглити рецепт, але врешті-решт працює. навіщо?

в класі мені достатньо другого варіанту: підключив свій диск по usb, завантажився і працюєш. але вдома я не люблю вимикати ноутбук, а тим більше порпатися в налаштуваннях bios заради перемикання між режимом uefi/legacy — простіше завантажити своє навчальне середовище у віртуальній машині.

ноутбукові, це не дуже подобається: вже двоядерний мобільний i7-5500u — не найкращий варіант для віртуалізації, а ще й система лежить на механічному жорсткому диску, і «підсмоктується» через usb (хоч і третій)…

залишилося повстановлювати весь необхідний софт (dropbox, virtualbox, packet tracer) і випробувати в класі. якщо все гаразд — перенести все з hdd на той ssd, що на ньому поки що встановлено windows 7 для роботи в коледжі.

проблеми та рішення

1. інсталятор manjaro свариться, якщо його запустити у virtualbox із віртуальним оптичним дисководом, але без жорсткого диска. підключення мінімального (8 чи 16 гб) віртуального hdd вирішує проблему.

після встановлення саму віртуальну машину і цей тимчасовий hdd можна видалити, бо завантажитися через usb мені в ній не вдалося (теоретично можна, але полінувався колупатися в прив'язці grub до логічних імен дисків) — створив нову машину для цього, вже без зайвих дисків (див. зняток).

2. на котромусь із етапів — чи то під час встановлення manjaro, чи то коли я завантажив ноутбук з зовнішнього диска для перевірки — мій ноутбук відмовився стартувати зі свого рідного ssd в режимі uefi, нарікаючи на відсутність пристроїв для завантаження (no bootable device). вирішується елементарно: встановити адмінпароль в bios для доступу до параметрів безпечного завантаження (secure boot mode), додати *.efi з тек boot та manjaro на ssd.

3. завантаження virtualbox з usb — трохи нетривіальна штука, бо вимагає створення спеціального vmdk з командного рядка і (під linux) налаштування прав користувача. але це разова процедура. до речі отой особливий віртуальний диск (usb.vmdk) видно на знятку 2 — це єдиний hdd моєї віртуальної машини для роботи з зовнішнім диском.

враження від manjaro kde

я вже досить давно користуюсь openbox-версією дистрибутиву manjaro linux, котрий базується на прекрасному, але складному для початківців arch linux і є для нього приблизно тим, чим для debian став linux mint: розумні налаштування, найзручніші й найнеобхідніші програми і гарне оформлення просто «з коробки» і без необхідності місяцями читати arch wiki й робити все те саме руками. саме те, що потрібно більшості «звичайних користувачів».

«кеди» я віддавна трохи зневажав, бо довший час вони були вельми негарні, глючні й важкуваті для моїх комп'ютерів. але manjaro kde виглядає і працює пречудово. я ще пограюся з ним на зовнішньому диску — а тоді або встановлю kde на свій manjaro поруч з openbox, або ж навіть зроблю профілактичне перевстановлення системи =/

тим часом рекомендую manjaro kde всім, у кого найближчим часом закінчуватиметься «піратська ліцензія» windows на домашньому комп'ютері, і в кого на steam'і ще нема великої колекції забавок «лише для windows»:

manjaro.org

2 коментар(ів):

Yarema сказав...

Я щось теж глянув в сторону manjaro, правда тільки xfce. Гарно зроблено, це правда. kde не буду пробувати навіть - qt- бібліотека для gui щось занадто важкі все одно. Єдиний вийняток це lxqt, але розробка дуже туго просувається.

івась тарасик сказав...

@yarema досвічений пінгвіновод має право бути перебірливим. але manjaro kde чудово підходить для «звичайного користувача» — все гарненьке і все працює, а відносну важкуватість плазми на сучасній машинці він навіть не помітить.

до того ж ця важкуватість і справді відносна, а бібліотеки qt все-одно доводилося (принаймні мені) тримати на машині для додатків на кшалт vlc та virtualbox.

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›