два з половиною літри на сотню

я завжди бачив у моторолерах скоріше своєрідні інсталяції урбаністичного стріт-арту, ніж траспортний засіб. але сьогодні задумався: щодня автівкою їду до з дому контрори і назад, 25 км… не така вже й велика відстань для скутера?

враховуючи практичну незалежність від ранкових київських пробок, 13 км в одну сторону — це ті ж таки півгодини з умовно безпечною швидкістю 30–40 км/год (умовно — бо завжди ж лишається фактор п’яного недоумка в лексусі). чотири кінських сили для транспортування однієї людини — полюбе більш ефективно, ніж ганяти дев’яносто коней у тій же справі. відповідно витрата пального — 2,5 літри на сотню, а не вісім.

ну й нарешті варто поглянути на honda crea scoopy в стилі ретро, щоби закохатися в цю красунечку. а чи потрбіна в україні водійська посвідка для керування такою машинкою?
учора ввечері тихо відсвяткували день народження мільчуні: донечці виповнилося два. вдяглася в нове платтячко, що приїхало до нагоди зі швеції — страшенно любить вбиратися в нове і яскраве! — і сумлінно намагалася задмухати свічечку «2» на тортику. татко й тимошко допомогли.

бабушка (саме так, бо в нас є бабушка й бабуся, міля називає їх бабука й бубука) жартома дражнить малечу:
бабушка: а что ж это у нас за конфетка такая?
міля: я нє кікєта! я міка лєв.
ну чи ж не кумедне маля́? бабуся навчила її, що за гороскопом вона — лев, і їй сподобалося.

інсценоване згвалтування

поділюся інтимним — бо інакше загубиться в мереживі менш важливих спогадів і зітреться на порох з часом.

минулої суботи вночі, близько пів на дванадцяту, після веселої розваги в боулінгу спинився на 15 хвилин на трикутному п’ятачку за бесарабським ринком з боку крутого узвозу, — розслаблено балакаємо з миленькою, чекаючи іншу пару, котра подалася до «біли». попри пізню годину повз нас проїздять автівки, пішоходи кудись поспішають, на тротуарах досить людно, проте сам цей п’ятачок, на якому припарковано з десяток автівок, — наче ізольований від вечірнього києва.

хвилин за 10 зауважую, що в темному ланосі (здається) попереду щось відбувається; за найближчою припаркованою автівкою мені видно лише передні вікна, і всередині двох юнаків. один з них наче бореться з кимось, мені невидимим, хто лежить на задньому сидінні — утримує за руки, тримає ноги, намагається буцім-то закрити рота тощо, — інший спостерігає цей процес з веселою експресією спільника і клацає цифровичком.

учора була черга мілєчки лякати батьків: каталася на маленькій машинці (навіть без педалей — сидиш і відштовхуєшся ногами) під наглядом миленької, і зуміла впасти вперед, обличчям на асфальт… гуля на лобі, досить глибокі подряпини на носику та переніссі. кров.

ми з тимком у цей час ходили до крамниці — одразу ж побігли на місце події: плачу вже не було, наші дівчатка прямували додому, щоби промити подряпини. відправивши тимошка додому самостійно митися й вкладатися спати (20:57), самі стрибнули в машинку і поїхали вже добре знайомою дорогою — до травмпункта в охмадиті.

найкраща сумка для ультрапорта

даю наводку: в київських «епіцентрах» наразі висять гронами найкращі — як на мою скромну думку, — сумки для ноутбуків від case logic: 149,- грн за меншу, для нетбуків 8-10", і 169,- грн за більшу, для ультрапортів 11-12".

раніше мав собі меншу, для нетбука, купував за чималі гроші (здається, близько 204,- грн) в «домотехніці» чи «фокстроті». потім, продавши нетбук та придбавши собі 11-дюймовий ноут на заміну, знайшов таку ж більшу в «соколі» за 193,- грн (вони й зараз там стільки коштують), — пізніше я подарував її братикові у переддень його від’їзду: ми планували поїхати по нову для нього, але не встигли. сподіваюся, сумка йому справно служить в торонто.

одна маленька, але дуже правильна «фіча» альтернативної прошивки cyanogenmod 7 для смартфона: користувач отримує можливість керувати системними дозволами для кожної встановленої програми.

приміром, встановив я приємну забавку jewels deluxe з маркета, — вона безкоштовна, але намагається показувати мені рекламу, котру завантажує з тенет за мій кошт, підключаючись через активне з’єднання. добре, якщо це дешевий домашній wifi, але ж більший час я не вдома, тож рекламні банери тягнуться через досить дорогий 2g/3g. ще й корпоративний. як боротися?

