«ведете свій блог? а навіщо?» — питає в мене (власне, в кожного блогера) ярослав федорак (aka jarofed), і пояснює: «вміння чітко визначити свої цілі […] визначає якість самого життя».

далі йде повторення типової лекції про магічний ефект свідомого управління власним життям через цілі, приорітети, задачі — і екстраполяція на блогування зокрема. тобто вмієш визначати цілі — майстер, не вмієш — парканний муляр.

ще когось не нудить від ужиткових адаптацій банальних навичок менеджменту? нлп? gtd? лайфхакінгу, врешті-решт?


я міг би сказати, що життєвий менеджмент узагалі, і gtd (як хороший взірець справді ужиткової (рос. прикладной) техніки) зокрема, має і противників, котрі не бажають перетворювати усе своє життя на продовження офісної гарячки, не бажають виписувать цілі у молескіні, досягати їх і формувати нові.

міг би просто проігнорувати.

міг би — але замість того просто процитую взірець відповіді, який став класикою. сюрприз:

цитата. все-таки жизнь — удивительная штука: она полна неожиданностей, и это — прекрасно. разве может быть запрограммированное, ожидаемое, запланированное счастье? неа. как скучно мы живем! в нас пропал дух авантюризма, мы перестали лазить в окна к любимым женщинам, мы перестали делать большие хорошие глупости. (с) к/ф «іронія долі»
уявляєте собі ціль в нотатнику: зробити сьогодні велику, але красиву і романтичну дурницю. а що? надійний шлях до запрограмованого щастя, йопта.

тепер до блогів.

маленькі діти, чесне слово. нам сказали, що паперова преса помирає — і ми робимо висновок: ось він, зоряний час блогера! залишилося тільки правильно підійти до справи: вивчити кілька розумних слів (seo, хостінг тощо) і… впорядкувати свої сусилля, поставити на конвейєр, зформувати ціль!

чимось це нагадує мені дитяче захоплення ігровими змаганнями і мрії багатьох підлітків заробляти гроші, граючи в quake, counter strike чи starcraft. але чемпіон — не той, хто дуже добре грає, а той, кому пощастило опинитися на першому місці. геній — не той, хто дуже талановитий, а той, кому пощастило виявитися кращим за всіх. політик — це не той хто дуже розумний… ну, ви зрозуміли. про зірок попсового тб я взагалі мовчу.

вловлюєте суть? можна створити мільйой справді хороших блогів — і тільки обмежена кількість будуть на вершині рейтингів. просто в силу визначення рейтингу як такого: місце на вершині рівно одне.

і тут вже як з релігією: це не вибір, не свідомий акт надання сенсу життю. неможливо повірити — а тільки вірити чи ні.

якщо азарт боротьби — в крові, якщо мета — стати першим, кращим, найвідомішим — тоді в тебе вже є і ціль, і розуміння того, що треба робити, і потрібні лише наснага і наполегливість. ще один допис на тему менеджменту нічого не змінить, нікому не дасть фору: успішні бізнесмени не витрачають час на тренінги =)

але це (майже) ніяк не стосується блогування.

тому що блог — це щоденник. а хороший блог — це просто хороший щоденник, з душею. де все вдало зійшлося докупи: непідробна захопленість автора темою (або собою, що не рідко буває, і навіть іноді викликає інтерес мас), талант писати так, щоби хотілося читати, доречне оформлення (як правило не власного виробництва), вдячна (або невдячка, але дуже активна) аудиторія… і вчасність.

а ще — беззастережна самовідданість самому процесу =) ще одна цитата з відомого к/ф: «я дерусь просто потому что дерусь» (с) три мушкетери і д'артаньян.

і не треба гнатися за рейтингами в такім випадку. ти або отримуєш задоволення від процесу — або дивись вище про бізнесменів, і тоді може краще взятися за виробництво візитівок, переклади, копірайтинг чи ще якийсь варіант для власного маленького бізнесу.

p.s. в моїй стрічці для періодичного читання — 60 з гаком блогів, переважна більшість котрих — просто персональні щоденники українців та українок. і саме їх я читаю з найбільшим інтересом.

12 коментар(ів):

papusha сказав...

ну ось, хотіла теж про це написати, а тепер скажуть, що плагіат :))
зайвий аналіз може перетворити "писанинку для задоволення" на "блог про блог", а життя на ретельну підготовку до нього. і стане ну-у-удно!!!

tivasyk сказав...

2papusha
> …зайвий аналіз може перетворити […] життя на ретельну підготовку до нього
влучно!

см сказав...

Блог це не тільки щоденник. І чим кращий блог - тим більше він "не просто щоденник".

tivasyk сказав...

