віршик

просто віршик. дилетантський, мабуть (я не знавець).
когда-то, в средине вечности
кому-то приснилось начало:
слово ударило молнией
и свет отделился от тьмы.

слово рассыпалось искрами,
искры жаждут бессмертия,
лепят из глины создателей,
строят миры на песке…

снег за окном, скоро утро.
сон не продлится вечно.
время — чуть слышный шепот
старых песочных часов.

шкода, що не українською.

2 коментар(ів):

ivanko сказав...

Сподобались метафори, але останні дві строфи я б написав так:

Время — раскаты грома
в шуршаньи песочных часов.


Але я також... Дилетант-дилетанту :)

tivasyk сказав...

=)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›