придбав, відсканував

ну от, я таки придбав два підручника з французької в книгарні «лінгвіст» (братикові подяка за можливість трішки зекономити):
  • grammaire en dialogues (intermédiaire)
  • vocabulaire en dialogues (intermédiaire)
одразу відсканував. тому що мені зручно тримати електронні копії підручників на dropbox’і: нема необхідності тягати зі собою купи паперу, завше можна щось підглянути з будь-якого комп’ютера в тенетах, і навіть зі смартфона.

ну й так, якість цього скану — може не ідеальна (див. ілюстрацію), але зовсім, зовсім не така, як в тих фотоаматорських торентах; старі файли видалив.

колись давно я зареєструвався на twitter’і просто з цікавості, і довго не міг збагнути, навіщо він насправді потрібен: сервіс мікроблогів, що непридатний для блогування (для мене блог = щоденник) і пнеться бути соціальною мережею… прогресивніша меншина користувачів застосовує twitter як «аську масового враження», а більшість лише засирає стрічку миттєвими експресіями, часто ще й автоматично згенерованими. і лише одиниці дописувачів на мою думку пишуть туди щось таке, що справді хочеться читати.

трьома словами: twitter не вартий читання… проте дуже зручний для зберігання коротких текстових повідомлень. сама ідея сервісу мікротекстів — цікава, і шкода, що з неї зробили те, що зробили.

втім, коли я це зрозумів, я почав отримувати кайф від твітера — тому що знайшов клієнтську програмку, котра на 100% відповідає цим особливостям. як на мене, це найкращий twitter-клієнт всіх часів…

доводиться купувати папір

розвиток цифрової фотографії та зниження ціни бюджетної камери до смішних $50, фактично, вбили ринок споживацьких сканерів. що цілком зрозуміло на рівні банальної логіки і, загалом, правильно. але…

…внаслідок цього середня якість доступних в оцифрованій формі (поборов рефлективне бажання написати «відсканованих») навчальних матеріалів упала до того рівня, коли користуватися ними можна хіба що за такої потреби, котра вже граничить із виживанням. іншими словами, в тенетах повно відфотографованого г…на.

приміром, спробуйте знайти на торент-звалищах (виключно з метою ознайомлення, звісно ж!) чудові підручники з французької мови: grammaire en dialogues та vocabulaire en dialogues видавництва cle international… ці файли неможливо дивитися без сліз.

доводиться купувати папір =)

оновлення. придбав, відсканував.

велокомп’ютер на android’і

ріжки на кермо поставив — легенькі, зручні. з велокомп’ютером складніше: кредлів для старої модельки sigma sport в крамниці не знайшов. загалом не дуже тим і переймаюся: важлива не індикація швидкості, а живі відчуття =)

втім, знайшов цікаву програму для смартфона, яка може легко замінити велокомп’ютер — google tracks. головне призначення софтинки — записувати трек, відображаючи його на мапі google maps в режимі реального часу (звісно, якщо включений gps та є інтернет-підключення). в два тапи можна завантажити записаний трек до гуглокарт, експортувати на sd-картку в одному з кількох форматів, зберегти в таблицю google docs, відіслати поштою. навіть затвітити.

апокаліпсис онлайн!

це сподобається поціновувачам усілякорізного візуально приємного: якісні, стилізовані під скетч ілюстрації, приємна музика, текстова пригода… це інтерактивний пост-апокаліптичний флеш-комікс the sagittarian, в який можна — і треба! — «пограти» онлайн.

мова — англійська, тож природньо, що заклик спробувати стосується лише тих, хто більш-менш вільно читає. загибель практично певна, — проте щасливий фінал можливий, тож насолоджуйтеся графікою та пригодою, шукаючи його в лабіринті варіантів. для нетерплячих в тенетах є підказка, але шукайте самі =)

мої рідненькі повернулися з грецьких берегів середземномор’я: дітки відпочили, миленька замучилася, всі засмаглі, — і я спокійний.

в кожного з них свої маленькі досягнення. тимошко навчився по-справжньому плавати: пірнати не боявся, бо ще немовлям ми, купаючи його у ванні, привчали затримувать дихання. з мільчунею ми вже так (чомусь) не чинили — тож вона не вміє пірнати й не любить бути під душем, і взагалі обережна з водою, але й вона переборола свій острах і з великим задоволенням купалася в морі. ну й миленька зрозуміла, що навіть на відпочинок треба їздити разом, зі мною =)

генеральна репетиція

два вихідних дня видалися трішечки аж надто насиченими, як на мій смак. втім, всі події були важливі, тож годі нарікати. в суботу «працював таксистом» — катав братика містом: останні приготування перед відльотом: в супермаркет за валізою, до батьків на гостину, ще раз в гості, а пізно увечері — додому. ну, а вранці в неділю — до «борисполя».

