учень — це не глек, який потрібно наповнити, 
а факел, який треба запалити, 
а запалити факел може лише той, 
хто сам горить. 
плутарх

синочок у четвертому класі. домашнє завдання самостійна робота в класі — написати короткий твір (переказ?), попередньо підготувавши план. зробив…

…отримав 10 за зміст і 1 за грамотність.

я собі гадав, що для того, аби навіть за 5-бальною системою отримати «кол», треба ще добряче постаратися… а при 12-бальній системі оцінювання — це вже має бути щось абсолютно фантастичне. пропоную переглянути роботу (скан):


дванадцять виправлень; дев’ять винесено на поля (тобто, якщо не помиляюся, вони прямо вплинули на оцінку з граматики):
  • бракує крапки? уважно придивившись до тексту, можна легко побачити, що син ставить крапки рівненько на лінії — і велика «б» в наступному рядку просто «залізла» на крапку; це критично?
  • відступ на початку абзацу? хиба, так; припускаю навіть, що достатньо критична у 4 класі для зниження оцінки на бал;
  • відсутність коми? п’ять помилок, пов’язаних з відсутністю ком у складних реченнях та при дієприслівникових зворотах; наскільки це критично для рівня 4 класу? мені стало цікаво, і я переглянув навчальну програму початкової школи з укр. мови: «[учень] уживає кому при однорідних членах речення, у складних реченнях (у навчальних вправляннях)»; не знаю, чи складання твору  вважається «навчальним вправлянням», а дієприслівникових зворотів ще немає в програмі 4 класу;
  • стилістичні помилки? використання виразу «пара днів» замість «кілька днів», «вкусити в ногу» замість «вкусити за ногу» та «з криком» замість «скрикнувши» було б, у більшости випадків, хибою за програмою старших класів, але в 4 класі?
  • смислова помилка! зайве «й» у передостанньому реченні — безумовно, хиба: нехай мінус бал;
  • кусь! а оце просто прекрасно, тому що чітко показує зневагу вчителя до того, що хотіла — але не змогла, за браком знань, — передати дитина (оті два тире в моєму реченні не просто так): правильно оформлене речення мало би вигляд «мурашка підповзла до мисливця і — кусь! — вкусила його за ногу»; але вчитель зневажливо викреслює оте «кусь»: звісно ж, дитина не сперечатиметься, правда?
отже, скільки з цих виправлень є справді помилками учня за програмою 4 класу? але тим часом дитина бачить оцінку своєї роботи вчителем: одиниця!

в методичних рекомендаціях з оцінювання досягнень учнів початкових класів читаю розумні ж речі:
цитата: «вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою».
це ж банальна психологія, зрозуміла кожному, чи ні? далі:
цитата: «під час засвоєння, систематизації, узагальнення та застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді».
чому так? тому що:
цитата: «такий підхід забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого навчання у плані запобігання відставанню окремих дітей, забезпечення вчасної моральної підтримки, виявлення при цьому доброзичливого ставлення та віри в успіх кожної дитини. […] саме у такий спосіб […] у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності».
оцінка цього твору — далеко не перший дзвіночок: таких от взірців психологічної підтримки й умотивування вже трішки накопичилося. перевівши дитину в нову школу в зв’язку з переїздом, віддавши в клас до нового вчителя, ми не сподівалися так швидко зауважити, що щось іде не так:
тимко: тату… я хочу в стару школу, і шоб була стара вчителька…
звісно, десятилітньому хлопчині значно цікавіше гратися в minecraft або ганяти м’яча у дворі… але, на мою думку, це нормально: я пригадую себе =)

…але якщо розумна дитина може — я точно це знаю! — вчитися з інтересом і старанно, але замість цього щодня йде до школи не з цікавістю, не з передчуттям зустрічі з однокласниками, а з очікуванням дорікань та поганої оцінки?

…але якщо чи кожного дня, забираючи дитину з класу після уроків, батькам доводиться вислухати чвертьгодинну лекцію про негатив: як він лінується, як погано поводиться тощо?

такого не було в старій школі, у попередньої вчительки. треба щось змінювати.

поновлення (2013-11-20). уважний читач підказує, що є ще помилка — пропущено літеру в слові «побачила».

24 коментар(ів):

Дівчина з перцем) сказав...

