паперова преса переживе інтернет?

тема цікава, тож цілком закономірно, що вона викликає ланцюжкову реакцію в блогосфері =) кожен з нас (блогерів) схожий на песика, котрий, зачувши гавкіт, не може втриматися і собі долучається до галасу.

продовжу долучатися і я =)

почитайте цікавий відгук станіслава настенка за назвою «паперова преса переживе інтернет». власне, суть точки зору передано тою назвою. треба сказати, що сперечатися з цією думкою (на перший погляд) важко: папір, як більш давній і надійніший (на перший, та й на другий погляд) носій інформації, переживе будь-яку сучасну технологію.

так само, як різьба по каменю переживе папір.

але ж це не означає, що ми мусимо всі читати з каменю? ні. попри всю довговічність і таку привабливу надійність, скрижалям місце в музеї? так.

відчуваєте, де хитрість?

папір (маю на увазі не сам матеріал, а папір як основу для традиційного друку фарбами), нехай і надійний і такий приємний на дотик, але просто не відповідає сучасним потребам до інформаційного джерела!

миттєвий доступ? пошук? архівування? щільність зберігання/фізичний об'єм? можливості автоматизованної обробки? незалежність від географії?

вчитайтеся уважненько в мій попередній допис (якщо не злякаєтеся об'єму): я ніде не кажу, що паперовий друк помер! померли спеціалізовані журнали/газети як носій професійної інформації. і померли не сьогодні, а тоді, коли народився персональний комп'ютер — просто ще довго агонізували =)

але друковане слово як елемент стилю, як казуальна розвага, як «круасан» до кави — житиме ще довго =)

p.s. мобільному телефону аж 60 років, як масовому явищу — десь 30 років. ти, читачу, швидше за все свою першу мобілку взяв до рук 5-10 років тому. а для людей навіть лише 160 років тому, скажімо для іносенто манцетті, ідея «кожному підлітку по персональному мініатюрному телефону» була б просто фантастичною.

значно більш фантастичною, я думаю, ніж для нас — думка про те, що наші нащадки читатимуть електронні книжки вже в дитячих садочках.

7 коментар(ів):

jin сказав...

Мобліьному телефону (як массовому явищу) не 30, і не 60 років, перша "справжня" автоматична комерійна мережа запущена у Стокгольмі у 1956 році, або 53 роки тому (кілька років дотого була мережа у США, але вона не була автоматичною до 1964 року). В Україні ж "перший дзвінок" (я не враховую "Алтай") був здіснений взагалі у 1993 році, у 1995-1996 мережею можна було скористуватись лише у 12 найбільших містах, а GSM прийшов в Україну лише у 1997 році. Справжня популярність в Україні зявилась лише з появою пріпейду, а це відбулось усього кілька років назад, у 1999 році з появою послуги SIM-SIM від UMC, а через кілька місяців - і ACE&BASE від Київстару із безкоштовними (!!!) SMS (на контракті та на UMC SMS були платними)

tivasyk сказав...

юро, дякую за цікаву історичну довідку!

p.s. я навмисне узагальнив цифри (хоча, підглядаючи до вікіпедії, міг би й дати скопіювати), бо суть не в точних датах, а у порядку того часового проміжку, за який зараз фантастика перетворюється на буденність.

наразі це від кількох десятків до пари сотень років.

Анонім сказав...

У продовження теми (з попередніх коментарів також). Думати про наступні 5-6 покоління річ невдячна. Можливо вони не читатимуть узагалі. Вприскнув собі чіп під шкіру і все знаєш. Будуть дітей водити у поліклініку на щеплення знань відповідно до віку. А на сьогоднішній день монітору ще далеко до паперу.

tivasyk сказав...

2анонім
> на сьогоднішній день монітору ще далеко до паперу

все відносно, все суб'єктивно... я в монітор дивлюся 8-10 годин на день. а в папір доводиться заглядати, тільки якщо хтось десь полінувався щось відсканувати =/

це стосується не лише новин та аналітики, але й книжок.

втім, свідомий того, що далеко не всі мають такий самий досвід.

p.s. коли я кажу про книжки майбутнього, то не думаю про монітори. переконаний, вже за 10-15-20 років матимемо цифрові засоби відображення текстової інформації, що наближатимуться за базовими візуальними характеристиками до паперу, і при тому будуть мати всі переваги цифрових дисплеїв.

The Lex сказав...

Та тут така справа, що камені-то залишилися - і папір кінця-початку IXX-XX століття залишився, і навіть раніше маємо ті чи інші артефакти, які б розповідали про епоху беспосередньо своїм існуванням. А чи залишимо ми після себе сьогоднішніх хоч щось? 30-60 років мобільному телефону? Що ж, це показник! А спробувати знайти інформацію у інтернеті, якою вона була 3-6 років тому? А щоб геть недалеко ходити - як зараз кожен з нас зберігає архів фото- та віде-матеріалів, знятих уже в сучасному, цифровому вигляді? Чи доживе цей архів хоча б частково років хоча б до 10? ЗИ: та я знаю - я сам вже рік читаю книжки з ноутбука в ліжку - хоча з не меншим задоволенням і вже точно з не меншими зручностями перечитую паперові екзепляри з власної бібліотеки. Але у ноута є одна "маленька-маленька" вада - він надто спирається на необхідну технологічну підтримку і миттєво перетворюється на купку недешевого метало-пластико-кремнієвого брухту за її, технологічної підтримки, відсутності. Все таки усе "сугубо електронне, віртуальне" дає надзвичайно сильне почуття несправжньості, минущості - якось воно... Як ото кажуть - "легко прийшло - легко прийшло". І хто зна, чи залишиться хоч щось...

tivasyk сказав...

2the lexцікава рефлексія. пропоную переглянути, приміром, ось це відео (про олівець, ринок та кооперацію), і подумати ось про ще...

вся сучасна цивілізація від часів зародження індустріального виробництва "стоїть на плечах" попередніх поколінь. навіть виготовлення "елементарного" олівця залежить від роботи багатьох і багатьох людей в кількох зовсім різних галузях, від знань та технологічних здобутків, накопичених протягом століть!

в цім плані книга мало відрізняється від комп'ютера -- питання лише в рівні технологічного розвитку, але ні того, ні іншого неможливо виготовити самотужки, і те й інше помре, щойно людство зустрінеться з такою катастрофою, котра змусила б нас відкотитися до печер.

ти вважаєш, що книга надійніша за комп'ютер --- так, але чи набагато? =)

будемо рефлексувать? чи рухатимемось далі?

Iceek сказав...

Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.
А що таке цифрова книга???

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›