дякую, всі вільні

тема смерті паперових комп'ютерних видань отримала продовження: сьогодні штат редакції та комеційних відділів видавництва «коміздат» розсилають повідомлення про те, що видавництво (тов «дєкабрь») припинило випуск своїх журналів:
хто наступний? підозрюю, що найбільш ймовірним претендентом може бути видавництво «софтпресс»... втім, це вже не аналітика, а «експертна думка» (тобто інтуіція).


львів, "мапа" і приємна зустріч

львів. сидимо в "мапі" (вул. галицька, 4). що сказати? загалом приємне місце, привітні офіціянти, світла зала --- а це досить рідко можна зустріть у львівських кав'ярнях, більшість котрих туляться у вузеньких приміщеннях без вікон, або й взагалі у підвалах.

найбільший позитив: є шаровий інтернет --- треба попросити офіціянта пароль, або запитати інших відвідувачів, які сидять з комп'ютерами: пароль один на весь зал.

найбільший негатив: грецький салат не вміють готувати зовсім... сир --- схожий на плавлений, але точно не фета! без цибулі? мало материнки (орегано). це мусить бути соромно =(


паперова преса переживе інтернет?

тема цікава, тож цілком закономірно, що вона викликає ланцюжкову реакцію в блогосфері =) кожен з нас (блогерів) схожий на песика, котрий, зачувши гавкіт, не може втриматися і собі долучається до галасу.

продовжу долучатися і я =)

почитайте цікавий відгук станіслава настенка за назвою «паперова преса переживе інтернет». власне, суть точки зору передано тою назвою. треба сказати, що сперечатися з цією думкою (на перший погляд) важко: папір, як більш давній і надійніший (на перший, та й на другий погляд) носій інформації, переживе будь-яку сучасну технологію.

так само, як різьба по каменю переживе папір.

нещодавно я тут поділився враженнями від ситуації на ринку друкованих змі, зокрема від закриття «паперових» проектів видавництва sk ukraine.

через три дні в онлайн-часописі української блогосфери опубліковано наче продовження, чи розвиток цієї теми, який пророкує смерть паперової преси (тавтологія не моя). звісно ж, ці два дописи між собою прямо не пов'язані (адже в тексті пізнішого немає ніякого посилання на мене, так?)

похорон преси, запрошено блогерів

ну, свою щиру любов до української блогосфери (мова не про конкретні блоги чи когось із авторів) я не ховаю. коротко охарактеризувати явище можу приблизно так: самозаглиблене сеошництво і потуги до монетизації (сприймайте з долею самоіронії, і зважайте на те, що я навмисне перебільшую).


розпочинати день з блогу сергія манту — то є своєрідне задоволення, особливо ж коли сергієві справді вдається черговий допис.

цього разу мені сподобалася коротенька примітка про те, чого хоче росія — звісно ж, тема пов'язана з потоком коментарів щодо підписання декларації між україною та євроспілкою про розвиток газотранспортної системи.
цитата. росія цього хоче: хоче щоб їй дали порожній спортзал, бальончик і дозволили бавитись і жити ілюзіями скільки влізе.

вавілонська вежа

василь стецюк (aka ukrainets) у своєму блозі поділився кумедною flash-забавкою: всього з п'яти елементів треба скласти вежу, висота якої має сягати... аж 27-ми поверхів, тобто вона має бути в 5 разів вища, ніж всі ті п'ять елементів разом.

фокус в тім, що кожен з елементів може виростати залежно від того, що поставити зверху, а деякі з них ще впливають на сусідні =) спостерігати цю анімацію, намагаючись вирахувати різні «вдалі» комбінації, виявилося дуже цікаво — один знайомий 33-літній дядько згаяв не менше години за цим занянням.

спробуйте. або покажіть дитині =)

спершу здається, що добрати єдиний правильний варіант дуже складно. але насправді у цій забавці писутня доволі струнка логіка. наприклад: горщик може вирости під навантаженням, але краще виростити в ньому щось =) рука з банки найкраще вміє натискати кнопку і т.д.

якщо ж нічого не складається — у коментарях до допису василя є правильна комбінація. а я поділюся зображенням усієї вежі.

перчикові малюнки

перчик (5 років і 3 місяці) багато малює — олівцями, фарбами або й просто кульковою ручкою. це мамочка колись зацікавила малечу малюванням, а тепер ми разом із зачудуванням спостерігаємо, як швидко тимко навчається нових прийомів.

