що гарантує нам наша держава?

обдумуючи ідею цього допису, вловив себе на думці, що не можу добрати слів, аби передати рівень своєї зневіри і роздратування вкраїнською державою. спробую.

держава — це (вибачайте за банальність з інститутського курсу політології) апарат насильства, якому (у випадку демократичного устрою) народ делегує владу для виконання певного кола важливих для суспільства функцій — в першу чергу економічних, правових, політичних: суспільство дозволяє державі обмежувати свободи кожного окремого громадянина в обмін на… на що?!

що гарантує нам наша держава?

правопорядок та безпеку?! працевлаштування? добробут або хоча б дах над головою?! базовий набір прав та свобод?! ну хоч щось?!

да, держава все це, і більше регулярно декларує. але нічого — нічого! — не гарантує. ще раз повторити?

наша держава нічого нам не гарантує!

я навіть не коментуватиму цієї тези: цинізм влади сягає вже таких висот, коли тільки сліпий, глухий і дурний — або просто політик — буде сперечатися з цим. держава, увесь цей безликий апарат глибоко і відверто зневажає нас усіх, і кожного зокрема. а ми — змушені це терпіти. більше того, щоби захистити свою психіку, ми звикаємо вважати це нормою.

люди, що мали нагоду пожити за кордоном в трішки більш цивілізованих країнах, повертаються додому і надовго впадають в депресію — аж поки знову не адаптують свою психіку до цієї дійсности, призвичаять свій зір та слух запобігливо відфільтровувати страшну правду:

наша держава цинічно паразитує на суспільстві, нічого не даючи взамін

а найстрашніше те, що навіть та надія, котру я колись плекав… котру плекає, в силу чи то юнацького оптимізму, чи запобіжно подарованої природою «дитячої» глупоти — навіть та надія кудись випаровується, коли тобі виповнюється 30-35 років. одного ранку ти оглянешся довкола, щоби раптово, незвично гостро, як біль в серці, відчути і побачити…

…мільйони дітей, які ще вірять у щасливе майбутнє…

…і мільйони старих в чергах за пенсіями, в чергах у поліклініках, в чергах на кладовища…

знаєте, що? я не хочу більше жити з цією державою. а ще більше я не хочу, щоби вона так само з’їла і моїх дітей, не давши їм жодних гарантій в обім на їхню щиру віру в те, що чесною працею можна здобути щастя.

34 коментар(ів):

Юра сказав...

Є ідеї?

tivasyk сказав...

брат «милиться» в канаду, вивчає французську… знаючи його цілеспрямованість та працездатність, вірю, що років за два вже писатиме звідти листи…

я, за можливости, оселився б десь ближче — польща? не знаю… відкритий для порад, справді. бо сам я — людина досить інертна, мені треба показати реальність якоїсь ідеї, щоби підштовхнути до дії =(

маю сподіванку, що відгукнеться хтось із «свіжих» емігрантів, що виїхали з країни самотужки й порівняно нещодавно. як зважилися? як шукали роботу (ключове питання)? з якими проблемами довелося впоратися?..

a.su.s сказав...

У мене батько живе у Польші. Навряд чи він сюди повернеться колись) Каже, що різниця відчутна.

СМ сказав...

Устрій при якому дозволяється "обмежувати свободи кожного" не називається демократією. Але ці суперечки з "теорії держави" мене не цікавлять...

Цікаво, а що я гарантував для держави?

Чи зробив я все для того, щоб мої конституційні права були збережені? Чи часом десь мені не вистачило хоробрості, впевненості, наполегливості?

Виїхати... я як Карандешєв, що хабарів не брав, бо ніхто і не давав. Так і я - нікуди і не думав їхати, бо не можу :)

Offspring сказав...

Без коментарів...
http://www.tivasyk.info/search/?q=%D1%84%D0%B5%D1%8F

Offspring сказав...

...єхидно потираючи руки...

Юра сказав...

