нє счітаю нєобходімим

вчора їздив за молоком — ще минулого літа, орендуючи «дачу» під києвом, звикли купувати «справжнє» молочко від корівки. чи треба розказувать, як воно відрізняється на смак від того білого чорт-зна-чого з київських крамниць?

щоправда, справжнє молочко коштує грошей — і навіть не саме по собі, бо ті 6 грн/літр не є не те що зависокою ціною. це, як на мене, навіть непристойно низька ціна за справжнє живе молоко. але з’їздити за ним — то близько 65 км туди й назад, тобто ще близько 40 грн додатково. я купив 6 літрів — тож ціна вийшла близько 12,60 грн/літр, і це вже «хороша» ціна. втім, не жалкую.

але допис буде не про молоко. хазяйка, в котрої я його купував — євгенія пилипівна, — зовсім не відповідає типовому міському стереотипу «селючки»: освічена жінка, в минулому медик, зі своєю власною, виваженою думкою про зовсім різні сторони життя — такі, приміром, як зрада в шлюбі або результати президентських виборів… і от вчора якось мова зайшла про перспективи життя в україні. євгенія пилипівна зізналася мені, що від 1991-го року принципово — так, принципово! — не розмовляє російською мовою за будь-яких обставин.

…і просто, без телевізійного пафосу, розповіла, чому: у тому далекому 1991-му йшла вона до виборчої дільниці на всеукраїнський референдум, дорогою порівнялася з іншою жіночкою і, зрозуміло, розговорилася з нею (в селах це ж простіше, ніж в місті). ключове питання — «як будете голосувати». у відповідь отримала «за союз, конєчно же!» виявилося, що попутниця вже 30 років живе в україні, але не спілкується українською мовою, зовсім. здивувавшись, євгенія пилипівна спитала, невже ж за 30 років так і не вивчила жодного вкраїнського слова?

«нєт. нє счітаю нєобходімим» — була відповідь.

отут, за каконами жанру, мали б бути якісь висновки, особиста думка чи що… але їх не буде. я не знаю, що ще додати — і не знаю, чи треба. тому що в питанні мови населення україни, очевидно, ділиться на українців — яким не треба доводити, що мова = культура, і на тих, хто нє счітаєт нєобходімим взагалі дослухатися і пробувати прийняти логіку опонента.

9 коментар(ів):

Diak сказав...

+1,
я в Україні з 92 року проживаю, до того українською не розмовляв взагалі. Зараз російською спілкуюсь лише з родиною. І мені завжди було дивно, чому я за півроку чудово опанував Укр.мову, а люди народжені тут ні.

Disfinder сказав...

Євгенія Пилипівна молодця. Я в універі кілька разів починав спілкуватися лише українською, але банально забувався, і розмовляв російською мовою у відповідь.

Андрей Дегелер сказав...

Знаєш, мені б не хотілося знов повертатися до суперечок про принциповість, але все ж таки додам ще одну ремарку. Як на мене, обидві ці «принциповості» — що у Євгенії Пилипівни, що у тієї жінки, яка не вчила українську, — однаково безглузді.

tivasyk сказав...

2андрій дегелер
дякую тобі за цей коментар! можливо, ти не можеш собі уявити, як і чому це для мене важливо — але ж ти відповів українською.

p.s. подивись на принциповість трошки інакше — і, можливо, ти зрозумієш… часом це остання безпорадна спроба змусити себе повірити, що не все втрачено, що і один у полі воїн.

навіть якщо іншої надії немає.

Анонім сказав...

якось до нас із Пітеру приїхав брат чоловіка, ми завели тему стосовно освіти наших дітей. так от: його основним аргументом була кількість мов, які вивчають наші діти. Ми не сперечались стосовно самого аргументу, а попросили порахувати ті мови, які вивчає його донечка: російська, англійська, німецька. Наша відповідь була такою: "а чи ти розумієш, що наша донечка буде завжди знати на одну мову більше - українську?". Я вважаю, що справа не в тому на якій мові ти розмовляеш принципово, а чи можеш ти підтримати розмову тією мовою, якою зручніше спілкуватися співрозмовникам.

tivasyk сказав...

2анонім
студенти-медики вивчають латину. і те, що вони вміють (теоретично) розмовляти цією мовою — робить їх «латинцями»? якось відроджує чи розвиває «латинську» культуру? об’єднує їх довкола національної ідеї, дозволяючи спільно, разом будувати свою «латинську» країну? =/

Анонім сказав...

це не робить їх "латинцями", це робить їх людьми, які вміють спілкуватися і читати на "латині" - а це притаманно скоріше лікарям, отже це теоретично та частково робить "лікарями". ти ж вважаєш себе програмістом? мабуть, на мою і тільки мою думку, ти обрав не зовсім правильний приклад.

ivanko сказав...

Зустрічав принципово розмовляючих лише російською, з такими принципово розмовляю лише українською. :)
По роботі часто переходжу на російську, коли бачу осоловіння співрозмовника, що не може збагнути суті сказаного ( у нас таке трапляється часто, більшість добре орієнтується тільки у політичній термінології).

Дитина частіше спілкується і пише російською, але тут у нас такий соціум, а тиснути , чи навіть комплексувати з цього приводу я не збираюсь. Ти колись писав що хотів би щоб Тимко вибрав українську, ну і я хотів би щоб Дарина вибрала… але вибір дітей не завжди залежить від наших бажань. Хоча з іншого боку і їхнє ставлення до мовного питання інше, більш практичне. Дарина, у порівнянні зі мною, набагато краще знає англійську, її світ як мінімум тримовний.
Схоже що з полщини мовної варто перейти у площину національної культури, тут проблем і болючих моментів не менше.

очевидно, ділиться на українців — яким не треба доводити, що мова = культура, і на тих, хто нє счітаєт нєобходімим взагалі дослухатися і пробувати прийняти логіку опонента.

Є третя категорія — громадяни російського походження, точніше та їх частина, що не визнає існування української культури взагалі. Їх також багато, принаймні у певних регіонах.


Доречі, коли не важко, давай назву у коментарі до трансльованого через перекладачку гугла допису, буде набагато зручніше читати.

tivasyk сказав...

2ivanko
коли не важко, давай назву у коментарі до трансльованого через перекладачку гугла допису
зауважив, залишатиму назву в коментарях.

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›