восени, коли я писав про «шедевр на ніч», він освоював сюжетні кольори (зелене листя, коричневі стовбури і т.п.) зараз цікавіше: кілька тижнів тому почав малювати предмети в ізометричній проекції: я дивуюся, порівнюючи вчорашні малюнки з тим, що намальовано лише чотири місяці тому.

почалося з будиночків, але досить скоро тимко взявся зображати ізометрично більш складні об'єкти: автомобілі, дороги, мости.




лінукс для білявок: аська та google talk

продовжу тему kubuntu на нетбуці. я вже ділився ідеєю серії дописів про налаштування найбільш уживаних програм. умовно називаю цю майбутню серію «лінукс для білявок». це жарт =)

гаразд. справді, чи не найперша програма, яку захочеться відкрити на підключеному до тенет нетбуці зі щойно встановленою kubuntu — інтернет-пейджер для спілкування в мереж icq чи google talk. а ще краще — в обох одночасно? легко! знайомтеся: kopete, в народі «копито».


читав сьогодні чергову статтю про віртуалізацію (до речі, цікава), і вичитав банальну, але влучну й актуальну фразу:
цитата. криза — дуже хороший каталізатор змін.
це була приказка, слухайте казку. вчора видавництво sk ukraine повідомило про повний перехід до онлайнових публікацій. хто не знає: sk ukraine спеціалізується на виданнях в галузі інформаційних технологій: pc week (україна), crn (україна), next. в березні вийдуть останні паперові часописи з цими назвами, продовження треба шукати онлайн.

тут мав би бути абзац про те, які чудові часи настали, як змінюється світ довкола, як засоби масової інформації поступово мігрують в цифрові простори тенет, скільки дерев тепер уникнуть вирубання бла-бла-бла. так?

якщо ви чекали цього — значить, мало знайомі з поточною ситуацією на ринку друкованих змі. рекламні бюджети зменшилися, значна частина рекламодавців навіть відмовилися від реклами в 1 кварталі. в результаті наклади зменшились, ряди штатних журналістів дещо порідшали (ряди блогерів, відповідно, поповнились), а працівники редакційних відділів реклами заметушилися в пошуках бодай якихось фінансових крихт.

декотрим виданням вже довелося закритися, іншим — ще доведеться. найгірше доводиться тим проектам, які заробляли не продажем накладів, а виключно рекламою. розпізнати їх неважко: як правило, друкують вони повну х...ню вузькими колонками поміж блискучих шпальт з рекламою годинників, лімузинів і парфумів — а в окремих, найтяжчих випадках навіть яхт і літаків. в професійному колі це називається «ґлянєц», і буває кількох різновидів: «развлєкатєльний», «жєнскій», «мужской», ба навіть «бізнес-ґлянєц».

ну і лихо з ним, тим глянсом. але ситуація складна не лише для таких проектів, без реклами і без накладів лишаються журнали й в інших сегментах.

схоже, що саме це трапилося і з проектами sk ukraine? звісно, анонс переходу в режим онлайн звучить трохи оптимістичніше, але... більша частина команди, котра робила журнали pc week, crn та next, звільнилася і шукає роботу в інших видавництвах. хто робитиме онлайн-проекти sk ukraine — неясно.

таку значно менш оптимістичну картину дає в своєму блозі анатолій гришин, в дописі з яскравою назвою «загибель богів». анатолій з 2005 по 2007 працював шеф-редактором в sk ukraine, тож досить добре знає «кухню». цікаво почитати.

а твій улюблений журнал ще не закрився?

два болти!

малеча щойно розсмішила, розповідаючи про садочок:
...а саша з максимом болтали [tivasyk: себто теревенили], як два болти!
отакий маленький білінгв і винахідник нових слів.
днями apple анонсувала новий варіант музичного програвача ipod shuffle, і довкола нього одразу сплахнули дискусії: хтось сварить, хтось захищає.

нема чого дивуватися: таке відбувається чи не щоразу, коли apple щось нове анонсує, принаймні останні кілька років. зокрема можна пригадати ноутбук apple macbook air, який я свого часу навіть взявся порівнювати до іншої моделі від dell, або гламурний iphone.

восени я написав про любов до львова як дзен... цей допис і досі лишається одним з моїх улюблених у власному блозі.

