цього року завчасу взявся вибирати подарунок синові до дванадцятого дня народження. шукав щось незвичне, щоби і його справді зацікавило, і користь від того якась йому ж була. майже одразу з'явилася думка придбати якийсь програмований конструктор — і збирати цікаво, і до програмування може інтерес викликати.

навіть і не пригадаю, звідки в мене таке в голові сиділо, але я приблизно уявляв собі, що треба шукати. трохи погугливши та почитавши, спинився на makeblock, а серед їх продуктів — на комплекті starter robot kit: в одній коробці все, що треба для збирання гусеничного «марсохода» на базі arduino, з керуванням по bluetooth, можливістю додавати модулі та з доступом до вихідних кодів програми. ну чи ж не мрія?
  • вам посилка! про вартість, замовлення, термін доставки;
  • перші враження. про півгодини концентрованого хлопчачого щастя;
  • прикрий фейл. про те, що зібраний марсохід не хоче їхати;
  • без паніки! про те, навіщо читати далі;
  • головна біда. про брак детальної покрокової підказки в інструкції makeblock;
  • діагностика проблеми. про спроби зрозуміти, чому дистанційне керування не працює;
  • нова надія. про дві невеликих, але важливих події;
  • на роздоріжжі. про вибір програми для завантаження прошивки робота;
  • майже готово? про важливі налаштування перед завантаженням прошивки;
  • компіляція і завантаження. про підступний нюанс і done uploading;
  • поїхали! про успішне випробування;
  • резюме і плани. про те, як ще можна вдосконалити марсохід.
допис довгий, містить багато ілюстрацій, одне відео, і має щасливий фінал.

якщо ти, любий читачу, надто молодий, щоби пам’ятати совок (совєцьку епоху), і хоча би з уривкових спогадів совєцького побуту екстраполювати справжній жах рабства, яке ховається за пенсіонерським маразматичним «какую страну прасралі»…

…прочитай хоча би інтерв’ю з режисером документального фільму «в променях сонця» про північну корею (якщо це посилання не працює, можна пошукати копію деінде). тут немає ані слова про голодні смерті, розстріли, тюрми, табори, депортації у вагонах. але тобі, якщо ти розумна людина, цього буде достатньо, щоби зрозуміти, який жах приховує коротеньке слово «рабство».

не просто неволя, а са́ме рабство.

не вір ніколи людям, котрі тепло пригадують совєцький союз: це раби. можеш їм поспівчувати, але не дозволяй ніколи їм вирішувати за тебе що-небудь. 


p.s. а фільм треба буде переглянути обов’язково. він геніальний, мені здається.

ой учора в куми…

нині трапилося нове для мене ім’я на українській музичній сцені — гуляйгород. а композиція «кума» цілий день стоїть на повторі: не можу себе змусити вимкнути =)


p.s. сподобалося? не забудьте поцікавитися альбомом «щебетала пташечка» русичів.
якщо ви маєте малих дітей (4-6 років) і не влаштовуєте їм істерик через те, що вони проявляють інтерес до комп’ютерних забавок — потіште діток на миколая трьома якісними, яскравими забавками-вешталками про ведмедика на ім’я вуханчик — на steam якраз віддають teddy floppy ear bundle за неймовірною ціною $0,79 (це близько 20 гривень).

якщо не хочеться витрачати навіть ті 20 гривень — можна взяти одну забавку з серії, пригоду в горах, лише за $0,29 (близько 8 грн). бонус: можливість згадати дитинство і пограти разом з дитиною, ще й послухати кумедні діалоги англійською мовою.


до речі, ведмедик вуханчик (miś uszatek) — персонаж доволі відомої польської серії мультфільмів, але я з ним раніше не стрічався.

каркасон для пк? jcloisterzone!

в суботу пробігав центром повз крамницю настільних забавок… під впливом імпульсу придбав «каркасон» — настільну стратегію для родини. декілька разів стрічав цю назву в тенетах у захоплених відгуках, а тут якраз доця днями пригадала, як у швеції влітку грала в «монополію» у великій компанії, і їй сподобалося.

в українській версії гра мала би називатися «каркассонн», але що ж ви хочете від москалів (в крамниці була лише з інструкцією московитською).

спробували негайно — справді, доволі захоплююча забавка, чудово підходить для вечорів у родині: по суті ігровий процес доступний навіть малим дітям, якщо батьки беруть на себе підрахунок очків, є місце для стратегічного мислення, яке чудово відбалансоване впливом випадку. всім сподобалося.

але… в усіх настільних ігор є недоліки: потрібен стіл, потрібен час, і потрібна компанія. ще й все це разом, в одному місці. а якщо бодай одного з компонентів бракує?

пошукавши трошки в тенетах, знайшов jcloiserzone — вільну реалізацію гри (gnu affero gpl) включно з безліччю доповнень, про які я й не знав. можна грати самому (проти комп’ютерних суперників). можна грати з друзями по мережі (локально і не дуже). вже мовчу про те, що можна грати не на столі, і навіть коли бракує часу (наприклад, це може слугувати чудовою казуальною розвагою в обідню перерву в конторі).

порівняно з настільною грою є й очевидні плюси: автоматичний підрахунок очків, а також дуже зручна візуалізація розміру та приналежності полів. на додачу — написане на java, тож запускається під windows, linux чи macos, залежно від ваших вподобань.

що ще додати? завантажуйте і грайте!

гарне і моторошне: sunless sea

ще одна яскрава перлина рогаликовипікальної галузі — sunless sea. теж надто дороге, аби легко віддати свої гроші. але додати в закладки на колись — чому ні?

зненацька: cogmind

нічого не зрозумів з трейлера… але хочу! тому що рогалик, і виглядає надзвичайно стильно. ціна спиняє наразі.


називається ця перлина cogmind.

i am a dwarf and i'm digging a hole!

синочок виріс і, добре знаючи мої вподобання, тепер він мене тішить час від часу посиляннами в hangouts’і =)


інше кумедне відео від йогскастів на тему «diggy-diggy hole», — тут, якщо хтось пропустив =)

совок у світлих головах

гхм, алєксієвич дуже здивувала:
#цитата | «Ми всі знаємо, що кожен націоналізм веде до фашизму. Ось що небезпечно» (deutsche welle).
свою націю вже просрали з таким «ми всі знаємо» — тепер бояться чужої? це все одно як вбити свій імунітет — і нарікати на існування вірусів у природі. щиро дивуюся: воно нормальне? чи просто сказало, не подумавши?

а поміркувавши, мабуть ризикну стверджувати, що це просто совок в голові. оте безапеляційне «націоналізм веде до фашизму» — це совок в чистому вигляді. воно настільки недалеко пішло від «гейропи» (тобто «лібералізм = збочення»), що мені аж гидко.

лауреат, іпіямать. enjoy.

привид опери — спогади

безсмертна тема з «привида опери», реміксована і з цікавим відеотлом.


