бібліотека на самому краю світу

дитинство… якщо тобі 15-20-25 років, ти про нього не згадуєш: спершу життя надто яскраве й динамічне. згодом просто надто динамічне. школа, виш, кохання, одруження… а тоді ти переступаєш за тридцятник — і в ті рідкісні моменти, коли цей карнавал на секунду спиняється, ти ловиш себе на думці, що вже не можеш пригадати майже нічого. хіба що окремі фрагменти спогадів — як вицвілі чорно-білі фотографії — інколи самі спливають в пам'яті. решту вже мусиш додумувати.

але інколи в розмові з батьками або десь у старих фотоальбомах промайне щось, і на секунду, одну лише мить якийсь спогад стане раптом перед очима — та ні, перед всіма твоїми чуттями — так свіжо і гостро, наче цю мить ти знову переживаєш дитиною.

от втрапив у rss-стрічці на допис без назви у блозі читомо — про національну бібліотеку україни для дітей — і пригадалося, як ще дитиною їздив туди з мамою. для мене, малого, це був неблизький світ: спершу автобусом до метро «святошино» (саме так називалася тоді станція), а від «нивок» — загадковим, бо завжди незвично пустим автобусом номер 47 — під двері бібліотеки.

весь цей маршрут я ще не міг сприймати «географічно», як доволі коротку ламану на карті з проміжними пунктами пересадки… я сприймав і приймав його лише як надзвичайно довгу — для дитини! — низку найрізноманітніших вражень.

…і підсвідомо я відчував, що бібліотека наче знаходиться десь на краю світу.

там, де довкола ще є будинки — але невеличкі, темно-сірі, заховані в сутіні дерев, і довкола завжди вечір. загадкова країна, яка просто ніяк не може бути частиною нормального великого міста. хоча і знаходиться «десь тут».

незвичний інтер'єр бібліотеки, непорушна тиша, а також абсолютно фантастична (для радянського часу) можливість слухати там аудіокнижки в окремій залі — все це додавало кожній поїздці туди елементу якоїсь пригоди.

а тепер я можу доїхати до неї за 10 хвилин автівкою. і ніякої магії там більше нема, мабуть.

11 коментар(ів):

pan.bibliotekar сказав...

Бібліотечна тематика стає популярною. Хіп-хіп-Уррра!!! :)

tivasyk сказав...

2pan.bibliotekar
е… ні, не думаю. я чомусь переконаний, що дуже скоро темою дня стануть електронні бібліотеки — не «самопали» на кшалт старого доброго lib.ru, чи fictionbook'а у старій, безкоштовній версії, а справжні електронні бібліотеки, як проект гутенберг тощо.

звісно, сховища паперових книжок з тим ніде не дінуться, але… кому вони будуть потрібні? лише бібліотекарям, задачею котрих буде давати їм лад до оцифровки.

утровано. але це перспектива, від котрої не втечеш. чому — вже писав, коли «нападав» на паперову пресу.

pan.bibliotekar сказав...

А яка різниця електронна і паперова? Ми тепер усі "гібридні".
Якщо автор не схоче у майбутньому виставляти свою роботу в електронній версії - вимушені будемо його читати на папері.
Навряд всі е-бібліотеки будуть безкоштовні (дай боже здоров'я гуглю), тому бібліотеки країни будуть надавати доступ (за наявності читацького) до світових бібліотек.
А усіх бабць у лінзах і з волоссям зібраним у хвостик чекає доля нетскейп.

tivasyk сказав...

2pan.bibliotekar
> бібліотеки країни будуть надавати доступ (за наявності читацького) до світових бібліотек
якщо так підходити до справи — вимирання неминуче =/ бо доступ до онлайн-бібліотек — це задача… інтернет-кав'ярні, або поштового відділення (багато де вже є комп'ютери з тирнетом).

природня функція бібліотеки (доступ до архіву публікацій на папері) з переходом в цифру вже не буде нікому потрібна. значить — або виникнуть нові функції, які «читач» не зможе сам отримати в тенетах і доведеться покладатися на посередника — або поняття бібліотекар і втратить смисл.

про «читацький» я вже мовчу — ми вже нашим онукам, якщо не дітям, будемо пояснювати, що воно було таке.

pan.bibliotekar сказав...

доступ до онлайн-бібліотек — це задача… інтернет-кав'ярні

Бу-га-га) Подивіться скільки приміром коштує фул-доступ до баз "Ебско", "Ельзевіра", "Вебофсаінс"... і скажіть яка кав'ярня передплатить доступ до наукових баз?

Так, тирнет-тижневики можна почитати і в кав'ярні, але... наука - це не капучіно.

Звідси - і дитячі бібліотеки житимуть: потрібно дітей привчати змалку працювати за автоматизованим робочим місцем.

+ це лише один з можливих варіянтів існування бібліотек майбутнього (папір законсервуєм, без питань, видаватимемо лише історикам книги).

Словом, бібліотека - це набагато цікавіше.

tivasyk сказав...

2pan.bibliotekar
> Подивіться скільки приміром коштує фул-доступ до баз "Ебско", "Ельзевіра", "Вебофсаінс"... і скажіть яка кав'ярня передплатить доступ до наукових баз?

о, то я надто вузько дивлюся на тему... справді, про наукові архіви я не думав зовсім, готуючи вінки бібліотекарям =)

pan.bibliotekar сказав...

І не лише наукові. Скажімо, деякі газети вже дають лише початок статті, хочеш більше - плати. Моднячо би було читати "Час фінансів" за кавою, але думаю скористатись цим можна буде лише в бібліотеці.

tivasyk сказав...

2pan.bibliotekar
ні, от якраз із газетами все більш чи менш зрозуміло. як в анекдоті: «лікар сказав у морг — значить у морг». є нюанси, пошуки нового формату тощо… але в тому вигляді, як раніше — тирнет вже став на горло =)

pan.bibliotekar сказав...

Так газети можливо змінять "спосіб" існування. Але це не означає що вони не вимагатимуть передплати. І ось тут знов таки - бібліотека допоможе.

tivasyk сказав...

2
> це не означає що вони не вимагатимуть передплати
от тут і є проблема… наразі схоже, що така бізнес-модель (гроші за передплату) не витримує конкуренції з рекламно-спонсорованими інтернет-проектами, які безкоштовні для користувачів.

рано чи пізно якусь нову модель заробітку для інформаційних сайтів знайдуть, але… навряд чи у формі традиційної передплати.

duvnuj сказав...

вимирають бібілотеки... як і паперова преса вимирає...

жаль але нічого не вдієш!

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›