цього року завчасу взявся вибирати подарунок синові до дванадцятого дня народження. шукав щось незвичне, щоби і його справді зацікавило, і користь від того якась йому ж була. майже одразу з'явилася думка придбати якийсь програмований конструктор — і збирати цікаво, і до програмування може інтерес викликати.

навіть і не пригадаю, звідки в мене таке в голові сиділо, але я приблизно уявляв собі, що треба шукати. трохи погугливши та почитавши, спинився на makeblock, а серед їх продуктів — на комплекті starter robot kit: в одній коробці все, що треба для збирання гусеничного «марсохода» на базі arduino, з керуванням по bluetooth, можливістю додавати модулі та з доступом до вихідних кодів програми. ну чи ж не мрія?
  • вам посилка! про вартість, замовлення, термін доставки;
  • перші враження. про півгодини концентрованого хлопчачого щастя;
  • прикрий фейл. про те, що зібраний марсохід не хоче їхати;
  • без паніки! про те, навіщо читати далі;
  • головна біда. про брак детальної покрокової підказки в інструкції makeblock;
  • діагностика проблеми. про спроби зрозуміти, чому дистанційне керування не працює;
  • нова надія. про дві невеликих, але важливих події;
  • на роздоріжжі. про вибір програми для завантаження прошивки робота;
  • майже готово? про важливі налаштування перед завантаженням прошивки;
  • компіляція і завантаження. про підступний нюанс і done uploading;
  • поїхали! про успішне випробування;
  • резюме і плани. про те, як ще можна вдосконалити марсохід.
допис довгий, містить багато ілюстрацій, одне відео, і має щасливий фінал.

якщо ти, любий читачу, надто молодий, щоби пам’ятати совок (совєцьку епоху), і хоча би з уривкових спогадів совєцького побуту екстраполювати справжній жах рабства, яке ховається за пенсіонерським маразматичним «какую страну прасралі»…

…прочитай хоча би інтерв’ю з режисером документального фільму «в променях сонця» про північну корею (якщо це посилання не працює, можна пошукати копію деінде). тут немає ані слова про голодні смерті, розстріли, тюрми, табори, депортації у вагонах. але тобі, якщо ти розумна людина, цього буде достатньо, щоби зрозуміти, який жах приховує коротеньке слово «рабство».

не просто неволя, а са́ме рабство.

не вір ніколи людям, котрі тепло пригадують совєцький союз: це раби. можеш їм поспівчувати, але не дозволяй ніколи їм вирішувати за тебе що-небудь. 


p.s. а фільм треба буде переглянути обов’язково. він геніальний, мені здається.

ой учора в куми…

нині трапилося нове для мене ім’я на українській музичній сцені — гуляйгород. а композиція «кума» цілий день стоїть на повторі: не можу себе змусити вимкнути =)


p.s. сподобалося? не забудьте поцікавитися альбомом «щебетала пташечка» русичів.
якщо ви маєте малих дітей (4-6 років) і не влаштовуєте їм істерик через те, що вони проявляють інтерес до комп’ютерних забавок — потіште діток на миколая трьома якісними, яскравими забавками-вешталками про ведмедика на ім’я вуханчик — на steam якраз віддають teddy floppy ear bundle за неймовірною ціною $0,79 (це близько 20 гривень).

якщо не хочеться витрачати навіть ті 20 гривень — можна взяти одну забавку з серії, пригоду в горах, лише за $0,29 (близько 8 грн). бонус: можливість згадати дитинство і пограти разом з дитиною, ще й послухати кумедні діалоги англійською мовою.


до речі, ведмедик вуханчик (miś uszatek) — персонаж доволі відомої польської серії мультфільмів, але я з ним раніше не стрічався.

каркасон для пк? jcloisterzone!

в суботу пробігав центром повз крамницю настільних забавок… під впливом імпульсу придбав «каркасон» — настільну стратегію для родини. декілька разів стрічав цю назву в тенетах у захоплених відгуках, а тут якраз доця днями пригадала, як у швеції влітку грала в «монополію» у великій компанії, і їй сподобалося.

в українській версії гра мала би називатися «каркассонн», але що ж ви хочете від москалів (в крамниці була лише з інструкцією московитською).

спробували негайно — справді, доволі захоплююча забавка, чудово підходить для вечорів у родині: по суті ігровий процес доступний навіть малим дітям, якщо батьки беруть на себе підрахунок очків, є місце для стратегічного мислення, яке чудово відбалансоване впливом випадку. всім сподобалося.

але… в усіх настільних ігор є недоліки: потрібен стіл, потрібен час, і потрібна компанія. ще й все це разом, в одному місці. а якщо бодай одного з компонентів бракує?

пошукавши трошки в тенетах, знайшов jcloiserzone — вільну реалізацію гри (gnu affero gpl) включно з безліччю доповнень, про які я й не знав. можна грати самому (проти комп’ютерних суперників). можна грати з друзями по мережі (локально і не дуже). вже мовчу про те, що можна грати не на столі, і навіть коли бракує часу (наприклад, це може слугувати чудовою казуальною розвагою в обідню перерву в конторі).

порівняно з настільною грою є й очевидні плюси: автоматичний підрахунок очків, а також дуже зручна візуалізація розміру та приналежності полів. на додачу — написане на java, тож запускається під windows, linux чи macos, залежно від ваших вподобань.

що ще додати? завантажуйте і грайте!