Згідна,за граматику, це надто суворе оцінювання,як для четвертого класу.Але ж ,за зміст таки 10 ! Тимка ,виховують явно в правильному моральному напрямку.Така логічність в мотивах, вчинках героїв твору.Я б поставила 12 ;-)
В мене досить негативний шкільний досвід.Не дуже щастило з вчителями і безпосиредньо їхнім підходом до індивідуальних особливостей характеру дітей.Спочатку, перевели в інший клас-бо так було зручніше,потім-бо склались негативні стосунки з вчителем.
Це складно , та думаю, будь-яке радикальне вирішення проблеми буде стресом для дитини.Найкраще,вчити дитину долати труднощі і загартовувати чутливість до несправедливості.Можливо,краще він буде грамотний не на рівні 4 класу і готовий ,що оцінювання в житті не завжди буде справедливим(навіть в ідеальних умовах).

Чугайстер сказав...

Автор у всьому правий, підтримую. Таке оцінювання явно не сприяє бажанню краще вчитися.
З свого 6-8 класу я пам'ятаю що не міг зрозуміти як ці оцінки ставляться взагалі. Прогнозувати результати для мене було марно, особливо на малюванні та українській мові.
Потім, здається, навчився менше звертати на них увагу.
+1: Оцінювання в житті не завжди буде справедливим(навіть в ідеальних умовах).
Подібні речі є навіть в дитячому садочку. Чекаю з нетерпінням школи.

івась тарасик сказав...

+дівчина з перцем & чугайстер
дякую вам за коментарі та підтримку!

+дівчина з перцем
> за зміст таки 10 ! Тимка ,виховують явно в правильному моральному напрямку.Така логічність в мотивах, вчинках героїв твору.Я б поставила 12 ;-)
я трішки помилився і не одразу уточнив: йшлося, здається, про письмовий переказ прослуханого своїми словами, класна робота. тож моральне наповнення не ставлю синові в заслугу.

> склались негативні стосунки з вчителем
скидається на те, що й тут те саме…

> будь-яке радикальне вирішення проблеми буде стресом для дитини.Найкраще,вчити дитину долати труднощі і загартовувати чутливість до несправедливості
так то воно так, а проте… в цім віці дитина — пластилін, і добру половину часу цей пластилін в руках іншої людини, не завжди достатньо доброї, людяної, уважної… в результаті можна дочекатися, що а) дитина зневіриться, б) втратить інтерес до навчання, в) ще й навчиться тощо, що домінування над іншими за будь-яку ціну є нормою. не хочу, щоби так трапилося.

> оцінювання в житті не завжди буде справедливим
діти від природи добре пристосовуються. до хорошого і поганого. інколи надто добре. якщо певна поведінка (психологічний тиск? несправедливість? тощо) дає владу над іншими людьми — пристосуються і до цього… і активно користуватимуться в подальшому.

в 10 років не хочу ще учити, що життя буває несправедливим.

Дівчина з перцем) сказав...

Не так добре розуміюсь на дитячій психології,суджу радше з власних спостережень.
Хороший батько знає свою дитину і вирішить ситуацію з найкращим результатом для неї ;-)

none-smilodon сказав...

Коли я навчався в школі, мої вчителі боялись давати у руки виправлені контрольні. Періодично я таки брав свою контрольну з двійкою чи трійкою і віддавав матері, після чого вона брала зелену кулькову ручку і виправляли помилки вчителя і реальні мої. Далі слідував похід до школи де ставилося питання компетентності педагога.

Словом любі друзі, у радянські часи була приказка "у кого ума нєт - ідоьот в пєд", а гуртожитки педагогічних ВУЗів називали "центральним міських піхвохранилищем". Вчителів яких випустили ці вузи на гарматний стріл не можна підпускати до дітей.

Розігнати цю лавочку з безкоштовною державною освітою і тоді можливо у нас щось буде толкове в країні.

івась тарасик сказав...

+non-smilodon
> Коли я навчався в школі, мої вчителі боялись давати у руки виправлені контрольні. Періодично я таки брав свою контрольну з двійкою чи трійкою і віддавав матері, після чого вона брала зелену кулькову ручку і виправляли помилки вчителя і реальні мої.
залік! =)

Yarema сказав...

Вчителька чи вчитель явно перегнув палицю, але не занадто.За граматику одиницю я б не спішив ставити. Я там ще одну помилку помітив: побачла -> побачила. Хочу сказати, що після школи багато хто до кінця так і не знає української граматики (про синтаксис мовчу). До речі, ти в курсі, що ти теж зробив помилку в заголовку повідомлення? По українськи!!!
Чи ти може хотів зробити кальку з російської, в сенсі "по украинскому языку"?

