парканна пропаганда?

сьогодні не на жарт здивувався одній новині на веб-сайті "комп'ютерного огляду"... навіть не знаю, чи це можна назвати новиною: стиль та зміст більше нагадують якусь радянську пропагандистську листівку на паркані. наведу текст повністю -- хто зна, чи не відредагують врешті-решт його на сайті, і що попаде в друк:
windows vista исполнился год
за прошедший год компания продала 100 млн лицензий и отмечает растущее доверие пользователей к новой ос. независимое исследование ipsos и npd, проведенное в сша, китае, франции, германии, японии и великобритании, показало: 70% пользователей полагают, что windows vista лучше ос, которыми они пользовались ранее. среди наиболее востребованных функций системы – instant search, windows mobility center, network and sharing center, инструменты родительского контроля.

за счет активного сотрудничества с производителями, за последний год существенно выросло число windows vista-совместимых решений. на сегодняшний день эту ос поддерживает 43 тыс устройств, хотя год назад их было около 23 тыс. компания microsoft развернула программы windows vista logo program для маркировки устройств и по, прошедших тестирование на совместимость с windows vista. более 900 партнеров сертифицировало 3360 аппаратных компонентов и 3494 программ, поддерживающих инновационные графические возможности vista и средства работы в сетях.


windows vista – первая ос, построенная с учетом потребностей современных игр. для этой цели в windows vista реализована абсолютно новая графическая технология и «движок» directx 10. с момента выпуска windows vista поставки отдельных directx 10-совместимых устройств выросли до 60 млн шт. кроме того, microsoft развернула программу games for windows, для маркировки vista-совместимых игр, на сегодняшний день этим логотипом отмечено около 60 игровых бестселлеров.


свою лепту в развитие экосистемы vista вносят и партнеры microsoft – компании hp, gateway, acer, toshiba, asus, lenovo, и sony предложили широкий выбор моделей пк, готовых для работы с ос windows vista.
вважаю редакційний колектив комп'ютерного огляду найбільш професійним у своїй тематиці (ринок інформаційних технологій), тож просто не очікував нічого подібного! не втримався й відписав коментар під новиною...
за неофіційними данними (проте з джерел, близьких до офіційних), ультрапортативні субноутбуки asus eee pc з'являться в україні не раніше літа 2008 року -- найбільш ймовірно, у червні чи липні. заздалегідь ніхто не знає, чи це будуть найдоступніші моделі з адпатованою операційною системою xandros, чи версії із передвстановленим windows. про ціну також заздалегідь говорити важко.

чекатимемо?

продовжую час від часу запитувать людей, що вони думають про цей комп'ютер -- і дуже характерно, що чим далі людина професійно від ринку it, зокрема від продажів ноутбуків -- то вищий рівень інтересу до потенційної можливості стати власником мініатюрного ноутбука за 300-350 у.о. певно, ринок єсть, незважаючи на скепсис грандів.

p.s. всі мої дописи про asus eee pc.

кольорова статистика

вчорашня статистика відвідування мого блогу за географією порадувала яскравими кольорами. видно, пошуковики влаштували собі якийсь міжнародний фестиваль =)



