з новим роком!

нехай збудеться ще одна ваша дитяча мрія! веселих свят, з новим роком!


дзвіночки панджабі

невеличкий святковий подарунок — міні-сайт із 35 акустичними версіями знаменитої різдвяної пісеньки «jingle bells». вибирайте під настрій! дуже, дуже рекомендую, наслухавшись більш-менш традиційних версій, закінчити на «sad jingle».


якщо ж сумувати не хочеться — слухайте і дивіться ось це… зриває дах!

настрій вже майже новорічний. розслаблено читаю новини в мережі. трапляються такі, що навіть не знаю, сміятися чи плакати. ось для прикладу…
цитата. «тайваньский дизайнер совместил в одном концепте йо-йо и беспроводную мышь» (читати повністю)
ні, ви вчитайтеся добре.

намагаюся реконструювати події: цей чувачидло придбав бездротову (!) мишу, покористувався трішки, зрозумів, що йому чогось бракує, — і присобачив до неї типу провід на пружинці?

p.s. принаймні візуально концепт симпатичний, і передбачає інтегрований зарядний пристрій.

клієнт все оплатить!

цитую з 48-го числа «weekly.ua» (ст.9):
цитата. «парламент франції ухвалив декларацію по боротьбі з проституцією. депутати мають намір змінити з наступного року чинне законодавство і ввести кримінальну відповідальність для споживачів сексуальних послуг. повії зможуть працювати безкарно, а їхнім клієнтам буде загрожувати штраф розміром 3 тис. євро або до шести місяців позбавлення волі. аналогічний закон діє в швеції. на відміну від цих країн в німеччині проституція легалізована»
з приводу чого маю кілька питань і думок.

перше. якого біса сайт weekly.ua — російськомовний, тоді як часопис — українською? і чому на сайті не виклали процитовану публікацію? результат: банан вам з двома персиками, панове, а не лінк.

випустіть мене

у співробітника редакції журналу «електронне моделювання»,  наукового часопису українського інституту проблем моделювання в енергетиці на кухні в розетці висить smartboy

…будь ласка, зупиніть світ, я злізу. або хоча б випустіть мене з цієї країни? я хочу спостерігати це, але здалеку.
я щойно усвідомив одну жахливу річ: google вбив операційні системи, принаймні на користувацьких десктопах і ноутбуках, — і, в принципі, на усих цих windows’ах, linux’ах та macos’ах можна поставити жирного хрестика. ну, тобто «вбив» не дослівно, а фігурально: з точки зору пересічного користувача пк, операційна система втратила значимість (ну гаразд, втратить найближчим часом).

усвідомлення прийшло, коли я зрозумів, що близько двох третин часу роботи з ноутбуком вдома проводжу онлайн, дві третини задач можу виконувати онлайновими інструментами, і дві третини важливих документів (або принаймні копії) вже зберігаю «в хмарі».

переважній кількості людей не потрібна свобода — їм потрібна свобода вибирати колір айфончика: чорний або білий. плять.

всі крапки над…

фінал одного з дописів про windows-планшети у блогах «комп’ютерного огляду»…
цитата. microsoft еще не расставила все точки над i (читати повністю)
змусив посміхнутися й пригадати, що в microsoft «нє уверени в бєзоблачном будущєм планшетов». може статися, що це (покоління) i(нтернет) ще не розставило всі крапки над microsoft. побачимо.
за прикладом автора чудового halfblog’а збережу собі на згадку ось цей комікс з архівів xkcd… текст взагалі варто вивчить напам’ять.
цитата. the infinite possibilities each day holds should stagger the mind. the sheer number of experiences i could have is uncountable, breathtaking, and i'm sitting here refreshing my inbox. we live trapped in loops, reliving a few days over and over, and we envision only a handful of paths laid out before us. we see the same things every day, we respond the same way, we think the same thoughts, each day a slight variation on the last, every moment smoothly following the gentle curves of societal norms. we act like if we just get through today, tomorrow our dreams will come back to us.

and no, i don't have all the answers. i don't know how to jolt myself into seeing what each moment could become. but i know one thing: the solution doesn't involve watering down my every little idea and creative impulse for the sake of some day easing my fit into a mold. it doesn't involve tempering my life to better fir someone's expectations. it doesn't involve constantly holding back for fear of shaking things up.

this is very important, so i want to say it as clearly as i can:

fuck. that. shit.
(xkcd.com)

дивний глюк xfce

вдруге вже втрапляю на дивний глюк xfce, котрий проявляється в тому, що менеджер вікон xfwm, схоже, не стартує після перезавантаження… всі нові вікна з’являються в лівому верхньому куті, позбавлені заголовків, не працюють комбінації клавіш керування вікнами (мінімізація/розгортання, переміщення тощо), не перемикаються стільниці, панель задач пуста… і купа інших негараздів.

вперше, пригадую, полінувався досліджувать проблему і просто по-ламерському перевстановив систему. цього разу погуглив і з’ясував, у чім річ. занотую собі на згадку.

посилання на черговий допис андрія зубинського спершу хотів звичним жестом опублікувати в google plus’і та twitter’і… але ні, останнім часом щодо цих сервісів маю стійку асоціацію зі смітниками.
цитата. google — не поставщик комбайнов «железо-софт-сервисы» вроде apple. […] google даже […] не поставщик по […] google — поставщик сервисов. и чем больше аудитория потребителей сервисов — тем лучше google […] в google со скепсисом смотрят на попытки сторонними […] производителями снять совершенно неоправданно толстый слой сливок с растущего рынка медиатерминалов (читати повністю)
тим, хто цікавиться інформаційними технологіями та майбутнім ринку планшетів (без microsoft) — буде цікаво переглянути допис.

оновлення. а от ще цікаве про планшети від того ж таки андрія зубинського. теж варте перегляду, в різних сенсах (розумна констатація фактів у формі глумливого стьобу). і ще ось, теж до теми.