квитки standby з відкритою датою, тож полетіти можна лише за наявності вільних місць. і учора їх не було. братик жартував, що проводить генеральну репетицію відльоту, — але дружина наполягла, що треба їхати, і, як часто це трапляється в жінок, мала рацію. принаймні певною мірою.

fora dictionary — словник на смартфоні

́́я ще не дозрів написати про свій невеликий досвід вивчення французької (вибачайте, хто просив — трішки пізніше), але напишу про дотичне — про вибір та налаштування словникової програми для android’а:
  • короткий огляд словників для android;
  • мій вибір — fora dictionary;
  • пошук та підключення словників;
  • бонус: довідник з відмінювання французьких дієслів.
смартфони з android’ом зараз мають собі чимало людей. я користуюся таким вже півроку — він чудово замінив мені кишеньковий пк (за яким я сумував час від часу, відколи поміняв на нетбук): завжди в кишені, купа справді корисних програм. гріх не спробувати користати з того.

новий етап у житті

не мій текст, не моя подія — але вони позначають якийсь новий етап і у моєму житті: брат від’їжджає до канади. мушу залишити собі у щоденнику на згадку:
dear colleagues and friends,

i want to bid farewell to you all and inform you that today i am leaving my position at dhl express ukraine to pursue other career opportunities overseas. as a number of you already know i am moving to canada (toronto, on) for permanent residence.

believe me it was never going to be an easy decision and it surely did not come to me overnight (as our tdi products destined for eu do...). albert einstein once said - “knowledge is experience; everything else is information”. i guess at some point i have decided to gain a new experience and to challenge myself in entirely different environment and see where it will lead me… and as soon as the decision was taken, just like our ceo ken allen says, there ’was no mountain high enough’…

i want you all to know that i am leaving here with mixed feelings. excited about new life and career opportunities ahead and sad to be leaving such a great team, company and country. i have enjoyed my tenure here and i appreciate having had the opportunity to work with all of you. thank you very much for the support, guidance, and encouragement you have provided me during my time at dhl express ukraine.

this is not a goodbye, only “à toute à l'heure” or “see you later”.
за братика тримаю кулачки.

виробництво цифр і документів

сьогодні в спілкуванні по робочих питаннях колега порадувала:
цитата. […] их много, целая корпорация, и главная их задача — производство цыфр и документов. поэтому важно постоянно снабжать и цыфрами и фактами.
це було сказано (точніше, надруковано, «ы» в оригіналі), звісно, не випадково, а зі свідомою іронією, ба з сарказмом. не міг не занотувати собі на згадку =)

p.s. інший колега додав:
цитата. […] причём не любыми цифрами , а тщательно сфабриковаными.
що теж досить точно описує ситуацію.

золотий насос і перший виїзд

учора — от лиш не смійтеся,— відкрив особистий велосезон =) до того якось не випадало: бракувало й часу, і натхнення. а як лишився сам на господарстві, поглянув на забутий, припалий пилом велосипед… і вирішив, що коли ж іще, як не сьогодні (тобто учора).

до речі, нещодавно придбав золотий насос. ну, як не золотий, то мусить бути бодай позолочений, щоби коштувать 285 грн? можливо, продавці у «велодрайві» собі посміялися у вуса — мовляв, вже й не сподівалися це продати, аж тут такий клієнт… але я хотів придбати легку (125 г) маленьку (18 см) помпу з металевим, йопта, затискачем! одноразові китайські (в сенсі погані) пластикові насоси просто бісять.

чим запам’ятався день

цікаво, якщо наприкінці кожного дня пригадувати лише одне, найсильніше враження — який вийде календар-спогад? картатий, як життя. чи цікавий? не знаю.

четвер, 30 червня.
аеропорт, проводжав рідних: мілєчка, цікава до всього довкола, каталася в мене на плечах і бігала під загороджувальними стрічками, тимошко цікавився літаками й грав на psp, а пізніше — всі троє з миленькою махають мені руками вже за лінією митного контролю.

п’ятниця, 1 липня. опівнічний перегляд поспіль двох останніх серій третього сезону battlestar galactica

субота, 2 липня. навів лад на балконі, тріки прибравши й зібравши придбану вранці шафу-етажерку — мріяв зробити це давно. відчуття легкої втоми й задоволення чудовим днем.

продається недорого canon powershot s2 is

недорого продається цифрова фотокамера canon powershot s2 is. знову — щоправда цього разу «моторолер не мій…», але оскільки я добре знаю камеру (це саме та, котрою колись я знімав таке), і продавця — публікую тут: можливо, хтось зацікавиться (пишіть в пошту).

детально про цей апарат та основні його переваги я вже писав:
  • 12-кратне оптичне наближення — це практично бінокль;