Думаю, треба заспокоїтися, поспостерігати ще трохи, і, якщо дійсно будуть сумніви - рвати кігті.

івась тарасик сказав...

+yarema
> До речі, ти в курсі, що ти теж зробив помилку в заголовку повідомлення? По українськи!!! Чи ти може хотів зробити кальку з російської, в сенсі "по украинскому языку"?

е… гхм. налякав =) по-перше, прислівники з по- пишуться саме через дефіс. по-друге, обидві форми (по-українському та по-українськи) цілком властиві українській мові, але мені більше подобається перший варіант, бо він менше нагадує російський відповідник =)

> Я там ще одну помилку помітив: побачла -> побачила
маєш рацію, дякую!

Yarema сказав...

Ну, знаєш, я перед тим як це написати, запитав у двох українських філологів. Йшла мова не про дефіс, а про "-ому" vs "-ки". Мені твоя словоформа ріже слух, тому і звернувся до спеців.

івась тарасик сказав...

+yarema я за що купив — за те продаю. але завше готовий вчитися, тож… лінки до студії? =)

Piktor сказав...

А тепер зроби таку розлогу рецензію на 30 робіт. За вечір. :-)
Вчительку не захищаю — в першому класі мені моя перша ставила двояки-трояки аж гай шумів, а з другого по четвертий була інша — у неї піднявся до впевненого хорошиста.

івась тарасик сказав...

+yarema до речі, якщо вже є знайомі філологи, — подякую також за посилання на якісь хороші онлайнові інтерактивні ресурси з української (в ідеалі щось на кшалт projet voltaire для французької), якщо таке існує.

+piktor > А тепер зроби таку розлогу рецензію на 30 робіт. За вечір. :-) — усвідомлюю, але в кожного своя робота, свої проблеми, свої стреси.

івась тарасик сказав...

знайшов таке: pravopys.net — супер!

zymova сказав...

помилок дійсно багато. але я б одиницю не вліпила (добра я дуже). все ж для такого замало помилок. але то для мене. але існують для кожного предмету та року навчання окремі таблички виставлення оцінок. вони дуже суворі, бо складаються дядями та тьотями, які дітей може й не бачили ніколи. як власне і підручники, і програми, і нововведення усілякі. багато хто ним безвідступно слідує. когось змушують.
вчителі дійсно всі різні. я деяких колег сама боялась, а що там про дітей казати. останні першачки, яких вчила страждали манюні. нерідко їх в сльозах на урок забирала. а коли почула „а оця дівчинка тупенька, з неї нічо не вийде“ мало не провалилась. так дитина розсіяна і трошки повільна. але трошки зусиль та ласки, і в неї все виходить, і виходить добре.

Ольга Свідзинська сказав...

