хто не читав свого часу «охоту на овєц» харукі муракамі? ностальгія: студентський вік, захоплення «духовною» літературою. потім, звісно, прийшло усвідомлення того, що це — разом з коельйо — швидше літературний «ширпотрєб» для мас певного віку. проте......може, не все так просто? назву книжки я не просто так російською процитував: з прочитаної в «українському тижні» статті «операція муракамі» дізнався про те, що у 2004 році побачив світ український переклад роману муракамі, який отримав назву «погоня за вівцею».
стаття, байдуже що коротка, відкриває очі на історію популярності творів муракамі на пострадянських теренах, яка почалася з перекладів такого собі ковалєніна. гостру рецензію на якість цих перекладів я читаю вперше.
підсумую: наразі хочеться повернутися до «погоні за вівцею», але обов'язково в українському перекладі. тільки от паперові книжки я не читаю... на полиці стоїть цікавий роман, до якого ну ніяк руки не дійдуть — так я вже звик читати з екрану кпк чи нетбука. значить, шукатиму текст в тенетах.
p.s. чи не символічно, що «охота на овєц» стала першим перекладом муракамі від ковалєніна? хто ті вівці? =)
19 коментар(ів):
я повернувся до читання паперових книжок, оскільки акумулятор на кпк успішно "відкинув ноги" :( кинувся шукати в україні - немає, ніхто не возить (можна б було ще пошукати на радіоринку, але немає часу туди зїздити), хоча ще півроку назад вони у продажу були у декількох торговельних мережах. цих вихідних замовив у китаї, але через китайський новий рік мені його відправлять лише у кінці цього тижня + 2 тижня на доставку... ще встигну щось почитати на папері :)
муракамі пробував читати десь з півроку назад - щось не вразило
2jin
fbreader на "одиничці", повернутій на 90° вліво — і ніяк інакше =)
А я минулого року купила цю книгу. До цього про Муракамі нічого не знала. Моє студентство - це епоха Коельо, якого я "не читала, але глибоко засуджую" :) Так, до речі, говорили про "Інтернаціоналізм та русифікацію" Дзюби. Я через нього (Дзюбу) "Погоню..." і купила. Переклад дуже сподобався, а ось сюжет нудний, певно, запізно взялась.
P.S. Дякую за відкриття "Українського тижня"
Читав. Харків 2007. Дзюба. Що сюжет, що переклад... НЕ шукай цієї книжки в тенетах.
С.М.
З "духовної" літератури читав тільки Г Гессе "Гра в бісер" в українському перекладі. Рекомендую.
2offspring
думаю, це не "духовна", а духовна література.
втім... я рідко що читаю за порадами: без образ, просто не можу себе змусити відкрити книжку, яку мені рекомендує хтось. якесь вперте упередження. оскільки на "бісер" мені миленька свого часу часто на тякала, хіба що сюдет не розповіла -- думаю, ця книга вже до скону в мене в "чорному" списку =)
соррі за офтоп але http://electric.org.ua/rizne/afterwed.html
Цей життєпис Кнехта - рідкісне занудство. Справді, краще навіть сюжету не знати))
2анонім
нема краще способу порекламувать товар, як посварити його! пішов звантажувать "бісер" -- в чергу після "тенісних м'ячиків небес" фрая піде якраз =)
Цього дива у Макса не читав, а щодо "бісера" то подивимось... скільки сторінок ви промучитесь))) Жартую, бажаю приємного читання).
> Цього дива у Макса не читав
ага, от і упіймав. чи то був жарт?
Хто кого [a="http://ru.wikipedia.org/wiki/Макс_Фрай"]упімав?[/a]))) Я ж не знав, що у вас такі витончені смаки))) І знаєш - дуже радий, що він вявився не Максом) С.М.
Перша спроба прочитати Бісер у студенські роки закінчилась невдачею: хватило на перші 100 сторінок. Це було десь в середині 90-х. Повторив спробу в 2003 чи 2004 році. Цього разу вона виявилась більш успішною. Від книжки в захваті. Особливо добре читається коли на душі коти скребуть.
Так що раджу спробувати.
2анонім (aka с.манту?)
> Хто кого упімав?
гиги, та я ж жартую =) це, мені видалося, стандартний допис в рецензіях/відгуках на с.фрая в усіх російськомовних форумах: "фрай (не макс!)" =)
насправді ж я навряд чи можу назвати себе знавчем, чи навіть лояльним любителем літератури. так, почитую всяке, без особливого розбору...
2offspring
> так що раджу спробувати
спробую, тепер зацікавило. особливо якщо знайду вкраїнською --- спробую обов'язково =)
Я до цього думав, що той Стефко Фрай лише актор. А бісер українською є, вірші Костенко перекладала.
2анонім (aka с.манту?)
> бісер українською є, вірші костенко перекладала
знайшов цей переклад (євген попович / ліна костенко) в онлайн-бібліотечці українського центру.
Українською Бісер видавало видавництво Фоліо, якщо я не помиляюсь.
ну, мене найперше цікавить видавництво "сканвидав", або "сампансклепав" =) я не пірат --- я за те, щоби ділитися.
Так,справді Пауло Коельйо вже "класика" широкого загалу :-)))))Мені,в студенські роки цей філософський "брєд" йшов на ура! Хоча,не все в нього так погано.
Що ж до Муракамі,то прочитала "Погоню за вівцями" не так давно,радше заради цікавості .Хотілось побачити Японію з середини, вустами саме японця(і чого Муракамі не люблять в Японії?:-)))))),так би мовити буденність буття середньостатистичного жителя.З тієї ж самої цікавості взяла "Підземку"... не дочитала,ну дуже вже нудно,та про життя японців склалися більш чіткі обриси.
Дописати коментар
увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.
додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
‹b›жирний шрифт‹/b›
‹i›похилий шрифт‹/i›
‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›