життєві кумедності

першотравень — всесвітній день шашлика.

знайома сімейна пара вибралася ввечері у кіно: зібралися, поїхали… в результаті він пішов дивитися «форсаж» в одному залі, вона — «тора» в іншому =)

якби правдою було те, що великими автівками люди компенсують брак чогось іншого, то легендарні білявки їздили би виключно на камазах. а тим часом же ж ні — керують усього лише джипами. отже: або фарбовані, або розумні… або усі shemales?!

оце я зараз лисий — а в дитинстві був білявим, і, певно, не даремно: всю зиму ople їздив без музики, з неробочими склопідйомниками і без можливості регулювати бокові дзеркала. виявилося ж, що треба було лишень поміняти один запобіжник =/

досвід буксирування

учора мав цікавий досвід — буксирував іншу автівку приблизно 60 км з-під києва до техстанції на петрівці.

«на тросі» сидів братело, на якого я можу покластися на 100%, і всю дорогу ми перемовлялися через пару рацій… а все-одно тягати за собою півтори тони на шестиметровому леєрі — страшнувато, особливо в інтенсивному міському трафіку з великою кількістю світлофорів по дорозі.

пі-пі: неоднозначність контексту

увечері вкладаю мільчуню спатки в її ліжечку, розповідаю їй казочку «бі» (тобто про ріпку)… ніяк вже не сподівався вправ з розвитку мого словникового запасу, аж раптом…
міля: пі-пі.
тато: хочеш на горщик?
міля: нє. пі-пі.
тато: принести мишку?
міля: нє. пі-пі!
тато: мільчуня, ну я не розумію, що ж ти хочеш…
міля: піть!
мале чудо, рік і дев’ять — вже вчить татка нових слів. довелося підніматися та йти на кухню за горням води.

відректися і ненавидіти

цитата з інтерв’ю миколи кульчицького на сайті  «історичної правди»:
м.к.: …в самому ж місті [дніпропетровську] панувала агресивна ненависть до всього українського. […]
і.п.: навіщо демонструвати зневагу до української мови у неформальних обставинах?
м.к.: коли людині доводиться відректися, зрадити щось, вона починає ненавидіти те, від чого відреклася. такий механізм психологічного захисту […] (читати повністю)
власне, все доволі банально. і все-таки кожен продовжує думати, що він не кожен, а його мотиви, звісно ж, зовсім інші: економічна доцільність, історичність чи природній розвиток мовної ситуації.

нагорода знайшла свого героя!

пригадую, в лютому я дивувався з lg, котра випустила серію смартфонів, дуже-дуже подібних на око до apple’івського iphone 3g. не знаю, що там зараз робиться в lg, але… історія отримала не менш смішне продовження: схоже, apple судиться із samsung через їхню серію смартфонів і планшетів galaxy, котрі теж дуже нагадують яблучний апарат.

слідкуймо, має бути весело.

уікендовий позитив

трішки уікендового позитиву телеграфом.

перше: трішки позабавлявся з shadowgrounds. гра варта уваги тим, що є таким собі ф’южином take no prisoners (видиво) та chasm: the rift (видиво), halflife (видиво) чи alien versus predator (видиво). від першої — перспектива top-down, від решти — атмосфера, сюжет з відеовставками, декорації. позитивний (як не дивно!) момент — приставочна система збереження гри, негативний — знову ж таки приставочний бос (ненавиджу босів) вже в третьому епізоді.

друге: синочок довго вмовляв встановити йому стару добру мафію… чому ні — тим більше, що це, на мою думку, одна з найкращих ігор (сюжет, атмосфера, геймплей) для пк. виявилося, що забавка без жодних проблем йде під wine на ноуті з інтегрованою графікою (1366х768, мін. або середня якість). синочок задоволений — та й я проходжу вдруге =)

геть розчарування!

дякуючи олегові боженку (mrgall) знаю, що дилогія shadowgrounds пітримує мобільну графіку geforce 9400m… а отже є надія, що linux-версії запустяться на моєму неттопі.

окрім того, коли вже колекціонувати — то з пристрастю, відкидаючи розчарування?

тож сьогодні найперше придбав humble frozenbyte bundle ($5). скоро вихідні — і пускай вєсь мір падаждьот =)

оновлено! таки пішов shadowgrounds на acer revo r3600 під linux’ом — щоправда, пробував лише з мін. налаштуваннями графіки в 1680×1050, але загалом іграбельно. скріншот під катом.

є дві новини — чудова і… все традиційно. почну з хорошої, бо вона того варта: учора вийшов новий, третій випуск the humble indie bundle. про цю смачнятинку я вже писав не раз, придбавши два попередніх випуски.