Панове,
перше щодо зауваження Яреми. Для мене як для філолога ніякого заперечення стосовно "по-українському" не виникає. Гаразд, спитаймо, що думають інші. Проф. Пономарів (http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/09/-.html): «Є три варіанти. Найпоширеніший - "українською мовою". Рідше вживаний - "по-українському", ще рідше - "по-українськи"». Можна сперечатися щодо частотности, але бачимо, що варіянт не є ненормативним.
Тепер стосовно оцінювання. Хвалити Бога, я не вчитель. І їхніх методичних витребеньок з теперішньою системою не знаю. Але знаю давній вчительський принцип, за яким однотипні помилки зараховуємо як одну. Повторюваність однієї помилки означає, що людина не знає одного правила, а не десятьох.Зважаючи на вік дитини, можу припустити, що є правила, яких вони ще не вчили. Тож, як я пригадую з власного навчання, помилки, пов’язані з ще не вивченими правилами, слід виправити, але на оцінювання вони впливати не можуть. Зверніть увагу, ці три однотипні помилки підкреслено подвійною рискою - це щось має означати.
Далі. Є помилки різних типів (ортографічні, пунктуаційні, стилістичні, логічні). Як бачимо, тут ще зважають на естетику, я б це назвала "помилкою форматування" :). Кожен тип помилки має свою "вагу", тобто, за щось знімається більше балів, за щось менше. Це може залежати ще й від наставлення вчителя. Може, для цієї пані (пані?) естетика вкрай важлива, вона від першого класу товче дітям, що крапки не можна затуляти іншими літерками, а абзацний відступ слід вимірювати лінієчкою до міліметра. Тоді, що називається, терпець урвався: всі діти вже вимуштрувані, лінієчки тримають напоготові, а хтось не про форму, а про зміст думає, і йому байдуже. І вчителька зараховує помилку з думкою "скільки можна про це казати!!!"(Ваш син не вчився у неї від першого класу? То нічого, адже десь він вчився - невже там не зважали на абзацні відступи???).
Спробуймо оцінити. Припустімо, твір писала доросла людина, яка відбула весь шкільний курс української мови. Вважатимемо, що кожен твір автоматично має 12 балів, за кожну помилку знімаємо один бал (однотипні = 1 бал). Бачу 4 пунктуаційні помилки (дієприслівниковий зворот з двох сторін - для мене це одна помилка, оформлення вигуку як окрема, цілісна помилка, і останній дієприслівниковий зворот - тут, правдоподібно, автор загубив початок речення, може, хотілося зробити однорідні звороти). Стилістичні: пара / кілька (дивимось у Антоненка-Давидовича: http://slovopedia.org.ua/34/53407/33322.html); "з криком" - тут виразне перебільшення, я б сказала "Мисливець зойкнув і впустив голубку", де там "з криком", ніби мурашка - то змія :). Можна сприймати це як стилістичний ґандж, але коли вже домовились, то ще -1. Помилка сполучуваности (вкусити в / за). Ортографічна помилка - пропущена літера. Тож маємо 4 бали.
Про педагогічний аспект оцінювання учня 4 класу вже було сказано вище.
Що б я Вам порадила. По-перше, нехай вчителька пояснить систему оцінювання. У них має бути такий методичний документ, який все розписує - в якому класі, за що і скільки. Якщо бачите відхилення від тої методики, говоріть про це.
А ще - пограйте з Тимком гру, наприклад, у парні і непарні предмети. Розкажіть дитині про двоїну, яка колись була в українській мові, перевірте, що можна називати "парою", а що не можна (наприклад, чи можна назвати словом "пара" два лівих чоботи?). Зробіть це весело. Він буде щасливий, бо почуватиметься мудрий на всі гроші :) І хай не зважає на оцінки - зважати треба на знання. Оцінки завжди суб’єктивні.

Ольга Свідзинська сказав...

А чому в цих коментарях великі літери стають малими? Кумедно...

івась тарасик сказав...

+ольга свідзинська дякую за довжелезний, зважений, об’єктивний, дуже позитивний коментар і підказки!

> А чому в цих коментарях великі літери стають малими? Кумедно...
…аби витримати увесь щоденник, включно з коментарями, в одному стилі =)

none-smilodon сказав...

мисливець який "зойкнув" це відверта графоманія. взагалі, це окрема тема. наші педагоги, дівчатка в кращому разі з глухих сіл, а більшою частиною навіть зі спальних районів обласних центрів, оцінюють _стилістику_ твору. подивіться на ці "фіги" на головах. яка в біса естетика?

Ольга Свідзинська сказав...

Так, графоманія; мисливець заданий сюжетною лінією, нічого не поробиш. Трудно собі уявити, що чоловік кине здобич, бо його комаха вкусила. Мусить бути дуже пещений...
А щодо естетики - знаєте, якщо більше нічого в голові немає, хіба на голові, то прискіпуються в зовсім несподіваних місцях. Один мій знайомий не може вживати кирилічне друкарське тире (—), бо колись вчителька вимуштрувала, що тире не має бути довше за літеру. Деякі діти бувають до бридкого акуратними, і вони формалізованій псевдоосвіті цілком пасують, бо підкреслення роблять під лінієчку і кольоровими олівцями. Інші діти, які не відповідають такому "ідеалові", завжди "погані" — вони погано поводяться, нечемні тощо. Що важливіше для вчителя: щоб задачу було розв’язано правильно чи щоб розв’язок був красиво записаний (стовпчики, дії пронумеровані)?

Ольга Свідзинська сказав...

Оце я забула: після "на щастя" мала бути кома. І ще є описочка наприкінці - мусливець.

ML сказав...

Там здається одна помилка (кома), зовсім не помилка. Перед "і", кома не обов'язкова.
Жорстка оцінка, погоджуюся. Напевне вчительці потрібно прочитати цей відгук.

івась тарасик сказав...

вчительку ми залишили позаду — перейшли до іншої школи. не скажу, що все гладко в навчанні (хлопчина настільки ж розумний, наскільки лінивий), проте конфліктів з учителем поки що нема. для мене це наразі головне.

Ольга Свідзинська сказав...

ml, яка це ще кома перед "і" не обов’язкова?

ml сказав...

Ольга Свідзинська, уже ніяка :) Вибачте за тривогу, там вона таки має бути.

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›