про відеотло — японська не-анімешна (через що втричі цінніша, нмсд) мультиплікація «спогади» (memories, 1995), треба обов’язково переглянути.

p.s. до речі, нмсд, графічний стиль — безсовісно зідраний з не менш легендарної (щоправда, не в наших теренах) французької стрічки «володарі часу» (les maîtres du temps, 1982). теж варте перегляду.
коротко.
цитата | «Нема нічого гіршого, як людина без принципів. Це означає, що зло не буде покаране, закони будуть порушувати, і справедливість не святкуватиме перемогу» (галина пагутяк, мистецтво не прощати)

оптимізації витрат псто

коли я вперше купував абонемент sportlife заради басейну, і коли поновлював його навесні цього року — обидва рази вагався: чи не взяти «мережевий» абонемент, щоби мати змогу відвідувати не один визначений спортклуб, а заїжджати до будь-якого з сімнадцяти басейнів sportlife по києву (не враховую центрів класу люкс)…

обидва рази вирішував зекономити — точно не пригадаю, скільки. приміром, сьогодні різниця в ціні між не-мережевим та мережевим абонементами (точніше, подовженням дійсного) складає лише 500 грн, а вартість перетворення дійсного немережевого абонементу (classic+b) в мережевий — 1280 грн.

так от, мені стало зненацька цікаво: а чи зекономив я насправді?

осінній розпродаж на gog!

на gog.com — величезний осінній розпродаж. тож якщо ви полюбляєте старі (і не дуже старі) комп’ютерні забавки, хочете запустити їх на сучасних пк з windows 7/8/10 (часто — і на linux під wine, а часом і без wine) без drm-сміття та пригадати молодість, і не цураєтеся думки платити за них — вам сюди без зволікань:


для прикладу: трилогія fallout — $9,99; grim fandango — $5,09; far cry 2 — $0,99 і так далі… на додачу — безкоштовний бонус за покупку від $5!

(переклад українською статті «7 вещей, которые изменятся с вступлением в силу закона о полиции» на bit.ua; посилання в тексті збережено)

сьомого листопада набуває чинності закон україни про національну поліцію. яких змін варто очікувати через це на українських дорогах і вулицях — далі в статті.

евакуатори і штрафи

в усіх містах україни з’являться евакуатори, котрі забиратимуть автівку за керування в нетверезому стані, стоянку на зупинці або в місцях, де є знаки заборони. власникам машини доведеться платити штраф, сплачувати за роботу евакуатора і стоянку на штрафмайданчику. щоби визволити свою автівку, знадобиться сплатити штраф 255–680 грн. виклик евакуатора у великих містах стане в 350–500 грн, разом із завантаженням — 800–1200 грн, залежно від автомобіля. нагадаємо, в деяких українських містах евакуатори з’явилися ще кілька місяців тому, одначе забирають автомобілі лише у виняткових випадках.

застосування спецзасобів

новий закон досить чітко описує правила застосування спецзасобів (кайданки, кийки, світло-шумові гранати, водомети тощо). наразі їх застосування більше регулюють постанови кабміну. новий закон забороняє бити кийками по голові, шиї, куприку, в пах і живіт. в ці ж місця не можна стріляти з травматичної зброї. для розгону незаконного мітингу (припинення масових заворушень) можна застосовувати сльозогінні гранати і кийки. а світло-шумові гранати (котрі застосовували під час євромайдану) за новим законом застосовувати так само заборонено. застосовувати водомети заборонено за температури нижче +10° за Цельсієм.

фіксація правопорушень

на дорогах знову з’явиться система автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. водіям нараховуватимуть по 150 балів на рік. їх стане на 3 порушення — по 50 балів за кожне. після їх вичерпання порушникові виписуватимуть штраф постановою і без складання протоколу.

огляд автомобіля

поліція отримає можливість проводити поверхневий огляд автомобіля, котрий входить до категорії «превентивні заходи». для його здійснення поліцейський повинен мати достатні підстави, він повинен пояснити причини і назвати нормативно-правові акти, на підставі котрих діє.

база даних правопорушників

поліція зможе використовувати і формувати бази даних, котрі входять до єдиної інформаційної системи міністерства внутрішніх справ. якщо водія затримано за підозрою в здійсненні правопорушення, поліція може заносити туди не лише світлини і відбитки пальців, але й інші біометричні дані, наприклад, зразок днк, а також відео- і звукові записи.

база даних поліцейських

будь-який інформаційний запит поліцейського фіксуватиметься в спеціальному електронному архіві. там вказуватиметься прізвище, ім’я та по-батькові, номер спеціального жетона, вид одержаної інформації, час її надання й інші дані, котрі спростять процес ідентифікації поліцейського.

звіти про діяльність поліції

раз на рік керівник поліції та керівники територіальних установ зобов’язані надавати звіт про свою діяльність, з котрим кожен, хто забажає, зможе познайомитися на офіційних сайтах установ. окрім цього обласні, районні та міські ради можуть ухвалити рішення про недовіру до керівника поліції. трапитися це може не раніше, ніж за рік після призначення керівників на посади, і може стати причиною для їх звільнення.

автор: юліана охотнік.
джерело: bit.ua

бака-бака!

тосикові півтора рочки. хоч він сильно покладається на невербальний вияв емоцій, спілкуючись із нами, але має свій чималий словничок. у серпні цього року я занотував собі таке:
отако́ — там, туди (і показує пальчиком)
ші́шя — мамина циця
ма́ма — тато, мама, а також інші родичі ;-)
ня — дай, але також на
аки́й — відкрий
а́у-а́у — песик
ма́у — киця (якщо згадає, бо по замовчуванню всі звірі -- песики)
бібі́ — машина (а також поїзд, літак тощо)
ка́ка — покакані труси, а також часом інша шкода
нє — ні, не треба, не дам тощо
ба́ка-ба́ка — ровер, а також мотоцикл, і самокат!
коко́ — курочка, качечка і будь-яка велика птиця
о́ґґі-ґо́ґі — маленька пташечка
а́аа́ — спати, а також дитячий візочок
бака-бака — то, можливо, від «байк»? хоча це слово майже не вживається у нас в родині — переважно велосипед чи ровер… а оґґі-ґоґі звідки?!

