з новим роком

знову зима, знову новий рік!

останнім часом я майже не заглядав до свого блогу та й взагалі у тенета: забагато подій, просто передноворічний вир: робота, магазини й черги, приготування... і два тижні пролетіли непомітно. ось і казкова ніч вже за вікном!

а ми з тимком щойно намалювали "сніжком" ангеликів, дідів морозів та сніжинки на вікнах, навіть на духовці, мікровельці та на ілюмінаторі пральної машини =) тепер новорічна казка навкруги в квартирі.

залишилося тільки побажати усім вам --- усім нам --- веселих свят і щасливого нового року!

радіо промінь онлайн

останнім часом вранці дорогою в офіс та ввечір, повертаючись додому, замість музики намагаюся знайти якусь інформаційну програму... непроста задача: складається враження, що вкраїнське радіо зовсім запопсувалося. вранці краще: на радіо промінь (105fm) якраз по дев'ятій, здається, розпочинається блок інтерв'ю насуспільно-політичні теми.

сьогодні, приміром, слухав таку собі ларису кочубей (1970 р.н.), доктора політичних наук і професора. мова йшла про українську політичну еліту: чи є вона взагалі, якою повинна бути, чи має україна шанси на її становлення і як це становлення могло б відбутися. інтервью виявилося нецікаве — мені на мить здалося, що я знову в інституті, і присутній на складанні іспита чи заліку якоїсь білявки... але сама тема зацікавила, тож мусив дослухати. пані кочубей вважає, що політичної еліти — в строгому визначенні терміну: не просто політики-професіонали, але такі, що завдяки сильній харизмі та високим етичним якостям могли б вести за собою політикум і виправдовувати сподівання виборців — україна не має. і тут мені було б важко з нею не згодитися. але як і звідки могла б така еліта постати — оце питання, на яке, по-моєму, навіть натяку відповіді не прозвучало, попри те, що сама суть проблеми була означена.

україні потрібна революція?

мабуть, мало хто не встиг ще прочитати так званий «маніфест середнього класу україни». актуально, експресивно. практично відвертий заклик до революції середнього класу. одне слово: наболіло. проте...

повністю згоден з висновком сергія манту в дописі про гривню, дупу і клаксон: це тільки «пукання в коробочку».

середній клас не робить революцій: занадто ситий, одомашнений і окультурений, занадто любить свої автівочки й квартирки, занадто залежний від держави. середній клас ще може вийти на майдан і послухати революційних пісень... але швидше за все тільки поприв'язує стрічечки — який там колір буде в моді в цім сезоні? — до дверцят автівок і тим все закінчиться.

в ніч на святого миколая

для тих, хто — як оце я, — збирався забути про чудову передноворічну традицію: нагадування!

вікіпедія
свято св. миколая в україні є особливо бажаним дитячим святом. за традицією, в ніч з 18 на 19 грудня св. миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку.

отже, дорогою додому з офісу не забудьте придбати іграшку і солодощі під подушку дитині від святого миколая =) саме такі маленькі сюрпризи і запам'ятаються світлими миттєвостями на все життя.

даруймо щастя.

нетбук + linux = лажа, і хто винуватий?

тут ми з юрком новоставським учинили невеличкий дискус про незрілість linux як операційної системи для нетбуків через відсутність нормального дистрибутива для жодної з наявних на ринку моделей, і про те, хто в усьому винен =) оскільки коменти google reader та переписка в google talk — навряд чи найзручніші інструменти для конструктивного розвитку дискусії, спробую перенести в блог: зацікавлені нехай долучаються.

почалося зі статті my netbook took me back to windows: автор давно користується mac os, але придбавши нетбук asus eee pc, змушений був користуватися встановленою на ньому windows xp через брак достойної альтернативи — тобто безпроблемної «нетбучної» версії mac os або linux.

далі наші з юрою (jin) коментарі.

tivasyk: та ж біда: шукаю, і не знаходжу пристойного дистра для нетбука, в моєму випдаку acer aspire one.

jin: це проблема виробника.

tivasyk: лише частково. жоден з дистробудівників ще не запропонував нормального дистра для нетбуків. в результаті жоден з постачальників ще не видав нетбука з нормальним linux'ом. нормальний виробник не візьметься заточувати дистро під себе — а якщо візьметься, то запропонує покупцям каку.