суть the humble indie bundle’ів: плати скільки хочеш — отримуй кілька якісних забавок в різних жанрах. цього разу випуск містить три готових гри і два концепти в розробці від однієї фінської компанії — frozenbyte:
принаймні дві з цих забавок — серія shadowgrounds — для мене варта була б вже покупки за традиційні $10, але…

ось справжній подаруночок для любителів комп’ютерних страшилок — особливо у стилі penumbra, про котру я вже кілька разів десь тут згадував, — стильна атмосферна вешталка (рос. броділка) від першої особи 1916: der unbekannte krieg.

ну, такого добра— хоч греблю гати, скажете? а я тоді відповім, що, по-перше, гляньте, як вона оформлена! а по-друге — окрім як завантажити програму для windows чи macos, в неї можна пограти просто у веб-оглядачі.

отже, традиційні офісні тетріси, бульбашки та пасьянси набік, спробуйте (під катом — трейлер).

у ритмі техно

колись давно я випадково почув «породила» — і цей чарівний крик (читай дивний вокал) каті чілі запав мені в душу… звісно, альбом «русалки in da house» — доволі примітивний матеріал (імхо, плюс я люблю примітивне), але є там якась невловима іскра.

втім, мова не зовсім про це… ось, послухайте два варіанти однієї пісні — «я молодая» у виконанні каті: перший у такому собі джазовому оформленні, другий — типове електронне техно.

я можу слухати обидві версії, обидві подобаються, але… серце не б’ється в ритмі джазу. мені потрібен ритм. звідси, мабуть, потяг до усілякого техно. а особливо у поєднанні з непопсовим, живим голосом.

чого ви хочете цим досягти?

читаю в тенетах:
цитата. на день народження степана бандери колона львів'ян, киян та харків'ян пройде вулицями севастополя (читати повністю)
в мене лише одне питання… навіщо? останнім часом бачу довкола самі лише провокації. люди, навіщо ви провокуєте одне одного?

ну, я міг би зрозуміти бидлячу поведінку людей, що виросли в таких умовах, де «взять на понт» і не «дрогнуть очком» є щоденною частиною соціальної взаємодії, обов’язковим ритуалом визначення, хто на що має право.

вітаю білосніжок зі святом: сьогодні виходить gnome 3.

…і, судячи з більшости незалежних оглядів — це реальний шанс для xfce стати новим флагманом для усіх тих користувачів попередньої версії gnome, кому потрібні не кольорові целофанові пухирці, а звичний інтерфейс.

команда xfce трішки пропустила цей шанс — якби затримали свій чудовий реліз 4.8 і призначили анонс якраз на 6 квітня =)

p.s. я не проти gnome 3 — інновації потрібні. але це вже не gnome — тож можна було й іншу назву взяти.

всупереч здоровому глузду

цікава стаття «что мешает предпринимательству» в онлайновому щоденнику muacre — писано про росію, але за духом на 100% описує ситуацію і в україні. обов’язково треба переглянути, хоча б по діагоналі.
цитата. какие законы и правила мешают предпринимателям? […] почти все нынешние регистрационные документы и процедуры -- липа, туфта, никому не нужная бюрократия и очковтирательство. […] регистрация предприятия должна занимать два часа, лучше через интернет. государство должно вести пропаганду предпринимательства, советовать гражданам открывать предприятия (читати повністю)
такі банальні істини на рівні здорового глузду, а сприймаються як одкровення — чому? тому що (майже) усі держави, створені після розвалу (розвалом) срср — побудовані всупереч елементарним нормам здорового глузду! доля логічности в них лишається настільки, наскільки в людей ще зберігається можливість бодай щось робити незалежно від держави.

microsoft і майбутнє планшетів

на itc.ua опубліковано текст із дуже кумедною назвою «microsoft: мы не уверены в безоблачном будущем планшетов». хто в темі — посміється: якими можуть бути коментарі про перспективи планшетів від компанії, котра профукала цей сегмент?

коментарі microsoft наче ж і не позбавлені здорового глузду:
цитата. …компания активно развивает направление смартфонов и пк. первые в будущем станут основным персональным компьютером пользователя, так как эти устройства всегда с собой. ноутбуки или настольные пк будут исполнять роль офиса для более сложных работ. планшет же занимает некую позицию между ноутбуком и смартфоном, и [microsoft] не совсем понимает роль этого устройства. она слишком размыта (читати повністю)
втім, треба пригадати, що здорового глузду (принаймні на перший погляд) частенько позбавлена динаміка споживацького попиту, тож прогнозувати такі речі завжди складно.от і один з коментаторів до статті також пророчить швидку погибель планшетам, порівнюючи їх до нетбуків.
цитата. нетбуки тоже сначала покупали миллионами. а сейчас их производство понемногу уходит в ниши — журналистов, блоггеров, студентов… так будет и с планшетами (читати повністю)
ні, не буде. принаймні не так (скоро). тому що