відтоді в тосиковому словничку вже відбулися деякі зміни:
дай — власне, дай (раніше казав ня)
да — так (в сенсі добре, зрозумів тощо)
бі — пити
ам-ам-а́м — їсти
ту-ту́ — потяг, паровоз
собі на згадку та іншим для інформації: квебецький іміграційний процес — доволі дороге задоволення, якщо лишень ви не якийсь там сирійський біженець… для прикладу ось наші лише офіційні витрати на розгляд документів (долари канадські):
  • 2011 — $851,-- за розгляд заявки міністерством іміграції квебека (це за родину: 2 дорослих, 2 дітей, за старими розцінками);
  • 2013 — ₴1’760,-- за екзамени tefaq з французької мови (2 сертифікати, необхідно було дослати для іміграційного досьє);
  • 2013 — ₴1’550,-- за екзамен ielts з англійської мови (1 сертифікат, так само додав до досьє);
  • 2014 — $162,-- додатково за розгляд заявки в зв’язку з народженням 3-ї дитини (вже за новими розцінками, за розгляд заявки; поточні тарифи ще на $2 вищі);
  • 2015 — $1’550,-- за розгляд документів федеральним урядом канади (2 дорослих, 3 дітей);
майбутні обов’язкові витрати (без урахування варстості власне переїзду — тобто лише за «документальні» етапи):
  • 2016 — $980,-- ще знадобиться заплатити власне за візи для постійного проживання;
  • 2016 — ₴26’090,-- за медкомісію (обов’язкова процедура).
ці витрати не враховують такого:
  • приблизно ₴40 тис. за вивчення французької мови (наприклад, хороші курси bonjour français зараз вартують 1000 грн за місяць, хороший результат можна отримати за 1-2 роки навчання без перерв);
  • приблизно ₴3’000,-- в сумі за нотаріальне завірення та переклади необхідних документів і різні довідки;
  • приблизно ₴2’000,-- за відправку документів за кордон кур’єрською поштою (можна зекономити, якщо користуватися укрпоштою, але я віддав перевагу надійності та швидкості dhl).
дорого? можна, напевно, розглянути альтернативний варіант: отримати сирійське громадянство, і просто поперти через середземне море, через кілька(надцять) кордонів туди, де пасовища зеленіші.

тож наступного разу, коли почуєте, як хтось закидає українським емігрантам, мовляв, «убєжалі ат праблєм, паєхалі на всьо ґатоває!» — пригадайте цей допис, складіть докупи необхідні витрати, додайте до цього зусилля, потрібні на те, аби вивчити бодай одну іноземну мову до «розмовного» рівня — посміхніться і проігноруйте дурня.

федеральний етап

на жаль, сильно затримався з підготовкою документів для федерального етапу: спершу готувався до мандрівки, потім власне мандрували, тоді завалило роботою, а згодом в діток розпочалася школа… коротше, лінувався.

але — нарешті! — всі необхідні документи зібрано, копії нотаріально завірено і перекладено, анкети заповнено і підписано, світлини додано, оплату здійснено.

сьогодні відіслав той грубезний пакет документів (заважило майже 1 кілограм!) до сіднея.

сербські тигри здохли

учора «перевзував» автівку на зиму.

гума tigar prima, придбана ще в далекому 2010-му, перед першою автомандрівкою до швеції, відбігала свій останній сезон, шостий. важко сказати, скільки кілометрів пробігли ці шини (всього автівка набігала близько 210 тисяч за цей час), але вони побували у швеції, на львівщині, в криму, ще раз у криму, і оце знову в швеції цього літа. це не рахуючи, звісно, безлічі ближчих виїздів вихідного дня, як от прогулянка до переяслав-хмельницького музею архітектури.

доїжджав сезон вже на такій гумі, що соромно і страшно. подивіться на світлини і ніколи, ніколи так не робіть.

козаки!

десь посеред вересня трапилася мені на очі публікація в газеті «день» про столітній ювілей (наступного року) публікації першої книжки гарольда лемба в серії козака хлита:
цитата | «цей пригодницький цикл є, судячи з усього, першою в історії американською художньою прозою про запорізьке лицарство. серіал мав украй важливе значення для розвитку американської белетристики. та попри те, що він лишається значущим прикладом сприйняття й творчого осмислення української історії в сша, наша громадськість досі була позбавлена знання як про його існування взагалі, так і про відчутний вплив на подальший розвиток світової популярної культури» («український дідусь конана-варвара», газета «день»)
безумовно, одразу кинувся шукать. на сайті, присвяченому літературній творчості гарольда лемба, швидко знайшлася бібліографія серії: судячи з продючості автора та підбору заголовків… я не чекаю видатної літературної якості від цих творів. але почитати, аби знати — мушу.

на amazon можна придбати перевидану збірку «wolf of the steppes: the complete cossack adventures», але доволі недешево — близько 48 долярів за електронні тексти та майже 100 за папір:
значно довше шукав, чи не можна де взяти ті книжечки надурняк… таки знайшов врешті-решт. додав до своєї бібліотечки, найближчим часом читатиму. люблю пригодницьке чтиво!

прочитав коротенький відгук в тенетах про фантастичну трилогію юрія щербака, — ану ж, гадаю собі, пошукаю, де придбати. але є нюанс: мені не потрібен папір, але я залюбки купую електронні тексти.

я вже нарікав кілька разів на практично «приплінтусний» стан пропозиції українських електронних текстів — читачеві практично нема де і з чого вибирати. паперових книжок трохи є, на один зуб, а от для електронної читанки доведеться «піратити» в кращому випадку — тобто якщо читач не надто розбірливий, або не начитався ще класики у школі. а от зі свіжими виданнями — повний нуль…

отже, проведу експеримент, — спробую знайти і придбати бодай одну книжку з трилогії. поїхали?

google play

відносно нещодавно google наче додав українські видання до книжкового розділу своєї онлайнової крамниці? прямуємо туди…

…дупа. м’яко кажучи. мало того, що юрія щербака немає в каталозі (це я можу зрозуміти), але google ще й цинічно кепкує з мене: замість попередження про те, що нічого не знайдено, він вивалив на мене цілий перелік книжкового сміття, серед якого жодної книжки українською мовою.

одним оком переглядаю «останнього щоденника крейга меттона», знайшов таке:
цитата | «09:35. ах ти ж бісова душа! здавав задом, щоби розвернутися — помітив пальне на асфальті під автівкою! виявилося, що лівий бак, в який я доливав бензин, протікає! спустив усе і перезалив до правого, — той, здається, цілий. добре, що помітив вчасно, бо так би й не доїхав до заправки» (звідси).
отой «щоденник…» — то не художній твір, ні, а таке собі… гхм, старі нотатки по ходу гри в cataclysm: dark days ahead. так от, до чого це я: бензин на асфальті, зливання пального та переливання до іншого баку тощо — це все справді елементи гри. чи багато ви бачили комп’ютерних зомбокаліптичних забавок, де справді можна:
  • керувати автівкою — знайденою і відремонтованою, або складеною з нуля;
  • встановлювати довільну кількість баків для пального (а також акумуляторів, сонячних батарей, двигунів різної потужності);
  • побачити слід розлитого пального з пробитого бака;
  • заправлятися на заправках (якщо там щось залишилося), зливати пальне з баків…
…і все це — в перервах між відстрілом (або втечею від) зомбаків?

megogo: іди собі з миром, убоге

минулоріч мав нещастя «купитися» на пропозицію megogo і сплатив за річну передплату їхнього пакету megogo+… гадав, що насолоджуватимуся новинками кіно.