чому згадав? плануємо з миленькою поїздку до міста лева. 27-30 березня. їдемо на відкриття йога-студії (деталі пізніше). так трапилося, що попри моє захоплення йогою, я вже з півроку не займався =( трапилося так, що після зміни місця роботи влітку 2008-го новий графік робочого дня не дозволив продовжити заняття в групах київської школи йоги анатолія пахомова. дуже шкодую, і збираюся якось найближчим часом змінити цю ситуацію.

де та українська свобода?

вичитав у блозі сергія манту таку цитату:
«я часто питаю себе, а чи не надто ми сподіваємося на закони, конституцію і суди. повірте мені, ці сподівання даремні. свобода живе в душах людей, і коли вона помирає, її не врятують ні конституції, ні закони, ні суди». лернед хенд.
дуже влучно. і безнайдійно: українська свобода померла. чи відродиться колись у нових поколіннях? не можна нескінченно розтягувати полотно історії: рано чи пізно воно розірветься, і повернення до втраченого коріння вже не буде.
я не пропав: читаю сусідські блоги, активно переглядаю і коментую новини it. але дописувати в блог оці кілька днів не було що. силувать себе? ні. чекаю натхнення.

тим часом блог отримав новий значок на заміну стандарного блогерівського. не ідеальна реалізація (світлі кутики мали бути прозорими — пізніше виправлю), але це дрібнички. робиться елементарно: gimp і 5 хвилин часу на все.

а ще... весна забарилася. ну скільки вже можна? чекаю +20° c, тільки тоді душа святкуватиме!

фотоконкурс: переможця визначено!

ну от, перший конкурс на tivasyk@home завершено, переможця і власника молескіну з лондона визначено.

найперше — подяка

дякую всім конкурсантам, котрі прислали свої світлини: сергієві манту, наталі мельник, petro'ві, психові, ксюші, андрієві івахненку (ivanko), lydoka та ользі петрів.

дякую також усім, хто не погребував простотою ідеї, і долучився до вибору переможця, відписавши про свої вподобання: papusha, психові, m-yarix'ові, сергієві манту, offspring'ові, цінителеві, андрієві івахненку (ivanko), martiana, petro'ві, іванові, славі, а також усім анонімам =)

продовжую тему налаштування kubuntu на нетбуці. минулого разу йшлося про українізацію інтерфейсу й клавіатури; цього разу буде про те, як налаштувати графічні ефекти стільниці в kde 4.x (желейні вікна, красиве перемикання вікон тощо). як завше — зі скріншотами.
зауваження. посилання на меню в тексті — для kubuntu з українським інтерфейсом. якщо у вас російський чи англійський, шукайте відповідники, орієнтуючись на скріншоти.
в kubuntu 8.10 переважну більшість користувацьких налаштувань системи можна (і треба) вчинити через панель системних параметрів: відкриваємо головне меню kde > закладку комп'ютер > системні параметри. відкривши панель налаштувань, шукаємо пункт стільниця — отримуємо доступ до налаштування ефектів.

хто встиг звикнути до «чатів» у коментарях до новин google reader? все, тепер можна просто коментувати кожну розшарену новину — так само, як дописи в блозі, скажімо. див. скріншот.

порнографія: маєте щось проти?

не вперше зустрічаю агресивне ставлення жінок до порнографії. раніше був схильний вважати це банальним святенництвом (рос. ханжество), але тепер відчуваю потребу принаймні спробувати зрозуміти психологічні підвалини такого ставлення.

бо особисто я нічого негативного в порнографії як такій (якщо забути про перверзії та реакції за рамками нормальності) не бачу. більш того: позитиву в цім явищі достатньо для його виправдання.

через це я зі здивуванням прочитав ось такий фрагмент у законі україни про захист суспільної моралі:
цитата. порнографія — вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти.
негідні інстинкти? йпрст, пані та панове, бажати близькості з жінкою — це «негідний інстинкт»? чи я щось невірно зрозумів?

маєте що сказати з цього приводу? буду вдячний за коментарі, що допоможуть мені зрозуміти: чому жінки проти...

(с) ілюстрацію запозичено з flickr-альбому pasug'а.
вчора itc.ua опублікував новину: «google займется нетбуками?» заголовок мав би навести на думку про черговий стратегічний задум google щодо завоювання світу — останнім часом редакція itc.ua полюбляє гучні заголовки.

замість того в тексті йдеться лише про те, що можливо в майбутньому google допомагатиме субсидіями тим виробникам, котрі розроблятимуть нетбуки. та й то в новині не згадується прямо, що google використовуватиме для цього «свої» гроші — зате згадуються оператори мобільного зв'язку, які буцімто пропонуватимуть абонентам нетбуки за зниженими цінами, але в комплекті з послугами з передачі данних, як це відбувається з мобільними телефонами.

