фотографічний напівфабрикат

якось в першій половині квітня, гуляючи з кексиком парковою алеєю, зайшов на майдан перед історичним музеєм -- і зробив ось такий кадр. андріївська церква.

приніс додому, скачав на пк, довго на нього дивився... спершу поборов бажання додати до альбому улюблених фото -- а тоді довелося втриматися, щоби не викинути до "смітника". була б непогана поштівка на пасху: сюжет і кадрування наче в нормі як для любительського фото, але... небо! тут потрібна блакитна безодня з легкими хмаринками у сонячній височині...

доведеться чекати і клацнути ще раз цей сюжет за іншої погоди. втім, зелень на деревах буде вже зовсім інша, густіша, не "пасхальна", і через неї не виднітиметься силует церкви. от вам і ситуативна пейзажна зйомка =)

секрет магічного квадрата

знайома прислала лінк на "магічний квадрат"... мабуть, якраз сьогодні це тема дня в icq. не поспішайте відкривати -- для початку достатньо поглянути на скріншот тієї веб-сторінки і почитати там умови.

отже, відкрив, подивився... суть: магічний квадрат наче відгадує загадане мною число. гхм, все гараз, але в чім прикол, або where is the catch, як кажуть американці?

вистачило пари хвилин.

цитата з хакслі

цитата з авторської передмови олдоса хакслі до його роману "прекрасний новий світ":
весь существующий уклад человеческой жизни будет порушен, и придется спешно создать новый, согласующийся с нечеловеческим фактом атомной энергии. ученый-атомщик, этот прокруст в современном одеянье[12], приготовит ложе, на котором назначено улечься человечеству; и если ложе это будет не по мерке, тем хуже для человечества. придется человека обрубать, растягивать – с тех пор как прикладная наука по-настоящему взялась за свое дело, к этому и прежде постоянно прибегали, но на сей раз ампутации и растяжки предстоят нам куда более радикальные. руководить этими весьма болезненными операциями будут высокоцентрализованные тоталитарные правительства. уж это неизбежно, ибо близкому будущему присуща схожесть с недавним прошлым, а в недавнем прошлом быстрые технологические перемены, происходившие в условиях массового производства среди населения в основном неимущего, всегда склонны были порождать экономическую и социальную сумятицу. а чтобы справиться с ней, власть централизовалась, и контроль правительства усиливался. вероятно, все правительства мира станут полностью или почти полностью тоталитарными еще даже до взнуздания атомной энергии; а что они будут тоталитарными во время и после этого взнуздания, кажется почти несомненным. только широкомасштабное народное движение к децентрализации и самопомощи может остановить современную тенденцию к этатизму. но в данный момент не видно признаков такого движения. разумеется, новый тоталитаризм вовсе не обязан походить на старый. управление с помощью дубинок и расстрелов, искусственно созданного голода, массового заключения в тюрьмы и массовых депортаций является не просто бесчеловечным (никто теперь особо не заботится о человечности), но и явно неэффективным, а в наш век передовой техники неэффективность, непроизводительность – это грех перед святым духом. в тоталитарном государстве, по-настоящему эффективном, всемогущая когорта политических боссов и подчиненная им армия администраторов будут править населением, состоящим из рабов, которых не надобно принуждать, ибо они любят свое рабство. задача воспитания в них этой любви возложена в нынешних тоталитарных государствах на министерства пропаганды, на редакторов газет и на школьных учителей.
нічого не нагадує? передмова ця була написана в 1946 році -- задовго до формування сучасної "демократичної" росії.

велике прибирання

прибрати в дитячій кімнаті? легко! перчику, ходи-но сюди, давай поскладаємо твої машинки...

ага, дзуськи. півдня перекладали іграшки з місця на місце, розкладали по ящиках, відкладали поламані у смітник, пилососили... перчик навіть самостійно -- але під наглядом миленької, звісно -- помив віконце у своїй кімнатці. але помучилися всі =)

p.s. а у журналі "личный счет" вийшла стаття про нашу сім'ю. я ще її не бачив -- а от друзі вже переглянули і тепер питають, чи справді наша машинка коштує $200 тисяч =) насправді, очевидно, це якусь помилку допущено у тексті, але хіба тепер відбрешешся?!

бензинова статистика за березень

третій місяць за кермом -- без пригод (плюємо через ліве плече й стукаємо по дереві). можна підвести фінансові підсумки за березень.

