де та українська свобода?

вичитав у блозі сергія манту таку цитату:
«я часто питаю себе, а чи не надто ми сподіваємося на закони, конституцію і суди. повірте мені, ці сподівання даремні. свобода живе в душах людей, і коли вона помирає, її не врятують ні конституції, ні закони, ні суди». лернед хенд.
дуже влучно. і безнайдійно: українська свобода померла. чи відродиться колись у нових поколіннях? не можна нескінченно розтягувати полотно історії: рано чи пізно воно розірветься, і повернення до втраченого коріння вже не буде.

7 коментар(ів):

Анонім сказав...

Якщо я вірно переклав, то Хенд теж (екс) суддя апеляційного суду. )

ivanko сказав...

А ми готові пережити відролження духу свободи?
Наша верхівка звикла до власного беззаконня і покірності холопів. Найменша вимога поваги та законності, натяк на власну гідність сприймається як зазіхання на їх привілеї: "задавлю!". Відродження духу свободи без спалених автівок, та погромних маршів і збройного протистояння - в Україні неможливо. Шанс даний помаранчевою революцією загублено. Коли людина втрачає останню надію відстояти своє право на достойне життя, взагалі право на життя - людина отримує моральне право на будь які дії.
Якими мають бути ті дії, щоб народного гніву боси боялися настільки, що самі бігли б до суду, щоб зробили суд незалежним, щоб десяток років у тюрмі був кращим за самосуд - здогадуєтесь?
Легітимність - не порожній звук. В Україні втрачена легітимність суду, легітимність влади, легітимність приватної власності - все тримається на рабській покірності.
Чи багато хто з нас вірить у можливість трансформації еліти? У їхній здоровий глузд?
Еліта не схаменеться, її колективний інтелект на рівні чумної бацили, або вони знищать країну на якій паразитують, або країна знищить їх, фізично.
Про всяк випадок зауважу: я ні до яких дій проти влади не закликаю. Це висновок - прогноз. Він і мене засмучує...

tivasyk сказав...

2анонім
> то Хенд теж (екс) суддя апеляційного суду.

так, і хіба не саме це додає сталевої жорсткості отим простим словам?

2ivanko
> А ми готові пережити відролження духу свободи?

ні, тому й кажу про майбутні, молодші покоління.

Еліта не схаменеться, її колективний інтелект на рівні чумної бацили

так. але досить вже це повторювать: народний колективний інтелект ще нижчий. теоретично єсть одна сила, здатна цивілізувати суспільство -- середній клас. але то лише теоретично. бо "колективного інтелекту" в неї взагалі немає: вона в принципі не гуртується, поки не почне або "переливатися" в еліту, або її не скинуть нижче =)

отака х..ня, малята (с) дід панас.

tivasyk сказав...

щодо цього:

> не можна нескінченно розтягувати полотно історії: рано чи пізно воно розірветься, і повернення до втраченого коріння вже не буде.

я про те, що україна, розділена (наразі лише ментально) між заходом та сходом (умовно америкою/європою та росією), втрачає... та що там! втратила -- свою українськість, довкола якої й могла б відродитися свобода свідомості.

повернення не буде. ми схожі на сліпого, який загубився, і тепер змушений навпомацки прямувати в світ.

Він живий, він ще не вмер... сказав...

Та годі вам скиглити...
"Свобода - це можливість сказати, що два на два - чотири. Якщо це визнати, усе решта докладеться".

tivasyk сказав...

2с.манту
> Свобода - це можливість сказати, що два на два - чотири

свобода свідомости -- це радше БАЖАННЯ сказати. озирнися довкола, чи багато бажаючих?

Анонім сказав...

От кого кого, а БАЖАЮЧИХ (як з правильною інтоноцією написати це слово) у нас завжди багато).
Підозрюю, що ця розмова відійде в царину пусчтобалакання тому мабуть закінчу)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›