кінотиждень десятий: часові петлі

(вибачайте, допис півтора місяці пролежав у чернетках)

чудово стріли новий рік, тепер я вдома на лікарняному… що робити, гріючись в ліжку цілий день? читати й переглядати кіно. після «володаря перснів» французькою під руку трапилася «петля часу», після котрої мені заманулося пригадати інші фільми про мандрівки в часі… на згадку спало ще два таких, про котрі давно хотілося написати — отож переглянув ще й їх до купи:
бонус:
тема цього невеличкого кінотижня — часові петлі. та перш ніж почати — зверніть увагу на рейтинги imdb трьох перших стрічок, список наче відсортований від найцікавішого (7,7 для «петлі часу») до менш цікавого (6,9 для «детонатора»). на мою ж оцінку — якраз навпаки.

ну а «12 мавп» я виокремив, бо тут мандрівки в часі не утворюють часових петель, але стрічка варта згадки.

мотор?

петля часу

(looper, 2012, раян джонсон. imdb: 7,7/10)

початок фільму достатньо динамічний, щоби не захотілося вимкнути, — можна закрити очі на те, що ідею мандрівки в часі притягнено за вуха. далі розвиток подій вповільнюється, і вже питаєш себе «ну що, де той хрюша?»

магія імені брюса віліса — це окрема загадка! ця магія, певно, варта золота, коли вже старого мусіли викопати і загримувати під п’ятдесятлітнього дядечка. навіть дозволили за жінку потриматися. але видно, що він вже ледве ходить, бідненький.

загалом стрічка годиться на один перегляд з відром попкорну, коли не хочеться морочити собі мізки чимось більш складним і цікавішим, чи навіть питаннями «навіщо у 2044 бігати з довжелезними револьверами з 19-го століття?»

особиста оцінка: 3/5

одним рядком: голівудський (трішки) фантастичний гангстерський екшн з елементами драми.

часова петля

(los cronocrímenes, 2007, начо вігалондо. imdb: 7,2/10)

злочин — лише питання часу, твердить постер цієї іспанської стрічки, назва котрої дослівно означає «злочини в часі».

цей фільм я вперше переглянув випадково років два тому… і сьогодні залюбки переглянув ще раз. тому що попри схожу назву і вдесятеро менший, ніж у «петлі часу», бюджет, — це значно цікавіше кіно, котре до останньої хвилини тримає в напруженні.

до того ж мандрівка в часі тут не «для галочки», а є центральною точкою сюжету.

особиста оцінка: 4/5

одним рядком: трилер із закрученим сюжетом і насподіваною розв’язкою.

детонатор

(primer, 2004, шейн каррут. imdb: 6,9/10)

гадаєте, що «початок» є взірцем рекурсивного сюжету, котрий доводиться буквально «розплутувати» після перегляду? тоді спробуйте розплутати «детонатора»!

вікіпедія навіть цитує одного оглядача цього фільму: «хто б не твердив, що він з першого перегляду повністю зрозумів, що відбувається у „детонаторі“ — він або мудрець, або ж брехун»

фільм непростий. він задуманий таким. але від початку і практично до фіналу це неочевидно: оповідь про кількох друзів, захоплених експериментами з аналоговою електронікою, розгортається неспішно, наче заколисує і зовсім, зовсім не готує до тих запитань, котрі змусять пізніше пригадувати кожну деталь… і переглядати кіно ще раз.

попереджаю: фільм є на роздачах в російському перекладі, котрий, попри технічно хорошу якість, є чи не найгіршим з усього, що мені доводилося чути: враження таке, що перекладач в безсиллі інколи просто вдавався до вгадування… але це тому, що й сам фільм є часом незрозумілим навіть в оригіналі й навіть носіям мови.

особиста оцінка: 4/5

одним рядком: фантастична драма з прихованою психологічною пружиною, призначена для кількох вдумливих переглядів.

ще раз про сортування списку, а також про залежність якості кіно від бюджету: 30 млн. доларів; 2,6 млн. доларів і… 7 тисяч доларів. тепер перегляньте три стрічки й самі вирішуйте, котра чого варта.

12 мавп

(twelve monkeys, 1995, террі гільям. imdb: 8,1/10)

я не писатиму народії на рецензію: не зумію написати так, як того заслуговує цей фільм.

свого часу, під час першого перегляду, років вже з дванадцять чи й більше тому ця стрічка вразила мене. десь так, як трішки згодом вразить «бійцівський клуб».

в цьому фільмі я вперше побачив на екрані бреда піта — і тут він зіграв фантастично, просто фантастично. так, до цього вже було «інтерв’ю з вампіром» і слава «гарненького хлопчика», але я гадаю, що саме роль у «12 мавпах» дозволила йому показати, на що він здатен.

лише в цьому фільмі, мабуть, брюс уілліс на місці як актор… а не зафіксований вираз обличчя «міцного горішка» на додачу до пари пістолетів (і це зовсім не його заслуга).

стрічку знято за мотивами досить своєрідної, майже артхаусної французької короткометражки «la jetée», котра стала певною віхою в історії кіно, а зараз доступна на youtube і практично нікому не цікава. і зняв «12 мавп» тері гільям — режисер «бразилії» та «короля-рибалки», що вже повинно багато про що сказати.

зрештою, «12 мавп» є справжньою, хорошою фантастикою, а не розжувальною розважальною гумкою з елементами мандрівки в часі, — а це не так часто трапляється в кіно, як виявилося.

особиста оцінка: 5/5

одним рядком: хороша і непроста фантастика для зосередженого перегляду.


наразі все, приємних переглядів і до наступного кінотижня… сподіваюся, не через рік цього разу =)

3 коментар(ів):

bunyk сказав...

Вчора якраз подивився мавп. Чим ближче до кінця - тим кращий фільм. Логіка починає проявлятись.

Serjart сказав...

"Петля часу", як на мне лажевий фільм. Глянув десь хвилин 20, а далі проклікав. Сюжет слабенький. "12 мавп" мені сподобався. Пам'ятаю під час обіду глянув його трішки по ящику, а далі знайшов на торрент-трекері. Цікавий сюжет та тримає в напружені.

івась тарасик сказав...

а як я ще не бачив ось цього?! гхм.

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›