отже, за місяць витратив близько 128 літрів пального, у грошах 655 грн -- це враховуючи пальне по талонах, тому середня ціна літра бензину а95 для мене була нижчою, аніж сьогодні можна побачити на заправках. ціни на пальне буквально за один тиждень наприкінці березня підскочили від 5,30 до 5,85 грн/л -- прикро, але хіба уникнеш? хто ж погодиться поставити машинку "на прикол"?

середня витрата пального збереглася на рівні 7,7 л/км -- навмисне заміряв на двох заправках поспіль. це -- в місті. побачимо, що скаже двигунець у поїздці трасою -- в крим та назад, -- котра запланована в мене на травень.

йога: стара і дуже стара

історію йоги деякі історики прослідковують аж до 3-го тисячоліття до нашої ери. зовсім нескладно логікою визнати ці 5 тисяч років, проте якщо спробувати осягнути цей період, спираючись на єдине доступне людині мірило -- тривалість одного покоління... гхм.

а втім, тут єсть одна маленька хитрість: коли киянин каже, що займається йогою, а надто коли це каже початківець -- мова, наймовірніше, йде про хатха-йогу, котра є лише окремою дисципліною йогічної системи. так от, найстарішим збереженим фундаментальним текстом з хатха-йоги є хатха йога прадіпіка, яка датується... аж 15 століттям вже нашої ери!

на цім сайті, в лівій колонці є розділ "мої сусіди" -- це коротенький перелік (переважно українських) блогів, які я періодично відкриваю й читаю. час від часу сюди додаю нові посилання, коли знаходжу в українській блогосфері щось цікаве або корисне для себе.

інколи доводиться й видаляти посилання.

маючи зараз час, запланував собі написати статтю про йогу. ідея приблизно така: дослідження філософії йоги та погляд на йогу без філософії, себто відірвану від індуїстського коріння. ще не знаю, чи вийде щось в результаті, але навіть початкова розвідка теми виявилася надзвичайно цікавою. найперше взявся прочитати щось про індуїзм, бо ця тема для мене нова.

під руку трапився журнал "вокруг света" (№8 '2007), повністю присвячений індії (настільний журнал миленької -- і тепер я це розумію, варто знайти цей номер і переглянути, або ж почитати в тенетах), з великою статтею міри салганик "індуїзм, або невмолимість долі". якщо оглянути засади індуїзму, виявиться, що в основі цієї релігії вгадується всеохоплююча ритуальність. саме існування світу у світосприйнятті індуса -- породження, існування і неминуча загибель для відродження -- основане на ритуалізованій циклічності.

місто перекритих вулиць

сьогодні вранці традиційно вдень віз миленьку на заняття з йоги в центр міста... спершу помітив підвищену щільність автівок в районі лук'янівки та артема, а вже на великій житомирській з подивом завважив, що міліцейські патрулі перекривають вулиці. чого б це?

коли повернувся додому -- краєм ока побачив новини в телевізорі, і все стало на свої місця: пан буш "влучно" вибрав 1 квітня днем свого візита до києва. а хай тобі грець...

ну, нехай. але, зважаючи на дику ситуацію з автомобільним рухом у києві, а надто в центрі, могли б не влаштовувать той цирк тут, а зустрічатися деінде -- за містом? на якійсь віллі? байдуже. бо якось смішно, що через двох дорослих дядьків (ну, гаразд, і ще з півдесятка політиків) тисячам водіїв довелося шукати об'їзди, а пасажирам -- тьопати пішки до найближчих незаблокованих зупинок маршрутного громадського транспорту.
де шукати файли шрифтів у linux, і у opensuse зокрема?

найперше, до чого приводить логіка: запускаємо пошук файлів з розширенням ttf (шрифти у форматі true type), і отримуємо... величезний перелік тек, в яких є такі файли. звідси перший висновок: шрифти в linux розкидані по всій системі, і лише "лінива" програма не приносить з собою при встановленні власний шрифт чи кілька -- найчастіше це лишні копії вже встановлених раніше з самим дистрибутивом.

поганий шлях. отже, відкриваємо браузер та гуглимо... виявляється, перелік основних системних тек, куди linux найперше звертається за шрифтами, є у конфігураційному файлі fonts.conf у теці /etc/fonts!

відкриваємо будь-яким текстовим редактором, бачимо щось приблизно таке (див. скріншот). от і перелік тек. редагувати файл fonts.conf, принаймні в opensuse -- не варто, його все-одно перезаписує конфігуратор шрифтів kde та yast...

почитати: