після
повісті «the 2080s» я «розпробував» вільне чтиво, і пасусь
в літературному каталозі веб-сайту creative commons. а трапляються дууууже непогані речі, до яких усіляким сучукрлітським дослідникам українського сексу — як до неба рачки. суб'єктивно, звісно =)
останнім часом прочитав таке…
марсіянка
подумки «перемотайте» історію на 50 років уперед і уявіть світ, в якому демократія досягла такого розвитку, що світом, де факто, правлять медіакорпорації, а редактор новинарського каналу має більший вплив, ніж президент сполучених штатів. в цьому світі близького майбутнього ціна вдалої «теми» настільки висока, що покладатися на природу, чекаючи від неї катастроф та інших інформаційних приводів — недопустимо: новини треба створювати, і лише журналіст, здатний переступити через власну совість, зможе не просто бути успішним, але й вижити.
повість
mars girl (jeff garrity) розпочинається як оповідь про непросту роботу тележурналіста, але досить скоро сюжет набуває карколомної динаміки і перетворюється на справжній детектив національного масштабу, який розвивається непередбачувано і тримає в напруженні до останньої сторінки.
якщо читаєте англійською — дуже рекомендую. книжка вільна,
доступна в різних форматах, включаючи
epub (відкривається fbreader'ом),
pdf та
html.
прискорення
віртуальна реальність — іграшка для підлітків, або основа для чергового сюжету а ля матриця. але... уявімо, що одного дня ми навчимося зберігати свою пам'ять на електронних носіях, а згодом — навіть «вивантажувати» всю особистість і відтворювати її віртуальну модель в комп'ютерах, а планета, чи навіть уся сонячна система, перетвориться на конгломерат мікрокомп'ютерів, здатних підтримувати існування цілої віртуальної цивілізації…
…і що далі? чи залишиться в цьому світі місце для людини з м'яса та крові?
accelerando (charles stross) — збірка оповідань, поєднаних у новелу сюжетною лінією та командою персонажів. читати інколи нудно, але в цілому це досить добротна «проблемна» фантастика.
книжка вільна,
доступна в різних форматах, включаючи
текст,
pdf,
html тощо.
4 коментар(ів):
Ніколи не обмежував себе в літературі по "ліцензійним ознакам" :) Власне кажучи, якщо книгу випустили на папері - це перша ознака якої-неякої якості та мінімальної прийнятності тексту.
Можна згадати російський сервіс "Самиздат" звідки біль-менш відомі автори переходять "в руки" сучасних літературних видавництв.
Ясно, що можуть бути книги з вільними ліцензіями через свій вік (як от згадувані тобою "Пригоди Тома Сойєра"). Але поєднання Цікавості, Успішності І НЕКОМЕРЦІЙНОСТІ в cучасній літературі особисто для мене - під великим питанням.
2цінитель
> Ніколи не обмежував себе в літературі по "ліцензійним ознакам"
я також. і не обмежую. але цікавість змусила мене спробувати… спершу музику — і виявилося, вільної & якісної музики хоч і не "завались", проте достатньо для того, щоби слухати. пізніше книжки — і теж, виявляється, є що почитати.
> поєднання Цікавості, Успішності І НЕКОМЕРЦІЙНОСТІ в cучасній літературі особисто для мене - під великим питанням
"успішність" тут лишня: подібні проекти залишаються в статусі інді, бо немає людей, котрі б їх популяризували, реклямували тощо. ну то й що? я спробую порекламувать!
прочитай mars girl, приміром =) воно того варте.
"Бекер сказав... Бекер сказав..." - наш союз письменників за таке б розстріляв)
2с.манту
не забувай, що інші мови --- це зовсім інші системи мислення, побудови фраз та оцінки їх якості =) приміром, в івриті використання поспіль кількох однокореневих слів, що належать до різних частин мови, вважається "високим штилем", а для нас на слух це тавтологія =)
втім, я вже згадував, що не намагаюся оцінювать англ. тексти за стилем: для цього я надто погано знаю мову =)
Дописати коментар
увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.
додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
‹b›жирний шрифт‹/b›
‹i›похилий шрифт‹/i›
‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›