велодень 2012 та 2014 у києві

отже, велодень 2014 у києві. для мене це була друга така подія, — минулоріч я чомусь пропустив велодень, а от у 2012 ми з дідусем теж чудово прокаталися!

велодень 2012

погода 26 травня 2012 була чарівна: яскраве травневе сонце, безхмарне небо, спека. європейська площа виповнилася роверистами — в короткому звіті на lb.ua згадано про 3 тисячі роверів, але кожен, хто бачив те дійство, засумнівається: було більше!

велодень — це, мабуть, єдина подія, коли я шкодую, що не маю (і не збираюся купувать) якогось спортивного відеореєстратора на кшалт гоупрошки: відео виходять вражаючі; але бути там, на місці й відчувати енергію події — це у сто разів сильніше.



на збір в центр ми з дідусем їхали самі, поза борщагівською колоною. в той день я накрутив 41,7 км: зі святошина на борщагівку, в центр, на європейську, потім колом по хрещатику, і назад на святошин через борщагівку. загалом 4,5 години, 3 години в русі.

велодень 2014

вже за тиждень до події було зрозуміло, що київська погода не радуватиме роверистів: прогнози обіцяли хмарне небо та зливу в другій половині дня. як це частенько буває, метеорологи трішки підманули: дощ… почався ще вранці, дрібненький і неприємний, і практично не припинявся цілий день. на щастя, на зливу він також не перетворився.

цьогоріч я їхав вже з троєщини, дідусь — з борщагівки. завчасу не змовлялися, ба я навіть до вечора п’ятниці внутрішньо сумнівався, чи їхать, надивившись прогнозів. але вранці, коли вже плюнув на все й збирався — дзвінок: дідусь вже на точці збору борщагівської колони, вирішив мене розбудити… нежданочка: я вже був практично на ровері =)

в центр котився разом з троєщинською колоною. здивували деякі жлобкуваті водії, особливо один впертий нечема на чорнім паркетнику, що забажав неодмінно просочитися крізь колону на пл. анкари (привіт йому). на щастя, поруч був постовий даі, котрий підійшов і самою своєю присутністю розрулив ситуацію. як автомобіліст, я розумію роздратування водіїв, коли правий ряд і всі праві повороти зненацька перекривають на добрих десять хвилин — але то не так часто трапляється, тож розслабтеся і розглядайте дівчат на роверах, нє?

отак не поспішаючи, весело заважаючи водіям, доїхали до софійської площі, дорогою випхався на володимирський узвіз підйом (легко!) і вгору трьохсвятительською (оце сподобалося). попри погоду, на площі зібралося, кажуть, близько 5 тисяч роверистів!


громадське тб зробило ось такий коротенький відеорепортаж про велодень 2014. традиційно велодень оголошують неполітичною подією, але цього разу були і «слава україні», і гімн, і навіть кілька разів путіну дісталося — боюся, комусь із більш гонорових учасників та глядачів це не дуже сподобалося, але я гадаю, що це під час війни лише святенник крутитиме носом на спонтанні прояви патріотизму. а ось на цім відео я навіть побачив себе, гхм:


після кола центром під водійські «фанфари» чимала частина велотусовки подалася на труханів острів — я так само вирушив разом з усіма, хоч і не збирався під дощем зависати там: просто мені було по дорозі додому.

цього дня я накрутив скромні 33,5 км,  переважно в лінивому темпі; загальний час 3 з половиною години, в русі — лише 2 з половиною.

попри дощ велодень 2014 вдався, було весело =) окрема дяка усім нелінивим за фотографії — велику кількість світлин та відео з події зібрано в окремій гілці на форумі velokiev.com; кому цікаво, переглядайте, шукайте себе.

0 коментар(ів):

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›