кінотиждень другий

перший кінотиждень був насичений і цікавий — п’ять стрічок, всі різні, але практично всі — хороші середнячки. а от за наступний тиждень я подивився лише одну картину дві картини… і ще одну переглядав раніше, але забув позвітувати. отже, три стрічки:
  • радіохвиля (frequency, 2000, грегорі хобліт)
  • звичайні підозрювані (the usual suspects, 1995, браян сінґер)
  • вальгалла (valhalla rising, 2009, ніколас віндінґ рефн)
насправді це ще не все — я трішки дивився культовий серіал battlestar galactica…але про нього писатиму колись років за п’ять, коли подужаю всі серії та продовження =)

радіохвиля

(frequency, 2000, грегорі хобліт. imdb: 7,3)

перший раз це кіно я дивився років п’ять тому, і отримав велике і просте «попсове» задоволення. жанр фільму — детективний трилер з елементами фантастики, котрі, втім, слугують виключно «технологічним каркасом» для вибудови інтриги, а зовсім не є центральною ідеєю. розповідати про сюжет, навіть побігом — було би злочином проти тих, хто ще не дивився.

тому просто скажу — фільм хоч і одноразовий, але цілком вартий своєї оцінки на imdb, події розвиваються поступово і майже непомітно накопичують достатню напругу для фінального катарсису: якщо не чекати чогось надзвичайного, можна отримати свою порцію задоволення.

особиста оцінка: 3/5

звичайні підозрювані

(the usual suspects, 1995, браян сінґер. imdb: 8,7)

ого! —  подумав я, натрапивши на анотацію: оцінка 8,7 вивела цю стрічку в кращі 25 фільмів усіх часів та народів за версією imdb… поруч — «список шиндлера», «політ над гніздом зозулі», «сім самураїв». мушу переглянути, думаю я собі!

мабуть, я забагато очікував, і мені варто було вчасно згадати, що в тому ж top 25 є також і «чорний лицар» з «індіаною джонсом» — леле, особливості попсової культури. ні, «звичайні підозрювані» — фільм загалом непоганий. навіть хороший. але оцінка 8,7 мусила б говорити не просто про якість — а про певну глибину…

…котрої тут нема. «звичайні підозрювані» — це закручена бандитська інтрига у стилі «афери», але повільніша, менш динамічна і навіть з певною претензією на психологію… нажаль, лише з претензією, як на мене. втім, для одного перегляду — фільм все-таки цілком пристойний.

особиста оцінка: 3/5

вальгалла

(valhalla rising, 2009, ніколас віндінґ рефн. imdb: 5,9)

зізнаюся: я не зрозумів цього кіно. одне мені зрозуміло — як не крути, а це артхаус, тож мені можна пробачити. себто, артхаус — його ж зовсім не для того знімають і показують, щоби було зрозуміло, правда? якраз навпаки: що менше логіки, що страшніший вираз спантеличеного подиву лягає на обличчя глядача в процесі перегляду — то крутіше кіно, значить, вдалося режисерові.

в цім плані у «вальгали» все ок: круте кіно, без сумніву. приблизно як український «мамай» — якого я наполегливо рекомендую переглянути кожному, хто вподобав собі «вальгалу». щодо мене… миленька відкрила мені очі на деякі авторські метафори в цьому кіно, і я високо оцінив би власне візуальну складову, особливо першу і другу частини… цей своєрідний північний дзен… але чи отримав я насолоду від перегляду? ні.

особиста оцінка: 2/5

ну от, наразі все. до наступного, третього кінотижня.

2 коментар(ів):

Цінитель сказав...

Назвати один з кращих триллерів 90-их звичайною "закрученою бандитською інтригою" - це жорстоко... Добре ще , що до Кевіна Спейсі в тебе не знайшлося претензій :)
В мене й досі при згадці про це кіно перед очима чашка, що розбивається об підлогу. Можливо, зараз фільм і не виглядає чимось екстраординарним - клони, копії та час зробили свою справу. Проте на 1995 рік ТАКА кінцівка була по-справжньому нетиповою.

tivasyk сказав...

@цінитель — навправду кажучи, я й від гри спейсі в цьому фільмі не у захваті. на 8,7 тут ніщо не тягне — ні сценарій з кінцівкою, ні спейсі…

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›