Все одно, перебуваючи тимчасово за кордоном хочеться бути тут.

А приїжджаючи сюди відразу хочеться їхати геть...

Zoresvit сказав...

@Юра Все одно, перебуваючи тимчасово за кордоном хочеться бути тут.

Було так, коли прожив сам рік у Штатах за обміном (16 років). Але змінилося, коли з’їздив до рідних в Ізраїль (18 років). По завершенню навчання планую виїхати. Основною причиною служить саме те, про що сказав tivasyk:
знаєте, що? я не хочу більше жити з цією державою. а ще більше я не хочу, щоби вона так само з’їла і моїх дітей, не давши їм жодних гарантій в обім на їхню щиру віру в те, що чесною працею можна здобути щастя.

Дякувати Богу, починаю це розуміти вже в студентські роки =)

tivasyk сказав...

2offspring
дякую, друже. як я й пишу отам вище — однієї чудової миті ратово і без попередження я «прокинувся» і озирнувся. єдине слово, яким я можу виразити свої емоції в цю мить —

пиздець.

ця країна хвора державою. це, певно, такий вид паразита, глист. до цього моменту я був дитиною з вірою в краще майбутнє. після цього моменту — буду старим, безпорадним і тому збайдужілим пенсіонером.

у мене є лише мить, і я був би готовий витратити її на лікування країни від *цієї* держави, якби ще мав хоч якусь надію.

tivasyk сказав...

2с.манту
> а що я гарантував для держави?

…це все одно що спитать у згвалтованої жінки — а що ти, курво, зробила для зниження зложчинності?!

…це все одно, що спитати в моєї мами, котра від 20 років (їй буде 55 у квітні) скромно працює в житлово-комунальній сфері, увесь цей час стоїть у квартирній черзі, врешті-решт отримує з рук мера розпорядження про виділення нової квартири, лише для того, щоби через півроку їй видали *липовий* ордер (тобто документ на заселення!) на неіснуючу квартиру в недобудованому будинку, де будівництво взагалі припинене — так от, це все одно що спитати в неї — а що ти, йопрст, зробила для того, щоби держава тобі хоч щось гарантувала?!

сергіє, вибачай, але я одверто здивований твоїм питанням.

СМ сказав...

... все одно що спитать у згвалтованої жінки ...

Але ця жінка йде і вимагає покарати злочинця. Їй погрожують, їй пропонують гроші, з неї насміхаються... а жінка йде і вимагає покарати злочинця.
Ми надто часто занадто швидко здаємось.

Анонім сказав...

СМ, а те що зарплата в організаціях 800-1000 грн. в місяць також винні самі працівники? Не працюйте за такі гроші тоді й більше держава платити почне? Чи Як? В чому люди винні і що вони можуть зробити? Розрахуватись і сидіти вдома чи на допомогу по безробіттю в 380 грн. і чекати коли зарплату піднімуть? Люди хочуть працювати але не від них залежить яку зарплату їм заплатить держава чи хазяїн підприємства...

tivasyk сказав...

2с.манту
сергіє, я розумію, про що ти говориш — про необхідність боротися за свої права і т.д. і т.п.

як не дивно, я кажу про те саме — про необхідність боротися за свої права. у декларативно правовій державі! я лише називаю цю необхідність трішки інакше:

цинічне приниження громадянина його ж державою!

Анонім сказав...

‹i›Але ця жінка йде і вимагає покарати злочинця. ‹/i›
Так її відлупцюють добряче або гроші слідчому запропонують... Ну хіба шо вона дочка якогось впливого дяді

СМ сказав...

2Анонім:
>а те що зарплата в організаціях 800-1000 грн.

А ви не цікавилися, яка з/п керівників цих організацій і чи всі керівники мають голову для цих посад. Хто тут винний? Лише держава, президент якої не прилітає на голубому вертольоті і не карає? Чи і працівники, які давно змирились з хабарництвом, підлабузництвом, нівеляцією знань та профнавиків?