так що не проблема виробника, а проблема галузі. маю сподівання, що canonical таки зробить першим правильний крок. побачимо.

jin: тут є одна заковирка — для того, щоб «заточити» дистр, необхідні драйвера. конкретно у acer aspire one — із звуком проблеми. люди жаліються що (залежно від звуку і дров) то не працює вбудований мікрофон, то після підключання/відключення навушників пропадає звук. acer зробив патч на alsa, але сорсів цього патча немає, і інши дистробудівники не можуть повторити.

далі продовжуємо в коментарях. приєднуйтеся, найбільш цікаві коментарі підніму в допис.

фотодайджест 3

давно не було світлин... виправляюся: третє число фотодайджеста.

нагадаю, що я публікую відкадровані в квадрат світлини, так їх зручніше зібрати у набір 3×3, компактніше — але дивитися обов'язково треба повні версії за посиланнями.

дві попередніх збірки шукайте тут.

день виборів: пародія на дійсність

в неділю нарешті переглянув російську комедію «день виборів» — вже давно хотів це зробити, тепер трапилася нагода.

сказати, що фільм сподобався — нічого не сказати. я розумію, що за багатьма мірками це кіно другого сорту: навряд чи технічно досконале, за не надто оригінальним сюжетом, з доволі банальним гумором, а ще половина акторського складу хіба що не вперше опинилися перед кінокамерою...

але я переглядатиму фільм ще не раз. чому?

музика кохання

на розвиток теми романтичного настрою і його музичного відображення... композиція this love (craig armstrong feat liz fraser).музика кохання.

і відеокліп:


пройняло, правда? я би сказав, що це еротика в музиці.

p.s. знайшов випадково у блозі soltero. відшукати аудіофайл (mp3) в інтернетрях не проблема. файл з відеокліпом (mp4) має бути ось тут.

про чоловічі іграшки

сьогодні цілісінький день слухаю один трек: le nettoyeur з альбому wood від грега бомона (greg baumont). вдома, в автівці, в офісі.

послухати треба весь альбом --- він того вартий! але цей трек... атмосфера.

не знаю, звідки в кожного хлопчини від самого дитинства в крові живе ота пристрасть до зброї. скажете, що це погано: потенційна агресія. але... думаю, це щось глибоке, первісне. так, агресія, але ще й готовність боротися. хіба чоловік без цього залишиться чоловіком?

слухаю. мрію колись дати волю дитині в собі й придбати страйкбольну версію heckler & koch g36c. а завтра гратиму в sauerbraten =)

p.s. альбом wood --- вільна музика, доступна для завантаження на сайті jamendo.com.

сергій манту питає гаранта...

українська правда знову збирає запитання для конференції «спитай президента». сергій манту, автор кусючого блогу про вкраїнську політику, питає гаранта:

пане президент! я зазираю у свій тоненький гаманець і відразу ж здогадуюсь, що принесе миколай моєму синові. а що принесе миколай вашим дітям?

питання актуальне, підтримав і собі. наразі лише 67 голосів. це надто мало для того щоби питання прозвучало на прес-конференції. найбільш популярне серед в тенетах наразі запитання, за яке відвідувачі сайту української правди віддали більше 52 тисяч голосів:

шановний пане презеденте, скажіть будь-ласка, скільки нам (простим людям) потрібно вам заплатити, щоб ви разом з усіма депутатами вр, міністрами, урядовцями назавжди виїхали за кордон і не заважали україні нормально розвиватися?

підтримаємо і це — бо що ще залишається, як не жартувати?

поверхневий фемінізм, спроба друга: в пошуках жінки-програміста

навесні обурювався феноменом «поверхневого фемінізму», дописав про це у блог, і пообіцяв — сам собі найперше — колись детальніше подумати про те, чому отой особливий тип фемінізму мене дратує. довго не було нагоди, тоді забув.

аж ось єсть нагода: стаття «женщина в информационных технологиях: профессионал или морская свинка?» (developers.org.ua) знову поставила всю проблему жіночого самовизначення з ніг на голову.