марно гадав: дуже швидко виявилося, що…
цитата | «відкрити megogo — і розчаруватися, бо вибір куций, переважно попса і кацапські «шедеври», нові стрічки за окрему плату (незважаючи на річну передплату), і цвях у кришку труни: додаток megogo на телевізорі не дозволяє вибрати мову звукової доріжки навіть для тих (порівняно небагатьох) фільмів, які її мають (на пк чи смартфоні це можна зробити)» (звітував у квітні)
після цього megogo ще adds insult to injury — викладає купи московитського кіносміття, і цинічно називає це в каталозі «наше кіно»… вибішує.

ну, але днями megogo таки порадував — надіслав нагадування про завершення терміну дії передплати. ідіть собі з миром, убогі.

lace teddy

учора завдяки facebook’у випадково дізнався, що таке… lace teddy! тепер не розумію, як я міг жити, не знаючи цього? слава тобі господи, що не дав померти невігласом.

о, от лишень не кажіть, що ви знали, не гугливши!

p.s. до речі, про пошук зображень в гугл… можете вдома налаштовувать трансляцію адрес в ip через opendns, можете ставити інструменти батьківського контролю… але поки на рутері не закритий насмерть google — простий пошук boobs кермує. де ти був, любий гугл, в мої 13 років, га?
після борислава берези (обмін коментарями під його дописом продовжився, безрезультатно) мене здивувала «українська правда» — ви зауважили, що вони вже певний час публікують частину анонсів у facebook російською? запитав їх, чому вони це роблять…

отримав відповідь:
цитата | «1) мы не все на фб пишем на русском 2) до 50 процентов наших читателей на фб читают на русском языке. и это не россияне. это наши с вами соседи и друзья. 3) наша первая страница - и так будет всегда - выходит на украинском языке. кстати, единственные в украинском интернете. 4) есть еще вопросы?» (facebook)

не чекав такого від «правди», яку читав від часів майдану 2004 року… раніше відписався від їхньої rss-стрічки за кострубату українську, — тепер відписався ще й на facebook, запропонувавши змінити назву профілю в facebook на більш доречне «укра́инская правда».

розчарований.

p.s. цікаво, що вони мали на увазі, кажучи, буцім «єдінствєнниє в украінскам інтернетє» мають першу сторінку «на украінскам язикє»?

завершують задній план берези…

побачив білборди… оті, що «останній шанс києва». епічний facepalm. 
цитата | «не відійшли ми ще від коксу черновецького, як на арені з'являється план берези» (звідси)

люди сміються. людям доволі складно влучно і цензурно виразити ті почуття, що виникають під час споглядання такого креативу. мені теж складно добрати слів…
цитата | «первые исторические упоминания, определенно указывающие на городской характер березы, происходят […] с начала xvi века. если мы сопоставим даты упомянутых упоминаний с планом березы, сохранившимся до наших дней, то мы увидим определенное несоответствие во времени. план березы является весьма регулярным, очень подробно и целостно задуман […] план березы выполнен в плоскости на основе плана в масштабе 1:2, с 1923 года — 4» (звідси)

google трошки розраджує, ілюструючи план берези доступними для розуміння зображеннями.
цитата | «першим ярусом йдуть садові кущі, далі бузок і низькі сакури, і завершують задній план берези» (звідси)

а ну ж як і справді, план берези — останній шанс врятувати київ? схибимо на виборах — і все: хто врятується — доведеться переїздити деінде, а києву — ппц?
цитата | «київ пережив: навалу татар, окупацію німців, „братську любов“ росіян. і план берези переживе» (звідси)

p.s. про суть плану нічого не скажу. на суть, в принципі, з такими бордами вже сил не лишається.

p.p.s. пригадую, у путіна теж був план. а вже скільки їх було у містера фікса
пані та панове, час від часу я втрачаю надію… але згадую пораду каменяра: «лупайте сю скалу…» поможіть лупати. сьогодні у facebook в око впала «дотепна» відповідь депутата вр борислава берези коментаторові, котрий дуже ввічливо (переконайтеся самі за ланкою), але, мабуть, «безтактовно» на думку пана берези, попросив депутата частіше писати українською…

якщо маєте час та натхнення — залиште коротеньке прохання в коментарях під будь-яким (може, кількома?) дописом пана борислава у facebook. ну, ви розумієте, яке прохання?

лупаймо цю березу скалу? =)

рускій мір — ета ти!

хочеться раз і назавжди поставити крапочку в невеликому термінологічному питанні, бо багато хто плутається:

якщо ти говориш російською — ти частина рускава міра

так, я дивлюся просто тобі в очі. байдуже, хто ти за громадянством, за національністю, за расою. байдуже, чи ти мешкаєш у москві, у львові чи в торонто. якщо при цьому ти говориш російською — ти частина того культурного поля, яке називається рускій мір. не більше і не менше.

можеш збирати кошти на тепловізори, доглядати поранених у шпиталі, захищати україну зі зброєю в руках чи виходити на мовчазні антивоєнні протести на червоній площі. повага! але це не скасовує простого факту: ти є частиною рускава міра.

водою і асфальтом

після тривалої перерви та важкуватого рестарту, нарешті два тижні вдалися так, як треба: і поплавав добряче, і велосезон 2015 відкрив… от би так щотижня!

плавання

онлайновий сервіс garmin connect, куди годинник garmin swim атоматично зливає свої записи, показує цікаву статистику (і звідки інформацію забирають swim.com та strava.com) — наприклад, графік темпу плавання за рік. гарна картинка, мені подобається!

басейн став наче невід’ємною частиною щоденного життя: в будні плаваю по 2 км кролем, у вихідні переважно відпочиваю. пригадую, рік тому плавав по 1,2 км, 11 вересня вперше подужав 2 км поспіль, а 20 вересня — 3 км поспіль! це було значне досягнення. чи не час знову випробувати себе і поплисти на 4 км?

ровер

строго кажучи, велосезон 2015 я відкрив ще у серпні, в уппсалі — але то було на чужому незручному велосипеді, в дуже лінивому темпі. аж оце минулого тижня виїхав своїм giant’ом. ну, так вже склалося: не знайшов я часу сісти на ровер навесні. ну, хоч у вересні: краще пізно, ніж ніколи?

виявилося, поки я відпочивав на дивані — на троєщині збудували велодоріжку! вздовж трамвайної колії по вул. бальзака до розв’язки з просп. ватутіна, і аж до московського мосту фукса. на правому березі за мостом велодоріжки вже немає: досить, покаталися =)

велодоріжку можна і треба критикувати — але все ж таки їхати нею значно зручніше, ніж ризикувати життям на вулицях. навіть попри те, що місцями влада міста побоялася прибрати напівстихійні ринки задля впорядкування руху. навіть попри те, що окремі жлобкуваті пішоходи чхати хтіли на якусь нову розмітку.

коротше кажучи, хочеться більше велодоріжок у києві!
мда… не встиг з’явитися в тенетах сайт петицій до президента україни, як у фейсбучних хом’ячків знайшлися серйозні прохання до президента. полюбуйтеся на це:
цитата | «присвоить андрею кузьменку звания народного артиста украины. андрей викторович кузьменко (кузьма, скрябин) по факту являлся и является народным артистом украины. миллионы украинцев доказали это, после трагической гибели артиста, выйдя на главные площади своих городов. его любят и помнят. он заслужил это звания»
я перепрошую, за що йому «ета званія»? за перевищення швидкості? за обличчя на рекламі всього, що завгодно? за якісь творчі досягнення?

ну, в тих же фейсбуках люди вже висловилися, і то по-різному: хто наполягає, що кузьмі за життя нічого не треба було від влади, а по смерті й тим більше… а хто прямо й гостро зауважує, що «п…с, который в свое время не пропустил ни одного концерта в поддержку кучмы, а потом и януковича — становится совестью нации».

воістину, інколи хочеться відключити інтернет і спокійно вирощувати айстри в садочку.

p.s. сьогодні зареєстровано таку ж петицію українською мовою, і теж безграмотну. а московитською там вже їх декілька.

p.p.s. та це схоже вже на новий національний спорт!

убога рекурсія

зайшов на онлайнову книжкову крамницю… і зненацька зрозумів, що люто ненавиджу, коли обкладинку книжки ілюструють сценами з фільму, знятого за цією ж книжкою. убожество.
і що, невже серпень 2015 так і мине, без жодного допису в щоденнику? так не можна. тим більше, що брак дописів — пряма вказівка на те, що життя стало цікавішим! тож дуже, дуже коротко про події у серпні.

мандрівка до швеції

ми знову зробили це: сіли в автівку, цього разу вп’ятьох, і проїхали маршрутом київ — люблін — варшава — ґданськ — нюнесхамн — ангельсберг — уппсала — нюнесхамн — ґданськ — варшава — львів — київ. намотали 3’260 кілометрів на колеса, і ще трохи більше тисячі проплили поромом, спалили приблизно чотири баки пального. побачили світу — спинялися і гуляли варшавою та ґданськом, тиждень провели в чудовій компанії на шведському озері оменінген, ще тиждень в тихому передмісті уппсали. наїлися грибів, риби та брусничного джему у швеції, а в польщі — хліба зі смальцем на ярмарку в старому ґданську. побачили голісінького негра шведа африканського походження просто на вулиці о_О

культура?

прочитав кумедний коментар у facebook до цікавої світлини:
цитата | «культурне прохання, прикріплене шурупами до живого дерева, втрачає всю свою культурність. той випадок, коли форма грає проти змісту» (микола типусяк)
задумався… а де там культура в самому повідомленні? вимагати, щоби діти на дитячому майданчику не галасували — це культура? в нас вважається культурним усе, що без «бл#дь» замість розділових знаків?

комусь дуже напекло голову

учора мене дуже здивував і розчарував кумир україномовної аудиторії богдан кутєпов. своїм пронизливим дописом на критику тих громадян, котрі просять (підкреслюю: просять) службовців нової патрульної поліції послуговуватися _на службі_ державною мовою. зненацька богдан вжива на адресу цих людей фрази на кшалт «обмежені вузьколобі імбецили», котрі «йобу далися» і, звісно ж, «вишиватнікі».

гадаю, не лише для мене стала сюрпризом ця істерика.

сьогодні, трохи заспокоївшись, але і начитавшись обурених коментарів, богдан продовжує карати «вишивату» пломенним словом: «остєрвєнєлиє „борці за мову“», «тупі», і нарікає на «маніакальний вереск до нової поліції» та «вереск а-ля Фаріон».

можливо, богданові наснилися жахи з іриною фаріон в головній ролі? хз. одне зауважу: переважна кількість обурених коментарів на ці два дописи богдана кутєпова — якраз не справляють враження «вереску» «істєрічєк», як жаліється богдан. ось кілька для прикладу…

найкращий cheatsheet для dwarf fortress

дуже давно не забавлявся в dwarf fortress… аж заскучив.

найкращий cheatsheet для досвічених поціновувачів забавки — тут (чотири pdf). найщільніший та найбільш універсальний, а відтак — найкорисніший перший файл. ну, а для зовсім зелених початківців є доволі об’ємна покрокова підказка, ще й перекладена українською.

варто почати, — і скоро ви виграєте свою першу гру, лол!
ахтунг: самолюбування псто! мій garmin swim сьогодні показує таку загальну статистику: 212 з половиною кілометрів за 84 години плавання (починаючи з вересня 2014). swim.com підказує, що зокрема у червні я побував у басейні 20 разів, провів у воді 15 з половиною годин і проплив 37’375 метрів.

раніше в мене була, по суті, лише одна претензія до garmin swim:
цитата | «єдиний недолік, котрий не стільки справді докучає, скільки дратує — garmin swim вперто відмовляється визнавати мій кроль за кроль… і звітує, що я пливу на спині. час від часу чи то йому щось прочищається в електронних мізках, чи то я пливу якось інакше (хоч убийте, не впетраю, як саме), і кілька басейнів він таки погоджується визнати freestyle’ом, але переважно backstroke. прикро» (щоденник).
присвятивши трішечки часу, я таки зрозумів і чому ця проблема виникала, і як її побороти.

клініка і комплекси… цілої нації

знов трапилася цитата бориса нємцова:
цитата | «за роки правління путіна єс розширився на 13 країн і зараз в ньому 28 європейських держав. за цей час до союзу з путінською росією ніхто не приєднався. ніхто. зате путін або воює з сусідами, або ворогує. довкруг йому ввижаються вороги і зрадники. клініка і комплекси однієї людини стали бідою і проблемою мільйонів» (борис нємцов).
я би навіть плюсонув… якби це не було такою маячнею. так, пане нємцов, це маячня! — щоби у 21 столітті стоп’ятидесятимільйонна нація нарікала на «клініку і комплєкси аднаво челавєка». озирніться і майте силу сказати правду: «клініка і комплєкси» цілої нації знову, знову, знову, знову привели до влади і посадовили на трон потвору, котра точно виражає прагнення переважної частини населення вашої країни!

спіть спокійно, пане нємцов. спіть спокійно, расєянє.

certificat de sélection!

в очікуванні минуло вже скільки?.. майже чотири роки!

сьгодні витяг з поштової скриньки конверта: сертифікат відбору квебека (certificat de sélection du québec). без інтерв’ю.

ні, це не фінал процедури, аж ніяк. але наступні етапи простіші, — і, головне, значно коротші: федеральний етап, медкомісія, віза.

не буде з мене колекціонера

якби я не був такий лінивий — я б став колекціонером. збирав би ось такі звіти про найкращий банк україни™:
цитата | «я ж нежно люблю приват, вы знаете, да? одна из причин — они зажали три платежа гривен на 700 за календари, которые я продавал полгода назад. мелочь, но сам факт. могло быть и 7000 грн. я к ним тогда пришел в поддержку, говорю, чуваки, три платежа в ликпее есть, товар по ним отгружен, а на р/с они не упали» (facebook)
але я лінивий. просто пригадалося. невеличка ретроспектива:
останнім часом в соціалках (facebook, google plus) з’являються патріотичні публікації про переповнені одеські пляжі, як логічне продовження теми про пусті кримські пляжі та вже другий поспіль зірваний пляжний сезон. ці публікації проілюстровані фотографіями…

…котрі на перевірку виявляються зробленими два, три, чотири роки тому!

для прикладу беру свіжу перепублікацію радісного допису в профілі путлєр капут: «адєсскіє пляжи уже нє моґут вмєстіть…» — тут п’ять ілюстрацій. розчехляю потужний інструмент, яким переважна кількість хом’ячків лінуються користуатися — пошук зображень google, він дозволяє шукати подібні світлини навіть за графічною подібністю.

порадьте бездротові навушники

перестали працювати мої старі-старезні gear4 bluphones… останні роки я не дуже активно ними користувався (читай: майже не діставав з шухляди), і нещодавно помітив, що один з навушників німує. та навіть якби він і звучав — інтегрований акумулятор, мабуть, вже давно втратив ємність: вісім років не жарт!

проводні навушники вибішують: плутаються. може, хтось підкаже хорошу модель бездротових bluetooth-навушників без суттєвих недоліків, за досвідом «живого» використання? основні вимоги — компактність, надійність, ціна.
я завжди посміювався тихенько у вуса, коли на володимира парасюка молилися, як чи не на головного героя майдану 2013/14 та основну загрозу януковичу, — але лише посміювався…

…а сьогодні зненацька я співставляю в часі:

а) заклики парасюка йти на адміністрацію президента з
б) явною підготовкою силовиків до такого наступу в лютому 2014,

а також останні, «маріїнські»

а) заклики парасюка припинити домовлятися і вжарить по ворогові з
б) завчасу заготовленою темою «украіна пєрвай нарушила мінскіє даґаварьоннасті!»

і хочеш чи не хочеш роблю певні висновки:

1) або пан парасюк має iq на рівні орангутанга в зоопарку, і несвідомо щоразу підбурює українців до дій, котрі будуть на руку кремлю,

2) або пан парасюк робить це свідомо?!

я не хочу показувать пальцем і називати когось зрадником — але не можу позбуться деяких думок, розумієте? спостерігатиму далі.

p.s. навіяно розгоном по соціалочках ось цього емоційного, але змістовно пустого допису в.парасюка у facebook.

квитки на пором вже маю…

п’ять років тому ми всією родиною ризикнули автівкою помандрувать до швеції: з києва до ґданська, поромом до нюнесхамна, два тижні там — і тим самим шляхом повернулися. маю дуже яскраві спогади.

загалом так припало, що двоє старших дітей побували у швеції в рочок. схоже, накльовується родинна традиція? треба збиратися в дорогу.

квитки на пором вже придбав. маршрут знайомий. маю два місяці на оформлення віз, підготовку автівки тощо.

на користь ворога?

до тих українських громадян, котрі «хатят міра любой ценой, патамушта жизнь бєсценна», звертається нікколо макіавеллі:
цитата | «the romans never allowed a trouble spot to remain simply to avoid going to war over it, because they knew that wars don't just go away, they are only postponed to someone else's advantage» (вікіпедія)
і спеціально для тих, хто не побачив тут зв’язку з україною:
цитата | «if someone puts up the argument that king louis gave the romagna to pope alexander, and the kingdom of naples to spain, in order to avoid a war, i would answer as i did before: that you should never let things get out of hand in order to avoid war. you don't avoid such a war, you merely postpone it, to your own disadvantage» (вікіпедія).
ми відкладали війну 23 роки. найбільш затяті українські націоналісти попереджали, але більшість з нас — хохли і малороси, — махнули рукою: мовляв, якось буде. ми відкладали війну тоді, коли вона могла бути суто ідеологічною, потім мовною, потім економічною

…аж поки полилася кров. тому що читай вище золоті слова макіавеллі: загроза війни не зникає сама собою, війну можна лише відтермінувати — на користь ворога. і здача жодних територій нічого не змінить. і вичікування, в надії «перечекати» — завжди призведе до ще більшої кількости смертей.

p.s. от тільки не треба про підбурювання з дивану. війна — це не лише і не завжди воєнні дії. російська з уст українця в побуті, на роботі, на державній посаді, в інтернеті — це те саме зволікання. а крапка на російській сьогодні — це вклад в перемогу.

мій новий конструктор: arch linux

який арч, в тебе малі діти вдома!
(з коментарів)

відколи дізнався, що crunchbang все — просто припинив поновлювати систему, і оскільки все, що мені було потрібно, вже давно встановлене і справно працює, то й проблем не виникало. окрім однієї: в кутику свідомості принишкла думка, що рано чи пізно доведеться визначатися, на який дистрибутив «переповзати»…

…тож я подумав, що час спробувати arch linux — конструктор для збирання вічної системи «під себе».

так, спершу я таки спробував archbang — але чомусь (мабуть, сам винуватий) не отримав готової, налаштованої і робочої стільниці. і замість порпатися, розбиратися і налаштовував, вирішив зненацька: а зроблю з нуля, як archwiki пише!

ще не закінчив. встановив — але то лише початок. процес вимагає часу — і таки правду казав товариш, жартівливий коментар котрого я взяв за епіграф: з трьома дітьми вихідні удома стискаються у часову точку, і розвага з програмним конструктором затягується…

замінив батарейку

сьогодні замінив батарейку в своєму garmin swim — він вже просився, періодично нагадуючи про низьких заряд. хоча значок розрядженої батареї ще не засвітився — на офіційному сайті підказують, що це відбувається лише за справді критичного розряду, коли до повного «ауту» залишається приблизно один заплив.

отже, трохи статистики для тих, хто вважає, що кілька днів роботи для «розумного» годинника — це норма: на одній батарейці cr2032 мій garmin swim протримався…
  • 233 дні з моменту придбання і початку щоденного використання (постійно на руці, встановлений будильник);
  • 69 годин плавання (172 кілометри).
вартість нової батарейки — 44,49 грн (приблизно 2 долари). спробуйте такий фокус із яким-небудь модним pebble, swimmo чи garmin fenix 3, ха!

