куди дівається душа після смерті?

новий комікс на сайті xkcd, глибокий і несмішний, практично повністю передає моє ставлення до будь-якої релігії та усіляко-різних вчень про душу, реінкарнацію та життя після смерті.

переклав для тих, хто не дуже читає англійською (клік на ілюстрації для збільшення). вибачайте за шрифт — полінувавсь шукати щось ближче до рукописного.

транскрипція:
— коли ти розбираєш будиночок, складений з lego, і складаєш деталі до ящика — куди дівається сам будинок?
— він в ящику.
— ні. там лише деталі. вони стануть космічними коряблями чи поїздами. будинок був лише порядком. порядок не є притаманним деталям, він не залишається в ящику. його просто більше немає.

ще додам, що релігійність, забобонність та потяг до езотеричного (все одне й те ж саме по суті) є тою рисою в людині, котра, попри будь-яку зовнішню інтелігентність та прояви розуму, повністю вбиває її авторитет в моїх очах. категорично? ну, звиняйте.

9 коментар(ів):

Serjart сказав...

Я теж атеїст. Забобонність та потяг до езотеричного, мене більше бісить в людях чим релігійність.

Sandy сказав...

Най­кра­ще — це за­бо­бон­ність вку­пі з ре­лі­гій­ніс­тю! ;)

tivasyk сказав...

2serjart & sandy
я згадав, що з моєї точки зору релігійність і забобонність — це те саме явище, тільки в одному випадку первісно-аморфне, в іншому -- оформлене обрядами й обкультурене.

ivanko сказав...

Тарасе, а як бути з психологічним ефектом? Молитва - медитація - самонавіювання? Питаю тому, що сам бував у ситуаціях коли від тебе вже нічого не залежить і залишається лише молитися. Допомагає.
Я своє ставлення до релігії визначив трохи по іншому: поважаю традицію, не обговорюю того, що не знаю. Не віруючий і не атеїст.

його просто більше немає.

Не зовсім так, існує інформація - спогад, це по-перше,
а по-друге процес побудови, існування і руйнування вплинув на наш всесвіт, трохи змінив його. Об'єкту немає, але наслідки його буття залишаться назавжди.
Звісно це не має нічого спільного з різноманітними релігійними вченнями.

theOleg сказав...

2 ivanko: ти агностик. атеїст впевнений, що Бога нема, агностик не впевнений, що Він є. Як на мене, значно зваженіша і більш логічна позиція, особливо якщо розглядати не питання "куди дівається душа", а "звідки виник Всесвіт". IMHO

tivasyk сказав...

2ivanko
> ...як бути з психологічним ефектом? Молитва - медитація - самонавіювання? Питаю тому, що сам бував у ситуаціях коли від тебе вже нічого не залежить і залишається лише молитися. Допомагає.
дякую, хороше запитання, мені довелося довгенько подумати, перш ніж словами зформувалася моя відповідь.

справді, допомагає. але мене особисто дратує і відвертає не сама по собі здатність людини визнати свою беспорадність в певних ситуаціях і втеча до комфорту первісної безвідповідальности... а нездатність більшості людей (не усіх!) свідомо дати собі в цьому звіт! такі несвідомі люди вірять у щось (у будь-що насправді) не тому, що більше нічого не залишається, а тому що НІЧОГО БІЛЬШЕ Й НЕ БУЛО.

ну, сподіваюся, ти зрозумієш, попри плутане формулювання.

tivasyk сказав...

2ivanko
> існує інформація - спогад
так. проте інформація може бути притаманною деталям (гени?), а може зберігатися зовні, бути лише відбитком на піску, котрий зникає з кожною новою хвилею...

в першому випадку була б надія на відтворення порядку. в другому -- ні.

тому можу згодитися, що душа існує -- допоки працює фізіологія, що її... не підтримує, ні -- утворює. ось принциповий "пунктик". згасла фізіологія -- зникла душа.

і оськільки в цім моменті моє поняття про "душу" кардинально відрізняється від уявлення віруючих та адептів реінкарнації та переселення душ -- можу кидатися на барикади =)

ivanko сказав...

в першому випадку була б надія на відтворення порядку. в другому -- ні.

я не мав на увазі реінкарнацію чи відтвроення - це неможливо бо не допускається принципом невизначеності — який на мою думку відображає філософію всесвіту: нерівномірний рух, зміни, градієнт, диференціали мають більше значення аніж власне структура (мені також важко підібрати слова). Термін душа трактується неоднозначно, але якщо розрізняти терміни «свідомість» і «душа» можна зробити висновок, що душа це вища похідна від свідомості. Ми кажемо: «духовний спадок», «дух» — в сенсі світоглядний комплекс, методи і способи інтерпретації. «Дух романтизму», «у дусі соціалдарвинізму».
Створена людиною інформація (певна структура) існує незалежно від фізіології, розвивається змінюється, по суті вона живе своїм «духовним життям». Це не відбиток: на піску, котрий зникає з кожною новою хвилею...
Ще раз повторюсь, мої уявлення про душу не мають нічого спільного з наївною вірою у відродження чи позатілесне існування свідомості.

і оськільки в цім моменті моє поняття про "душу" кардинально відрізняється від уявлення віруючих та адептів реінкарнації та переселення душ -- можу кидатися на барикади =)
Здається ми по один бік барикад :)

tivasyk сказав...

2ivanko
> Здається ми по один бік барикад :)
так: пару сотень років тому смажилися б на одному вогнищі =)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›