але зачепила мене цього разу, і змусила повернутися до теми не сама стаття, а схвальна рецензія людини, яку я хоч і не знаю особсто, але звик поважати за розважливість і здоровий глузд.

дитяча порнографія: український підхід

на продовженя теми, започаткованої у вчорашньому дописі «дитяча порнографія чи доросле невігластво?», наразі просто процитую дещо зі статті, опублікованої на веб-сайті «хрещатик».

павло унгурян: «законопроект про подолання і боротьбу з дитячою порнографією дуже жорсткий»

нещодавно в парламенті було зареєстровано два законопроекти про боротьбу з алкоголізмом та дитячою порнографією. про окремі норми та очікування від підтримки цих законопроектів [...] розповів їхній автор — народний депутат україни павло унгурян.

п.у.: щодо законопроекту, який направлено на боротьбу з дитячою порнографією, мушу сказати, що, на жаль, україна на сьогодні посідає лідируючу позицію з виготовлення продукції, яку можна охарактеризувати, як продукцію порнографічного характеру з використанням дітей. [...] цим законопроектом, перш за все, ми вводимо поняття, що таке дитяча порнографія. по-друге, ми ставимо дуже серйозні вимоги до операторів інтернет-мережі, телекомунікаційних операторів щодо відстеження, фільтрації порнографічних сайтів із матеріалами, на яких зображено [...] дитячу порнографію. по-третє, ми вводимо додаткові суворі санкції до кримінального кодексу україни: значний жорсткий підхід до покарання — 5 років позбавлення волі за розповсюдження цієї ганебної продукції і 7 років, якщо це повторна спроба або скоєно групою осіб і так далі.

думаю, що всі, причетні до цих тем [...], погодяться зі мною в головному — на жаль, і законодавцям, і правоохоронним органам, державним, місцевим органам влади доводиться мати справу із наслідками. [...] перш за все, потрібно боротися з причинами [...]

в тому протесті, який видали оператори телекомунікаційних послуг, є теж зерно істини, бо я мав [...] мав зустріч із ними. я запитав інтернет-асоціацію “воля кабель”: “друзі, ви за дитячу порнографію?”, вони однозначно відповіли: “ні”. тоді ми з вами на одному боці, давайте думати, і не скупіться, не шкодуйте своїх грошей, а ви змушені будете, якщо дасть бог і цей закон ухвалять, вкладати кошти в технічні та інші моменти, які сприятимуть тому, щоб найневрегульованіший інформаційний простір україни, інтернет-простір, став хоча б трішечки чистішим, трішечки добрішим і головне, щоб він уберіг наших діточок, нашу молодь від цих ганебних соціальних явищ.

правоохоронцям ми дуже жорстко і серйозно сказали: “друзі, ви мусите боротися з виробництвом порнографічної продукції, з розповсюдженням цих ганебних знімків, фільмів із використанням дітей з україни, які, на жаль, є дуже поширеними в інтернеті. ви мусите дуже серйозно переглянути свою боротьбу”. і ми будемо жорстко за цим стежити.

коментувати зараз нема часу — трохи згодом. запрошую переглянути повну версію статті.

захоплення рекламою

п'ятидесятий, грудневий номер часопису «деньги ua» (№50, 11 грудня 2008), скан розвороту 12-13 сторінок.

три чверті розвороту під рекламними блоками, і лише четверта частина — інформаційна; весь зошит журналу — всього 50 сторінок. в редакції захопилися рекламою?

рекламодавцям варто уважніше слідкувати за тим, куди саме втулять їхній креатив. сусідство з двома іншими блоками — можна було просто викинути гроші в сміттярку: гортаючи часопис, на цім розвороті зупинилися хіба що рекламісти, як оце я =)

дитяча порнографія чи доросле невігластво?

шокуюча новина: британські інтернет-провайдери за поради наглядової фундації інтернету закрили своїм клієнтам доступ до сторінки вікіпедії, присвяченої альбомові virgin killer (1976) гурту scorpions — через опубліковане на цій сторінці зображення обкладинки альбому, яке "містить елементи дитячої порнографії" (подав спрощено, детальніше читайте за посиланнями далі в тексті).