p.s. взагалі, цю статистику може переглядати будь-хто, я не закривав доступ до профілю сайта в каталозі i.ua -- ласкаво прошу. найцікавіші сторінки тут -- загальний графік відвідувань за останні 30 днів і джерела трафіка (звідки приходять люди).
продовжую колекціонувати жарти башика про linux -- тут набралося за кілька днів разом. отже, для затравки -- про бороду.
xxx: здоров. ты мне вот линух неделю назад давал...
yyy: помню. и чё?
xxx: ну я его поставил, немного сложно с дровами, но поставил всё чё надо.
yyy: ты мне говорил. и чё дальше?
xxx: работаю под ним, хорошо всё, удобно, как ты говорил, тоько вопрос есть. не смейся только.
yyy: ну спрашивай, постараюсь.
xxx: мне кажется или внатуре при работе под линуксами борода быстрее чем под виндами растёт?
далі -- про достовірність емуляції windows:
u:_olga: ауу, ты где?
nick: выпал. в первый раз в жизни завис линух :)
nick: угадай, от чего? :)
u:_olga: не знаю
nick: эмулятор винды запустил :)
nick: начало, в принципе, хорошее. достоверный эмулятор, точный.
нарешті, про linux як жорстке порно:
hellscream: слушай! мне знакомый программист сказал что линух это как жесткое порно. так?
mich[str]: нуу... в принципе да.
hellscream: так короче мне его принесли! каким плеером открывать?
але найкумеднішим все-таки видався жарт не про linux, а про windows:
gamergoltz: аааа!!! конец света!!! спасайтесь!!! виндовс медиа плеер только что сам!!! успешно!!! скачал кодек, которого нет в полном комплекте последнего к-лайта!!!
gamergoltz: а не, все нормально, отбой с апокалипсисом. теперь любое видео виснет через 15-20 секунд и слетели дрова на звуковуху.
варто переглянути статтю тетяни максименко "як я шукала та знайшла віддалену роботу"... думаю, буде цікаво тим, хто хотів би заробляти журналістикою в тенетах, або й просто має час виконувати якусь дистанційну роботу в україні. кілька цитат для початку:
роботі [...] я можу присвячувати не більше трьох годин на день. і не треба нічого надто складного: основні мої обов'язки зараз - це дім та діти. [...] все, що декларувало надто великий бюджет, по ходу відкидалось. а також усі пропозиції, що рясніють окличними та запитальними знаками. життя вчить, що той, хто обіцяє забагато -- лишає ні з чим. [...] відправила туди пробну статтю, її прийняли до друку й підписали зі мною договір про співпрацю. [...] хто шукає роботу - бажаю успіху. бо він можливий і реальний, хоча може бути, як у моєму випадку, аж ніяк не грандіозний.

колекція пінгвінів

випадково, шукаючи щось в тенетах, натрапив на чималу колекцію кумедних туксів -- варіантів зображення логотипа linux, пінгвінчика. ну... тут нема що коментувати -- треба просто відкривати й дивитися.


гиги... час від часу на bash.org трапляються настільки лаконічні, і при тому специфічно "башівські" жарти, що їх можна назвати своєрідним тестом на готовність читати башик.

ну от, приміром, один з таких "тестів" -- якщо зміст жарту не доходить за 5 секунд -- повертайтеся до старих випусків квн та камеді клаб; а якщо реакція миттєва -- можливо, варто іноді робити перерви і працювати?
BAHTYC: б..дь! ну сколько вам повторять?! я бантик!!! по-русски это читается Б-А-Н-Т-И-К!!!
p.s. частково великі літери довелося залишити для збереження змісту.
ще одне спростереження з київських доріг, на продовження теми: люди у великих автівках, джипах -- більш схильні до агресивного стилю водіння. чому? як правило, позашляховик, навіть "паркетний" -- це потужність із запасом та автоматична коробка перемикання передач... обидва фактори вкупі, на мою думку, часто "виховують" недбалість за кермом: водій звикає покладатися на потужність і керованість машини, з часом набуваючи більш агресивного стилю та ігноруючи банальні засади безпеки керування автомобілем.

саме це щодня спостерігаю за кермом вранці та ввечері, дорогою в офіс та повертаючись додому. а ще час від часу -- як пасажир у таких авто.

тому... перечитую статтю "дай дорогу дураку" на сайті журналу "автокар" та намагаюся вдвічі обережніше керувати автомобілем, коли поруч на дорозі є позашляховик.

базис -- хороше ім'я для кота

поки читав башик та вибирав традиційну порцію смішинок про linux... натрапив на дуже кумедний допис, вартий, мабуть, окремого запису в блозі:
sergey: кстати, базис - хорошее имя для кота.
dawa: да, солидно так...
sergey: "базис, идите сюда"
sergey: "да... большой базис"
sergey: "посмотрите какой у нас полный базис"
sergey: "базис! брыс с кровати! где твоё пространство?"
dawa: ну-ка нормализуйся!
sergey: "базис, дай ка мы тебя измерим!"
sergey: "хочется знать какая у тебя размерность"
sergey: а если завести ещё одного кота и назвать его так же, то можно будет переходить от одного базиса к другому.
sergey: а ещё базис можно поворачивать!
dawa: и переносить ))
sergey: и немножко масштабировать! (правда по одному измерению)
sergey: а если он расставит лапы, то будет ортогональным!
sergey: а поскольку лапы одинаковые, то и нормированным!
sergey: т.е. у нас эвклидов базис!!!
sergey: так и назовём.
p.s. зображення з блогу funny-cats.girldir.com...
невже закінчилася зима європейська, і прийшла справжня, слов'янська? сьогодні вранці ледве відшкрябав машинку -- під п'ятисантиметровим шаром снігу ще й намерзло льоду... півгодини трудився: виявилося, що куплена днями щітка незручна і замала, як на наші зими =) певно, для європи зроблена.

