влітку 2008 року приїздила до києва вольха ясюкович, гостювала в нас — і привезла з білорусії плитку шоколаду «спартак»: цілий кілограм шоколаду в совдепівському пакуванні, яке, тим не менш, досить приємно тримати в руках.


нажаль, не було під рукою звичайної 200-грамової плитки, щоби порівняти — на фото не видно, наскільки велика ця плитка.

а нещодавно теща придбала пакет вівсяної каші «новокаша», виготовленої і запакованої в білорусі — і знову це наче відголосок майже забутих радянських часів: м’який пористий картон наче виготовлений з макулатури, характерна якість друку…



проте — жодної негативної емоції, навпаки: ностальгія за дитинством.

5 коментар(ів):

Sandy сказав...

До­сі не з’ї­ли? O_O

tivasyk сказав...

@sandy — та ні, відкрили і вмолотили майже одразу. смачний. а світлини — з архіву, навмисне сьогодні шукав =)

Юра сказав...

Пакет з кашею схожий на пакети від "радянських" пельменів (які ми, до речі, колись клеїли в школі).

tivasyk сказав...

@юра — точно! нагадав ті страшні, пом’яті «макулатурні» пакети зі зліпленими докупи пельменями… проте там хоч якесь м’ясо було всередині — а зараз пакети красиві, а макулатура — всередині.

Feuille сказав...

моя улюблена каша :) значно смачніша і в кілька разів дешевша за вітчизняну. а ще білоруси за радянським ГОСТами виготовляють ковбасу і морозиво, які з нашими годі й порівнювати. якщо бажаєте пригадати смак дитинства - вам в гості до сусідів :)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›