колись давно я випадково почув «породила» — і цей чарівний крик (читай дивний вокал) каті чілі запав мені в душу… звісно, альбом «русалки in da house» — доволі примітивний матеріал (імхо, плюс я люблю примітивне), але є там якась невловима іскра.
втім, мова не зовсім про це… ось, послухайте два варіанти однієї пісні — «я молодая» у виконанні каті: перший у такому собі джазовому оформленні, другий — типове електронне техно.
я можу слухати обидві версії, обидві подобаються, але… серце не б’ється в ритмі джазу. мені потрібен ритм. звідси, мабуть, потяг до усілякого техно. а особливо у поєднанні з непопсовим, живим голосом.
бонус.
p.s. так, мульт — далеко не шедевр =) але катя чілі, як і раніше, звучить.
Гормон революційності
4 дні тому
8 коментар(ів):
Тарасе, а чи ти слухав колись проект Скрябіна "Еутерпа"? Якщо раптом ні, то раджу :)
@vitoos
що тобі сказать про скрябіна… якщо коротко: не всяка «технологія» — depeche mode, чи що…
замолоду слухав його «казки» мільйон раз поспіль… але то було дуже давно, то був ще скрябін, а не волохате чмо в телевізорі, і то було таке техно, в якому власне скрябіна було дуже мало, а більше алюзій на дуже відомі вже тоді треки кого тільки не хочеш включно із депешами…
потім я втратив інтерес до нього: слухати увесь час одне й те саме якось не захотілося =)
…продовжу. так от, розчарувавший у скрябіні, я й пропустив «еутерпу»… ніколи ж бо не був справжнім меломаном =) схоже, що її пропустив не лише я — якщо назву бачу вперше =/ дещо послухав-подивився на youtube — було би цікаво на свій час, якби отримало розголос.
Завдяки допису все-таки поборов власну лінь і "взявся" за студійні альбоми Каті. Повинен сказати, що "Я-молодая" вийшов досить непоганим. А як для України, то взагалі. Самобутня, несхожа музика...
P.S. Ніколи не був фанатом Скрябіна, з усієї творчості пригадую хіба що "танець пінгвіна", але зі зворотом "а не волохате чмо в телевізорі" ти звичайно загнув.
@цінитель
> але зі зворотом "а не волохате чмо в телевізорі" ти звичайно загнув
я перефразую: «а не той визначний діяк сучасного українського медіа-культурного простору, яким є пан кузьменко» — і поправив у тексті =) дякую за влучне зауваження!
…а, не можу поправити в тексті коментаря… прикро. ну, вважаймо, що я виправився =)
Я думаю, навіть сам пан Кузьменко залишився б задоволений такими виправленнями :)
А якщо серйозно, то я написав це не заради "влучності" чи "не влучності".
Вже давно розмірковую над простеньким філософським питанням - "чи варто розділяти творчість артиста/автора/митця і його життя та особистість?". Раніше я впевнено казав "Ні!". Але так вже ставалось, що автори моїх улюблених книг, чи актори з улюблених фільмів далеко не завжди були такими "хорошими", як їхня творчість. Тепер от починаю більше схилятись до відповіді "Так, варто розділяти". Хоча.. знову ж таки є варіанти...
@цінитель
гхм, чи варто розділяти…
я нічого не знаю про хлопців, котрі заспівали ось це. але коли я вперше почув ось це (і побачив ті кадри «стіни»), я за коротенькі секунди пережив війну…
так нічого й не знаю про тих хлопців, окрім назви гурту.
Дописати коментар
увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.
додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
‹b›жирний шрифт‹/b›
‹i›похилий шрифт‹/i›
‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›