>її відлупцюють добряче або гроші слідчому запропонують

Надзвичайно правильне мислення - втікати звідси поки не згвалтували.

Офтоп. Верді не поступив у Міланську консерваторію, яка сьогодні носить його ім'я.

СМ сказав...

2tivasyk:
>цинічне приниження громадянина його ж державою!

БУДЬ-ЯКА ДЕРЖАВА буде тебе принижувати якщо не знаєш, як боротися за свої права. (приміром можуть слугувати афроамериканці)

Суб'єктивне. Зараз тісно "спілкуюсь" з державою. Я просто офігіваю, яка вона тупа, прогнила і недолуга. ЧЕСНО, зараз мені хочеться одного - плюнути на це все і жити спокійно. Але...
Хай як це патосно не звучить, але ЧЕСНО, я розумію, що якщо я плюну на це все - я ніколи не житиму спокійно.

tivasyk сказав...

2с.манту
>> її відлупцюють добряче або гроші слідчому запропонують
> Надзвичайно правильне мислення - втікати звідси поки не згвалтували.


сергіє. нажаль, є люди, котрі вже не можуть себе захищати. ба навіть тікати. бо мертві. зрозуміло, ти можеш сказати, що такі є в будь-якій державі… ти правий. правий.


> якщо я плюну на це все - я ніколи не житиму спокійно.

«лупайте сю скалу! нехай ні жар, ні холод не спинить вас!»

чуєш регіт десь там, у глибині державних коридорів?

СМ сказав...

... чуєш регіт десь там, у глибині державних коридорів? ...

Чую. Нехай регочуть. Для мене краще видаватися смішним і наївним, ніж десь з діяспори посилати посланія - які ви українці бл*ть дебіли...

tivasyk сказав...

2с.манту
> ніж десь з діяспори посилати посланія

ну чекай, ще ніхто ніц не шле. окрім того, мені чомусь видається, що «там» є цікавіші заняття, аніж «посилати посланія».

СМ сказав...

... ніхто ніц не шле ...

Шлють... особливо люблю читати брєдні першої хвилі ук4раїнської еміграції.
А проте, знаєш, що в США є кастовий поділ серед емігрантів 1-ша хвиля, 2-га і 3-тя.

Тому, думаю, "там" є багато всякої фігні як і "тут".

m-yarix сказав...

tivasyk, стосовно еміграції то я читаю цей форум http://forum.chemodan.ua/index.php Можна знайти багато цікавого. Ті які живуть вже там, за кордоном, пишуть як там погано, майже як в Україні і їхати туди немає сенсу краще вдома працювати. Інші навпаки рвуться за кордон і тільки там бачать своє майбутнє. Так що говорити про те де краще, потрібно пожити за кордоном деякий час а потім вже можна порівнювати.

Andriy сказав...

З одного боку - ми всі (включно з тобою і мною) долучилися до того, що держава в нас саме така.
З другого боку - майбутнє дітей значно важливіше, ніж майбутнє такої держави.
Тому еміграція - правильний вчинок у цій ситуації.

lio сказав...

Я майже 10 років прожив в омріяному багатьма закордоні. Мав добру роботу, житло, друзів... І повернувся назад. Чому? Хто його знає. Неприжився.
Якщо ж вирішиш їхати - не повертайся назад. Ніколи. Бо захочеться назад. Забудь цю країну і її дурний народ. Вивчи ту мову і спілкуйся нею, і дітям накажи не спілкуватися українською. Щоб нічого не нагадувало. Бо раніше чи пізніше прийде і почне шкрябати...

Offspring сказав...

