зоряні війни бакуганів і нгингин

озираюся і, розуміючи умом, не можу осягнути почуттями, коли це дітки встигли підрости?

тимошко ще трішки й закінчить перший клас… ходить на футбол та займається в класі фортеп’яно музичної школи, залюбки грається в minecraft та десятки інших забавок, а поза комп’ютером — lego та бакугани. інколи перед сном дивиться мульт-серіал про зоряні війни — і тоді малює x-wings. на вихідні таки став зайчиком навпаки =)

цієї суботи в нього був дуже насичений день. втім, не лише в нього — миленька твердить, що не забуде ніколи: вранці два матчі футбольного турніру з перервою на годину, потім бігом додому обідати — і в музшколу на останню репетицію, знову додому переодягатися — і на концерт, додому переодягатися, їсти — і на третій футбольний матч… ввечері попадали спати миттєво =)

емілія починає по-справжньому розмовляти — складає перші короткі речення, об’єднуючи слова. її словничок щодень зростає, і увесь процес тим більше цікавий, що це якраз початок того етапу, коли діток розуміють лише батьки =)

улюблене заняття малечі — дивитися мультфільми, при цьому вона має свої сильні вподобання. тож не дивно, що міля має досить багатий набір слів для позначення того, що саме вона хотіла би переглянути:
мімі — мультфільм;
нгингин, нгингингин — може бути «кротик» або «паровозик з ромашково» (довжина залежить від того, як сильно хочеться);
пувінні пух;
пепасвинка пеппа (попервах дивилися і сміялися всією родиною);
бриньбринь (пальчиком по губах) — пісенька; тобто один з кількох улюблених м/ф з пісеньками.
побутовий словничок:
мама — мама, а коли щось дуже хочеться — це також будь-хто з близьких (тато, бабуся, бабушка);
тата — тато (вимовляє тихенько, з легким придихом… серце тане);
мімі — міля, а також братик тимофійко, на вулиці — всі діти;
їя — сіся (лише нещодавно навчилася вимовляти це, хоча давненько вже не смокче);
но — носик;
бу, бабу — бабуся;
ду, дуді — дідусь (дуді я ще не чув, днями навчилася це говорити, і склади саме в такому порядку);
амам — їсти;
яя (як ляля) — лялька;
на — на, бери (раніше позначало також дай);
кака — покакала;
бі — інший, другий (тоді гучно, з вимогою);
ка — казка, книжка;
гррр (ричить, як ведмідь) — ведмедик;
ня — киця;
ав — песик;
фу (просто видих носом!) — їжачок;
яйо — яєчко (котре знесла курочка ряба).

це, звісно, далеко не все — але найперше пригадалося. спробую не полінуватися пізніше записати ще.

2 коментар(ів):

Андрій Івахненко сказав...

:)
Це і є справжнє щастя. Смакуй, насолоджуйся, це найкраще що є у житті, а час надалі тільки прискорюватиме свій біг.

Нині вже звик, а попервах був шокований, ще майже вчора розповідав на ніч казки, зовсім недавно разом читали Гаррі Поттера, а зараз мала мені кидає зі свого ноута лінки на цікаві ресурси.
Спиняє коли я забувшись починаю розповідати загальновідомі речі, захищає свої переконання і уподобання.

дев’ятий клас…

Коли воно встигло вирости?

tivasyk сказав...

@андрій івахненко
> Це і є справжнє щастя

не можу точно вказати, що саме — але абсолютно і тотально плюсую =)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›