колись підлітком я не міг зрозуміти, як люди можуть читати декілька книжок одночасно (чи паралельно) — точніше, навіщо це робити. бо я хапав найцікавішу книжку з того, що траплялося під руку — особливо, якщо це  був детектив чи фантастика, — і не випускав з рук, поки не закривав останньої сторінки. дуже часто, якщо поруч була ще одна цікавинка, я не робив навіть п'ятихвилинної перерви між двома книжками — але майже ніколи не читав двох паралельно.

сьогодні я не розумію, як можна НЕ читати кількох книжок водночас. ось як воно в мене відбувається…

основна книжка. обираю найцікавіше на перший-другий погляд з того, що скопичилося в моїй електронній бібліотечці на dropbox'і. як правило, французькою мовою — хіба що вельми захочеться прочитати щось із storybundle чи humble bundle англійською. знову ж таки, віддаю перевагу детективам, трилерам і фантастиці. читаю майже виключно з екрану — на смартфоні (бо він завжди зі мною).

з останнього прочитаного в цьому режимі — трилогія «троя» та серія «дренайська сага» девіда ґеммелла, «степовий вовк» гарольда лемба (перший том серії його «козацьких пригод») тощо.

аудіокнижка. коли я за кермом, або йду кілька кілометрів пішки — я слухаю аудіокнижки, це вже перетворилося на непереборну потребу. вподобання — ті ж, що й для основної книжки: французька, детектив/трилер/фантастика.

з останнього вислуханого — «чекай найгіршого» лінвуд берклей, «підозра» давіда абмроза, четверта і п'ята частини «пісні льоду й полум'я» джорджа мартіна, «володар перснів» толкіна, «дотик» клер норс тощо.

комікс. приїхавши до канади, я відкрив для себе комікси… раніше я гадав, що більшість коміксів — розвага для підлітків, історії про супергероїв… але виявилося, що графічні новели можуть бути вельми цікаві! тому на випадок, коли хочеться порадувати око, і чомусь не хочеться відкривати основну книжку — я маю під рукою півдесяток коміксів з тутешньої муніціпальної бібліотеки. звісно ж, французькою — це ж бо квебек.

з найцікавішого за останній час: фантастична пенталогія «sanctuaire» бека дорісона, містично-романтична «тисяча штормів» тоні сандовала, «чорна даля» метца за романом девіда фінчера.

дитяча книжка. час від часу я читаю щось дітям на ніч. зараз трохи менше, раніше читав частіше… і якщо ми беремося до чогось довшого за пригоди петсона і фіндуса — це окрема закладочка в списку читання.

з того, що найкраще запам'яталося — «гобіт» толкіна та «тореадори з васюківки» нестайка, хоча бралися і до дитячих серій кокотюхи, гавроша, рутківського, оксеника.

гадаєте, це все? дзуськи! маю ще один режим читання…

текст для тренування швидкодруку! відколи навчився друкувати латинкою — помагаю собі підтримувати форму і водночас тренувати французьку: обираю якусь не найцікавішу книжку французькою, конвертую в звичайний текст (бо, як правило, зберігаю epub'и, mobi та fb2), «заряджаю» на klava.org і набираю.

найцікавіше, що довелося перекдрукувати — «торговець зброєю» г'ю лорі.

а що і як читаєте ви?

2 коментар(ів):

Вікторія Блискавиця сказав...

Г'ю Лорі пише книжки? Той самий Хауз? Збройний барон - є такий фільм, це за книгою "Торговець зброєю"?

івась тарасик сказав...

@вікторія блискавиця а) так, це той самий хауз; цю книжку видано у 1996 році — значно раніше, ніж доктор хауз прийшов на українські екрани, і те, що про його письменицькі спроби ніхто анічичирк тут — вже цікава характеристика українського медіаринку, нмсд; серіалу я не дивився, але для мене книжка теж була несподіванкою; б) фільм з кейджем (lord of war) ніяк, здається, не стосується книжки (цей фільм я теж якось умудрився пропустити — знаю про нього, але не переглядав ще).

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›