тепер про те, чому я шокований... для початку — ось вам обкладинка альбому virgin killer, довкола якої влаштували скандал:

так, оголена неповнолітня дівчинка у «відвертій» позі. то що? мені подобається це фото, і воно зовсім не викликає непристойних асоціацій. найгірше, що зі мною трапиться — я пригадаю набокова і, можливо, перечитаю «лоліту». хіба в даному контексті це — порнографія?

аварія на південному мості?

сьогодні вранці на заїзді на шляхопровід до південного моста (київ) з правого берега — тягнучка, що досить незвично для цього часу. на початку шляхопровода, з правої сторони декілька метрів огородження вирвано — очевидно, якесь велике авто вночі чи вранці впало вниз зі шляхопровода. увесь правий ряд на цій ділянці зайняли припарковані автівки: народ зупиняється і з інтересом заглядає вниз — там є ділянка гаражів. туди, мабуть, і впав автомобіль.

сам я не зупинявся і не дивився, а зараз не можу знайти нічого про цю подію в тенетах — хтось щось знає?

p.s. тим часом знайшлося багато інших повідомлень про аварії в районі південного мосту. зокрема, в січні 2008 року з моста падав легковий фіат (кореспондент), в липні — фура (for-ua.com)...

оновлення (12:00)
ну от, маємо перші опвідомлення: близько 7:40 сьогодні вантажівка renault впала з другого ярусу південного шляхопроводу на гаражі (першоджерело). водій вантажівки загинув, пасажир — експедитор — виявився заблокованим в пошкодженій кабіні (кияни).

оновлення (15:50)
найбільш детальний звіт про аварію на південному мості шукайте на сайті "другої смуги" -- тут є фото і навіть відео з місця події. за останніми данними, в кабіні був лише водій: лише приблизно о 13:30 його вдалося визволити і передати медпрацівникам.

цікава кризова статистика від пинзеника

здавалося б, ми вже мали звикнути до того рівня некомпетентності, що його день за днем демонструють народні обранці aka депутати вру, урядовці тощо. але ні, ще можуть дивувать, можуть. читаю оце в українській правді коментар віктора пинзеника щодо поточних темпів інфляції:

міністр фінансів віктор пинзеник вважає прийнятним рівень інфляції, зафіксований в листопаді [...] «у мене не викликає тривоги показник зміни споживчих цін 1,5%. [...] це надзвичайно важливий сигнал правильної реакції економіки на кризу», — підкреслив міністр.

а здавалося ж, розумна людина, економіст.

музичні знахідки

нещодавно писав про хуліганський альбом talco — сподіваюся, хтось не полінувався послухати. ось ще цікаві музичні знахідки останніх тижнів від jamendo.com.

lliendes від xera
мені сподобалося поєднання такого легкого індастріалу з фолковими кельтськими мотивами, слухав кілька днів поспіль в офісі (sic) та в автівці.

trance 'n dance від atomic cat
власне, вся суть альбому в назві — ритмічні трансово-танцювальні композиції з додаванням жіночого вокалу, місцями дещо нагадує кращі речі u96 (спершу написав u2), місцями scooter =)

l'autre endroit від silence
це дещо глибше... експериментальний електронний ембієнт, атмосферна музика — десь мелодійна, а десь... ну, це треба слухати.

ну все. слухайте вільну музику.

p.s. стоп! я знаю: от ти зараз прочитав цей допис і збираєшся пошукати ще чогось почитати/подивитися в тенетах. тебе не зачепило: це ж тре щось завантажувать? та ну, в мене й так багато музики... а я тобі пропоную: зупинись на хвилю, вибери з трьох перелічених альбомів один, який видасться ближчим за моїм коментарем, і таки спробуй послухати. можна навіть просто онлайн, на jamendo.com.

3 тис. грн за муркотіння двигунця

нарешті трапилося: зробив автівці планове техобслуговування. «книжка пише» робити то кожні 15 тис. км, але цього разу я накатав лишніх 3 тисячі: все-таки процедура недешева, і офіційна вартість то у прайсах автосалонів — це лише орієнтир, до якого на наших дорогах треба додавати ще 50-100% в залежності від загального пробігу та пробігу від попереднього огляду.

