перший сніжок у києві

нарешті — перший сніжок у києві. можна вітати одне одного з початком зими, автомобілісти дістають з багажників забуті щітки для снігу, а пішоходи — сховані у шафах теплі шапки, шалики і рукавички. тепер чекаємо нового року.

…а минулого року зима теж спершу подражнила сніжком, а потім ще тиждень дозволила «грітися», перш ніж засипала по-справжньому. ось так це було.

ілюстрація — нашвидкуруч зроблене смартфоном фото краєвиду з вікна, цілком за канонами «щирої фотографії». плюс автоматичний ломо-ефект — зараз лише так і кляцаю, бо сподіватися на пристойні знімки в звичайному режимі практично не доводиться, а так принаймні кольори цікаві.

тому що послідовні!

партія регіонів (котру інколи помилково називають партією районів або рингтонів та іншими образливими матюками) сьогодні — абсолютно несподівано, навіть внєзапно — надзвичайно потішила. вірніше, зробила вона це не сама, їй допоміг один блогер за підтримки кешу google, за що їм обом велике спасибі =)

не можу не поділитися!
цитата. уряд пропонує сьогодні погодитися на те, щоб дрібний та середній бізнес замість 84 гривень соціального податку платив 200 гривень. адже це означає, що через кілька місяців нинішні дрібні підприємці, а їх в україні півтора мільйона, поповнять армію безробітних. партія регіонів ніколи не допустить цього. (читати все)
коментарі просто зайві. хоча ні, один коментар таки хотілося б отримать…

щира фотографія

щойно довідався, що той стиль фотографування, який я — за браком спеціального терміну, а точніше просто не знаючи такого — назвав ситуативним, насправді… таки має свою назву! щоправда, знайшов я цю назву в англійській вікіпедії, і відповідник в українському сегменті вікі не згадується.


вільний переклад: …це стиль фотографування, зосереджений радше на спонтанності, аніж на технічі — на зануренні фотографа в події, а не на свідомому конструюванні ситуацій чи налаштуванні камери для отримання ідеального знімка.

candid (в перекладі з англійської) — щирий, відвертий, безпосередній.

феномен влади

геніально! фактично, на продовження:
цитата. рибка з косяка плавала собі, де хотіла, не озираючись на риб'ячий колектив. побачить смачненьку планктонинку — шасть туди. злякається якоїсь хвильки — шасть сюди. і уявляєте — весь табунець, весь косяк рибок почав точнісінько повторювати її рухи й плавати так само, як та калічна рибка. (читати все)
що геніально, спитаєте? те, як просто і невимушено, в одному абзаці, автор сказав усе — все! — що треба обов’язково знати і пам’ятати про феномен влади в людському суспільстві.

буахаха, це прекрасно!
цитата. я пробился в штаб – пробился через три кордона охраны. и встретился с одним из руководителей акции – молодым человеком благополучной наружности в дорогом кожаном пальто с меховым воротником, который подобострастно вытягивался в струнку при появлении депутата волынца. он куда-то очень торопился, и посему смог уделить нам 20 секунд, перебил на полуслове и ответил примерно следующее: «в координационную группу вошли уважаемые люди. вы туда не попадете, потому что у вас нет флагов и автобусов, а от ваших твиттеров и фейсбуков нам ни холодно, ни жарко, нас и так по bbc покажут». (читати все)
артуре, денисе, фото цього красеня — в студію! я вважаю, йому треба встановити пам’ятник — і обов’язково прямісінько на майдані!

наче подивився у люстерко

переглядаючи коментарі до своїх провокативних думок і вишукуючи в них посилання дописувачів, я коли-не-коли а натраплю на щось справді цікаве. цього разу пощастило по-справжньому: знайшов ценеблог.

автор докладає зусиль, щоби анонімізуватися, та це не надто суттєво, бо те, що він пише про себе та свою присутність онлайн — майже дослівно міг би написати і я колись… тож фактично я переглядаю цей не-блог з таким інтересом, наче перечитую щось зі свого архіву. шкода лишень, що про linux нічого нема =)

поволі дозріваю поміняти простенький рутер від lg на якусь дорожчу модель з підтримкою 802.11n (на майбутнє) і — обов’язково — з можливістю реалізації шейпінгу смуги для анонімних користувачів у режимі відкритої точки доступу.