коротше кажучи, нічого цікавого, так? не так!

продовження теми kubuntu на нетбуці

давно хочу написати серію статей про налаштування та використання найбільш потрібних програм в kubuntu на нетбуці — зі скріншотами та прикладами, звісно. почати планував з kopete, яка дозволяє зручно користуватися аською, google talk та ще кількома інтернет-пейджерами.

але... ніяк руки не доходять =)

от і хочу запитать: чи цікавою була б така серія? і які теми (налаштування/використання) цікаві в першу чергу:
  • інтернет-пейджер (kopete)
  • клієнт електронної пошти (kmail)
  • музичний програвач (amarok)
  • відеопрограмач (smplayer)
  • веб-браузер (konqueror або firefox)
  • програма для читання книжок (fbreader)
  • менеджер/переглядач зображень (digikam)
  • графічний редактор (gimp)
може ще щось трохи екзотичніше? іншими словами: вмотивуйте мене трошечки =)

p.s. моя миленька має собі нетбук, на якому було передвстановлено windows xp, який згодом ми замінили на kubuntu. найбільш уживанії програми: саме kopete для спілкування та веб-браузер. так що linux -- це зовсім не страшно =)

останній цвях до гробу linux

назва заінтригувала? дивно читати таке в блозі затятого апологета linux та вільного програмного забезпечення? зараз поясню, про що мова.

щодня я переглядаю півтори сотні новин, але не політичних, ні: переважно (добрих три чверті) це новини ринку інформаційних технологій, і зокрема присвячені linux. про це пишуть багато і по-різному, але одна тема червоною ниткою проходить через дописи у «класичних» онлайнових виданнях, а там, де не проходить (через грамотну роботу редакторів) — виливається в персональні блоги оглядачів.

цю тему можна так і узагальнити: «останній цвях до гробу linux».

з того часу, як linux почав серйозно зазіхати на ринок настільних операційних систем, не змовкають молотки в невтомних руках пропонентів безальтернативного десктопу, сповіщаючи невтримне наближення останніх днів пінгвіна.

я трохи затягнув з визначенням переможця мобільного фотоконкурсу, аж дехто навіть мені нагадав про це =) я не забув, але справді давно час переходити до другого етапу: давайте разом визначимо переможця.

щоби не ускладнювати надаремно процедуру, пропоную таке:
голосування. переглядайте конкурсний фотоальбом, і пишіть тут прямо в коментарі, які світлини (і чому!) найбільше сподобалися.

виділяйте не більше трьох світлин (вони пронумеровані). обмежимося часом: від сьогодні до 13-го березня (знову п'ятниця!) анонімні коментарі відкрито, але щоби ваш вибір не було проігноровано — підписуйтеся, вказуйте адресу ел. пошти і давайте (якщо є) лінк на свій блог/сайт.



p.s. оскільки практично ніякого захисту від накруток нема, я зроблю одну недемократичну річ на випадок явних зловживань: залишаю за собою право одноосібно вибрати переможця, поігнорувавши всі коментарі. сподіваюся, вдаватися до цього не доведеться.

p.p.s. увага! переможець конкурсу — сергій манту, найближчим часом отримає молескін у подарунок.

хмаринка тегів: а воно треба?

давно собі хотів додати хмаринку тегів у блог. щойно — за підказкою андрія івахненказробив, спробував... і задумався: а воно треба?

хмаринка симпатична, але коли тегів багато, вона виявляється перевантаженою. тож з точки зору юзабіліті (чарівне слово, яке по суті означає лишень «доступність та зручність») звичайний плоский перелік в алфавітному порядку залишається кращим варіантом.

наразі залишив і перелік, і хмаринку (щоправда, дещо скорочену, тільки найпопулярніші теги). але це теж не кращий варіант, бо ліва колонка і без того вже перетворюється на звалище... доведеться якось чистити. от і думаю, що залишити, а чим пожертвувати.

p.s. цей допис і всі схожі наразі мають тег «інтернет» — хоча це неправильно. варто було б додати ще один тег, щось на кшалт «технічне», «нецікаве» або просто «блог».
в тенетах з'явилося безліч згадок про wind u123 — нову модифікацію нетбука від msi, яку буде представлено у квітні. відмінностей від серії u120 небагато: новий процесор atom n280 (1,66 ггц), стандартно 1 гб оперативної пам'яті з можливістю апгрейду до 2 гб (однією планкою ddr2 533 мгц).

