це не гра, — це витвір мистецтва. окрім того, це інструмент самодослідження — настільки потужний, що результати його роботи треба вважати надто інтимними для публікації. порівняно з цим популярні дражнилки mr.freeman’а — просто грубий тролінг (втім, вони такими є й по суті).
не зважаючи на «іграшковість», the stanley parable не вагаючись ставлю в один ряд із такими речами, як «волхв» фаулза, «громадянин кейн» уелса чи «космічна одісея 2000» кубріка. не вагаючись. і також досвід далеко не для кожного.
далі — відео, без будь-яких подальших коментарів.
4 коментар(ів):
так що робить - грати чи дивитися? :)
+disfinder я лише дивився відео… мені вистачило (та й нема сенсу грати після цього — це не гра в прямому сенсі слова).
Подивився в той день, коли ти запостив, але враженнями ділюсь лише зараз.
Відчув себе як після Малхоланд Драйву. Ніби і ясно, що перед тобою щось непересічне, але розумієш (як не соромно зізнаватись) процентів десять. Тут, в принципі, кілька "сценаріїв" і я не впевнений, що про них можна скласти лише одну думку і одне враження. Різні люди говорять про різне.
Я весь час намагався знайти "основний зміст", але в результаті... Голос в кінці дуже правильно сказав, що інколи не буде того хто веде за руку. А інколи і "основного змісту" не буде.
Цікаво було б твої думки по ролику почитати. Хоча б ті, які не надто "інтимні для публікації" :)
+цінитель я не знаю, чи воно варте того, щоби озвучувати. жодних секретів буття, насправді… але банальна річ, донесена в такій формі, коли людина чекає зовсім іншого… наче б’є під дих якраз коли ти видихнув… і — прозріння. на секунду.
в принципі, як від будь-якого іншого сильного фільму: «одісеї», «бійцівського клубу», «кейна» тощо…
оце, мабуть, і все, що можу викласти словами. решта — переживання.
Дописати коментар
увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.
додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
‹b›жирний шрифт‹/b›
‹i›похилий шрифт‹/i›
‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›