звідси питання — кому вдалося налаштувать такий шейпінг? розкажіть, на якому залізі вдалося, чи довелося ставити прошивку dd-wrt і, може, детально позвітуйте про результат? завчасу вдячний!

p.s. тут хороший коментар юри новоставського — але хочеться конкретики (який рутер, що на ньому налаштовано, наскільки добре все працює).
знайшов у сусідському блозі новий для мене термін:
цитата. кіберсоціалізм […] — альтернативний економічний підхід до розповсюдження інформаційної продукції, орієнтований не на отримання прибутку шляхом обмеження права копіювати, а на оплату праці виробників, пропорційну до затрачених зусиль, попиту і корисності продукту. (читати все)
можна вважати продовженням роздумів на тему свободи обміну інформацією в сучасному світі… а ценеблог додав до стрічки google reader — варте уваги читання!
після повернення з автопоїздки європою більше не комплексую щодо ціни пального: літр 95-го в польщі та швеції коштував мені близько 1,30 євро, тобто приблизно 13 грн. хіба це можна порівнять до 7,60 грн у нас? щоправда, порівнювать треба не з 95-м, який в україні не виробляють, лише «бадяжать», доливаючи всяку х…ню до 92-го — а з імпортним 95-м євро 4, який у нас розливають далеко не всюди. і навіть де розливають — не завжди чесної якості. але навіть 9,00 за (сподіваюся) чесний а-95 євро4 — виявляється доволі недорого. тому заправляюся зазвичай на дорогих заправках, попередньо заглядаючи в цінник (там мусять вказувать виробника!) і заливаючи пальне виключно імпортне.

але мова про інше. їду вчергове на shell, заливаю їхнього v-power’а — і отримую від продавця картку shell smart: мовляв, вам сьогодні вельми поталанило — збирайте бали і вибирайте фантастичні призи!

самсара — шлях до просвітління

прочитав ось цю фразу…
цитата: не существует просветления вне повседневной жизни (читати все)
…і пригадав простий, позбавлений пафосу — але надзвичайно гарний і емоційний фільм «самсара». колись перегляну ще раз і позвітую про враження у блозі.

третій прокол

третій прокол за водійський стаж
сьогодні упіймав свій третій прокол — про два перередні вже звітував у блозі: перший восени 2009-го і другий навесні цього року.

було так: вранці, як завше, сіли з печиком в автівку, нормально доїхали до школи, а коли паркувалися там поблизу — випадковий перехожий постукав у віконце і показав на заднє праве колесо…повністю спущене, диск «сидить» на землі.

скидалося на те, що їхав так від самої парковки біля дому. наче варто було б дорікнуть собі, що зрадив звичці завжди оглядати колеса перед виїздом… з іншого боку — довелося б іти до школи пішки, спізнилися б =)

день української мови? це надто мало!

в часину сумніву, в дні тяжких роздумів про долю моєї батьківщини, — лиш ти мені підтримка та опора, о велика, могутня, правдива й вільна українська мово! не будь тебе — як не поринути у відчай, дивлячись на все, що робиться удома? але не можна вірить, щоби таку мову не було дано величному народові!
(за тургенєвим)

колись степан бандера написав таке, вчитайтеся:
цитата: …росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіялізму — гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український. […] кожний режим московської тюрми народів зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби для того, щоб втримати та закріпити поневолення, пограбування і нищення україни й інших народів. московський нарід не тільки не протиставився тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіялізму. […] отже, ворогом був не тільки даний режим — царський, чи большевицький, не тільки державна і суспільна система, а сама московська нація, навіжена бісами імперіялізму, жадобою бути все більшою, могутнішою, багатішою, але не власним ростом, а коштом поневолення інших народів, їх пограбуванням і всмоктуванням у себе. (читати все)
достатньо десять хвилин побалакать з першим-ліпшим московитом, аби відчути, що ці сентенції бандери ще й нині так само актуальні, як тоді, коли вони лягли на папір. а проте…

цілющий масаж простати!

ой влучно ж… а ну ж, приберіть ваших дітей від наших блакитних екранів, бо не втримаюся, процитую:
цитата: …в стране дохуя людей, которые даже если януковощ лично придет к ним домой и выебет их в жопу, будут блеять про целебный массаж простаты (читати все)
в точку.
ну ось… читаю черговий допис зубинського в щоденничках itc, читаю коментарі… і тут знаходжу ознаки чогось такого знайомого, про що не можу не сказать. любуйтеся, ось ключовий уривок:
цитата: …у наших олигархов должно ума хватить не проскочить точку невозврата после которой им придеться или бежать или умереть на вилах (читати все)
увагу привернули фрази «наші олігархи» та «олігархам повинно стати розуму», які є досить характерними для пост-радянської, пост-соціалістичної руїни. ймовірно, я й сам десь в архівах блогу грішив подібними фразами — ну то що ж, доведеться, значить, зараз дивитися в люстерко.

ну що, подивилися кліп lady gaga та відповідь on the rocks? пропоную повернутися до україни і переглянути та послухати… ні, не нову «рекламу країни» до євро 2012, котрий наразі жваво хвалять/лають у твітерах — а один з найкращих, як на мене, українських музичних кліпів усіх часів.

«маланка» від гайдамаків.

…що це у біса таке?!