а тоді ще півгодини виїздив на проспект перемоги -- зазвичай цей коротенький відрізок шляху забирає щонайбільше 5 хвилин. зате стоячи в тій тягнучці, мав можливість надивитися на білосніжну зимову красу, і навіть клацнути камерою в телефоні =)

p.s. таки спізнився на роботу! ну то й що? зате дуже гарно довкола.

а що далі робити?

геніальний жарт з башика (тобто з bash.org), про linux:
timson
ну вот, все работает, ничего больше не глючит, вроде ставить больше ничего не надо... а что вообще дальше с линуксом то делать?
в принципі, так воно і єсть... часом буває: приходжу додому, включаю пк і... просто дивлюся в екран, пригадуючи, що б ще такого хотілося зробити =) а ось іще про linux, і досить влучно:
сирёшко: фи ) убунту :)
alexander: фи твоё генту
сирёшко: нееее, генту это кайф. как живое существо... типа буратины ток женщина.... ее стругаешь, собираешь, напильником точишь, потом шкуркой, полируешь и потом кайф :)
alexander: а убунта? :-)
сирёшко: а убунта - резиновая женщина. надул и пользуешься :)
alexander: зато как жывая! :-)
рух до вільного програмного забезпечення можна любити багато за що... наприклад, за те, що час від часу програмісти в своє задоволення пишуть по-справжньому унікальні програми: такі, що продавати їх було б невигідно, а тому вони або коштували б просто дурних грошей, або ж для них у звичайній моделі софтверного бізнесу взагалі не знайшлося б місця.

ось цікавий приклад: partyman, досить незвичний аудіопрогравач. за інтерфейсом він наближається до класичних програвачів на кшалт winamp, але... має унікальну функціональність, яку годі шукати в інших програвачах -- принаймні, за довгі роки використання пк я таке зустрічаю вперше.

варто уважно придивитися до скріншота: тут немає традиційного набору кнопок (play, pause, stop, ffwd та rew)... задача partyman -- безперервно відтворювати музику, тому одразу після запуску він вже звучить, а зупиняється лише коли програму закрити. замість непотрібних кнопок -- дві панелі з інформацією про поточний трек та наступний: коли до завершення пісні залишається 10 секунд, наступна запускається із кросфейдингом. список програвання можна в заповнити треками у бажаній послідовності -- але якщо список пустий, програвач буде відтворювати випадковий трек з диску (хіба що на диску не виявилося б жодного звукового файлу).

для чого це потрібно? ну, приміром, щоби забезпечити безперервний музичний фон на вечоринці, дискотеці тощо. обмежено? нехай. зате такий підхід цілком в дусі філософії unix, один з принципів якої, за дугом макілроєм, є: "пишіть програми, котрі виконуватимуть одну задачу, але виконуватимуть її добре".
на форумі tupoleva.net, у гілці з кумедними зображеннями побачив ось таке...
братья и сестры! свечи, купленные вне нашего храма, возжегать не разрешается.
просто слів забракло! розіслав колегам -- у відповідь отримав досить стримані коментарі на кшалт "грамотний маркетинг" чи "бізнес є бізнес". гхм.

по-перше, все-таки не втримався і публікую тут -- це мусить залишитися в історії. по-друге... тепер я знаю найкращий спосіб відповісти на будь-які коментарі захоплених любителів apple: просто відсилати їм цю фотографію. бо чомусь це мені дуже нагадує стиль бізнесу apple =)
з 9-го січня пройшло вже... 16 днів. отже, я вже третій тиждень за кермом. перший "переляк" вже минувся -- навіть за такий короткий термін вже прийшов якийсь мінімально необхідний досвід, щоби я почувався більш-менш впевнено на дорозі.
думаю, в ідеалі водіям-початківцям треба видавати одноразові пластикові автомобілі й випускати на спеціальні дороги для початківців. на рік -- нехай там катаються
отже, тут поправка: через кілька тижнів когось із тих початківців вже цілком можна випускати в місто =) маю навіть таке спостереження: досвічені водії набагато частіше схильні порушувати правила дорожнього руху. щоправда, самі вони, мабуть, вважають, що це можна вибачити, бо на відміну від початківців, котрі порушують, навіть не знаючи цього -- "аси" порушують свідомо, і головним чином ті правила, які видаються їм "не дуже важливими": проїхати світлофор на жовте світло, поворнути з другого, а часто і з третього ряду, "забути" поблимати поворотом при перешикуванні зі смуги в смугу, поігнорувати знаки напрямку руху в смузі... частенько це сприймається як цілком нормальна "доросла" поведінка за кермом.