що сказати... 3 тис. грн. вартувало задоволення знову почути «муркотіння» двигунця замість хрипкуватого реву, відчути справжню плавність ходу. зате різниця дійсно суб'єктивно відчутна.

наступне то доведеться робити орієнтовно у квітні-травні.

мінус один?

мінус один прихильник. вирішив подивитися, що відбувається в блозі цієї людини (вже своїх читачів знаєш як рідних) — а блог видалено. цікаво, що трапилося з e1iza8eth?

з телефонами просто біда

протягом місяця «технічного бойкоту» сталося декілька подій, пов'язаних з мобільними телефонами. поділюся — важливіші найперше.

похоронний сервіс від равіс'а

нажаль, мій вірний старенький sony ericsson k750i покинув цей грішний світ. не без допомоги сервісного центру. було так.

одного разу на весні — більше як півроку тому, — телефон впав на асфальт. працював після цього справно, але мав тріщину на дисплеї, і через це верхня третина екрану показувала тільки сіру пляму. некрасиво, не дуже зручно, але хто користувався k750-м, знає: нічого справді важливого у верхній частині екрану не відображається.

цілий місяць без комп'ютерів... закінчився!

ну от і пройшов цілий місяць від того дня (5 листопада), коли я вирішив зробити перерву й відпочити від технічної тематики в блозі --- себто, сказав "ні" дописам про комп'ютери й нетбуки, linux, мобільні телефони тощо. такий собі інформаційний пост.

і що? стало цікавіше? стало насиченіше?

не знаю, як читачам — значного дискомфорту я не відчув, проте кілька разів довелося стриматися і відкласти публікації про якісь актуальні зміни на ринку. наприклад, я вже цілий місяць виношую план допису про живий досвід користування нетбуком aspire one, але з отим моїм табу юра новоставський мене випередив; доведеться тепер з ним сперечатися =)

отже, повернімося до теми!

рекламний експромт

рекламний лозунг для автосалонів renault: «візьми dacia на здачу»... народилося вчора дорогою додому.

звісно ж, це жарт: слоган жахливий. але... чимдалі глибшає підозра, що то як в анекдоті про "я відел чудноє мгновєньє..." -- здається, це вже хтось написав і навіть використав =/

зоряний пил на полиці з відеотекою

на вихідних всією сім'єю переглянули «зоряний пил» (stardust, 2007). звісно, у кожного з нас трьох різні враження від фільму — розповім про свої, і трошечки про тимкові =)

передісторія

свого часу я багато «пасся» на луках «старої» бібліотеки fictionbook.ru — коли там ще можна було знайти багато текстів англійською мовою. перечитавши всі книжки блискучої, гумористичної і водночас глибоко філосовської серії discworld від террі прачета, я взявся шукати чогось подібного на фікшнбуку... і випадково втрапив на «добрі ознаки», написану англійцем нілом гейманом (good omens) у співпраці з террі прачетом. сподобалося, тож зрозуміло, що далі я вже читав усе, що попадалося під руку — аби підписано було нілом гейманом: american gods, anansi boys, neverwhere і нарешті stardust (зоряний пил).

самі собі режисери, сценаристи і оператори

на вихідних ми з тимком взялися «знімати кіно» — тобто зробили кілька постановочних фотографій за участю lego-подібних фігурок =)

поліцейський збив колегу
минулої неділі жителі іграшкового міста стали свідками дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася на пішоходному переході через центральну вулицю, якраз навпроти будівлі поліційної дільниці. за словами очевидців, один з поліцейських вийшов на пішохідний перехід. водій патрульного автомобіля, що у цей момент наближався до переходу, не одразу зреагував, і мусив вдатися до екстренного гальмування. в результаті автівку розвернуло і вона зупинилася, вдарившись об огородження на тротуарі. нажаль, попри спробу водія уникнути зіткнення з пішоходом, того таки було травмовано. сам водій також отримав незначні ушкодження. на місце події оперативно прибула карета швидкої допомоги з розташованого неподалік військового шпиталю.

приблизно так можна було б текстом подати сюжет, який тимко абсолютно самостійно втілив у постановочній сцені, яку ми згодом фотографували.