єдино зрозуміла мені реакція на офіційний кліп lady gaga — bad romance знайшлася в коментарях на youtube:
цитата. pinkpuppybal: sweet holy jesus...what is that? what the fuck is that!
не знаю, чи можна сказати ще лаконічніше, водночас вклавши стільки ж емоції в коментар =)
 
ну а єдино правильна відповідь на цей креатив — ролик-імпровізація акапела-гурту on the rocks. і дивитися на хлопців приємніше, ніж на висєр креативного режисера оригіналу.

найцікавіший блог про linux

уточнення до заголовка: найцікавіший український блог про linux. огляди дистрибутивів та програм, підказки з налаштування, нюанси використання та встановлення, забавки… та ще й з хорошою частотою: 191 публікація (із 1076-ти загалом, 18%) за три роки з хвостиком — тобто усереднено це чотири з половиною дописи про linux на місяць.

знаходиться блог ось тут.

чортівня якась… вирішив встановити debian на ноутбук і, здавалося б, що тут може бути складного? враховуючи п’ятилітній досвід використання різних дистрибутивів linux, нічого — правда?

дзуськи! debian-базований crunchbang 10 alpha, котрий так добре став на нетбук з usb-флешки — на ноуті видає помилку розпізнавання cr-rom’а; проблема відома, але шаманити довкола неї не хотілося. linux mint debian edition не зміг встановити grub — ще одна відома і описана проблема, теж вимагає інтенсивних танців з бубнами; полінувався.

нічого, думаю, завантажу власне debian. і тут узагалі якась містика починається…

анамнез і невизначеність

маю собі в тимчасове користування 11-дюймовий ноутбук: хочу спробувать, чи потрібна мені така заміна для нетбука.

зрозуміло, що ніяких вікон на машинці не буде — але вибір лінукса саме зараз виявився… гхм, не такою простою задачею, попри — чи внаслідок? — майже п’ять років використання виключно linux’а на особистих комп’ютерах. за цей час я використовував opensuse та linux mint на «підстільному» пк та kubuntu, три версії mint’а і crunchbang — на нетбуці (не рахуючи fedora та moblin, які лише оглядав). здавалося б, можна було вже визначитися, що ставити на черговий комп’ютер?

70 баксів за науку

пока живут на свете дураки, 
обманом жить нам, стало быть, с руки!
кіт базіліо (с) «пригоди буратіно»

ситуація. не знаю, як прокоментувати… буцім доросла (26 років) людина придбала за $70 в інтернеті програму, котра коштує $35 і робить те, що можна зробити безкоштовно.

воістину — перехід комп’ютерів з розряду конструктора для розумних в категорію «телевізор для інтернету, доступний навіть домогосподарці» відкриває безмежні можливості для комерсанта без комплексів.
здається, це найкраще, що я читав про twitter після злих коментарів зубинського:
aline_me: твиттер мне тоже не пришелся. я за обстоятельный диалог... а это щебетанье не привлекает.
ninethin: ваш коммент тем не менее - типичный твит.
блискуче! здається, це найкоротше визначення середньостатистичного твіпла в формі анекдота.

і на десерт:
цитата: …пытался фоллоувить каких-то известных людей, но они всю ленту засирают своим поносом.
стронґовський (або @strng у твітері) знову радує посиланням на дуже цікаве інтерв’ю, цього разу з дмитром волчєком. читаю і одразу «витягу» цитати.
цитата: «живой журнал» похож на театр и существует, несмотря на гигантские архивы, которыми мало кто пользуется, в основном «здесь и сейчас» (читати все)
це не про жж специфічно — а про будь-який блог. дуже точно.
цитата: гиммлер каждый день делал записи в дневнике когда принимал ванну.
нагадало про twitter: з одного боку огидно (це ключова емоція в мене останнім часом стосовно «цвірінькалки»), з іншого — якби в генріха гімлера був не приватний щоденник, а публічна стрічка у твітері — хто зна, чи не компенсувало б це певні нахили його психології?

крилатий день

колега порадував висловом:
цитата: увлекательнее смотреть, как растет трава, чем таких авторов читать.
миленька сьогодні теж отримує залік:
цитата: до справедливості апелюють лише тоді, коли вона вигідна.
день висловів, що мають шанси стати крилатими.
абсолютно безсовісні хеловінські розпродажі інді-забавок… дивлюся і облизуюся — але не купую (наразі ще й дроїдами не поласував), доки не «підніму» ноут з linux’ом (про це окремо):
  • три забавки з дроїдами від the puppy games ($4,97), про них вже писав (брати тут)
  • серія penumbra (3 епізоди) від frictional games ($10), для linux/windows/macos — це страшно, але дехто таке полюбляє (брати тут)
  • серія день мерця (3 коротких гри) відtale of tales (мін. $3) — страшилки, але на вигляд та опис дуже стильні, справжнє інді (брати тут)
можливо, комусь сподобається.