звісно, далеко не всі досвічені водії так катаються... але все-таки за моїми спостереженнями початківці частіше намагаються їздити правильно. бо страшно =)

вона з пінгвіном на ти

кейтлін мартін -- жінка, котра не боїться комп'ютерів аж настільки, що обрала собі системне адміністрування за професію. випадково натрапив на один з її блогів, присвячений linux -- на сайті видавництва o'reilly. їй 47 років, в неї жахливий за дизайном веб-сайт і цікавий профіль на blogger.com -- а її резюме, мабуть, присоромить середньостатистичного сисадміна.

p.p.s. то невже вони й справді існують?

p.s. гхм... в кожного свої дивацтва. кейтлін мартін у захваті від... тхорів! жах...
у січні 2008 р. apple гучно анонсувала свій новий лептоп: macbook air. як завше, новий яблучний продукт викликав завірюху дописів у тенетах: хто хвалить, хто сварить, але принаймні "повітряний" ноутбук помітили й підняли на перші шпальти практично усіх комп'ютерних інтернет-видань. власне, що й потрібно було apple для успішного старту продажів. та й як не помітити: кругом гламур, ноутбук позиціонується як найтонший у світі -- при цьому за революційний крок у apple видають відмову від "надлишкового" оснащення: macbook air не має мережевого роз'єму та оптичного дисковода, а usb-роз'єм лише один.

тим часом dell тихенько й непомітно повідомила про те, що популярний ноутбук xps m1330 в європі (а трохи згодом і у сша) буде доступний із заздалегідь встановленою операційною системою ubuntu linux. на відміну від macbookair, xps m1330 -- хоч і не найтонший у світі, але доволі повно оснащений ультрапортативний лептоп у стильному дизайні. варіант із ubuntu 7.10 дозволяє дещо зекономити порівняно з таким само ноутом із windows vista.

платити чи не платити?

продовжуючи тему програмного забезпечення, за яке не треба платити (навіть патологічно чесним людям): в тенетах знайшовся черговий проект "звільнення" десктопу opendisk: збірка найкращого вільного програмного забезпечення, готова для завантаження й запису на диск cd. до цього можна додати (надрукувати власноруч з доступних на сайті макетів) обкладинку чи конверт для диска. і -- вперед, встановлювати.

день виборів

чудова цитата:
не чувствую в себе потребности находиться рядом с властью. ни при той, которая мне нравится, ни при той, которая мне не нравится. и участвовать в ее жизни я не хочу. только как гражданин в день выборов.
максим віторган, з інтерв'ю про фільм "день виборів". ще цитата про фільм:
...это не задумывалось изначально как некая диссидентская акция. не мы привели страну к тому, что сегодня эта комедия смотрится как смелое протестное выступление. текст не изменился и материал не изменился за годы существования спектакля. это не антикремлевский памфлет. это просто комедия о нашем цинизме и лопоухости. одни циничные — другие лопоухие.
а ви бачили це кіно? я -- ні. обов'язково пошукаю на торенті, мушу переглянути.

p.s. і тещі показати... замість чергового виступу партайгеносе.

p.p.s. гхм... виявляється, єсть навіть цілий веб-сайт фільму "день виборів"! красиво зроблений, з гумором.
маріанна -- справжній піарник: навіть вдома, в декретній відпустці, пише цікаві речі. наприклад, величезний допис у блог про те, чи мамі варто спати разом з маленькою дитиною, чи окремо... і досить переконливо доходить висновку: разом.

а от доктор комаровський -- його книжка "здоров'я дитини і здоровий глузд її батьків" нам з милою дуже допомагала в перший рік по народженню кексика, -- так от, доктор комаровський каже, що спати діткам краще окремо.

де істина? та завжди лише... в здоровому глузді батьків =)

нашому перчикові вже чотири, і у нього є своя кімнатка, велике ліжечко, -- і спить він окремо. щоправда, частенько засинає дуже довго. мабуть, треба частіше забирати перчика до себе?

neuros osd: мультимедійний комбайн

все-таки в якій же тьмутаракані ми живемо... нам здається, що ноутбуки з windows vista, мініатюрні програвачі mp3, кишенькові пк та комунікатори -- то щось нове й прогресивне. тим часом розбалувані споживачі у справді технологічно розвинених країнах до всього цього вже давно звикли, а ринки там настільки тісні, що виробникам доводиться щоразу придумувати щось справді нове. щось таке, що в наших теренах з'явиться хіба що років через два-три -- та й то при хорошому розкладі.

