два рецепти від швагра

провів три дні у франції — а тоді тиждень вдома з тепературою, кашлем і підозрою на пневмонію, без бажання чи натхнення писати у блог. зате мав можливість поспостерігати за «сім’єю» — точніше, за людьми, з якими доводиться жити.

поділюся двома рецептами від швагра.

пельмені парові

потрібна пачка пельменів (450 г) і 4 л води.

переконавшись, що вікна на кухні закриті, ставимо на плиту 2 л води в каструлі, кришкою не накриваємо. йдемо займатися своїми справами (зазвичай базарити з кимось по мобільному). через півгодини повертаємося на кухню — там повно пари, вікна запітнілі, і добре якщо каструля ще не згоріла.

ставимо другі 2 л води, ще раз чекаємо, поки вода закипить, і вкидаємо туди всю пачку пельменів. варимо до готовності.

з’їсти треба половину пельменів, а решту залишити в каструлі, як варилися. через півгодинки-годинку ці залишки розмокнуть повністю — каструлю мити не треба, нехай цим займеться хтось інший, це також частина рецепту.

макарони відрові

потрібна пачка макаронів (450 г) і 2 л води.

в киплячу воду висипаємо всю пачку макаронів, варимо до готовності. воду зливаємо. з’їдаємо 100-200 г — решту залишаємо в каструлі, не додаючи масла. через півгодини залишки макаронів остигнуть і позлипаються — це необхідна частина рецепту.

знову-таки, залишити миття начиння треба комусь іншому.

секрет обох рецептів не в забудькуватості, не в жадібності (що більше наварю — то краще) — а у взірцевому егоїзмі та пофігізмі. просто існують люди, портрети котрих можна використовувати для ілюстрування статті про егоїзм у вікіпедії. ви таких знаєте?