сьогодні тимкові конче закортіло помалювати перед сном. татко спершу хотів витримати твердість, але якщо вже мамочка дозволила -- чи варто було мірятися впертістю з дитиною? вважаю, що ні.
взяли невеличкого нотатничка, тиміш витяг з шухляди олівчики, і хвилин з п'ятнадцять щось собі вимальовував, уже вкритий ковдрою в ліжечку.
і тоді гордо показав свій шедевр. таки гарно.
по тому моя малеча без зайвих суперечок відклала на сторону олівці й вклалася слухати оповідку на ніч: ми читаємо "тореодорів з васюківки" всеволода нестайка. мабуть, найкраще з української дитячої літератури.
Ядерна зброя та українська культура
3 дні тому
6 коментар(ів):
теж їх люблю) Дайош достойну відповідь Поттеру!
2shrajk
е... потер в сміттярку =)
Золотий час. :) Я спочатку розповідав дитині казки які сам і вигадував, донечці подобалось, особливо коли якісь моменти вигадували разом, або змінювали сюжетну лінію, на таку, де курочка Ряба не плаче, а виховує курчат. Пізніше була "Роня - дочка розбійника" Астрід Ліндгрен, "Чарівник смарагдового міста" Волкова, "В країні сноячних зайчиків" та "Тореодори" Нестайка. До Поттеріани я також спочатку поставився упереджено, але прочитавши український переклад від Малковича (видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА) "відтаяв" Книга гарна , нічому поганому не вчить, проте, необхідно зважати на вік дитини, дітям до 10 рочків читати не варто.
А ми ще так не вміємо(...
Ми, поки що, не зраджуємо абстраціонізму))).
С.М.
2shrajk
гиги, нагадав собі... мені завжди ставало смішно через те, що гарі потер (harry potter) звучить точнісінько так, як і hairy potter (волохатий гончар). тому цю серію я так і називаю: волохатий гончар в окулярах =)
ivanko
> розповідав дитині казки які сам і вигадував, донечці подобалось
ой, як це знайомо! у нас дуже довго найбільш популярною була самовигадана казочка "про діда і сусіда": сюжет не переказуватиму, але мова йшла про автівки, перегони та інтригу на кшалт "розумний проти швидкого" =)
тільки частенько через пігодини переказу я вже засинаю і язик заплітається -- а тимко лише простить продовжувать. інколи ж на сонну голову новий сюжет вже й не зразу придумаєш -- змовкнеш на хвилю, і мусиш тоді виправдовуваться, мовляв, я думаю...
і один такий вечір увійшов до сімейної історії: я так думав-думав, і, мабуть, таки задрімав, бо прокинувся від раптового скрику: "ДУМАЄШ?!!!" =) дитя змучилося чекати продовження =)
2анонім
гиги, з абстракціонізму все починається =) але я б радив якомога швидше переходити до реалізму, чи що... бо абстракціонізм, на думку молодого митця, лише виграє від незвичного поєднання матеріалів. наприклад, перманентний маркер на шпалерах... =)
ось тут ще про наші казочки -- рік тому дописував, якраз на день народження перчика =)
Дописати коментар
увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.
додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
‹b›жирний шрифт‹/b›
‹i›похилий шрифт‹/i›
‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›