бюджетні комп'ютери з передвстановленим linux, мініатюрні десктопи, ноутбуки за $300-400, лептопи з унікальними характеристиками для дітей -- "у них" вже єсть і чудово продається, наш ринок (маю на увазі не лише постачальників, але й самих покупців/користувачів) поки лише крутить носом і розмазує соплі: мовляв, кому воно треба...


обіймімося!

йован пише: обіймайтеся частіше! і він таки правий. не відкладаймо, обіймімося сьогодні, обіймімо діточок =)

а йован взагалі цікаво пише... влучно, кумедно, часто безжально й цинічно -- варто час від часу зазирнути до нього в блог.

p.s. зображення з веб-сайту memorygreetings.com.
психологія підлітка -- непроста річ. ну, приблизно настільки ж складна, як... програма мікрохвильової пічки. хто зна, що за процесор там всередині, робота яких підпрограм призводить до того, що мікровелька готує їжу? головне, що результат достатньо примітивний для того, щоби прилад можна було використовувати щодня, навіть не маючи наукового ступеня у якійсь там кібернетиці: натиснув кнопочку -- включив, почекав, після сигналу можна діставати і їсти.

от так і з психологією підлітків =) перші закоханості, томління, сумніви... складні процеси! а результат -- примітивний. ну, з психологією хлопчиків я трохи знайомий на власному досвіді, а от як воно у дівчат?

та приблизно ось так:
ми так гарно спілкуємось :) але я, звичайно, розумію що йому потрібно. тож не просто так поговорити... йому треба більше. та й мені в принципі теж. але в моєму розумінні "більше" обмежується поцілунками (неважно якими), але тільки не для нього. хоча він покищо цього не показує... хм... складна ситуація... але зате мене втішає думка, що... в мене нарешті є хлопець!!!
супер. фактично, останнє речення точно підсумовує всю складність душевних поривів та сумнівів: система тестує роботу базових інстинктів, основою яких є факт власності, поширення своєї влади на певний суб'єкт =) звісно, це лише один з кількох інстинктів, але їх не так багато.

як би складно ми себе не сприймали, в основі -- досить прості реакції. років до 20 тестування закінчується, і соціум отримує нового учасника.

p.s. цитату взяв з блогу віки, на який я випадково якось натрапив, і з того часу періодично переглядаю -- наче зазираю до акваріуму. цинічно? та хіба? а для чого ж тоді блоги, як не для реалізації свого бажання бути поміченим? і цей -- так само, тому дякую, що прочитали =)

p.p.s. зображення -- ілюстрація євгенії гапчинської до книжки "ліза та її сни".
думаю, в ідеалі водіям-початківцям треба видавати одноразові пластикові автомобілі й випускати на спеціальні дороги для початківців. на рік -- нехай там катаються =)

ось, мабуть, найкумедніший момент із власного малесенького досвіду: їду у другій смузі, попереду мене вліво просяться дві машинки, що були припарковані на першій смузі. першу пропускаю, і думаю собі: вистачить, по одному... йпрст. я ж не звернув увагу на їхні аварійні вогні! і тут я помічаю між ними буксирувальний трос =) довелося самому терміново перешиковуватися лівіше =/

добре, що все обійшлося без пошкоджень для автівок. але такий досвід може бути дорогим. а вулиці в києві частенько бувають такі перевантажені, що місця для помилок залишається дуже мало, і більш водії з більшим стажем все менше й менше схильні такі помилки вибачати -- замість того самі водять більш агресивно, підвищуючи ймовірність аварій.

український інтернет: ростемо?

згідно статистики, опублікованної компанією хостмастер, кількість доменних імен (назв для веб-сайтів), зареєстрованих у 2007 році в українському сегменті тенет, зросла майже на 40% порівняно з попереднім, 2006 роком.

можна радіти? ну... мабуть, можна, але...

по-перше, "характер регистраций позволяет предполагать, что значительная часть зарегистрированных в этом домене доменных имен не предназначена для дальнейшего развития". і по-друге, хотілося б поцікавитися: а скільки з веб-сайтів, що використовуватимуть нові доменні імена, дійсно українські -- себто, публікуються українською мовою, або хоча б мають українську версію?

