генерація пі

нещодавно переглянули з миленькою російську екранізацію «generation п». про сам фільм позвітую в найближчому кінотижні, а наразі — кілька загальних думок.

перше. пєлєвінські ідеї в «generation п» актуальні як ніколи, але, пробачте, екранізація саме цього твору — це свого роду одверта насмішка над усією ідейною канвою і над кожним глядачем =)

екранізація «generation п» — насмішка

хіба це не очевидно? =)

друге. головну ідею фільму можна виразити сумою двох фраз, що кілька разів звучать з екрану: «тридцять птахів, сімурґ» + «колективне несвідоме». загалом — досить влучно (або принаймні близько до того, як я бачу роль особистості в політиці). проте якщо  розглядати сучасну вкраїнську дійсність через призму цієї ідеї, ще краще звучить таке:

колективний український «янукович»

ось таку фразу прочитав нині у статті «ескалація». дуже точно і яскраво!

0 коментар(ів):

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›