M-yarix
"Ті які живуть вже там, за кордоном, пишуть як там погано, майже як в Україні і їхати туди немає сенсу краще вдома працювати."
Знаєш, я тут в Нью Йорку часть зустрічаю рашн спікін піплів, які виїхали 10-15 років тому по грінкарті, прожили весь цей час на Брайтон Біч або в інших руских районах, мови не вивчили, бо воно їм нафіг треба, працюють де попало бо ні мови ні освіти і жаліються як тут в Америці погано. Але в цей час жоден з них назад на "історічєскую родіну" ще не повернувся.

tivasyk сказав...

2lio
ти правий, і це, мабуть, одна з тих двох-трьох думок, котрі насправді мене непокоять, коли заходить мова про еміграцію — помирати потягне сюди… і якщо тут нікого не лишилося, тоді…

tivasyk сказав...

але ж стривайте =) починав я мову зовсім не з того, як «десь там» добре. і навіть не з того, як «тут погано» — я ж казав конкретно про один, головний (як на мене) фактор цієї «поганості», визначний.

про державу.

братися за виправлення цієї біди — ото вже вибачте, мого життя не вистачить, а життям своїх дітей я не згоден жертвувати.

СМ сказав...

... життям своїх дітей я не згоден жертвувати ...

Життя дітей - це життя дітей.

Юра сказав...

>Життя дітей - це життя дітей.

особливо якщо це чиїсь діти, наприклад африканські.

Тарас Олійник сказав...

Тарасе, хочу сказати тільки одне -- дуже багатьом людям притаманне зовсім не цінувати те, що вони мають. А лише мріяти про нездійсненне, та ще голосити про втрачене.

Поки у тебе є дім, в ньому тепло і затишно, є що їсти, що вдягти і що взути, поки ти можеш сміливо виходити з власного під'їзду і пересуватись по місту вдень, а вночі не прокидаєшся від жаху за себе і за сім'ю -- краще цінуй те, що маєш.

Повір, цього не так вже й замало. Кілька мільярдів людей, у яких зараз зовсім інші умови, багато чого віддали б за таке життя.

tivasyk сказав...

@тарас олійник — тарасе, я не згоден з тобою. законність важливіша за шмат хліба. і мені страшно, що нині ще доводиться це пояснювати, чому…

Zoresvit сказав...

2 Тарас Олійник
от як раз в тому то і єдина проблема, що не можу бути спокіний за тих, кого люблю. Ні вдень, ні тим більше вночі. І що найстрашніше, допомоги не знайдеш ні в міліції, ні в ще якихось державних органах. Ви подивіться, які дибіли в ВР дурью маялися сьогодні. Іноді й не знаєш, гірше стикнутися із злодіями, чи з нашими правоохоронними органами. І як це недивно, в Ізраїлі жилося спокійніше. А там насправді зовсім неспокійно. То ж не згоден, і згодним не буду і бажаю Вам задуматися.

vitoos сказав...

А казав, Тарасе, що "записки самашедшего" Л. Костенко тобі важко пішли. Хоча, можливо під "важко" ти мав на увазі не "незрозумілість" тих ідей, а їх "сумність".
Щодо себе, я вибрав, здається оптимальний варіант - дві третини року проводжу дома, одну - в Польщі. Так що не встигає набриднути ні там, ні вдома. До речі, вже давно в мене визрівають ідеї щодо біль активного розвитку бізнесу в Польщі.

tivasyk сказав...

@vitoos
> А казав, Тарасе, що "записки самашедшего" Л. Костенко тобі важко пішли

не пішли — я м’яко сказав… ще напишу про записки.

> я вибрав, здається оптимальний варіант - дві третини року проводжу дома, одну - в Польщі

заздрю по-хорошому. особливо після поїздки транзитом польщею до швеції та назад.

tivasyk сказав...

> брат «милиться» в канаду, вивчає французську… знаючи його цілеспрямованість та працездатність, вірю, що років за два вже писатиме звідти листи…

минуло півтора року. вже пише: зареєстрував автівку в торонто… за 16 хвилин.

знаєте, — я хочу «проголосувати ногами» за ці 16 хвилин.

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›