2с.манту
> чим кращий блог - тим більше він "не просто щоденник"
...і тим менше він блог =D

jarofed сказав...

А що таке блог?

І невже ти справді вважаєш, що бажання робити щось заради цілі, а не "я дерусь, просто потому, что я дерусь" це неодмінно нлп, gtd і т.п.? Яким чином бажання рухатися до мети суперечить появі у житті тих "маленьких дурниць", які ти так переконливо захищаєш?

Як на мене, навпаки, найбільш цілеспрямовані люди зазвичай живуть найбільш непередбачуваним і цікавим життям. Бо шлях до мети буває дуже різним. І саме на ньому виникають оті "великі несподіванки", які й роблять життя прекрасним.

А люди, які принципово не мають мети і нічого не планують... Ну, знаєш, таких часто можна побачити десь під парканом із плящиною горілки. У них дійсно немає мети і все життя - одна суцільна незапланованість.

tivasyk сказав...

2jarofed & papusha
дякую ва мобом — тепер ціль цього допису досягнена на 100% =D

tivasyk сказав...

2jarofed
відповім коротко. якщо блог (шлюб. життя) — це бізнесовий проект…

…тоді менеджмент потрібен.

успіхів =D

jarofed сказав...

не зрозумів, до чого тут менеджмент? Тівасику, скажи, будь-ласка, ми одне одного не розуміємо, чи ти просто хочеш посперечатися. Бо якщо останнє - то це не до мене.

Є таке поняття - як ціль (мета, візія, називай як хочеш). Як не старайся відшукати негатив - у цьому понятті нічого поганого не має. Ціллю може бути що завгодно. І якщо людина знає, чого вона хоче і рухається до своєї цілі то це аж ніяк не применшує можливостей для "маленьких дурниць", "великих несподіванок" та інших "романтичних штук".

Цікаво, якої з цілі ти все-таки досягнув цим дописом? :) Значить все-таки є ціль... ;)

ivanko сказав...

я веду блог… просто тому що веду блог
Тарасе, в тему, дуже в тему, але такий підхід має бути і до всього іншого - мова, творчість, політика.
стосовно «тематичність - не тематичність»: людина має бути «тематичною» не для блогу, для себе. Блог іноді допомагає визначити головне у житті, основні «теми»

«зайвий аналіз може перетворити [...] а життя на ретельну підготовку до нього. і стане ну-у-удно»

аналіз потрібен. Пошук мети і є життя, принаймні, до того моменту, коли зрозумієш що в процесі пошуків ти здійснюєш своє призначення. Не занадто високопарно?

Манімейкінг з маркетингом - фетиш, ширма що виправдовує безглузду з погляду більшості діяльність.
Наші души прагнуть творити, ділитися набутим, випромінювати і отримувати емоції, ділити горе (щонайменше поганий настрій) і примножувати щастя. У суспільстві мірилом «розумності» є гроші. За промовчуванням загальновизнано: творять заради інтересу лише діти та душевнохворі, мало кому приємно вважатися інфантильним інтернетчиком.

З іншого боку є правда і у словах Ярослава: правильно поставлена суспільно-корисна діяльність має самозабезпечуватись. Відповідно, коли ви усвідомите свою високу мету виникне потреба у стратегії і тактиці.
Висока мета - це не кілобакс кілобаксів з сайтів, це трохи інше, і набагато божевільніше ;)

Цікаво, якої з цілі ти все-таки досягнув цим дописом? :) Значить все-таки є ціль... ;)

Пробудив активність думки у не менше десятка людей - це висока і божевільна ціль. Влучання зараховано.

ivanko сказав...

PS. цей сайт не оновлюється понад п'ять років, але думки висловлені В.Савченко (світла йому пам'ять) живуть, підтримують життя сайту, хоч автора давно вже нема...
Важлива думка, важливе цілісне, з метою життя, а інтернет лише засіб донести.

tivasyk сказав...

2ivanko
>> Цікаво, якої з цілі ти все-таки досягнув цим дописом? :) Значить все-таки є ціль... ;)
Пробудив активність думки у не менше десятка людей - це висока і божевільна ціль. Влучання зараховано.


дякую! я напівсвідомо формував ціль трошечки простіше (подратувати і викликати людей на обговорення) — але по суті ти правильно все побачив =) ще раз дякую за коментар.

Mudry сказав...

Власне прийшов з посту Ярослава. Мушу сказати, що згоден з написаним. Ну принаймні більше, ніж з тим, що можу заробляти пишучи про те, що мені подобається. Я власне веду щоденних (радше місячник) нотаток, якими ділюсь з друзями і колєгами. І думаю, що добре це...

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›