а статистика така, що радіти -- принаймні мені -- щось не дуже хочеться. втім, завжди є місце для надії та оптимізму. я розмовляю й пишу в тенетах українською -- і, значить, все не так погано =)
вчора ввечір, збираючись повертатись додому після йоги, сіли з милою в авто й звернули увагу на одометр... я найперше подумав, чи все гаразд з електронікою: 1111,1 км =)

це -- приблизно пробіг з моменту, коли я вперше сів за кермо цієї машинки, включаючи "стажування" і останні кілька днів самостійного "водійства". звісно, смішні цифри на погляд когось із шоферським стажем кільканадцять років, але для мене -- якийсь там етап.
команда проекту opensuse опублікувала графік підготовки підготовки до випуску opensuse 11.0 -- наступної версії свого linux-дистрибутиву: фінальний (public) реліз намічено на другу половину червня 2008 року. чекаємо!

тим часом opensuse 10.3 працює чудово з самого моменту інсталяції -- після встановлення драйверу відеокарти nvidia та набору мультимедійних кодеків -- жодних нарікань на систему.

щоправда, мій пк на сьогодні вже не є взірцем швидкодії: процесор з частотою 1 ггц, 640 мб пам'яті, відео (agp) з власною пам'яттю 32 мб... але якщо мінятиму -- то вже на ноутбук. про такий вибір -- іншим разом.

технічне шампанське

із післяноворічного офісного гумору: шампанське технічне, для промивки каналу (мається на увазі канал продажів).

за кермом

вже другий день поспіль катаюся за кермом сам. до цього їздив лише в супроводі брата (андріє, вдячний!), який навчав мене керувати машинкою. аж ось в четвер знайшли час оформити необхідні документи на авто... і тепер час самостійно тренуватися. хорошими водіями не народжуються, єдиний спосіб -- сідати за кермо та їздити. уважно й обережно.

подобається =)

мабуть, найпроблемніша "дисципліна" для більшості новачків за кермом -- паркування заднім ходом на стоянці. втім, поки що все тут гаразд: другий день машинка ввечері акуратно стає на своє місце =)

гребенщиков -- це будда

атас! у веб-журналі идиотъ однією статтею зібрано висловлювання максима кононенка про російську (а втім, присутні там і вакарчук зі скрипкою) попсу. що сказати? грубо, цинічно, місцями нецензурно -- але разом із тим так влучно, що годі передати. ось, приміром, одна цитата:
борис гребенщиков -- это человек, сформировавший мировоззрение целого поколения. в принципе, такие люди причисляются к лику святых и почитаются как пророки. однако же гребенщиков почивать на лаврах не стал, и продолжает писать песни -- когда плохие, когда хорошие, но никаких трендов в его творчестве не видно. оно не становится лучше, но оно не становится и хуже. в принципе, я думаю, что борис гребенщиков -- это будда.
хіба можна сказати точніше? будда, бугога!
готуючи теле-конференцію президента україни (пройшла 27 грудня), організатори вирішили надати українській інтернет-спільноті можливість поставити своє запитання, а також проголосувати за питання, запропоновані іншими людьми.

ну... мали б хоч трохи вже розуміти характерні особливості поведінки веб-соціуму =) найбільш популярним стало таке питання: "як пропатчити kde2 під freebsd?" (короткі пояснення нижче).

і що? питання таки прозвучало в ході конференції. ось що відповів віктор ющенко...



в цілому, як не дивно, я з президентом згоден =)

p.s. kde2, freebsd, патчити -- специфічні комп'ютерні терміни.

іронія долі2: профанація

на вихідних ми з милою переглянули продовження "іронії долі" -- фільму, що став культовим на теренах радянського союзу і залишається таким через 30 років після виходу на екрани.

дивились вдома, екранну копію -- і, можна сказати, добре, що не пішли в кінотеатр. це моя думка: мила, можливо, напише щось інше про фільм.
нотатка. я не збирався писати рецензію -- ну який з мене кінокритик? -- але виявилося неможливим втриматися й не прокоментувати окремі моменти "кіна". вибачайте, коли що не так =)

продам dvd-рекордер mustek r100a plus, недорого.
увага! апарату позбувся… не пам’ятаю, як саме =)
стаціонарний програвач dvd, має власний тв-тюнер та дозволяє записувати телепрограми на диски dvd. чекаєте на важливий футбольний матч або хочеться мати можливість переглянути яскравий концерт ще раз? вставляємо диск dvd+r, а краще dvd+rw (щоби можна було пізніше перезаписувати), і на початку передачі починаємо запис. на один диск можна записати до 6 годин телепередач.