ктім, конфігурація не цікава — цікаво інше... навіщо ще одна машинка, яка мало (читай «не») відрізняється від решти 10-дюймових нетбуків на ринку? думається, що це легка косметична операція для машинки, яка на момент анонсу нових моделей msi з 12-дюймовою (або 11,6") матрицею має стати «дешевим мінімумом» — найдоступнішою конфігурацією в модельному ряду нетбуків msi, повністю замінивши 9-дюймові моделі.
в пошті:
[user] wants to keep up with you on twitter. to find out more about twitter, visit the link below...
нє-нє-нє, девід блейн, йди геть: i don't do social networks and i don't do twitter.

чому — довго пояснювати, і трохи ліньки розбиратися в психологічних мотивах. якщо коротко: я не сприймаю мікроблогінг в тому вигляді, як він популярний сьогодні, за самостійний інструмент. з часом хайп вщухне, і звільниться місце для здорового креативу — наприклад, мікроблоги можна було б використовувать для різного роду автоматичних логів. не знаю, побачимо — а цвірінькають (див. словник) нехай пташки, саме час.

touchbook: новий погляд на нетбуки

днями я тут писав: нетбуків не існує, а те, що ми називаємо нетбуком з легкої руки intel — це лише еволюція нового мейнстрімового ноутбука.

а що ж таке нетбук, який він має бути?

не знаю, проте головна його відмінність від ноутбука має полягати в якійсь новій схемі використання. тобто це має бути ультрапортативний універсальний комп'ютер — але такий, який ми захочемо і зможемо використовувати трошки не так, як ми звикли використовувати ноутбук.

можливо, популярною стане концепція touchbook, запропонована маловідомою компанією always innovating? принаймні мені ця ідея дуже сподобалася! головна родзинка: корпус складається з двох половинок, які... легко розділяються.

власне комп'ютер (тобто процесор, материнська плата, пам'ять, порти тощо) зібраний в половинці з 9-дюймовим екраном, і може працювати окремо від клавіатури. оскільки екран чутливий до дотиків, а пара внутрішніх usb-портів дозволяє сховати всередині (!) донгл бездротової мишки — керувать таким нетбуком можна і без клавіатури: слухати музику, дивитися відео, переглядати фотоальбоми... власне, робити практично все, окрім як друкувати якісь більш-менш об'ємні тексти. ця половинка містить свою батарею, котра дозволить 3-5 годин працювати чи розважатися автономно.


друга половинка, наскільки можна зрозуміти з фотографій та доволі стислих текстів, містить клавіатуру, — а також додаткову батарею, котра збільшить час автономної роботи до 10-15 годин. світлини наводять на думку, що дві половинки можна скласти у звичній конфігурації «як ноутбук» — або зробити «бутерброд», тобто планшет без доступу до клавіатури, але з обома батареями. по-моєму, дуже оригінальне вирішення проблеми автономності.

новина itc.ua і сайт виробника дають інформацію про технічні характеристики touchbook'а. цікавий момент: новинка збудована не на інтелівському atom'і, як можна було б подумати! а на arm-процесорі від texas instruments: подібні використовують в різних портативних гаджетах на кшалт кишенькових пк та смартфонів/комунікаторів. з одного боку, потужність таких процесорів під питанням, а з іншого — якщо грамотно реалізувати графічну підсистему з підтримкою картинки hd (720p), апаратне кодування/декодування mp3/mp4 та інші «важкі» функції на чіпсеті, а в якості операційної системи використати не windows чи навіть важкуваті сучасні дистрибутиви linux, а щось спеціально розроблене для такого випадку — подібний комп'ютер виявиться достатнім для переважної більшості типових задач, які потрібні пересічному користувачеві «на кишені».

до чого я веду: сьогодні комп'ютери цілком можна будувати без диктату intel'а чи amd, і це дуже хороший — в плані конкурентного оздоровлення ринку — сигнал.

і головне — ціна! always innovating вже зараз обіцяє віддавати такі комп'ютери по 299-399 долярів: доволі недорого, а це ж іще ніхто з конкурентів не долучився до гри!

наразі для мене ще під питанням момент з операційною системою для такого комп'ютера, але сама по собі нова конфігурація видається дуже цікавою! якби мені запропонували такий комп'ютер за $399, але з можливістю встановити дистрибутив linux на власний вибір — придбав би одразу і не вагаючись!