вразило: «хіба ти на хресті?»

ось ця «жива» історія так мені припала до душі, що я просто не можу не перепублікувать її повністю... оригінал читайте у блозі річки:
цитата. вийшов батюшка. я одразу помітила, він в брудних нарукавних. звичайно, я нечупара і роздолоба, у мене бардак в квартирі, але брудні нарукавники на батюшці? я підійшла до нього і кажу:» грішна, батюшко, хочу сповідатись». а він мені: «ти канони читала? готувалась до сповіді?» я кажу, батюшко, які канони, я в дорозі. він мені тоді каже, як не читала, причащати не буду. я кажу, добре, не причащайте. а він — тоді і сповідати не буду, яка сповідь без причастя.

я стою, сльози на очі набігають, а він вже іншу жінку підкликав. я кажу, ви не маєте права мене не сповідати. він, звичайно, пояснив, хто я така, і вже до тієї жінки. а я не знаю, що робити, і тут мене осяяло. батюшко, кажу, а той розбійник, що на хресті, він теж канони читав?

— і що тобі сказав батюшка?

— сказав: не заважай працювати, хіба ти на хресті? (читати повністю)
з одного боку — чудова характерика сучасної релігії взагалі... але з іншого — яка чудова притча! ну справді: для чого ти, миленька, пішла до церкви? просто захотілося нового і незвичного... — чи ти й справді вже «на хресті»?

4 коментар(ів):

ivanko сказав...

з одного боку — чудова характерика сучасної релігії взагалі...

Ще на початку восьмидесятих недалеко від нас поселився батюшка. Молодий, що дуже вразило усіх сусідських бабусь. Якось вони зібралися напередодні церковного свята (якого вже і не згадаю, та і малий був не зовсім зрозумів тоді чого вони хотіли) і пішли до батюшки. Той спочатку ввічливо випроваджував, мовляв зараз втомився дуже, маю поспати трохи. А тоді просто виштовхав за двері, сказав, щоб приходили як буде служба. Бабуня дуже обурювалась, але після цього інциденту її релігійність трохи пригасла.

Сучасна релігія - це десь на протязі останньої сотні років мабуть.

tivasyk сказав...

> після цього інциденту її релігійність трохи пригасла
в тій релігії все так неоднозначно... з одного боку — смішно? а з іншого — може, це випробування віри? і якщо релігійність пригасла — то чи пригасла віра? коли ні — то побільше б таких молодих батюшок, правда?

але мало хто з людей справді у щось вірить. вони просто забобонні і тяжіють до заспокійливої дії ритуалів. але це не віра.

моя віра у матеріалістичність світу значно сильніша за віра пересічної бабці у бога.

ivanko сказав...

якщо релігійність пригасла — то чи пригасла віра

Справді варто розрізняти релігійність — дотримування ритуалів, обрядової сторони, і віру — переконання у первинності божого промислу.
Парадокс:
Серед релігійних людей,не багато віруючих, а серед віруючих стає все менше релігійних.

моя віра у матеріалістичність світу

+1
Зазвичай кажуть: «наука доводить що...»

tivasyk сказав...

> Зазвичай кажуть: «наука доводить що...»
так, але ж будь-яка віра ірраціональна, і базується не на знанні, а скоріше на готовності чи неготовності прийняти світ таким чи іншим...

звідси цікава дуальність (вперше колись вичитав у монографії про дзен-буддизм): де є віра — є й місце для сумніву. про це релігія акуратно «забуває».

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›