стронґовський процитував (невідому мені) письменницю таню малярчук:
цитата. я думаю, ситим українцям було би байдуже, чи стоїть десь у запоріжжі пам'ятник сталіну, чи ні. ну і стоїть собі. і що? побісяться з жиру і за відсутності громадського інтересу самі ж демонтують (читати повністю)
гхм… «я думаю, ситим німцям було би байдуже, чи стоїть десь у берліні пам'ятник гітлерові, чи ні. ну і стоїть собі. і що? побісяться з жиру і за відсутності громадського інтересу самі ж демонтують» — десь так, правильно?

мені здається, деяким людям пам’ять в принципі не потрібна. ну, тобто, достатньо в усіх серіалах на початку кожної серії давати традиційний «короткий зміст попередніх серій» — і це на 99% замінить таким от людям пам’ять. вони нею не користуються за призначенням.

тим же, хто користується не лише пам’яттю, але й розумом, раджу почитати ось цей допис про символи у блозі dali_bude: «про війну з пам’ятниками».

p.s. ілюстрацію поцупив із the radical press.

0 коментар(ів):

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›