цікаво про лінгвістику

юрій макаров у facebook поділився ланкою на класнючу науково-популярну статтю про професійну лінгвістику та дилетантські мудрування (які автор чемно, але абсолютно невипаравдано називає любительською лінгвістикою — це не лінгвістика зовсім). дуже багато літер… ще й російською. але обов’язково перегляньте, якщо питання мови вам бодай трошки цікаві!
цитата | «любители не знают главного принципа фонетической эволюции. более того, они не хотят его знать, даже если им его формулируют и разъясняют, — потому что он немедленно становится непреодолимым препятствием на пути их фантазерства. они любят подавать свои фантазии как что-то новое в изучении языка. в действительности же нынешние любители в точности продолжают наивные занятия своих предшественников XVIII века. их просто никак не коснулись великие открытия XIX века в области исторической лингвистики» (андрій анатолійович залізняк, «о профессиональной и любительской лингвистике»).
мабуть, я безнадійно зіпсований linux’ом, бо чомусь кожна зустріч з софтом microsoft швидко закінчується розчаруванням. цього разу — сервер dlna (на жаль, один пк в домашній мережі доводиться тримати під windows)…

…так, сервер «в комплекті» — з позитивного все. далі незручності: включається як функція штатного програвача (це очевидно?), налаштовується через кілька різних меню в тому програвачі, частина налаштувань неактивні без жодних пояснень чи підказок, файли mkv не видно ані з телевізора, ані з vlc на ноуті — можливо, включено транскодинг, і сервер відмовляється показувати те, що не вміє перекодувати? але жодних налаштувань транскодинга не бачу.

коротше, аніж борсатися в тих загадках, краще знайти кусь альтернативну софтину зі зрозумілим інтерфейсом, гнучким налаштуванням, безкоштовну і бажано з відкритим кодом.

входить universal media server.

єдина, на перший погляд, значна вада — написаний на java; не довіряю інтерпретованим мовам в задачках, складніших за прості підручні скрипти. втім, спробую.

dlna на колінці за 5 хвилин

вітальню прикрашає телевізор з чималою діагоналлю, але власне до телебачення він ніколи не був підключений — це smart tv з підключенням до інтернету по wifi та зовнішнім usb-накопичувачем з невеликою фільмотекою. за бажання переглянути якийсь новий фільм є кілька опцій:
  • відкрити megogo — і розчаруватися, бо вибір куций, переважно попса і кацапські «шедеври», нові стрічки за окрему плату (незважаючи на річну передплату), і цвях у кришку труни: додаток megogo на телевізорі не дозволяє вибрати мову звукової доріжки навіть для тих (порівняно небагатьох) фільмів, які її мають (на пк чи смартфоні це можна зробити);
  • шукати в тенетах (ex.ua, fs.to, піратські торент-звалища тощо), завантажувати на ноутбук, перезаливати на накопичувач — і тоді вже дивитися.
оте «перезаливати на накопичувач» почина дратувати: процес нешвидкий та ще й тре з дивану вставати, щоби кабель перекинути двічі. морока.

аж тут я пригадав, що із тими сучасними технологіями саме цей етап взагалі можна виключити: телевізор підтримує dlna! отже, достатньо завантажити відео на ноутбук — і просто переглянути на телевізорі, нічого нікуди не перекидаючи; потрібно лише, щоби на ноуті працював програмний dlna-сервер.

перше, що трапилося під руку в версії для linux — tvmobili. дуже обмежене в безкоштовній версії, але швидко налаштувалося і дозволило наживо перевірити — працює. але це не true linux way, тож одразу видалив. ще трохи пошукавши в тенетах, дізнався про minidlna (зараз називається readymedia) в репозиторіях debian — мабуть, це те, що треба.

традиційно найдетальніша підказка з налаштування — в енциклопедії archlinux. все досить просто.

не примастив масло як слід!

мілєчці шість років, майже. дуже доросла.

одного дня вранці на сніданок намастив їй пасочку маслом. маселко холодне, щойно з холодильника. міля пита дуже серйозно:

— хто робив бутерброд?
— ?
— ти не примазав масло!

хз чому, але оте «примазав» водночас і логічне, і смішне. типовий приклад дитячого словоутворення — точно, лаконічно, кумедно.

за іншим разом вибираємо, чим поснідати:

— кицю моя, ти їстимеш голубчика?
— ні, бо ви не вмієте знімати з нього шкурку!

врешті-решт впоралася сама з тією «шкіркою».

is swimmo worth it?

the guys in swimmo want us to support them on kickstarter. somehow they've managed to make a video teaser that… has turned me off almost instantly. everything, starting with the voice and on to the total lack of the actual product presentation… the video is just a heap of smoking ad templates.

anyway, that's probably my own problem =) i've scrolled to see what the swimmo smart swimming watch will be. so here's what i found (i'll compare to garmin swim that i've been using for half a year now):
  • first ever smartwatch designed specifically for swimmers (wow! i guess garmin swim is not smart enough for them, and pebble has not been designed only for swimming so technically this piece of advertising bullshit is probably true);
  • color screen (i don't care for a color screen on my wrist, especially when i'm in the water);
  • touchscreen, no buttons at all (this can both be a good thing or a bad one depending on how it turns out);
  • syncs via bluetooth (latest garmin sports watches can do that, others too, eats up battery faster than ant+ but at the same time is more versatile because potentially can connect to any device with bluetooth, not just pc's with ant+ dongle, which is great);
  • heart rate monitor (something that garmin swim doesn't have);
  • vibration feedback (garmin swim doesn't have that, but also something i personally don't care about at all);
  • basic watch functions (no illustrations so no way to see what that means; garmin swim has two watches for different time zones and an alarm clock);
  • 5-7 days of battery and you won't be able to replace it once it's dead in a couple of years (wow! my garmin swim has been working for half a year now without changint it's standard cr2032 cell);
  • wrist band — no info about it being replaceable or not, so probably not (garmin swim's band can be replaced if damaged, get a new one for $20);
  • price: $230 (wtf?!) and just $169 special preorder price (get your garmin swim for $150).

also there's pebble for $99 (and a free shipping to ukraine!) it has no heart rate monitor but otherwise it's more than a match for swimmo as far as my swimming needs go. however…

garmin swim seems optimal.
трапилося таке у facebook’у, мова про львів
цитата | «Второе - мой паспорт с двумя головами орлов и большой надписью "Россия", не вызвал за два дня ни одной эмоции как у персонала отеля, так и у работников банка» (дмітрій чєкалкін, facebook).
ви, певно, гадаєте, що я зараз залайкаю цю публікацію і розпливуся в добрій українській посмішці, задоволений тим враженням, яке справив львів?
цитата | «Третье - начиная общаться с местными, они все поголовно сначала говорят на местном украинском, который отличается от, например, киевского, очень сильно. Тем не менее, услышав русскую речь, люди охотно переходят на нее, без всяких проблем» (дмітрій чєкалкін, facebook)
я розчарований, браття українці. розчарований наразі аж так, що хочеться називати всіх довкола виключно малоросами.