українська повстанська армія

у блозі aleksandro натрапив на ще один ролик про українську повстанську армію... час пригадувати власну історію.



звісно, ніхто вже й ніколи не дізнається, як воно відбувалося насправді... але я, приміром, схильний довіряти коротким, стриманим оповідям свого дідуся. ...і чомусь не йму віри тим, хто згодом знищував власні документи про події в україні.

дідо сам не приймав участі у партизанських діях на львівщині -- був ще замалий. розказував, як йшли до лісу чоловіки, ховаючись від совєтщини й від німців... як допомагали своїм братам, чоловікам, синам жінки в селі. жахів дідо не розповідав -- ні про радянську армію, ані про німців, але оповідки його завше були дуже стриманними... хто зна, про що він мовчав? тепер вже не розпитаєш його -- нехай земля буде пухом.

поплач за мною, мамо...

у сусідньому блозі випадково натрапив на відеокліп: нічлава блюз + тартак, "не кажучи нікому". раніше не чув цієї пісні...

пісня доступна для викачування з багатьох джерел: автори закликають слухачів не просто вільно завантажувати її з інтернету, але й активно розповсюджувати. кліп також доступний для викачування (наприклад, з сайту "5 каналу", файл 60 мб)-- і, власне, саме з нього варто почати.



а ось слова...
не кажучи нікому
(братам по зброї та прийдешнім поколінням присвячується)

коли війна вривається у двері,
не захистять слова й печатки на папері.
потрібно йти, потрібно брати зброю
і право на життя відстояти в горнилі бою…

одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
і знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
знову за спинами визволителів
прийшли нові карателі та мучителі…
то що ж робити — сидіти склавши руки,
спокійно дивитися на вбивства та муки?
чи, взявши благословення в рідної мами,
почати боротьбу — з новими ворогами?

поплач за мною мамо, коли я загину.
за свою землю, за україну
поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
що я вже ніколи не вернусь додому.

тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
і мама молиться — «хай поживе ще трошки»
вже так давно не бачить сина свого
і ще хоч раз побачити його живого…

ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
караюсь, мучусь, але не каюсь!
якщо не я — то хто? зайве питання…
для нас це не проста війна — це визвольні змагання.
людей женуть на схід, немов худобу,
принижують, щоб знищити людську подобу…
і захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
у них одна надія — на повстанців…

поплач за мною мамо, коли я загину.
за свою землю, за україну
поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
що я вже ніколи не вернусь додому.

пройдуть роки, земля загоїть рани,
залишаться в живих поодинокі ветерани…
а скільки тих, що не прийшли додому,
лежать в своїй землі в могилах невідомих…

поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
що в цій війні з чужими поки що програємо…
хай перемоги наші порівняно малі,
та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
тіла загинуть — житиме ідея…
а наші душі тут — в рідних просторах —
волинських лісах, карпатських горах…

поплач за мною мамо, коли я загину.
за свою землю, за україну
поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
що я вже ніколи не вернусь додому.
посилання:

музика для релаксації

надзвичайно чудова музика для релаксації: електронний альбом in riots of color they spin від mikael fyrek... сам не сподівався, що так закохаюся в ці композиції, бо зазвичай полюбляю більш ритмічну, енергійнішу музику.

особливо сподобався трек the smaller oranges and yellows з цього альбому -- по-моєму, ідеально підійде для занять йогою або для медитації: те, що музика абсолютно не містить етнічних індійських мотивів, лише робить її ще цікавішою для такого використання!

викачуємо, слухаємо... ділимося враженнями!

увесь електронний альбом доступний для вільного викачування на сайті kahvi.org, про нього я вже розповідав.
мабуть, буде цікаво почитати тим, хто займається йогою, або й просто цікавиться індійською іконографією... шива натараджа: символіка, значення, філософія образу (рос.) на сайті російської школи індійського танцю. а ось тут знайшовся навіть такий собі довідник з іконографії індуїзму, ще доволі неповний, але цікавий.

на сайті київської школи йоги є невелика підбірка літератури з йоги -- невелика, бо головним чином джерела в перекладі.
bash.org відпочиває! вчора, переглядаючи сучасну адаптацію фрагментів камасутри, дуже потішилися з милою, знайшовши ось такий фрагмент (рос.):
благоразумный, имеющий друзей, искусный, разбирающийся в поведении, знающий, где и когда действовать, человек без труда овладеет даже недоступной женщиной.
сміялися. а зараз подумалося: та це ж реклама... освіти =) мабуть, було досить актуально в ті далекі темні часи.

