його останній допис…

один чоловік, про існування котрого я не знав ще п’ять хвилин тому, написав свій останній допис для онлайнового щоденника, і попрохав рідних опублікувати його після смерті …
цитата: I think and hope that's what my daughters can take from my disease and death. And that my wonderful, amazing wife Airdrie can see too. Not that they could die any day, but that they should pursue what they enjoy, and what stimulates their minds, as much as possible—so they can be ready for opportunities, as well as not disappointed when things go sideways, as they inevitably do (читати повністю)
я гадаю, що як для автоепітафії, загалом досить похмурого жанру… це дуже позитивний лист в майбутнє.
цитата: The world, indeed the whole universe, is a beautiful, astonishing, wondrous place. There is always more to find out. I don't look back and regret anything, and I hope my family can find a way to do the same (читати повністю)
коли омру, я хотів би залишити по собі якийсь подібний, — світлий, добрий, дуже чесний але водночас оптимістичний, — останній допис.

0 коментар(ів):

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›