зрозумійте правильно: я не закликаю агресивно ставитися до туристів з росіянським паспортом чи повністю відмовитися від спілкування з ними. але…

чекаю льодяника

оскільки віднедавна я перервав традицію користуватися смартфонами acer з цікавости спробувати щось інше — тепер з нетерпінням чекаю виходу поновлення до android 5.0 lollipop для lenovo vibe z2… обіцяють у поточному кварталі (скріншот).

p.s. історія кохання з використання смартфонів acer:
  • acer liquid e (2011)
  • acer gallant duo (2012)
  • acer liquid e2 (2013)
  • acer liquid e3 (2014)
узагальнено — добротні, недорогі машинки. всі, окрім старого liquid e — на дві (або три) sim-карти. але vibe z2 звабив якісною камерою (в acer із цим біда, і ситуація ніяк не змінюється з часом, аж соромно за марку), надійною «цеглиною» металевого корпуса і акумулятором на 3000 маг — це саме те, чого мені завжди так бракувало з acer’ами.
от вам у чистому вигляді «хороший, демократичний москаль»; уважненько вчитайтеся, я підкажу:
#цитата | «Мне мягко говоря не нравится очень многое из того, что делается сейчас в Украине. Достаточно сказать, что я не приемлю любые формы национализма, любые попытки *идеологического диктата*…» (стаття ігоря ейдмана на inforesist’і)
ще вірите у те, що хтось із московитів може бути вам другом? повторю — це пише не ватник, не пропутінець, не російський комуніст — а «хороший», «добрий», ліберальний і опозиційний росіянин…

…і він теж, як бачите, нє пріємлєт націоналізма. цим він натякає, що в україні процвіта махровий націоналізм, може навіть фашизм і хунта — але наш «добрий» москаль не хоче використовувати ці слова. і ще він нє пріємлєт ідеологічного диктату. контекст недвозначно натякає, що це в україні зараз панує ідеологічний диктат.

на секундочку, браття українці: «добрий москаль» з російської федерації (!) пише нам з натяками на розгул націоналізма та ідеологічний диктат!

це прекрасно.

і це, власне, все, що мені треба знати про росіянську ліберальну опозицію і перспективи налагодження стосунків з ерефією в найближчі одне-два покоління.

повернуся до вже написаного: «в мене складається враження: що б не казав москаль, як би жалісливо не співав — на споді там завжди імперське гниле болото міфів і, в загальному, місце україни та українця в тих міфах чітко визначене».

p.s. ну і наостанок ось вам чудова ілюстрація про націоналізм та ідеологічний диктат: http://goo.gl/e4YPhh

сподобалося

всі вже, здається, бачили і чули: ролик в кілька днів облетів facebook.

вдих на лівий бік

час від часу таки маю проблеми з вдихом на лівий бік: він більш похапливий, менш «чистий» за правий. це історичне, мабуть: колись я не вмів дихати на ліву сторону взагалі, навчився хіба рік тому.

на форумі total immersion радять:
  • make sure that you're rotating your head like a kebab on a skewer;
  • keep the crown of your head low in the water and pointing forward;
  • move your mouth/chin to air, not your eyes;
  • grab your breath early, while your recovery hand is behind/below your shoulder level;
  • swim flatter with less rotation, which helps keep your platform stable and not sinking;
  • focus on your spine and keeping straight posture all the way out the top of your head.
нічого складного, все логічно. треба прослідкувати сьогодні.
заберу це з google plus собі до щоденника, на згадку…
цитата | «Мне очень неуютно говорить (обсуждать, выражать эмоции, шутить и тд) по-украински, подозреваю Ростику так же (может чуть больше) не удобно на иврите. И тут бац - у нас общий нативный русский (мог бы и китайский, но просто так вышло, что русский). Почему-бы не поговорить на нём?» (посилання видалив на прохання автора)
«я просто залишу це тут», як час від часу ненав’язливо, але з натяком анонсує свої публікації дехто:
  • коротко викладена хроніка заборон української мови (http://goo.gl/qCr9c8)
  • значно детальніша хронологія утисків (http://goo.gl/OujSm7)
  • ілюстрована хронологія русифікації та утисків української мови в московії та російській імперії (http://goo.gl/6h5KUz)
аж тут — бац! у нас общій натівний рускій та проста так вишла. зручно.

p.s. наостанок, суто собі на згадку — прочитати (бо, сором мені, не довелося):
  • іван огієнко. історія української літературної мови (http://goo.gl/fgt8j5)
p.p.s. допис адресований не стільки московитам, аби їх у чімось звинуватити, ба навіть не малоросам, щоби їх якось посоромити… це більше роздуми вголос, щоби викристалізувати собі самому якусь позицію в цім питанні.

шведські скельця: враження

два тижні тому я отримав поштою замовлені на ebay так звані «шведські скельця» — класичні окуляри для плавання, позбавлені гумових чи силіконових прокладок-ущільнювачів: пластикові гранки (чашечки, невігласи!) припасовуються просто на шкіру довкола очей. оригінальні окуляри такої конструкції вигадав ще в 70-х роках тренер томмі мальмстен для плавчині анн-софі руc… але про історію за іншим разом.

спробував ці окуляри, і спершу був дуже розчарований… і якби я поспішив написати відгук два тижні тому — нарікав би дуже. але за минулий тиждень проплив у них кілька кілометрів і трохи звик. отже…

сподобалося
+ окуляри прості — тому вічні
+ постачаються як конструктор
+ відносно недорогі

нейтрально
~ окуляри дуже легенькі

не сподобалося
– чутливі до якості припасовування
– антифог погано тримається
– відносно вузьке поле огляду 

в підсумку: про всяк випадок ще беру з собою до басейну свої окуляри arena (здається, sprint), — але плаваю тепер в «шведських». в принципі, тут можна було би поставити крапку, але пройдуся детальніше по кількох перелічених пунктах.

15 хвилин

в саундтреку asphalt 8 є такий трек:


лише одна свобода

про надію савченко на 75-му дні голодування в полоні терористичної держави… надію не відпустять. спробуйте — так, складно, але спробуйте! — подивитися на ситуацію очима гидкого покидька з комплексом неповноцінності й практично безмежною владою: савченко потрібна йому живою. не здоровою фізично, не в здоровому глузді — а лише живою…

…і лише для того, щоби вивершити «судовий» фарс як насмішку з україни та всіх її союзників: мовляв, руці у вас коротенькі до мене дотягтися, і я робитиму — і роблю! — все, що заманеться, щойно ви опинитися в моїй владі. на нафтовій голці. на газовій трубі. або фізично.

шведські скельця

я так зрозумів, що «шведські скельця» — це свого роду легенда у вузьких колах. вирішив спробувати, не така вже й дорога цяцька. ebay на поміч…

…сьогодні приїхали.

конструктор. ввечері вдома озброюся інструкцією і збиратиму. завтра випробую =)
ні, чотири кілометри за раз ще не проплив. але відколи придбав garmin swim, на «одометрі» намотало 118 кілометрів за 47 з половиною годин (49:45 у воді). що, як на мої досить скромні навички — непогано.

garmin swim

ані на секунду не пожалкував, що придбав собі трекер для плавання! по-перше, як годинник він виглядає саме так, як мені подобається, на руці зручний, легкий, не заважає. траплялося, що я цілий тиждень не знімав його з руки — просто не було в тому потреби.