а на сайті українське життя в севастополі (!) можна знайти камасутру українською мовою. знахідка!

p.s. кумедно переглянути автомобільну камасутру: на гомельському автосайті наведено декілька схем =)
я вже писав у своєму блозі про те, як зорієнтуватися у файловій системі linux -- сподіваюсь, цей допис буде корисний тим, хто вже працював з операційною системою windows, і знайомиться з пінгвіном. а ось в мережі натрапив на більш об'ємну статтю про особливості організації файлової системи в linux -- корисно почитати як продовження: файловая система linux глазами windows-пользователя (рос.)
в linux используются другие файловые системы. в основном, это ext2 и ext3 [...] ext3 – это та же ext2, однако имеющая ряд модернизаций, одной из которых является поддержка журналирования. журналируемая файловая система сначала записывает изменения, которые она будет проводить в отдельную часть файловой системы (журнал) и только потом вносит необходимые изменения в остальную часть файловой системы. после удачного выполнения планируемых изменений, записи удаляются из журнала. все это обеспечивает лучшее сохранение целостности системы и уменьшает вероятность потери данных, особенно в случае непредвиденного выключения компьютера.
написано трохи незграбно за стилем, і не завжди достатньо зрозуміло, як на мене (це я вже прискіпуюся), але зате деталей якраз достатньо для читача, якому треба лише поверхнево познайомитися з відмінностями файлових систем linux та windows.

оригінальний годинник

вау! читав блоги розробників kde 4, і натрапив на пост про оригінальний гаджет -- електронний годинник lexon e8, що показує час у досить незвичний спосіб. ніяких стрілочок, ба навіть цифр! замість цього -- на екрані дві пари стовпчиків, висота котрих і позначає кількість годин та хвилин.

ну хіба не оригінально?!

не сперечатимусь: якщо треба дізнатися час, то лічити ті квадратики ой як незручно... стрілочки зручніші. але...

я не ношу годинника. точніше, не ношу його окремо на руці: в мене завжди є в кишені мобільний телефон, а частенько в другій ще й кишеньковий пк, і кожен показує час. на роботі та вдома -- комп'ютери (час в правому нижньому кутику екрану), навіть на стаціонарнних телефонах в офісі та вдома. мікрохвильова пічка? газова плита? єсть годинники.

але! саме тому, що годинник мені не потрібен -- такий ось незвичний гаджет я б носив на руці =) щоправда, мабуть, недовго -- швидко б набридло. хіба що дійсно звик би зчитувати час?..

p.s. за гаджет просять $137. як на мене -- дорого. але певен, попит єсть: чудова річ на подарунок.
подруга прислала посилання на цікаву статтю (дякую, танечко!) -- вибрані фрагменти з книги let my people go surfing про бізнес з людським обличчям. автор книги (yvon chouinard) у 1973 році створив власну компанію, яка -- якщо вірити написаному, -- мабуть, відповідає уявленням про ідеальне місце роботи, що є у кожного з нас. в цілому книга про управління (менеджмент) як мистецтво, а не науку...

стаття англійською мовою, але я переклав невеличкий фрагмент:
комп'ютер став частиною життя -- на роботі та вдома. але ж комп'ютер -- то лише техніка, а використовуємо ми програми. які? з одного боку, персональні комп'ютери продовжують набувати популярності через їхню універсальність -- а з іншої сторони, якби попитати людей про те, для чого вони використовують домашній комп'ютер, виявилося би -- я певен -- що переважна більшість користувачів послуговуються буквально кількома програмами: програвачами музики та відео, веб-браузером, переглядачем фотографій, інтернет-месенджером (icq?)... додамо ще декілька комп'ютерних ігор. інші програми -- використовуються дуже епізодично.

отже, базовий набір програм майже повністю (за винятком ігор та однієї-двох утиліт) присутній в інсталяційному пакеті будь-якої операційної системи, навіть windows (з linux простіше -- там в комплекті найчастіше є програмне забезпечення буквально на всі випадки життя). і переважна більшість покупців пк отримують передвстановлену систему windows vista (або windows xp) разом з новим пк чи ноутбуком. тобто, хоч це і не безкоштовно, але принаймні не доводиться викладати гроші додатково: ціна windows вже включена до вартості пк.