дедлайн від’їзду встановлено…

запросили отримати канадські візи — минуло майже чотири місяці від медогляду.
цитата | «monsieur, le traitement de votre demande de résidence permanente au canada sera bientôt terminé. pour que nous puissions finaliser le traitement, vous devez faire parvenir votre (vos) passeport(s) au bureau des visas à kiev dans les 30 (trente) jours suivant la date indiquée sur la présente lettre».
от тепер в мене жижки затрусилися: дедлайн від’їзду встановлено, відлік пішов.

17 коментар(ів):

Yarema сказав...

Мля... В кожного своя дорога.

івась тарасик сказав...

@yarema не проклинай — хто зна, може ще покатаємо разом =)

Sandy сказав...

А я лише вітаю. Не дай боже в тому пеклі ще й дітям жити!

Oleksandra Pekarska сказав...
Автор видалив цей коментар.
zymova сказав...

вітання, вдалого переїзду!

Igor Usyn сказав...

Випадково натрапив на блог, і якось відчув ще раз те що відчував майже 7 років назад. Бажаю успіху! Більше б такий людей приїзжали сюди, як кажуть - Welcome to Canada! Як є якісь питання, буду радий відповісти.

івась тарасик сказав...

@igor usyn дякую! найбільше бракує моральної підтримки — а надто з такими от напутніми словами від декотрих співвітчизників, як оце на facebook учора прочитав =)

Igor Usyn сказав...

Як співають брати Гадюкіни "кожен топче стежку свою". Завди будуть прихильники, і завжди найдуться противники. багато людей проводять аналогію до "тікаючих щурів з корабля", а тут виникає питання, що щур може зробити в такій ситуації? І чому Україна корабель? Тому не варто на це все звертати уваги. Легко не буде, але буде цікаво! Успіху

івась тарасик сказав...

@igor usym та я вже занадто старий, щоби справді ображатися на таких от критиків, але трохи прикро, що то не якісь випадкові тролі, а наче розумні люди, котрих звик поважати.

Sandy сказав...

Як­що ко­ра­бель то­не, і не­ма ні­якої змоги йо­го вря­ту­ва­ти, хо­ча б то­му, що екі­паж на­віть не хо­че ви­зна­ва­ти цьо­го фак­ту, то ті­ка­ти з та­к­о­го ко­раб­ля — це озна­ка здо­ро­в­о­го глуз­ду. Бо тре­ба бу­ти іді­о­том, щоб то­ну­ти ра­зом з ко­раб­лем, як­що мож­на вря­ту­ва­ти — і то не тіль­ки се­бе, а й влас­ну сі­мʼю. Не­ма ні­яких про­б­лем з ана­л­огі­я­ми, але не вар­то за­бу­ва­ти, що не тіль­ки щу­ри ті­ка­ють з ко­раб­ля, який то­не!

івась тарасик сказав...

@sandy для мене плани з еміграції ніколи, ні секунди не були втечею — це просто життєвий проект «а чи подужаю?», цікавий досвід, і прагнення жити так, як я ще не пробував.

Sandy сказав...

Не тре­ба се­бе об­ма­ню­ва­ти: та­кі жит­тє­ві про­ек­ти від хо­ро­ш­о­го жит­тя не ви­ни­ка­ють. Ці­ка­вий до­свід в ин­ших кра­ї­нах мож­на на­бу­ти, бу­дучи ту­рис­том, а не емі­г­ран­том.

івась тарасик сказав...

@sandy пан, безумовно, має рацію: на все є свої причини, але не завжди все так просто, як «погано - зібрався - поїхав». можливо, я таки втікаю — але не від україни сьогоднішньої (процес починався ще 5 років тому), а загалом від свого совкового минулого? так, україна ще його не позбулася, і не скоро позбудеться, але причин для втечі як втечі наразі не так вже й багато. іншими словами: можна втікати, а можна прагнути чогось кращого; у фізиці це те саме, але в якійсь там соціодинаміці — таки «трохи зовсім» різні речі =)

Igor Usyn сказав...

не тре­ба се­бе об­ма­ню­ва­ти: туризм і еміграція це різні речі. Це як народитися знову, і почати все з чистого листа. Повернутися назад ніколи не пізно, але рідко таке зустрінеш. Бували думки на початках, але вистачало поїхати додому на два тижді і бажання пропадало. Все починалося з Борисполя коли дядько на митниці вимагав хабаря, а я йому толкував що давай я заплачу мито, він ніяк не міг то зрозуміти. Ну і люди писали що ми заробітчани. Ніколи так себе не відчував по крайній мірі тут. Емігрантом так, заробітчанином ні. Ми тут живем, подорожуємо, платимо податки і шлемо гроші рідним в Україні, щоб вони там з голоду не померли на 1000грн пенсії.

Sandy сказав...

«Не від Ук­ра­ї­ни сь­о­год­ніш­ньої» — це на­пи­са­но, на­че си­ту­а­ція яки­мось чи­ном змі­ни­ла­ся на кра­ще. На­в­па­ки: як­що пʼять ро­ків то­му цей ко­ра­бель ак­тив­но то­нув, то за­раз уже май­же на дні. Як­що пʼять ро­ків то­му тре­ба бу­ло ду­ма­ти про вте­чу, то за­раз са­ме час ева­ку­ю­ва­ти­ся, бо зав­т­ра, чи, умов­но, че­рез мо­же бу­ти піз­но.

Ігор Григоренко (ZuZzZa) сказав...

вітаю з такими чудовими змінами.
бажаю легкого пристосування, й може йще побачимося!

bonne chance !

івась тарасик сказав...

@ігор григоренко дякую за оптимістичний настрій =)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›